ТЕХНОЛОГІЇ ТА ПРОТОКОЛИ МУЛЬТИСЕРВІСНИХ МЕРЕЖ - Робоча програма навчальної дисципліни (Силабус)
Реквізити навчальної дисципліни
| Рівень вищої освіти | Перший (бакалаврський) |
| Галузь знань | 12 Інформаційні технології |
| Спеціальність | 126 Інформаційні системи та технології |
| Освітня програма | Інтегровані інформаційні системи, Інформаційні управляючі системи та технології |
| Статус дисципліни | Вибіркова |
| Форма навчання | очна(денна)/очна(вечірня)/заочна/дистанційна/змішана |
| Рік підготовки, семестр | 3 курс, весняний семестр |
| Обсяг дисципліни | 4 кредити (120 годин) |
| Семестровий контроль/ контрольні заходи | залік |
| Розклад занять | http://rozklad.kpi.ua |
| Мова викладання | Українська |
| Інформація про керівника курсу / викладачів | Лектор: д.т.н., професор, Жураковський Богдан Юрійович zhurakovskiybyu@tk.kpi.ua моб. +38(050)355-62-15 Практичні: асистент, Нікітін Валерій Андрійович |
| Розміщення курсу | Посилання на дистанційний ресурс: https://classroom.google.com/c/NTQ5NTA5NDU3MzEw?hl=ru&cjc=jzmutgb |
Програма навчальної дисципліни
Опис навчальної дисципліни, її мета, предмет вивчання та результати навчання
Дисципліна «Технології та протоколи мультисервісних мереж» є вибірковою дисципліною навчального плану бакалаврів з спеціальності «Інформаційні системи та технології» і грає важливу роль у підготовці фахівців.
Метою навчальної дисципліни є формування у студентів компетентностей та підготовка фахівця, здатного вирішувати складні задачі і практичні проблеми комп’ютерних мереж і технологій та здійснювати професійну діяльність з проектування, реалізації та адміністрування комп’ютерних мереж.
Метою кредитного модуля є формування у студентів спеціальних (фахових, предметних) компетентностей:
КС 2: Здатність застосовувати стандарти в області інформаційних систем та технологій при розробці функціональних профілів, побудові та інтеграції систем, продуктів, сервісів і елементів інфраструктури;
КС 4: Здатність проектувати, розробляти та використовувати засоби реалізації інформаційних систем, технологій та інфокомунікацій (методичні, інформаційні, алгоритмічні, технічні, програмні та інші);
КС 11: Здатність до аналізу, синтезу і оптимізації інформаційних систем та технологій з використанням математичних моделей і методів;
КС 12: Здатність управляти та користуватися сучасними інформаційно-комунікаційними системами та технологіями (у тому числі такими, що базуються на використанні Інтернет);
КС 15: Здатність аналізувати відомі реалізації компонентів нижнього рівня інформаційних систем з урахуванням вимог технологічних та бізнес-процесів, виконувати синтез контролерів, регуляторів, давачів, виконавчих пристроїв, будувати адекватні моделі нижнього рівня ієрархії інформаційних систем та здійснювати їх інтеграцію.
Програмні результати навчання:
Згідно з вимогами програми навчальної дисципліни студенти після засвоєння кредитного модуля мають продемонструвати такі результати навчання:
ПРН 5: Аргументувати вибір програмних та технічних засобів для створення інформаційних систем та технологій на основі аналізу їх властивостей, призначення і технічних характеристик з урахуванням вимог до системи і експлуатаційних умов; мати навички налагодження та тестування програмних і технічних засобів інформаційних систем та технологій;
ПРН 12: Застосовувати знання складу, структури, принципів реалізації та функціонування інформаційно-керуючих систем та виконувати розроблення, підтримку та супроводження інформаційних та програмно-технічні засобів, оцінювати ефективність використання інформаційно-керуючих систем на підприємствах;
ПРН 18: Демонструвати знання базових компонентів всіх рівнів інтегрованої інформаційної системи, проводити дослідження характеристик компонентів та системи в цілому у відповідності до життєвого циклу та стандартів системної інженерії;
ПРН 19: Застосовувати базові, прикладні інформаційні технологій та інструментальні засоби для визначення складу, структури та схем взаємодії компонентів інфраструктури ІТ , організовувати та підтримувати сервіс-орієнтоване обслуговування користувачів інформаційних систем.
Пререквізити та постреквізити дисципліни (місце в структурно-логічній схемі навчання за відповідною освітньою програмою)
Пререквізити: здатність застосовувати знання у практичних ситуаціях, навички використання інформаційних і комунікаційних технологій. Цей курс базується на таких забезпечуючих дисциплінах: фізика, комп’ютерні мережі.
Постреквізити: Перелік дисциплін, що забезпечуються: управління технічними системами, інфраструктура інформаційних технологій, проектування інформаційних систем, переддипломна практика, дипломне проектування.
Зміст навчальної дисципліни
Розділ 1. Протоколи рівнів моделі взаємодії відкритих систем
Тема 1.1. Основні поняття і загальні принципи побудови мережних протоколів.
Тема 1.2. Протоколи канального рівня моделі взаємодії відкритих систем.
Тема 1.3. Протоколи мережного рівня моделі взаємодії відкритих систем.
Тема 1.4. Протоколи транспортного рівня моделі взаємодії відкритих систем.
Тема 1.5. Протоколи сеансового рівня моделі взаємодії відкритих систем
Тема 1.6. Протоколи представницького рівня моделі взаємодії відкритих систем
Тема 1.7. Протоколи прикладного рівня моделі взаємодії відкритих систем.
Тема 1.8 Стеки протоколів TCP/IP, IPX/SPX, NetBIOS/SMB.
Розділ 2. Структурна організація мультисервісних мереж
Тема 2.1. Глобальна інформаційна інфраструктура. Національна інформаційна інфраструктура.
Тема 2.2. Склад і структура підсистем підтримки ТКС.
Тема 2.3. Мережа наступного покоління (NGN).
Тема 2.4. Технологія IMS.
Тема 2.5. Класифікація послуг зв’язку.
Тема 2.6. Принципи побудови та технології мереж доступу.
Тема 2.7. Технології оптичних мереж доступу (PON, FTTx) та кабельного телебачення.
Тема 2.8.Технології SDH та DWDM.
Тема 2.9. Технологія ATM та MPLS.
Тема 2.10. Технології мобільного зв’язку.
.
Навчальні матеріали та ресурси
Базова
Олифер В. Г., Олифер Н. А. Компьютерные сети. Принципы, технологии, протоколы. — 4-е изд. — СПб.:Питер, 2010. — С. 438. — 4500 экз. — ISBN 978-5-49807-389-7.
Розробка та реалізація мережних протоколів. Навчальний посібник
[Електронний ресурс] / Б. Ю. Жураковский, І. О. Зенів // КПІ ім. Ігоря Сікорського. – 2020. – 462 с. Режим доступу до ресурсу: https://ela.kpi.ua/handle/123456789/38946
Комп’ютерні мережі. Частина 1. Навчальний посібник [Електронний
ресурс] / Б. Ю. Жураковский, І. О. Зенів // КПІ ім. Ігоря Сікорського. – 2020. – 336 с. – Режим доступу до ресурсу: https://ela.kpi.ua/handle/123456789/36615
Телекомунікаційні системи та мережі. Структура й основні функції. Том 1 [Електронний підручник] / Поповський В.В, Лемешко О.В., Ковальчук В.К., Плотніков М.Д., Картушин Ю.П., Попонін О.М., Агєєв Д.В., Сабурова С.О., Олійник В.Ф., Персиков А.В., Лошаков В.А., Селіванов К.О./, ХНУРЕ. – Харків: ХНУРЕ, 2018. – 715 с.
Технології та протоколи мультисервісних мереж. Лабораторний практикум: навч. посіб. для студентів спеціальності 126 - «Інформаційні системи та технології» денної форми навчання / Укладач: Федорова Н.В., Жураковський Б.Ю., КПІ ім. Ігоря Сікорського. – Електронні текстові дані (1 файл: 10,6 Мбайт). – Київ: КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2022. – 151 с.
Комп’ютерні мережі. Частина 2 Навчальний посібник [Електронний ресурс] / Б. Ю. Жураковский, І. О. Зенів // КПІ ім. Ігоря Сікорського. – 2020. – 372 с. – Режим доступу до ресурсу: https://ela.kpi.ua/handle/123456789/36641
Додаткова
Хмелёв К. Ф. Основы SDH: Монография. - К.: ІВЦ «Видавництво "Політехніка"», 2003. - 584 с.: ил.
Стеклов В.К., Беркман Л.Н. Телекомунікаційні мережі - К.: Техніка, 2001.- 650 с.
Стеклов В. К., Беркман Л. Н. Проектування телекомунікаційних мереж - К.: Техніка, 2002.- 792 с.
Управління телекомунікаціями із застосуванням новітніх технологій Кривуца В.Г., Беркман Л.Н., Стеклов В.К. та інші – К.: Техніка, 2007. - 384 с.
Субботин Е.А., Лапина Н.Ф. Мультисервисные сети: Учебное пособие / Сост. Субботин Е.А., Лапина Н.Ф. – Екатеринбург: УрТИСИ ГОУ ВПО «СибГУТИ», 2004. – 114 с.
12. Типові сигнали та завади в електрозв'язку [Навчальний посібник], [Електронний ресурс] / Беркман Л.Н., Жураковський Б.Ю., Твердохліб М.Г. // - К.: ДУТ, 2015. – 92с. – Режим доступу до ресурсу: http://www.dut.edu.ua/uploads/l_869_71565720.pdf.
13. Основи інфокомунікаційних технологій: навчальний посібник [Електронний ресурс] / А. П. Бондарчук, Г. С. Срочинська, М. Г. Твердохліб // Київ, ДУТ. – 2015. – 76 с. – Режим доступу до ресурсу: http://www.dut.edu.ua/ua/lib/1/category/1090/view/840.
14. Теорія передачі та обробки даних в інфокомунікаціях: навчальний посібник / Л.Н. Беркман, Б.Ю. Жураковський, А.О. Макаренко//. − К.: ДУТ, 2015. – 160 с. – Режим доступу до ресурсу: http://www.dut.edu.ua/ru/lib/1/category/1090/view/859
Навчальний контент
Методика опанування навчальної дисципліни(освітнього компонента)
№ з/п |
Назва теми лекції та перелік основних питань (дидактичні матеріали: презентація Power Point, відеолекції.) |
|---|---|
| 1 | 2 |
| 1 | Розділ 1. Протоколи рівнів моделі взаємодії відкритих систем Лекція 1. Основні поняття і загальні принципи побудови мережевих протоколів. Список мережевих протоколів. Стеки протоколів. Інтерфейс RS-232. Послідовні інтерфейси. Цифрова мережа інтегрального обслуговування ЦМІО. Функціональна схема організації абонентського доступу до ISDN. Типи каналів в інтерфейсі “користувач− мережа”. Тими інтерфейсів ISDN. Протокол фізичного рівня DSS1. Протоколи модемного зв'язку. Список стандартних протоколів. Нестандартизовані протоколи. Протоколи передачі факсимільних повідомлень. Література: 1, 2, 3, 4. Самостійна робота: вивчення основних понять і загальних принципів побудови мережевих протоколів. Підготовка до лабораторної роботи. |
| 2 | Лекція 2. Протоколи канального рівня моделі взаємодії відкритих систем. ARP (Address Resolution Protocol) - таблиця для перетворення адрес. Біт-орієнтований кодопрозорий мережевий протокол управління каналом передачі даних канального рівня мережевої моделі OSI (HDLC). Протокол тунелювання другого рівня L2TP (Layer 2 Layer 2 Forwarding Protocol Tunneling Protocol. Layer 2 Forwarding Protocol (L2F) (Протокол естафетної передачі на другому рівні). PPP (Point-to-Point Protocol). PPTP (Point-to-Point Tunneling Protocol). Fibre Channel (FC) ( fibre channel). NDP (Neighbor Discovery Protocol) -протокол виявлення сусідів. Література: 1, 2, 3, 4. Самостійна робота: вивчення протоколів канального рівня моделі ISO. Підготовка до лабораторної роботи |
| 3 | Лекція 3. Протоколи мережного рівня моделі взаємодії відкритих систем. ICMP (Internet Control Message Protocol — міжмережевий протокол керуючих повідомлень). Типи ICMP пакетів. IGMP (Internet Group Management Protocol — протокол керування групами Інтернету). IP Security — набір протоколів для забезпечення захисту даних. Архітектура Ipsec. Протокол IP ( Internet Protocol). Порівняння IPv4 та IPv6. Література: 1, 2, 3, 4. Самостійна робота: вивчення протоколів мережного рівня моделі ISO. Підготовка до лабораторної роботи |
| 4 | Лекція 4. Протоколи транспортного рівня моделі взаємодії відкритих систем. Протокол датаграм користувача (UDP - User Datagram Protocol). Протокол передачі з керуванням потоком (SCTP - Stream Control Transmission Protocol). Протоко́л керува́ння переда́чею (TCP - Transmission Control Protocol). Інкапсуляція TCP в моделі OSI. Історія створення TCP. Протокол датаграм користувача (UDP - User Datagram Protocol). RTCP (RTP Control Protocol). Основні функції протоколу RTCP. SPX (Sequence Packet eXchange). SPX II. DCCP (Datagram Congestion Control Protocol). ECN (Explicit Congestion Notification). RSVP (Resource ReSerVation Protocol). Література: 1, 2, 3, 4. Самостійна робота: вивчення протоколів мережного рівня моделі ISO. Підготовка до лабораторної роботи |
| 5 | Лекція 5. Протоколи сеансового рівня моделі взаємодії відкритих систем. Порівняння з моделлю DOD. AppleTalk (AppleTalk Data Stream Protocol). PAP (Password Authentication Protocol). H.245 - протокол узгодження параметрів з'єднання.PPTP (Point-to-Point Tunneling Protocol). RTCP (Real-Time Transport Control Protocol. NFS (Мережева файлова система) (Network File System). iSNS (Internet Storage Name Service). Сервери iSNS. SMPP - (Short Message Peer-to-Peer). SDP (Sockets Direct Protocol). RPC (Remote Procedure Call). DCOM - Distributed Component Object Model. Література: 1, 2, 3, 4. Самостійна робота: вивчення протоколів сеансового рівня моделі ISO. Підготовка до лабораторної роботи |
| 6 | Лекція 6. Протоколи представницького рівня Apple Filing Protocol. ASTERIX. ASTERIX. Редакція 2.2 і пізніші. DTLS. External Data Representation. Мотивація використання XDR. Посилка повідомлення в XDR. Отримання повідомлення в XDR. MIME. Організація даних MIME. Стандарти. NetWare Core Protocol. Принцип роботи. XML Мова XML. Фізична і логічна структури документа. Числові посилання на символи. Оголошення XML. Об’ява типа документа. Інструкція обробки. Регламентація роботи з документами. Читання XML: три варіанти API. Література: 1, 2, 3, 4. Самостійна робота: вивчення протоколів представницького рівня моделі ISO. Підготовка до лабораторної роботи. |
| 7 | Лекція 7. Протоколи прикладного рівня DHCP. Режими DHCP. Структура протоколу. BOOTP. Формат повідомлень BOOTP. BACnet. Формат запитів Finger. DICT. FTP. Відмінність від HTTP. Gopher. POP3. Server Message Block (SMB). Secure Shell, SSH. Протокол SNMP. Безпека SMTP. Структура SNMP МІВ. ІMAP. Переваги в порівнянні з POP3. Версії протоколу IMAP. Протокол ініціації сеансів - Session Initiation Protocol (SIP). Принципи роботи протоколу SIP. Взаємодія з іншими протоколами сигналізації. Інтеграція протоколу SIP з IP-мережами. Література: 1, 2, 3, 4. Самостійна робота: вивчення протоколів прикладного рівня моделі ISO. Підготовка до лабораторної роботи |
| 8 | Лекція 8. Стеки протоколів TCP/IP, IPX/SPX, NetBIOS/SMB. Стек протоколів TCP/IP. Структура стеку протоколів TCP/IP. Стандарти по TCP/IP. Мережева архітектура Windows. Мережеві протоколи TCP/IP. Стек протоколів IPX / SPX (Internetwork Packet Exchange / Sequenced Packet Exchange). Структура стеку протоколів IPX/SPX. Формат пакета IPX. Протокольний стек AppleTalk. Стек протоколів NetBIOS / SMB. Література: 1, 2, 4. Самостійна робота: вивчення стеків мережевих протоколів Підготовка до лабораторної роботи |
| Розділ 2. Структурна організація мультисервісних мереж | |
| 9 | Лекція 9. Глобальна інформаційна інфраструктура. Національна інформаційна інфраструктура Глобальна інформаційна інфраструктура. Набір мінімальних вимог при створенні ГІІ. Загальна архітектура GII. Основні цілі створення Глобальної інформаційної інфраструктури. Національна інформаційна інфраструктура. Література: 1, 4, 12, 13, 15. Самостійна робота: вивчення Глобальної інформаційної інфраструктури. Підготовка до лабораторної роботи. |
| 10 | Лекція 10. Склад і структура підсистем підтримки ТКС Система сигналізації ТКС. Система синхронізації ТКС. Система управління ТКС. Система електроживлення. Класифікація телекомунікаційних мереж. Література: 3, 4, 12. Самостійна робота: вивчення складу і структури підсистем підтримки ТКС. Підготовка до лабораторної роботи. |
| 11 | Лекція 11. Мережа наступного покоління (NGN). Загальні принципи NGN. Функціональна модель мереж NGN. Архітектура мережі NGN. Softswitch. Функціональні об'єкти еталонної архітектури Softswitch. Протоколи сигналізації. Література: 4, 8, 9, 10. Самостійна робота: вивчення мережі наступного покоління. Підготовка до лабораторної роботи. |
| 12 | Лекція 12. Технологія IMS. Загальні принцип IMS. Ключові фактори переходу до IMS. Стандартизація IMS. Архітектура IMS. Транспортна площина. Площина управління. Порівняння Softswitch та IMS Література: 1,3,12,13,14,15. Самостійна робота: вивчення технології IMS. Підготовка до лабораторної роботи |
| 13 | Лекція 13. Класифікація послуг зв’язку Класифікація клієнтів мережі. Корпоративні клієнти. Класифікація операторів зв’язку. Класифікація послуг зв’язку. Вимоги до сучасних і перспективних ТКС. Типи мережних стандартів. Організацій зі стандартизації. Стандарти Інтернету. Стадії стандартизації протоколу Інтернету. Література: 14, 16. Самостійна робота: вивчення класифікації послуг зв’язку. Підготовка до лабораторної роботи |
| 14 | Лекція 14. Принципи побудови та технології мереж доступу Моделі й архітектура мережі доступу. Загальна архітектура мережі доступу. Протокольна модель мережі доступу. Базова структура мережі доступу. Класифікація мереж доступу. Приклади технологій проводового доступу. Сценарії побудови мереж доступу. Технології доступу. Література: 4 Самостійна робота: вивчення принципів побудови та технологій мереж доступу. Підготовка до лабораторної роботи |
| 15 | Лекція 15. Технології оптичних мереж доступу (PON, FTTx) та кабельного телебачення Сімейство технологій FTTx . Технологія пасивної оптичної мережі PON. Архітектура PON мережі. Стандарти мережі PON. Переваги технології PON. Структура абонентської кабельної мережі. Система кабельних модемів. Кабельні стандарти. Основні характеристики стандартів DOCSIS 1.x і DOCSIS 2.0. Література: 1, 3, 4. Самостійна робота: вивчення технології доступу. Підготовка до лабораторної роботи. |
| 16 | Лекція 16. Технології SDH та DWDM. Технологія PDH. Базові магістральні технології. Технологія синхронної цифрової ієрархії. Швидкості технології SONET / SDH. Стек протоколів і структура мережі SDH. Схема мультиплексування PDH-трибів в технології SDH. Топологія мережі SDH. Переваги та недоліки технології SDH.Технологія спектрального мультиплексування (WDM). Діапазони WDM. Двоканальний WDM. Грубе спектральне мультиплексування – CWDM. Щільне спектральне мультиплексування — DWDM. Надщільне спектральне ущільнення – HDWDM.Типовий склад устаткування. Модель взаємодії WDM з транспортними технологіями. Основні переваги та недоліки технології DWDM. Література: 1, 6, 7, 9, 11. Самостійна робота: вивчення технологій SDH та DWDM. Підготовка до лабораторної роботи. |
| 17 | Лекція 17. Технології ATM та MPLS. Технологія АТМ. Основні принципи технології АТМ. Якісні характеристики класів трафіку. Набір основних кількісних параметрів. Передача трафіку IP через мережі АТМ. Логічні IP-підмережі в мережі АТМ.Основні переваги та недоліки технології ATM. Технологія MPLS. Архітектура MPLS. Принцип комутації. Мітки і способи маркування. Практичне застосування MPLS. Переваги технології MPLS. Література: 1, 6, 7, 9, 11. Самостійна робота: вивчення технологій ATM та MPLS. Підготовка до лабораторної роботи. |
| 18 | Лекція 18. Технології мобільного зв’язку Стандарти мобільного зв’язку. Стандарт NMT. Стандарт GSM. Структурна схема та склад обладнання системи GSM. Стандарт СDMA. Технології 2.5G. Технології 3G, 3.5G. Tехнології 4G. Схема інтеграції мереж. Література: 4. Самостійна робота: вивчення технологій GSM та LTE. Підготовка до лабораторної роботи. |
Лабораторні заняття
№ з/п |
Назва лабораторної роботи (комп'ютерного практикуму) | Кількість ауд. годин |
|---|---|---|
| 1 | Лабораторна робота 1. Мережева модель OSI Література: 5. |
2 |
| 2 | Лабораторна робота 2. Програма моніторингу Wireshark. Література: 5. |
2 |
| 3 | Лабораторна робота 3. Канальний та мережевий рівні моделі OSI. Література: 5 | 2 |
| 4 | Лабораторна робота 4. Транспортний рівень моделі OSI. Література 5 |
2 |
| 5 | Лабораторна робота 5. Протоколи прикладного рівня DHCP & DNS. Література: 5 | 2 |
| 6 | Лабораторна робота 6. Протоколи прикладного рівня SSH & Telnet. Література: 5 | 2 |
| 7 | Лабораторна робота 7. Протокол прикладного рівня HTTP. Література: 5. | 2 |
| 8 | Лабораторна робота 8. Шифрування у комп’ютерних мережах. Література: 5. | 2 |
Самостійна робота студента
| № з/п | Назви тем і питань, що виноситься на самостійне опрацювання та посилання на навчальну літературу | Кількість годин СРС |
|---|---|---|
| 1 | 2 | 2 |
| 1 | Стандартні модемні протоколи фізичного рівня [3, стор.9] | 1 |
| 2 | Сімейство протоколу HDLC [3, стор.42] | 1 |
| 3 | Протокол виявлення сусідів [3, стор.77] | 2 |
| 4 | IP Security [3, стор.118] | 2 |
| 5 | Особливості QoS на мережному рівні OSI [3, стор.158] | |
| 6 | Протокол датаграм користувача (UDP) [3, стор.131] | 2 |
| 7 | RSVP (Resource ReSerVation Protocol) [3, стор.167] | 2 |
| 8 | Безпека NFS [3, стор.187] | 2 |
| 9 | SCP (Протокол управління сеансом) [3, стор.215] | 2 |
| 10 | Розподілене управління з'єднанням між протоколами SCP [3, стор.217] | |
| 11 | Generic Security Services API. [3, стор.240] | 2 |
| 12 | Ефективність використання XML [3, стор.280] | 2 |
| 13 | DMC (алгоритм стиснення). [3, стор.295] | 2 |
| 14 | Унарне кодування. [3, стор.299] | 2 |
| 15 | Протокол IRC [4, стор.379] | 2 |
| 16 | Simple Mail Transfer Protocol [3, стор.396] | 2 |
| 17 | Реалізація додаткових послуг на базі протоколу SIP. [3, стор.428] |
2 |
| 18 | Стек протоколів NetBIOS/SMB. [3, стор.216] |
2 |
Політика та контроль
Політика навчальної дисципліни (освітнього компонента)
Рейтинг студента з дисципліни складається з балів, що він отримує за:
1) модульні контролі (МКР поділяється на дві контрольні роботи тривалістю по одній акад. годині);
2) виконання комп’ютерних практикумів;
3) відповідь на заліку.
1. Модульний контроль
Ваговий бал - 30 Максимальна кількість балів за всі контрольні роботи дорівнює 30*2 = 60 балів.
В кожній контрольній роботі містяться завдання різного рівня складності, в залежності від якого вони при правильному виконанні оцінюються від 1 до 6 балів. Максимальна кількість балів за завдання зменшується на 1 бал, якщо дано правильну, але неповну відповідь; на 2 бали, якщо дано правильну відповідь, але допущено несуттєву помилку (наприклад, помилка в розрахунку по правильно записаній формулі) і т.д.
2. Робота на комп’ютерних практичних заняттях
Ваговий бал – 5. Максимальна кількість балів на всіх практичних заняттях дорівнює 5*8= 40 балів.
Штрафні та заохочувальні бали за:
- відсутність на практичному занятті без поважної причини -1 бал;
- виконання завдань із удосконалення дидактичних матеріалів з дисципліни надається від 2 до 5 заохочувальних балів.
Умови позитивної проміжної атестації
Для отримання “зараховано” з першої проміжної атестації (8 тиждень) студент повинен мати не менше ніж 20 балів (на початок 8 тижня згідно з календарним планом контрольних заходів “ідеальний” студент має отримати 50 балів).
Для отримання “зараховано” з другої проміжної атестації (14 тиждень) студент повинен мати не менше ніж 50 балів (на початок 14 тижня згідно з календарним планом контрольних заходів “ідеальний” студент має отримати 90 балів).
Бали по екзаменаційних питаннях:
Кількість балів по відповіді на кожне питання визначається викладачем з врахуванням складності питання та якості відповіді. Максимальна кількість балів 60.
Розрахунок шкали (R) рейтингу
Сума вагових балів контрольних заходів протягом семестру складає:
RС = 60 + 40 = 100 балів.
Для отримання студентом відповідних оцінок (ЕСТS та традиційних) його рейтингова оцінка R переводиться згідно з таблицею відповідності рейтингових балів оцінкам за університетською шкалою.
Види контролю та рейтингова система оцінювання результатів навчання (РСО)
Поточний контроль: Робочим навчальним планом передбачено виконання модульної контрольної роботи за матеріалами тем курсу. Мета модульної контрольної роботи – перевірка здобутих знань з основних розділів курсу. Робота проводиться за пакетом контрольних завдань. Завдання формулюються згідно переліку основних питань дисципліни.
Проведення модульної контрольної роботи передбачається на заняттях з комп’ютерного практикуму (2 академічних години) орієнтовно через 2 тижні після закінчення вивчення відповідної теми. Основні завдання контрольної роботи:
поглиблене вивчення структури й функціональних особливостей комп’ютерних мереж;
придбання навичок самостійної роботи зі спеціальною технічною літературою.
Календарний контроль: провадиться двічі на семестр як моніторинг поточного стану виконання вимог силабусу.
Семестровий контроль: залік
Умови допуску до семестрового контролю: мінімально позитивна оцінка за індивідуальне завдання /зарахування усіх практичних робіт/ семестровий рейтинг більше 30 балів.
Таблиця відповідності рейтингових балів оцінкам за університетською шкалою:
| Кількість балів | Оцінка |
|---|---|
| 100-95 | Відмінно |
| 94-85 | Дуже добре |
| 84-75 | Добре |
| 74-65 | Задовільно |
| 64-60 | Достатньо |
| Менше 60 | Незадовільно |
| Не виконані умови допуску | Не допущено |
Додаткова інформація з дисципліни (освітнього компонента)
можливість зарахування сертифікатів проходження дистанційних чи онлайн курсів за тематикою дисципліни «Технології та протоколи мультисервісних мереж»;
інша інформація для студентів щодо особливостей опанування навчальної дисципліни:
Застосовуються стратегії активного і колективного навчання, які визначаються наступними методами і технологіями:
1) кредитно-модульна технологія навчання;
2) особистісно-орієнтовані (розвиваючі) технології, засновані на активних формах і методах навчання ( «аналіз ситуацій» ділові, імітаційні ігри, дискусія, експрес-конференція, навчальні дебати.);
3) інформаційно-комунікаційні технології, що забезпечують проблемно-дослідницький характер процесу навчання та активізацію самостійної роботи студентів (електронні презентації для лекційних занять, використання аудіо-, відео-підтримки навчальних занять, розробка і застосування на основі комп'ютерних і мультимедійних засобів творчих завдань, доповнення традиційних навчальних занять засобами взаємодії на основі мережевих комунікаційних можливостей).
Робочу програму навчальної дисципліни (силабус):
Складено професором кафедри ІСТ, д.т.н., професором Жураковським Богданом Юрійовичем.
Ухвалено: кафедрою ІСТ (протокол № 13 від 15.06.2022 р.)
Погоджено: Методичною комісією факультету[1] (протокол № 11 від 07.07.2022р.)
[1] Методичною радою університету– для загальноуніверситетських дисциплін.
