МЕТОДОЛОГІЯ І ТЕХНОЛОГІЇ ПОБУДОВИ ІНФОРМАЦІЙНО-УПРАВЛЯЮЧИХ СИСТЕМ - Робоча програма навчальної дисципліни (Силабус)

Реквізити навчальної дисципліни

Програма навчальної дисципліни

1. Опис навчальної дисципліни, її мета, предмет вивчання та результати навчання

Опис дисципліни.

. Курс «Методологія і технології побудови інформаційно-управляючих систем» включає в себе вивчення методів і сучасної комп'ютерної технології проектування програмних та інформаційних систем управління підприємством: управлінський облік, архітектура, проектування і впровадження систем класу ERP, проектування застосунків на мікрорівні , а також систем національного і світового рівня. В процесі вивчення дисципліни особлива увага приділяється теоретичній трактовці предмету, починаючи з економічних процесів на підприємстві, встановлюється зв‘язок теоретичних знань, вмінь та навичок з технологіями проектування, впровадження і експлуатації реальних систем управління підприємством, вирішенню загальних проблем, які виникають при проектуванні та розробці таких систем. Особлива увага приділяється вивченню архітектурних шаблонів (патернів) на бізнес-рівні (бухгалтерський і багатосегментний облік, деталізований облік витрат, співставлення доходів і витрат по видах діяльності, бюджетування), рівні застосувань (мікросервіси), національному рівні проектування ІС (базові словники).

Предмет навчальної дисципліни:

основні поняття і задачі управлінського обліку, знайомство з архітектурою і процесами розробки та впровадження систем класу ERP, сервіс-орієнтованою архітектурою, архітектурні шаблони для розподілених систем національного рівня (сервіс-орієнтована архітектура, базові словники).

Основні завдання навчальної дисципліни

Знання:

володіння спектром методів управлінського обліку для реалізації цих методів у системах управління підприємством або організацією, розуміння задач мікроекономіки і менеджменту, володіння сервіс-орієнтованими архітектурними підходами для систем національного рівня і мікросервісною архітектурою на рівні застосунку.

Уміння:

• застосовувати методи мікроекономіки і управлінського обліку в побудові інформаційних систем класу ERP, формулювати і обгрунтовувати вимоги до функціоналу і архітектури систем класу ERP;
• проектувати системи національного рівня з урахуванням гетерогенних джерел інформації на основі сервіс-орієнтованої архітектури;
• проектування систем з урахуванням вимоги інтероперабельності для взаємодії в міжнародному середовищі.

Пререквізити та постреквізити дисципліни (місце в структурно-логічній схемі навчання за відповідною освітньою програмою)

При вивченні цієї дисципліни використовуються знання студентів з дисциплін:

Ця дисципліна необхідна для вивчення наступних дисциплін:

• ПО 7 - Методологічні основи створення інформаційних систем;
• ПО 8 - Технології проектування і реалізації інформаційних систем. Загальні компетентності, необхідні для вивчення дисципліни:
• ЗК 1 - Здатність виявляти наукову сутність проблем у професійній сфері, знаходити адекватні шляхи щодо їх розв’язання.
• ЗК 4 – Здатність застосовувати знання у практичних ситуаціях; Фахові компетентності, необхідні для вивчення дисципліни:
• ФК 5 - Здатність аналізувати інноваційну діяльність підприємства, здійснювати моніторинг, контроль, оцінку результатів, попередження ризиків інноваційної діяльності, розробляти стратегії інноваційного розвитку підприємства.
• ФК 8 - Здатність до використання сучасних методологій та технологій проектування та реалізації інформаційно-управляючих систем.
• ФК 11 - Здатність до визначення і опису вимог до інформаційно-управляючих систем.
• ФК 12 - Здатність аналізувати функціонування інформаційних систем з метою підтримки бізнес-стратегії та планувати стратегічний розвиток інформаційних систем із застосуванням інноваційних технологій та засобів.
• ФК 14 - Здатність аналізувати архітектуру підприємства, досліджувати і розробляти нові моделі та методи задоволення потреб бізнес-спільноти підприємства в інформації.
• ФК 18 - Здатність аналізувати існуючі бізнес-процеси підприємства, моделювати бізнес- процеси за методологіями UML, ARIS, IDEF (IDEF0, IDEF3), BPMN, здійснювати імітаційне моделювання бізнес-процесів та оптимізацію їх на основі отриманої інформації.
• ФК 19 - Здатність застосовувати методи, засоби і технології: аналізу інформаційних ресурсів предметних областей; розробки різних моделей даних і ІС; конструювання програмних модулів ІС; аналізу проектних рішень ІС, супроводу ІС.
• ФК 20 - Здатність здійснювати проектування інформаційних систем від етапу постановки до їх реалізації; використовувати промислові стандартизовані рішення, що спираються на сучасні технології; розвивати, розгортати, експлуатувати наявні інформаційні системи та аналізувати показники їх функціональності. В результаті освоєння дисципліни (але не тільки її) повинні бути сформовані такі програмні результати навчання:
• ПРН 5 - Здійснювати аналіз інноваційної діяльності підприємства, здійснювати моніторинг, контроль, оцінку результатів, попередження ризиків інноваційної діяльності, розробляти стратегії інноваційного розвитку підприємства.
• ПРН 8 – Використовувати сучасні методології та технології проектування і реалізації інформаційно-управляючих систем.
• ПРН 11 – Вміти визначати і описувати вимоги до інформаційно-управляючих систем.
• ПРН 12 - Здійснювати аналіз функціонування інформаційних систем з метою підтримки бізнес-стратегії та планувати стратегічний розвиток інформаційних систем із застосуванням інноваційних технологій та засобів.
• ПРН 14 - Здійснювати аналіз архітектури підприємства, досліджувати і розробляти нові моделі та методи задоволення потреб бізнес-спільноти підприємства в інформації.

3. Зміст навчальної дисципліни

Очна форма

Лекційні заняття

ТЕМА 1. Повторення необхідного матеріалу: OLAP; Бухгалтерський облік; Архітектурний шаблон багатосегментного обліку
ТЕМА 2. Управлінський облік ТЕМА 3. Приклади реінжинірингу за допомогою інформаційних систем ТЕМА 4. Життєвий цикл систем класу ERP ТЕМА 5. Сервіс-орієнтована архітектура на рівні застосунку і на рівні систем національного масштабу

Лабораторні заняття

ЛР1. Терміни і концепції обліку витрат. ЛР2. Аналіз CVP. ЛР3. Закриття рахунків і розподіл витрат. ЛР4. Проектування ПД розподілу витрат. ЛР5. Політика ціноутворення. ЛР6. Рішення в умовах ризику і невизначеності. ЛР7. Фінансові показники підрозділів.

Заочна форма

Лекційні заняття

ТЕМА 1. Повторення необхідного матеріалу: OLAP; Бухгалтерський облік; Архітектурний шаблон багатосегментного обліку
ТЕМА 2. Управлінський облік ТЕМА 5. Сервіс-орієнтована архітектура на рівні застосунку і на рівні систем національного масштабу

Лабораторні заняття

ЛР1. Терміни і концепції обліку витрат. ЛР5. Політика ціноутворення. ЛР7. Фінансові показники підрозділів.

Очна і заочна форми

Навчальні матеріали та ресурси

Базова література

Базова література

1. Ralph Kimball, Margy Ross. The Data Warehouse Toolkit. The Definitive Guide to Dimensional Modeling. Third edition. Wiley, Indianapolis, 2013. – 565 ст.
2. Лилишенко О.В. Теорія бухгалтерського обліку: Підручник – Київ: Вид-во „Центр навчальної літератури”, 2008-219 с.
3. К.Друри. Управленческий учет для бизнес-решений: Учебник / Пер.с англ. – М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2003. – 655с.
4. Попенко Володимир. Планування розвитку Збройних сил на основі спроможностей. - Cемінар “Актуальні питання управління проектами інформатизації у сфері безпеки і оборони”, Центр військово-стратегічних досліджень, 18.10.2018
5. О’Лири Дэниел. ERP системы. Современное планирование и управление ресурсами предприятия. Выбор, внедрение, эксплуатация. / Пер.с англ. – М.: ООО «Вершина», 2004.- 272 с.
6. Андерсон Джордж В., Ларокка Даниэль. SAP за 24 часа. / Пер. с англ. Днепропетровск: Баланс Бизнес Букс, 2007. – 432с.
7. Соммервил Иан. Инженерия программного обеспечения. - 6-е издание. : Пер. с анrл. - М. : Издательский дом «Вильямс», 2002.
8. Industry 4.0: Building the digital enterprise. / PwC, 2016, Industry 4.0: Building the digital enterprise (pwc.com)
9. Rick Mullin. "The end of enterprise resource planning". Chemical & Engineering News. Retrieved June 2, 2020. https://cen.acs.org/business/informatics/end-enterprise-resource-planning/98/i10
10. Martin Fowler. Microservices. https://martinfowler.com/articles/microservices.html - Archived from the original on 14 February 2018.

Допоміжна література

11. Дія – Держава і Я – бренд цифрової держави! Платформа «Спільно», https://spilno.org/news/diya-derzhava-i-ya-brend-tsyfrovoi-derzhavy
12. В Україні з’явився Гід з державних послуг. – Урядовий портал, 27.08.2020, https://www.kmu.gov.ua/news/v-ukrayini-zyavivsya-gid-z-derzhavnih-poslug
13. У "Дії" можна отримати понад 50 послуг – Федоров. – «Українська правда», Дата оновлення: 30.03.2021. URL: https://www.pravda.com.ua/news/2021/03/30/7288317/ (дата звернення: 18.12.2021)
14. Акаткин Ю.М., Ясиновская Е.Д. Цифровая трансформация государственного управления: Датацентричность и семантическая интероперабельность. URSS. 2019. 724 с. ISBN 978-5-9710-6185-4.
15. Piloting the Core Public Service Vocabulary, https://joinup.ec.europa.eu/sites/default/files/document/2013-05/Piloting%20the%20Core%20Public%20Service%20Vocabulary.pdf
16. Core Public Service Vocabulary Specification Ver. 1.0, https://joinup.ec.europa.eu/sites/default/files/distribution/2013-06/Core%20Public%20Service%20Vocabulary%20specification%20v1.01.docx

Для викладання дисципліни необхідні наступні ресурси:

• В лекційній аудиторії має бути комп’ютер з доступом до Moodle, а також проектор;
• В аудиторії, де проводяться лабораторні роботи, мають бути робочі станції з доступом до Інтернету і браузерами, в кількості студентів у групі, для проходження модульних тестів. Maє бути забезпечений доступ студентів до Moodle. Має бути можливість інсталювати на робочу станцію безкоштовне програмне забезпечення, як-от Adobe Acrobat Reader, а також Microsoft Excel™.

Навчальний контент

5. Методика опанування навчальної дисципліни (освітнього компонента)

Лекційні заняття

Задіяні методи і засоби навчання

Упродовж викладання дисципліни викладач виховує критичне мислення, підкреслюючи тимчасовий і плинний характер рішень, які вважаються найкращими на сьогодні, існування альтернатив таким рішенням. Міждисциплінарний підхід реалізується в оперті на раніше засвоєні дисципліни, з одної сторони, математичного циклу (як-от дослідження операцій), а з іншої – на численні дисципліни програмістського циклу. Мета дисципліни – аби студенти, володіючи математичними методами оптимізації і програмуванням, навчилися їх поєднувати, а саме, засвоїли, в якій формі і які задачі виникають у практиці управління підприємством. Управлінський облік як раз містить суто практичні задачі, важливі для менеджменту. Крім цього, наводяться численні приклади з 15-річного досвіду автора дисципліни в сфері автоматизації. У викладі матеріалу широко використовується UML для ілюстрації матеріалу; поруч з UML широко використовується мова опису архітектури підприємства ArchiMate. Комунікативний і професійно-орієнтований підходи реалізуються в тому, що значна увага приділяється суміжним професійним питанням, як-от властивості ІТ-ринків в країні і за кордоном, менеджмент, взаємовідносини в команді і з замовниками. Наприклад, розглядаються різні варіанти вибору систем ERP і реінжинірингу в процесі їх упровадження, взаємодії з бізнес-спільнотою підприємства. Проводиться ділова гра на тему реорганісації ІТ-відділу компанії.

Основним засобом навчання є Moodle - Modular Object-Oriented Dynamic Learning Environment, версії 3.6. Наступні види тестових питань У Moodle найчастіше використовуються:

• Багатоваріантне питання (вибір одної чи кількох альтернатив;
• Правильно/Неправильно;
• Відповідність (двох переліків);
• Вкладені відповіді (вставка тексту);
• Числове питання;
• Перетягування маркерів, в тому числі на малюнок;
• Есе (текст, який потребує оцінювання викладачем). Після кожної лекції передбачене тестування з двох питань по матеріалу лекції. Текст лекції, по якому проводиться тестування і власне читається лекція, завжди доступний на сторінці дисципліни в Moodle. Двічі в семестрі студенти проходять модульний тест з 30 питань. Аби уникнути перекосу в сторону тестування, важливо написання письмових контрольних робіт в аудиторії і очна здача екзамену по письмовій відповіді на питання.

Стосовно лабораторних робіт, аудиторний час дозволяє прийняти очно лише їх третину, тому більша частина діалогу щодо їх виконання відбувається в Moodle. При цьому всі помилки коментуються викладачем, до задовільного засвоєння студентом відповідних методів. Так реалізується індивідуалізований підхід до студентів.

Лабораторні заняття

Самостійна робота студента

Політика та контроль

7. Політика навчальної дисципліни (освітнього компонента)

Як викладач, так і студент зобов’язані дотримуватись Кодексу честі Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут». Система вимог, які ставляться перед студентом: • на лекції викладач користується презентаційним матеріалом, доступним для студентів під час підготовки до самостійних/модульних тестів або екзамену; використовує Moodle для викладання матеріалу поточної лекції, додаткових ресурсів, лабораторних робіт та інше; викладач відкриває доступ до певної активності Moodle (лабораторні роботи або тести) для скидання електронних лабораторних звітів та відповідей на МКР; • на лекції дозволено задавати питання викладачу, усі питання, уточнення та ін. студенти також задають в кінці лекції; • лабораторні роботи захищаються у двох режимах: в очному – в аудиторії під час лабораторної роботи; в заочному – перевірка викладачем звіту по лабораторній роботі, збереженому в Moodle, оцінювання роботи і написання відгуку викладачем. Бали за лабораторну роботу враховуються лише за наявності електронного звіту, який має бути збережений у Moodle; • модульні тести проводяться на лабораторних заняттях без застосування допоміжних засобів (мобільні телефони, планшети та ін.); результат зберігається в Moodle; • заохочувальні бали виставляються за: участь у факультетських та інститутських олімпіадах з навчальних дисциплін, участь у конкурсах робіт, підготовка оглядів наукових праць; презентацій по одній із тем СРС дисципліни тощо. Кількість заохочуваних балів на більше 10; • штрафні бали виставляються за невчасну здачу лабораторної роботи, тобто коли перше збереження звіту в Moodle спізнюється відносно термінів, оголошених у документі «Графік здачі лабораторних робіт і максимальні оцінки» на сторінці дисципліни. Кількість штрафних балів не більше 6 за лабораторну роботу.

8. Види контролю та рейтингова система оцінювання результатів навчання (РСО)

Рейтинг студента з дисципліни складається з балів, що він отримує за:

1. виконання контрольних робіт (до 5 експрес-контрольних на лекційних заняттях);
2. виконання самостійних тестів після кожної лекції;
3. виконання та захист 7 лабораторних робіт;
4. виконання 2 модульних контрольних робіт (МКР);
5. заохочувальні та штрафні бали.

Система рейтингових балів та критерії оцінювання

Експрес-контрольні роботи

• «відмінно» – повна відповідь (не менше 90% потрібної інформації) – 5 балів;
• «добре» – достатньо повна відповідь (не менше 75% потрібної інформації) або повна відповідь з незначними недоліками – 4 балів;
• «задовільно» – неповна відповідь (не менше 60% потрібної інформації) та незначні помилки – 1-3 бали;
• «незадовільно» – відповідь не відповідає вимогам до «задовільно» – 0 балів.

Лабораторні роботи:

Більша частина лабораторних робіт здається заочно по збережених у Moodle звітах. В разі очної здачі на парі відповіді оцінюються так:

• «відмінно», повна відповідь на питання під час захисту (не менш ніж 90% потрібної інформації) та оформлений належним чином електронний протокол до лабораторної роботи – 10/9 балів;
• «добре», достатньо повна відповідь на питання під час захисту (не менш ніж 75% потрібної інформації) та оформлений належним чином електронний протокол до лабораторної роботи – 8/7 бали;
• «задовільно», неповна відповідь на питання під час захисту (не менш ніж 60% потрібної інформації), незначні помилки та оформлений належним чином електронний протокол до лабораторної роботи – 6/4 бал;
• «незадовільно», незадовільна відповідь та/або не оформлений належним чином електронний протокол до лабораторної роботи – 0/3 балів.

За кожні 2 тижні запізнення з поданням лабораторної роботи до захисту від встановленого терміну оцінка знижується на 2 бали, але не нижче 4 балів.

Модульні контрольні роботи

Вони відбуваються в формі модульних тестів і оцінюються автоматично системою Moodle.

Заохочувальні бали

• за виконання творчих робіт з кредитного модуля (наприклад, участь у факультетських та інститутських олімпіадах з навчальних дисциплін, участь у конкурсах робіт, підготовка оглядів наукових праць тощо); за активну роботу на лекції (питання, доповнення, зауваження за темою лекції, коли лектор пропонує студентам задати свої питання) 1-2 бали, але в сумі не більше 10;
• презентації по СРС – від 1 до 5 балів.

Міжсесійна атестація

На першій атестації (8-й тиждень) студент отримує «зараховано», якщо він має дві здані лабораторні роботи. На другій атестації (14-й тиждень) студент отримує «зараховано», якщо він має 4 здані лабораторні роботи.

Максимальна сума балів у кінці семестру визначається остаточно в кінці семестру, з урахуванням контрольних робіт і самостійних тестів. Вона може бути в межах 150-200 балів. У формулі визначення остаточної оцінки кількість зароблених студентом балів ділиться на максимальну суму балів і множиться на 60, після цього максимальа зароблена в семестрі сума балів дорівнює 60.

Екзамен

Студенти, які набрали протягом семестру менше ніж 60 балів, до екзамену не допускаються.

На екзамені студенти виконують письмову контрольну роботу. Кожне завдання містить два теоретичних питання і одне практичне. Перелік питань остаточно визначається в кінці семестру і публікується на сторінці Moodle дисципліни. Теоретичні питання оцінюються по 13 балів, практичне - у 14 балів. Таким чином, максимальна сума балів за екзамен складає 40 балів, а максимальна підсумкова оцінка – 100 балів.

Система оцінювання питань

• «відмінно», повна відповідь (не менше 90% потрібної інформації) – 18-20 балів;
• «добре», достатньо повна відповідь (не менше 75% потрібної інформації, або незначні неточності) – 13-17 балів;
• «задовільно», неповна відповідь (не менше 60% потрібної інформації та деякі помилки) – 7-12 балів;
• «незадовільно», незадовільна відповідь – 0-6 балів.

Залік:

В разі заліку оцінка виставляється по сумі набраних балів за семестр, нормованій до 100 балів.

Сума набраних балів або балів за залікову роботу переводиться до залікової оцінки згідно з таблицею:

Таблиця 1. Переведення рейтингових балів до оцінок за університетською шкалою

Додаткова інформація з дисципліни (освітнього компонента)

• перелік теоретичних питань, які виносяться на семестровий контроль, публікується в Moodle в кінці семестру.
• на початку семестру викладач аналізує існуючі курси по тематиці дисципліни та пропонує пройти відповідні безкоштовні курси студентам. Після отриманням студентом сертифікату проходження дистанційних чи онлайн курсів за відповідною тематикою, викладач закриває відповідну частину курсу (лабораторні чи лекції) за попередньою домовленістю з групою.

Робочу програму навчальної дисципліни (Силабус): Складено доцент, к.т.н., Попенко Володимир Дмитрович Ухвалено кафедрою ІСТ (протокол № 1 від 30.08.2021 р.) Погоджено Вченою радою ФІОТ (протокол № 1 від 30.08.2021 р.)