КОМП’ЮТЕРНІ МЕРЕЖІ

Робоча програма навчальної дисципліни (Силабус)

Реквізити навчальної дисципліни

Програма навчальної дисципліни

Опис навчальної дисципліни, її мета, предмет вивчання та результати навчання

Опис дисципліни. В наш час усі інформаційні системи мають розподілену структуру, і дистанційний доступ до інформаційних ресурсів цих систем через локальні та глобальні комп’ютерні мережі отримує велика кількість користувачів та інших систем. В основі сучасних інформаційних систем лежить розвинена ІТ-інфраструктура, яка, зокрема, містить багаточисельні обчислювальні ресурси, які надають різноманітні сервери. Ці сервери поєднуються комп’ютерними мережами, які створюються з використанням багаточисельних мережевих технологій. Здобувачі освіти за освітньою програмою «Інтегровані інформаційні системи» мають знати не лише технології побудови комп’ютерних мереж верхнього рівня ієрархії інформаційних систем, а також і технології комп’ютерних мереж рівня виробництва, мереж, які використовуються в системах управління розподіленими об’єктами, мереж, які поєднують давачі, виконуючі пристрої, контролери та сервери в системах IoT. Від ефективності функціонування комп’ютерних мереж залежить ефективність функціонування інформаційних систем усіх рівнів ієрархії, тому майбутній фахівець з інформаційних систем та технологій має знати: сучасні технології побудови комп’ютерних мереж; місце комп’ютерних мереж в інформаційних мережах; вплив особливостей функціонування комп’ютерних мереж, побудованих за окремими специфікаціями, на функціонування інформаційних систем; яким чином забезпечити взаємодію компонентів розподілених інформаційних систем різних рівнів ієрархії задля побудови інтегрованих інформаційних систем.

Мета навчальної дисципліни. Підготовка висококваліфікованих фахівців, які володіють знаннями з архітектури та принципів побудови сучасних локальних та глобальних комп’ютерних мереж, для розуміння функціонування інтегрованих інформаційних систем, які мають навички застосування методів та інструментарію дослідження засобів передачі та обробки інформації у комп’ютерних мережах, вміють виконувати моделювання локальних та глобальних комп’ютерних мереж з використанням отриманих теоретичних результатів, мають знання та навички створення та налаштування комп’ютерних мереж, які забезпечують взаємодію між розподіленими компонентами інтегрованих інформаційних систем, а також між інформаційними системами, мають здатність об’єднувати розподілені компоненти в єдину інтегровану інформаційну систему за допомогою комп’ютерних мереж.

Предмет дисципліни – теоретичні та практичні основи побудови та функціонування комп'ютерних мереж.

Згідно з вимогами програми навчальної дисципліни студенти після засвоєння дисципліни мають продемонструвати такі результати навчання.

Знання:

– архітектури та принципів побудові локальних і глобальних комп’ютерних мереж, що використовуються в інтегрованих інформаційних системах;

– архітектури та принципів побудови глобальних комп’ютерних мереж;

– сучасних мережевих технологій;

– загальної функціонально-логічної структури інформаційно-телекомунікаційних систем;

– загальної фізичної структури комп’ютерних мереж;

– принципів взаємодії між розподіленими компонентами інтегрованих інформаційних систем.

Уміння:

– вибирати топологію локальних комп’ютерних мереж,

– визначати засоби для здійснення інформаційного обміну між компонентами розподілених застосувань систем управління,

– визначати протоколи для побудови комп’ютерної мережі, що здійснює інформаційний обмін між компонентами розподілених застосувань систем управління.

– вибирати сервіси та протоколи інформаційної взаємодії між компонентами розподіленої системи,

– виконувати моделювання локальних комп’ютерних мереж,

– визначати технічні характеристики комп’ютерної мережі за допомогою аналітичних виразів та прикладних спеціалізованих пакетів в умовах автоматизованого робочого місця.

Досвід:

– системного інженерного підходу до виконання аналізу та синтезу розподілених систем керування різного призначення, які побудовані з використанням локальних та глобальних комп’ютерних мереж.

Відповідно до освітньо-професійної програми «Інтегровані інформаційні системи», затвердженої Вченою радою КПІ ім. Ігоря Сікорського у 2020 р., дисципліна Комп’ютерні мережі має код ПО 5, та відповідно стандарту вищої освіти за спеціальністю 126 «Інформаційні системи і технології» для першого (бакалаврського) рівня вищої освіти забезпечує такі спеціальні (фахові, предметні) компетентності та програмні результати навчання.

Спеціальні (фахові, предметні) компетентності:

КС3. Здатність до проектування, розробки, налагодження та вдосконалення системного, комунікаційного та програмно-апаратного забезпечення інформаційних систем та технологій, Інтернету речей (ІоТ), комп’ютерно-інтегрованих систем та системної мережевої структури, управління ними.

Програмні результати навчання:

ПРН3. Використовувати базові знання інформатики й сучасних інформаційних систем та технологій, навички програмування, технології безпечної роботи в комп'ютерних мережах, методи створення баз даних та інтернет-ресурсів, технології розроблення алгоритмів і комп’ютерних програм мовами високого рівня із застосуванням об’єктно-орієнтованого програмування для розв’язання задач проектування і використання інформаційних систем та технологій.

ПРН4. Проводити системний аналіз об’єктів проектування та обґрунтовувати вибір структури, алгоритмів та способів передачі інформації в інформаційних системах та технологіях.

ПРН5. Аргументувати вибір програмних та технічних засобів для створення інформаційних систем та технологій на основі аналізу їх властивостей, призначення і технічних характеристик з урахуванням вимог до системи і експлуатаційних умов; мати навички налагодження та тестування програмних і технічних засобів інформаційних систем та технологій.

Пререквізити та постреквізити дисципліни (місце в структурно-логічній схемі навчання за відповідною освітньою програмою)

Міждисциплінарні зв’язки.

Дисципліна Комп’ютерні мережі базується на дисциплінах: Операційні системи; Дискретна математика; Теорія алгоритмів.

На результатах навчання з дисципліни Комп’ютерні мережі базуються дисципліни: Моделювання компонентів інтегрованих інформаційних систем; Системна інженерія; Теорія інформації та кодування; Безпека інформаційних систем; Інженерія систем IoT; Інфраструктура інформаційних технологій; Теорія систем та системний аналіз; Інформаційно-керуючі системи; Проектування інформаційних систем.

Зміст навчальної дисципліни

Очна форма

Лекційні заняття

Розділ 1. Принципи побудови комп’ютерних мереж

Тема 1.1. Типи комп’ютерних мереж.

Тема 1.2. Логічна організація комп’ютерних мереж.

Тема 1.3. Узагальнена фізична структура комп’ютерних мереж.

Тема 1.4. Топології комп’ютерних мереж.

Тема 1.5. Мережі з фіксованими та змінними направленнями зв’язків.

Розділ 2. Еталонна модель взаємодії відкритих систем (ЕМВВС)

Тема 2.1. Принципи рівневої організації ЕМВВС.

Тема 2.2. Надання сервісу в ЕМВВС.

Тема 2.3. Рівні ЕМВВС.

Тема 2.4. Принципи передачі даних в ЕМВВС.

Розділ 3 Управління множинним доступом до середовища передачі даних.

Тема 3.1. Ресурсні компоненти управління доступом до середовища (УДС).

Тема 3.2. Методи множинного доступу.

Тема 3.3. Рівнорангові системи без опитування.

Тема 3.4. Різновиди протоколів ALOHA.

Розділ 4 Мережі з централізованим управлінням

Тема 4.1. Особливості мереж, які використовуються в системах управління розосередженими об'єктами.

Тема 4.2 Методи централізованого управління множинним доступом до середовища передавання даних.

Тема 4.3. Технічні засоби мережі з мультиплексними каналами зв'язку.

Тема 4.4. Формати повідомлень та формати слів в мережі з централізованим управлінням множинним доступом.

Тема 4.5. Команди управління інформаційним обміном.

Тема 4.6. Особливості проектування мереж з централізованим управлінням множинним доступом до середовища.

Лабораторні заняття

1. Топології мереж, освоєння Packet Tracer

2. Команди IOS та тестування мережі за допомогою команд IOS

3. Програмні засоби діагностики мереж, освоєння: – arp, arping, ping, traceroute, mtr

4. Мережеві сніфери – tcpdump, wireshark

5. Базові протоколи та сервіси прикладного та транспортного рівня

6. Конфігурація мережі на ПК, освоєння: ifconfig, route, resolv.conf, hosts, services

7. Мережевий рівень. Адресація та аналіз трафіку в мережі

8. Протоколи канального рівня ЕМВВС

9. Робота з командним рядком та конфігураційними файлами

Заочна форма

Лекційні заняття

Розділ 1. Принципи побудови комп’ютерних мереж

Тема 1.1. Типи комп’ютерних мереж.

Тема 1.2. Логічна організація комп’ютерних мереж.

Тема 1.3. Узагальнена фізична структура комп’ютерних мереж.

Тема 1.4. Топології комп’ютерних мереж.

Тема 1.5. Мережі з фіксованими та змінними направленнями зв’язків.

Розділ 2. Еталонна модель взаємодії відкритих систем (ЕМВВС)

Тема 2.1. Принципи рівневої організації ЕМВВС.

Тема 2.2. Надання сервісу в ЕМВВС.

Тема 2.3. Рівні ЕМВВС.

Розділ 3 Управління множинним доступом до середовища передачі даних.

Тема 3.1. Ресурсні компоненти управління доступом до середовища (УДС).

Тема 3.2. Методи множинного доступу.

Тема 3.3. Рівнорангові системи без опитування.

Тема 3.4. Різновиди протоколів ALOHA.

Розділ 4 Мережі з централізованим управлінням.

Тема 4.1. Особливості мереж, які використовуються в системах управління розосередженими об'єктами.

Тема 4.2 Методи централізованого управління множинним доступом до середовища передавання даних.

Тема 4.3. Технічні засоби мережі з мультиплексними каналами зв'язку.

Тема 4.4. Формати повідомлень та формати слів в мережі з централізованим управлінням множинним доступом.

Тема 4.5. Команди управління інформаційним обміном.

Тема 4.6. Особливості проектування мереж з централізованим управлінням множинним доступом до середовища.

Лабораторні заняття

1. Команди IOS та тестування мережі за допомогою команд IOS. Програмні засоби діагностики мереж, освоєння: – arp, arping, ping, traceroute, mtr. Мережеві сніфери – tcpdump, wireshark

2. Базові протоколи та сервіси прикладного та транспортного рівня

Навчальні матеріали та ресурси

Базова література

1. Ролик А.И. Управление корпоративной ИТ-инфраструктурой / А.И. Ролик, С.Ф. Теленик, М.В. Ясочка // К.: Наукова думка, 2018. – 576 с.

2. Таненбаум Э. Компьютерные сети. – СПб.: Питер, 2005 – 992 с.

3. Компьютерные сети. Принципы, технологии, протоколы: Учебник для вузов. 3-е изд. / В.Г. Олифер , Н.А. Олифер. – СПб. Питер, 2006. – 958 с.

4. Олифер В.Г., Олифер Н.А. Новые технологии и оборудование IP-сетей. – СПб.: БХВ-Петербург, 2001.– 512 с.

5. Столингс В. Компьютерные системы передачи данных. 6-е изд. – М.: «Вильямс», 2002. – 928 с.

6. Комп’ютерні мережі [Електронний ресурс] : методичні вказівки до виконання лабораторних робіт для студентів напряму підготовки 6.050201 «Системна інженерія» всіх форм навчання / НТУУ «КПІ» ; уклад. О. І. Ролік, М. М. Букасов, Д. О. Галушко. – Електронні текстові данні (1 файл: 3,51 Мбайт). – Київ : НТУУ «КПІ», 2015. –75 с. – Назва з екрана. – Доступ : http://ela.kpi.ua/handle/123456789/12630

Допоміжна література

1. Чернега В., Платтнер Б. Компьютерные сети: Учеб. Пособие.– Севастополь, Изд-во СевНТУ, 2006. – 500 с.

2. Протоколы информационно-вычислительных сетей: Справочник/ С.А. Аничкин, В.А.Белов, А.В.Бернштейн и др., Под ред. И.А. Мизина, А.П. Кулешова.– М.: Радио и связь, 1990.– 504 с.

3. Кларк К. Гамильтон К. Принципы коммутации в локальных сетях Cisco.: Пер. с англ. М.: Издательский дом «Вильямс», 2003.– 976 с.

4. Зайцев С.С., Кравцунов М.И., Ротанов С.В. Сервис открытых информационно-вычислительных сетей.– М.: Радио и связь, 1990.– 340 с.

5. Хвощ С.Т., Дорошенко В.В., Горовой В.В. Организация мультиплексных каналов систем автоматического управления. — Л.: Машиностроение. Ленингр. Отд-ние, 1989. — 271 с.

6. Бунин С.Г., Войтер А.И. Вычислительные сети с пакетной радиосвязью. – К.: Техника, 1989. – 223 с.

7. Building Scalable Cisco Networks, Catherine Paquet, Diane Teare. 792 с.; 2004 г.; ISBN 5-8459-0307-6, 1-5787-0228-3; Вильямс; серия Cisco Press.

8. Cisco Router Configuration Handbook (2nd Edition), David Hucaby, Steve McQuerry, Andrew Whitaker 736 с.; 2012 г.; ISBN 978-5-8459-1755-3, 978-1-58-714116-4; Вильямс; серия Cisco Press.

9. CCNA ICND2 Official Exam Certification Guide (CCNA Exams 640-816 and 640-802) (2nd Edition), Wendell Odom 736 с.; 2012 г.; ISBN 978-5-8459-1442-2, 978-1-58720-181-3; Вильямс; серия Cisco Press.

10. CCENT/CCNA ICND1 Official Exam Certification Guide, 2nd Edition, Wendell Odom 572 с.; 2011 г.; ISBN 978-5-8459-1439-2, 978-1-58-720182-0; Вильямс; серия Cisco Press.

11. Managing Cisco Network Security First Edition, Michael Wenstrom 768 с.; 2004 г.; ISBN 5-8459-0387-4, 1-5787-0103-1; Вильямс; серия Cisco Press.

12. 802.11 Wireless Local-Area Network Fundamentals, Pejman Roshan, Jonathan Leary 304 с.; 2004 г.; ISBN 5-8459-0701-2, 1-5870-5077-3; Вильямс; серия Cisco Press.

13. Telecommunications Technologies Reference, Brad Dunsmore, Toby Skandier 640 с.; 2004 г.; ISBN 5-8459-0562-1, 1-5870-5036-6; Вильямс; серия Cisco Press.

Навчальний контент

Методика опанування навчальної дисципліни (освітнього компонента)

Очна форма

Лекційні заняття

Лабораторні заняття

Заочна форма

Лекційні заняття

Лабораторні заняття

Самостійна робота студента

Очна форма

Заочна форма

Політика та контроль

Політика навчальної дисципліни (освітнього компонента)

Система вимог, які ставляться перед здобувачем освіти:

– відвідування лекційних та лабораторних занять є обов’язковою складовою вивчення матеріалу;

– на лекції викладач користується власним презентаційним матеріалом;

– на лекції заборонено відволікати викладача від викладання матеріалу, усі питання, уточнення та ін. студенти задають в кінці лекції у відведений для цього час;

– на лекціях забороняється використовувати ноутбуки та смартфони з метою, яка не стосується занять;

– лабораторні роботи проходять у формі комп’ютерного практикуму. Основним завданням циклу лабораторних занять є проведення експериментальних досліджень за відповідною тематикою з використанням прикладного пакету Packet Tracer;

– лабораторні роботи захищаються у два етапи – перший етап: студенти виконують завдання на допуск до захисту лабораторної роботи; другий етап – захист лабораторної роботи. Бали за лабораторну роботу враховуються лише за наявності електронного звіту;

– модульні контрольні роботи пишуться на лекційних заняттях без застосування допоміжних засобів (мобільні телефони, планшети та ін.); двогодинна модульна контрольна робота поділяється на дві одногодинні (45 хв.), що проводяться на лекційних заняттях;

– заохочувальні бали виставляються за: активність на лекціях; участь у факультетських та інститутських олімпіадах з навчальних дисциплін; участь у конкурсах робіт; підготовку оглядів наукових праць, презентацій по одній із тем СРС дисципліни тощо. Кількість заохочуваних балів на більше 10;

– штрафні бали виставляються за: невчасну здачу лабораторних робіт. Кількість штрафних балів на більше 10.

Види контролю та рейтингова система оцінювання результатів навчання (РСО)

Рейтинг студента з дисципліни складається із балів стартового рейтингу (протягом семестру) та балів за екзамен. Бали стартового рейтингу протягом семестру студент отримує за:

1. виконання та захист 9 лабораторних робіт ();

2. виконання двох одногодинних модульних контрольних робіт (МКР) ();

3. заохочувальних () та штрафних балів ().

Критерії нарахування балів

Лабораторні роботи:

• «відмінно» — повна відповідь на питання (не менше 90% потрібної інформації) та оформлений належним чином протокол до лабораторної роботи – 3 бали;

• «добре» — достатньо повна відповідь на питання (не менше 75% потрібної інформації) та оформлений належним чином протокол до лабораторної роботи – 2 бали;

• «задовільно» — неповна відповідь на питання (не менше 60% потрібної інформації), незначні помилки та оформлений належним чином протокол до лабораторної роботи – 1 бал;

• «незадовільно» — незадовільна відповідь та/або не оформлений належним чином протокол до лабораторної роботи – 0 балів.

За кожне запізнення з поданням лабораторної роботи до захисту від встановленого терміну оцінка знижується на 1 бал (але не нижче 1 балу за кожну лабораторну роботу).

Модульні контрольні роботи:

• «відмінно» — повна відповідь (не менше 90% потрібної інформації) –8,5 балів;

• «добре» — достатньо повна відповідь (не менше 75% потрібної інформації), або повна відповідь з незначними помилками – 6 балів;

• «задовільно» — неповна відповідь (не менше 60% потрібної інформації) та незначні помилки – 3 бали;

• «незадовільно» — незадовільна відповідь (неправильний розв’язок задачі), потребує обов’язкового повторного написання в кінці семестру – 0 балів;

Заохочувальні бали:

– за активну творчу роботу на лекції — 1 бал;

– за участь у модернізації однієї лабораторної роботи – 2 бали.

Міжсесійна атестація

За результатами навчальної роботи за перші 7 тижнів максимально можлива кількість балів – 20 балів. На першій атестації (8-й тиждень) студент отримує «зараховано», якщо його поточний рейтинг не менше 20х0,5 = 10 балів.

За результатами 13 тижнів навчання максимально можлива кількість балів – 32 балів. На другій атестації (14-й тиждень) студент отримує «зараховано», якщо його поточний рейтинг не менше 32х0,5 = 16 балів.

Максимальна сума вагових балів контрольних заходів протягом семестру складає:

Необхідною умовою допуску до екзамену є виконання двох МКР не нижче, ніж на оцінку «задовільно», захист дев’яти лабораторних робіт на оцінку не нижче, ніж «задовільно», і стартовий рейтинг не менше 24 балів.

Екзамен:

На екзамені студенти мають відповісти на чотири теоретичних питання. Кожне теоретичне питання оцінюється у 14 балів.

Система оцінювання теоретичних питань:

«відмінно» — повна відповідь (не менше 90% потрібної інформації) – 12-14 балів;

«добре» — достатньо повна відповідь (не менше 75% потрібної інформації, або незначні неточності) – 9-11 балів;

«задовільно» — неповна відповідь (не менше 60% потрібної інформації та деякі помилки) – 5-8 балів;

«незадовільно» — незадовільна відповідь – 0 балів.

Сума стартових балів, заохочувальних балів та балів за екзаменаційну контрольну роботу переводиться до екзаменаційної оцінки згідно з таблицею:

Таблиця 1. Переведення рейтингових балів до оцінок за університетською шкалою

Додаткова інформація з дисципліни (освітнього компонента)

– перелік теоретичних питань, які виносяться на семестровий контроль, наведено в Додатку 1;

– на початку семестру викладач аналізує існуючі курси в Академії Cisco та Red Hat по тематиці дисципліни та пропонує пройти відповідні безкоштовні курси студентам. Після отримання студентом сертифікату проходження дистанційних чи онлайн курсів за відповідною тематикою, викладач закриває відповідну частину курсу (лабораторні чи частину лекцій) за попередньою домовленістю з групою.

Робочу програму навчальної дисципліни (силабус):

Складено завідувачем кафедри, д.т.н., професором Роліком Олександром Івановичем

Ухвалено кафедрою АУТС (протокол № 1 від 27.08.2020 р.)

Погоджено Методичною комісією факультету (протокол № 1 від 02.09.2020 р.)

Додаток 1

Перелік теоретичних питань на екзамен

1. Визначення та типи комп'ютерних мереж.

2. Що таке конвергентні комп'ютерні мережі?

3. Чинники, які зараз впливають на розвиток мережевих технологій.

4. Сутність мережі інтернет.

5. Сервіси та особливості використання мережі інтернет.

6. Визначення та особливості LAN.

7. Визначення та особливості WAN.

8. Компоненти комп'ютерних мереж.

9. Класифікація комп'ютерів мережі.

10. Поняття архітектури комп'ютерних мереж

11. Узагальнена функціонально-логічна структура комп'ютерних мереж.

12. Мережі з фіксованими напрямками зв'язку, їх переваги та недоліки.

13. Мережі з комутацією каналів, їх переваги та недоліки.

14. Мережі з комутацією повідомлень, їх переваги та недоліки.

15. Мережі з комутацією пакетів, їх переваги та недоліки.

16. Мережі з комутацією комірок, їх переваги та недоліки.

17. Що таке топологія комп'ютерної мережі та на які властивості мережі вона впливає?

18. Топології мереж, які використовуються в системах управління, їх загальні характеристики.

19. Ланцюгова топологія, її переваги та недоліки.

20. Шинна топологія, її переваги та недоліки.

21. Призначення термінатора в мережах з шинною топологією.

22. Радіальна (зіркоподібна) топологія, її переваги та недоліки.

23. Кільцева топологія, її переваги та недоліки.

24. Комірчаста топологія, її переваги та недоліки.

25. Комбіновані топології, їх переваги та недоліки.

26. Оптимізація довжини ліній зв'язку.

27. У чому сутність концепції відкритих систем?

28. У чому полягає сутність моделі OSI?

29. Основні поняття моделі OSI.

30. Сутність чотирьох базових елементів моделі OSI.

31. Рівнева організація моделі OSI.

32. Активні та пасивні об’єкти рівнів моделі OSI.

33. Надання сервісу в моделі OSI.

34. Функції рівнів. Вибір протоколу.

35. Функції рівнів. Встановлення та розірвання з'єднання.

36. Функції рівнів. Мультиплексування та розщеплення з'єднань.

37. Функції рівнів. Передавання нормальних даних.

38. Функції рівнів. Передавання термінових (позачергових) даних.

39. Функції рівнів. Структура даних та їх передавання.

40. Функції рівнів. Управління потоком даних.

41. Функції рівнів. Сегментування, блокування та зчеплення даних.

42. Функції рівнів. Організація послідовності.

43. Функції рівнів. Захист від помилок.

44. Функції рівнів. Маршрутизація.

45. Управління взаємодією відкритих систем. Управління прикладними процесами.

46. Управління взаємодією відкритих систем. Управління системами.

47. Управління взаємодією відкритих систем. Управління рівнем.

48. Принципи рівневої організації моделі OSI.

49. Прикладний рівень. Призначення та служба, яка надається.

50. Прикладний рівень. Функції рівня.

51. Представницький рівень. Призначення та служба, яка надається.

52. Представницький рівень. Функції рівня.

53. Сеансовий рівень. Призначення та служба, яка надається.

54. Сеансовий рівень. Функції рівня.

55. Транспортний рівень. Призначення та служба, яка надається.

56. Транспортний рівень. Функції рівня.

57. Мережевий рівень. Призначення та служба, яка надається.

58. Мережевий рівень. Функції рівня.

59. Канальний рівень. Призначення та служба, яка надається.

60. Канальний рівень. Функції рівня.

61. Фізичний рівень. Призначення та служба, яка надається.

62. Фізичний рівень. Функції рівня.

63. Модель служби рівня моделі OSI.

64. Властивості примітивів моделі OSI.

65. Угоди для часових діаграм моделі OSI.

66. Порівняння передавання без встановлення та зі встановленням з'єднання.

67. Передавання даних зі встановленням з'єднання.

68. Передавання даних без встановлення з'єднання.

69. Особливості передачі даних без встановлення з'єднання.

70. Ресурсні компоненти управління доступом до середовища.

71. Управління доступом до середовища на основі поділу часу, переваги та недоліки.

72. Управління доступом до середовища на основі розподілу за частотами, переваги та недоліки.

73. Множинний доступ із кодовим поділом, переваги та недоліки.

74. Метод прямого розширення спектру (DSSS).

75. Метод перескоку частоти (FHSS).

76. Множинний доступ із просторовим розділенням.

77. Класифікація протоколів множинного доступу.

78. Способи модуляції сигналів в системах із широкосмуговими сигналами.

79. Сутність методу доступу мережі ALOHA.

80. Сутність протоколу неконтрольованого випадкового доступу.

81. Структура та вирішення конфліктів у мережі ДИСКРЕТ.

82. Ефективність протоколу синхронна ALOHA.

83. Ефективність протоколу ALOHA.

84. Сутність та ефективність протоколу синхронна ALOHA.

85. Сутність протоколу ALOHA з резервуванням.

86. Основні характеристики протоколів ALOHA.

87. Система супутникового зв'язку на основі протоколу випадкова ALOHA.

88. Система супутникового зв'язку на основі протоколу слотова ALOHA без володіння.

89. Система супутникового зв'язку на основі протоколу слотова ALOHA з володінням.

90. Особливості мереж, які використовуються в системах управління розосередженими об'єктами.

91. Методи централізованого управління доступом до середовища передавання даних.

92. Склад технічних засобів мережі з мультиплексними каналами зв'язку.

93. Управління передаванням даних у системах управління розосередженими об'єктами.

94. Концепція стаціонарного контролеру каналу.

95. Концепція не стаціонарного контролеру каналу.

96. Алгоритм передачі управління в мережі з декількома контролерами каналу.

97. Формати повідомлень в мережі з мультиплексними каналами зв'язку.

98. Формати передавання даних в мережі з мультиплексними каналами зв'язку.

99. Формати управління в мережі з мультиплексними каналами зв'язку.

100. Формати групових повідомлень в мережі з мультиплексними каналами зв'язку.

101. Формати слів у мережі з централізованим управлінням доступом до середовища.

102. Команди управління в мережі з централізованим управлінням доступом до середовища.

103. Організація контролю передачі інформації в мережі з централізованим управлінням доступом до середовища.

104. Характеристики лінії передачі інформації в мережі з централізованим управлінням доступом до середовища.

105. Організація систем автоматичного управління на основі мультиплексних каналів.

106. Аналіз можливості застосування мультиплексних каналів.

107. Визначення структури системи з централізованим управлінням доступом до середовища.

108. Функціональна декомпозиція системи з централізованим управлінням доступом до середовища.