Нечітка логіка - Робоча програма навчальної дисципліни (Силабус)
Реквізити навчальної дисципліни
Рівень вищої освіти | Перший (бакалаврський) |
Галузь знань | 12 Інформаційні технології |
Спеціальність | 126 Інформаційні системи та технології |
Освітня програма | Інтегровані інформаційні системи |
Статус дисципліни | Вибіркова (цикл професійної підготовки) |
Форма навчання | Заочна/дистанційна |
Рік підготовки, семестр | 2 курс, весняний семестр |
Обсяг дисципліни | 4 кредити (120 годин (6 – лекції, 6 – лабораторні, 108 - СРС)) |
Семестровий контроль/ контрольні заходи | залік, модульний контроль |
Розклад занять | http://rozklad.kpi.ua |
Мова викладання | Українська |
Інформація про керівника курсу / викладачів | Лектор, лабораторні: к.т.н., доцент Сокульський Олег Євгенович, mortimer@ukr.net моб. (063) 427-77-09 |
Розміщення курсу | https://do.ipo.kpi.ua/course/view.php?id=251 |
Програма навчальної дисципліни
Опис навчальної дисципліни, її мета, предмет вивчання та результати навчання
Необхідність вивчення навчальної дисципліни. У реальному житті часто трапляються випадки, коли просто необхідно враховувати неясність і неточність інформації про явища й процеси навколишнього світу. Нечітка логіка — це цікава й багатообіцяюча спроба дати хоча б схематичний начерк розв'язання подібних проблем. Цю теорію побудовано на базі теорії множин, хоч і в зовсім несподіваній інтерпретації деяких із цих множин (нечітких підмножин). Тут простежується зв'язок між математикою й сучасною логікою, яка великою мірою постала завдяки теоретико-множинному підходу до розуміння основ математичної науки.
Найважливішим застосуванням теорії нечітких множин є контролери нечіткої логіки. їх функціонування дещо відрізняється від роботи звичайних контролерів: для опису системи замість диференційних рівнянь використовують знання експертів. Ці знання можуть бути виражені за допомогою лінгвістичних змінних, які описані нечіткими множинами.
Нечітке управління особливо корисне, коли технологічні процеси занадто складні для аналізу за допомогою загальноприйнятих кількісних методів, або коли доступні джерела інформації інтерпретуються на якісному рівні неточно чи невиразно. Експериментально показано, що нечітке управління у певних випадках дає кращі результати порівняно з отримуваними в разі загальноприйнятих алгоритмів управління.
Мета дисципліни: є формування у студентів
• сучасного математичного мислення;
• здатності вирішувати різноманітні інформаційні та управлінські проблеми з ефективним використанням аналітичних і обчислювальних методів, заснованих на теорії нечітких множин;
• навички нечіткого моделювання в описі процесів прийняття рішень.
Предмет дисципліни: дослідження суджень в умовах нечіткості, які схожі з судженнями у звичайному сенсі, та їх застосування у обчислювальних системах.
Пререквізити та постреквізити дисципліни (місце в структурно-логічній схемі навчання за відповідною освітньою програмою)
Пререквізити: вміти користуватися комп’ютером на рівні адміністратора та програмувати.
Міждисциплінарні зв’язки. Дисципліна базується на дисциплінах: «Дискретна математика», «Програмування», «Теорія ймовірностей».
Постреквізити. Дисципліни, які будуть використовувати результати навчання даного курсу: «Переддипломна практика», «Дипломне проектування».
Зміст навчальної дисципліни
Розділ 1.
Тема 1.1. Основні поняття теорії нечітких множин
Тема 1.2. Нечіткі величини, числа та інтервали
Розділ 2.
Тема 2.1. Нечіткі графи
Тема 2.2. Нечіткі бінарні відношення
Тема 2.3. Нечіткі висловлення і предикати
Розділ 3.
Тема 3.1. Нечіткі булеві змінні
Тема 3.2. Системи нечіткого логічного виведення
Навчальні матеріали та ресурси
Базова література
Василевич, Л.Ф. Прийняття рішень за умов конфлікту та невизначеності середовища: Навчальний посібник. / Л.Ф Василевич, І.І. Юртин. – К.: Київський університет імені Бориса Грінченка, 2013. – 127 с.
Заде, Л. Понятие лингвистической переменной и её применение к принятию приближенных решений. [Текст] / Л.Заде – М.: Мир, 1976. – 166 с.
Леоненков, А.В. Нечеткое моделирование в среде MATLAB. и fuzzy TECH. [Текст] / А.В. Леоненков. – СП.:БХВ-Петербург, 2005. – 736 с.
Штовба С.Д. Введение в теорию нечётких множеств и нечёткую логику. – 2002. http://www.nsu.ru/matlab/MatLab_RU/fuzzylogic/book1/index.asp.htm
Проворат, О.І. Достовірність в нечітких системах логічного виведення [Текст] / О.І. Проворат, О.О. Провотар // Кибернетика и системный анализ. – Київ: Інститут кібернетики ім. В. М. Глушкова НАН України, 2017. – № 6. – С. 54-63.
Додаткова література
Зайченко, Ю.П. Нечёткие модели и методы в интеллектуальных системах. Учебное пособие для студентов высших учебных заведений. – К.: Издательский дом “Слово”, 2008. – 344 с.
Зайченко, Ю.П. Дослідження операцій: Підручник. – К.: ВІОПЛ, 2000. – 688 с.
Матвійчук А.В. Моделювання економічних процесів із застосуванням методів нечіткої логіки: Монографія.– К.: КНЕУ, 2007.– 264 с.
Нечёткие множества в моделях управления и искусственного интеллекта. Под. ред. Д.А. Поспелова. – М.: Наука,1986. – 312 с.
Cубботін, С.О. Подання й обробка знань у системах штучного інтелекту та підтримки прийняття рішень [Текст]: навчальний посібник / C.О. Субботін. – Запоріжжя: ЗНТУ, 2008. – 341 с.
Навчальний контент
Методика опанування навчальної дисципліни (освітнього компонента)
Лекційні заняття.
№ з/п | Назва теми лекції та перелік основних питань |
---|---|
1 | Тема 1.1. Основні поняття теорії нечітких множин Вступ. Предмет, метод та задачі методів оптимізації. Зміст і порядок проходження дисципліни. Основна і додаткова література. Коротка історична довідка. Поняття нечіткої множина. Приклади нечітких множин. Основні характеристики нечіткої множини. Функція належності; види та методи її побудови. Відстань між нечіткими множинами. Міра нечіткості множини. Нечітка та ймовірнісна невизначеність. Операції над нечіткими множинами: рівність і домінування нечітких множин, операції перетину, об’єднання і різниці нечітких множин. Властивості операцій над нечіткими множинами. Альтернативні операції перетину, об’єднання і різниці нечітких множин. Порівняння дискретних нечітких множин, які задані на одному універсумі. Література: основна література – 3, 4; додаткова – 3. |
Тема 1.2. Нечіткі величини, числа та інтервали Означення нечіткої величини, нечіткого числа та нечіткого інтервалу. Порівняння нечітких чисел. Арифметичні операції над нечіткими величинами. Трикутні нечіткі числа та трапецієподібні нечіткі інтервали, операції над ними. Література: основна література – 1,4; додаткова – 2, 5. |
|
2 | Тема 2.1. Нечіткі графи Поняття нечіткого графа. Означення нечіткого графа. Способи задання нечітких графів. Література: основна література – 2; додаткова – 1. |
Тема 2.2. Нечіткі бінарні відношення Нечіткі відношення та способи визначення нечітких відношень. Основні характеристики нечітких відношень. Основні операції над нечіткими відношеннями. Композиція бінарних нечітких відношень. Нечітке відображення та принцип узагальнення в теорії нечітких множин. Властивості бінарних нечітких відношень, визначених на одному універсумі. Операція нечіткого транзитивного замикання бінарного нечіткого відношення. Нечітке бінарне відношення еквівалентності, визначене на одному універсумі. Література: основна література – 4, 5; додаткова – 6. |
|
Тема 2.3. Нечіткі висловлення і предикати Нечітка та лінгвістична змінні. Лінгвістичні змінні істинності. Значення істинності «Невідомо» і «Не визначено». Поняття нечіткого висловлення. Прості і складні нечіткі висловлення. Основні логічні операції з нечіткими висловленнями: нечітке логічне заперечення, нечітка кон’юнкція, нечітка диз’юнкція, нечітка імплікація, нечітка еквіваленція. Альтернативні логічні операції над елементарними нечіткими висловленнями. Нечіткі логічні формули та їх властивості. Нечіткі предикати і квантори. Література: основна література – 4, 5; додаткова – 6. |
|
3 | Тема 3.1. Нечіткі булеві змінні Булева алгебра. Нечіткі булеві змінні і логічні операції над ними. Аналіз функції нечітких булевих змінних. Література: основна література – 1; додаткова – 2, 3. |
Тема 3.2. Системи нечіткого логічного виведення Подукційні системи. Правила нечітких продукцiй. Методи виведення висновків у системах нечітких продукцiй. Механізм нечіткого логічного виведення. Формування бази правил нечіткого виведення, що зв'язують вхідні і вихідні змінні. Фазіфікація вхідних змінних. Агрегування умов в нечітких правилах. Активація підвисновків в нечітких правилах. Акумулювання висновків нечітких правил. Дефазіфікація. Функціональна схема процесу нечіткого виведення. Основні алгоритми нечіткого логічного виведення. Алгоритм Мамдані. Алгоритм Сугено. Література: основна література – 2, 4; додаткова – 3, 6. |
**
**
Лабораторні заняття.
Призначення лабораторних робіт — закріпити, розширити й поглибити знання, здобуті студентами на лекціях та під час самостійного вивчення ними першоджерел.
Основні завдання циклу лабораторних робіт:
- оволодіти методологією вирішення різноманітних проблем з використанням аналітичних і обчислювальних методів, заснованих на теорії нечітких множин;
- отримати вміння застосовувати апарат нечіткого моделювання в описі процесів прийняття рішень.
№ з/п | Назва лабораторної роботи |
---|---|
1 | Нечіткі множини та їх характерстики |
2 | Функція належності нечіткої множини |
3 | Операції над нечіткими множинами |
4 | Нечітка та лінгвістична змінні |
5 | Нечіткі та лінгвістичні висловлення |
6 | Нечіткі булеві змінні |
7 | Методи виведення висновків у системах нечітких продукцiй |
8 | Проектування систем нечіткого логічного виведення |
9 | Основні алгоритми нечіткого логічного виведення |
Самостійна робота студента/аспіранта
№ з/п | Назва теми, що виноситься на самостійне опрацювання | Кількість годин СРС |
---|---|---|
1 | Історія розвитку теорії і додатків нечіткої математики. | 17 |
2 | Невизначенність у задачах прийняття рішень. Класифікація задач прийняття рішень. Теоретично-ігровий підхід до прийняття рішень. | 17 |
3 | Відношення еквівалентності, порядку, домінування й переваг. | 17 |
4 | Поняття функції вибору. Класифікація функцій вибору. Функції корисності. | 17 |
5 | Методи побудови функцій належності нечітких множин. | 17 |
6 | Методи порівняння нечітких множин й чисел. | 17 |
7 | Підготовка до заліку. | 6 |
Політика та контроль
Політика навчальної дисципліни (освітнього компонента)
Система вимог, які ставляться перед студентом:
- відвідування лекційних та лабораторних занять є обов’язковою складовою вивчення матеріалу;
- на лекції викладач користується власним презентаційним матеріалом;
- викладач використовує LMS Moodle для викладання матеріалу поточної лекції, додаткових ресурсів, лабораторних робіт та інше;
- викладач відкриває доступ до певної директорії LMS Moodle для завантаження електронних звітів з лабораторних робіт;
- на лекції заборонено відволікати викладача від викладання матеріалу. Усі питання студенти задають в кінці лекції у відведений для цього час;
- лабораторні роботи захищаються студентом особисто. Бали за лабораторну роботу враховуються лише за наявності електронного звіту;
- етапи модульної контрольні роботи та семестровий контроль відбуваються шляхом тестування на лабораторних заняттях без застосування допоміжних засобів (мобільні телефони, планшети та ін.) за допомогою програмного забезпечення для контролю та перевірки знань SunRav TestOfficePro Pro або LMS Moodle;
- заохочувальні бали виставляються за: активну участь на лекціях; участь у факультетських та інститутських олімпіадах з навчальних дисциплін, участь у конкурсах робіт, підготовка оглядів наукових праць, презентацій по одній із тем СРС тощо. Кількість заохочуваних балів - не більше 10;
- студенти повинні сумлінно та самостійно (крім випадків, які санкціоновано передбачають групову роботу) виконувати навчальні та дослідницькі завдання, поважати наукові та навчальні здобутки інших, посилатися на джерела, з яких береться інформація, незалежно від того, в якому вигляді вона опублікована – в електронному чи паперовому, у разі виникнення труднощів під час виконання навчальних чи дослідницьких завдань звертатися за санкціонованою допомогою до колег, викладачів та наукових керівників, робити оригінальну роботу для кожної дисципліни, використовувати у науковій та навчальній діяльності тільки надійні та достовірні джерела інформації, нагадувати колегам про неприпустимість порушення академічної чесності;
- неприйнятними у навчальній та науково-дослідницькій діяльності для студентів є:
1) Плагіат – навмисне чи усвідомлене оприлюднення (опублікування), повністю або частково, чужого твору (тексту або ідей) під іменем особи, яка не є автором цього твору, без належного оформлення посилань.
2) Шахрайство, а саме:
- фальсифікація або фабрикація інформації, наукових результатів та наступне використання їх в академічній роботі;
- підробка підписів в офіційних документах (залікових книжках, актах, звітах, угодах тощо);
- використання під час контрольних заходів заборонених допоміжних матеріалів або технічних засобів (шпаргалки, мікронавушники, телефони, планшети тощо);
- посилання на джерела, які не використовувалися в роботі;
- списування (реплікація) при складанні будь-якого виду підсумкового або поточного контролю;
- проходження процедур контролю знань підставними особами;
- здавання або репрезентація різними особами робіт з однаковим змістом як результату навчальної чи наукової діяльності.
3) Несанкціонована співпраця, а саме:
- надання допомоги для здійснення акту академічної нечесності − навмисна чи усвідомлена допомога або спроба допомоги іншому вчинити акт академічної нечесності;
- придбання в інших осіб чи організацій з наступним поданням як власних результатів навчальної та наукової діяльності (звітів, рефератів, контрольних, розрахункових, курсових, дипломних та магістерських робіт, есе, статей, монографій, навчальних посібників тощо).
4) Пропонування чи отримання неправомірної винагороди при оцінюванні результатів успішності, виконання навчальних чи дослідницьких завдань.
5) Використання родинних або службових зв’язків для отримання позитивної або вищої оцінки при складанні будь-якого виду підсумкового контролю або переваг у роботі.
Види контролю та рейтингова система оцінювання результатів навчання (РСО)
1. Рейтинг студента з кредитного модуля розраховується виходячи із 100-бальної шкали та складається з балів, що студент отримує за:
виконання лабораторних робіт (9 робіт);
виконання модульної контрольної роботи (3 етапи).
2. Критерії нарахування балів:
2.1. Виконання лабораторних робіт:
бездоганна робота – 2 бали;
є несуттєві недоліки у підготовці та/або виконанні роботи – 1,5 бали;
є певні недоліки у підготовці та/або виконанні роботи – 1 бал;
є суттєві недоліки у підготовці та/або виконанні роботи – 0,5 балів;
робота не виконана, не захищена або здана невчасно – 0 балів.
Кожна невдала спроба здачі лабораторної роботи - -0,5 балів.
2.2. Виконання модульної контрольної роботи (МКР):
- 0-82 бали загалом за всі три етапи.
3. Етапи модульного контролю проводяться шляхом електронного тестування за допомогою програми Sunrav TestOfficePro 5 або LMS Moodle, які використовується для створення тестів, проведення тестування і обробки його результатів. Загальна кількість питань – 100. Ваговий бал модульного контролю – 82 бали.
Правильна відповідь на питання – 0,82 бали.
Частково правильна відповідь на питання – більше 0 та менше 0,82 балів.
Неправильна відповідь на питання – 0 балів.
4. Сума рейтингових балів, отриманих студентом протягом семестру, за умови відсутності заборгованостей по лабораторним роботам, переводиться до підсумкової оцінки згідно з таблицею:
Бали | Оцінка |
---|---|
100…95 | Зараховано |
94…85 | |
84…75 | |
74…65 | |
64…60 | |
Менше 60 | Не зараховано |
є не зараховані лабораторні роботи | Не допущено |
5. Якщо здобувач, за невиконання умов допуску до семестрового контролю, отримав у відомості семестрового контролю запис «не допущений» або виконав умови допуску до семестрового контролю, але за результатами екзамену отримав оцінку «незадовільно», йому надається право (після виконання всіх умов допуску) на дві спроби для її ліквідування шляхом електронного тестування за допомогою програми Sunrav TestOfficePro 5 або LMS Moodle. Для отримання задовільної оцінки (60 балів) здобувач повинен набрати не менше 72 балів зі 100 (з урахуванням можливості відгадування правильних відповідей).
Додаткова інформація з дисципліни (освітнього компонента)
• для забезпечення якісного контролю рівня знань перелік питань, які виносяться на модульний та семестровий контроль, студентам не надається;
• на початку семестру викладач аналізує існуючі курси по тематиці дисципліни та пропонує пройти відповідні безкоштовні курси студентам. Після отриманням студентом сертифікату проходження дистанційних чи онлайн курсів за відповідною тематикою, викладач додає до рейтингу студента певну кількість балів за попередньою домовленістю з групою.
Робочу програму навчальної дисципліни (Силабус):
Складено доцент, к.т.н., Сокульський Олег Євгенович
Ухвалено кафедрою ІСТ(протокол № 1 від 30.08.2021 р.)
Погоджено Методичною комісією факультету[1] (протокол № 1 від 30.08.2021 р.)