Наукова робота за темою магістерської дисертації. Частина 3. Науково-дослідна робота за темою магістерської дисертації - Робоча програма навчальної дисципліни (Силабус)

Реквізити навчальної дисципліни

Програма навчальної дисципліни

1. Опис навчальної дисципліни, її мета, предмет вивчання та результати навчання

Опис дисципліни. *Навчальна дисципліна «Наукова робота за темою магістерської дисертації. Частина 3. Науково-дослідна робота за темою магістерської дисертації» належить до дисциплін дослідницького (наукового) компоненту Вивчення даної дисципліни, спрямовано на практичному застосуванні студентами навичок наукових досліджень та проведення наукової діяльності. Мета навчальної дисципліни полягає у формуванні професійних компетентностей студента, необхідних для проведення як самостійної науково-дослідної роботи так і науково-дослідної роботи в складі наукового колективу. Предмет навчальної дисципліни – основні етапи наукових досліджень, самостійна робота студентів з бібліографічними даними, організація роботи, аналіз та узагальнення отриманих наукових досліджень. Міждисциплінарні зв’язки – навчальна дисципліна узагальнює знання і практичний досвід набуті студентами всіма попередніми дисциплінами магістратури. В результаті освоєння дисципліни повинні бути сформовані такі компетентності:

• Здатність проводити патентні дослідження з метою забезпечення патентної чистоти та патентоздатності нових проектних рішень та визначення показників технічного рівня продукції, засобів технічного та інформаційного забезпечення.
• Здатність до керування результатами науково-дослідної діяльності та комерціалізації прав на об’єкти інтелектуальної власності, здійснення їх фіксації та захисту.
• Здатність впроваджувати принципи сталого розвитку суспільства в організаційній, управлінській, науковій та виробничій діяльності, правильно оцінювати локальні й віддалені наслідки прийнятих рішень.
• Здатність організувати розвиток творчої ініціативи колективу, впровадження досягнень вітчизняної та закордонної науки, техніки в сфері організації роботи колективу.
• Здатність аналізувати інноваційну діяльність підприємства, здійснювати моніторинг, контроль, оцінку результатів, попередження ризиків інноваційної діяльності, розробляти стратегії інноваційного розвитку підприємства.
• Здатність презентувати державною та іноземною мовами результати науково-дослідницької діяльності, готувати наукові публікації, доповідати на наукових конференціях, симпозіумах.
• Здатність розробляти сховища великих даних, розробляти і використовувати інструментальні засоби інтеграції різнотипних даних у наборах великої розмірності, видобувати знання шляхом інтеграції та аналізу великих даних, отриманих з різноманітних та різнорідних джерел інформації, здійснювати їх інтелектуальну обробку і створювати прикладні інформаційні продукти.
• Здатність до використання сучасних методологій та технологій проектування та реалізації інформаційно-управляючих систем.
• Здатність до аналізу стану та динаміки функціонування засобів та програмного забезпечення інформаційних систем, контролю та діагностики інформаційно-управляючих систем.
• Здатність до використання стандартів та сертифікації інформаційних систем.
• Здатність до визначення і опису вимог до інформаційно-управляючих систем
• Здатність аналізувати функціонування інформаційних систем з метою підтримки бізнес-стратегії та планувати стратегічний розвиток інформаційних систем із застосуванням інноваційних технологій та засобів.
• Здатність до управління стратегічним розвитком інформаційних систем.
• Здатність аналізувати архітектуру підприємства, досліджувати і розробляти нові моделі та методи задоволення потреб бізнес-спільноти підприємства в інформації.
• Здатність визначати архітектуру підприємства використовуючи сучасні методології та мови її визначення.
• Здатність до планування проектних дій, управління проектами розробки, розгортання та розвитку інформаційних систем, застосовуючи стандарти, методи та технології управління проектами і програмами, оцінюючи фактори ризиків та управління ними в процесі впровадження ІС.

Після засвоєння дисципліни студенти мають продемонструвати такі результати навчання:

• Проводити патентні дослідження з метою забезпечення патентної чистоти та патентоздатності нових проектних рішень та визначення показників технічного рівня продукції, засобів технічного та інформаційного забезпечення.
• Керувати результатами науково-дослідної діяльності та комерціалізації прав на об’єкти інтелектуальної власності, здійснення їх фіксації та захисту.
• Впроваджувати принципи сталого розвитку суспільства в організаційній, управлінській, науковій та виробничій діяльності, правильно оцінювати локальні й віддалені наслідки прийнятих рішень.
• Вміти організувати розвиток творчої ініціативи колективу, впровадження досягнень вітчизняної та закордонної науки, техніки в сфері організації роботи колективу.
• Здійснювати аналіз інноваційної діяльності підприємства, здійснювати моніторинг, контроль, оцінку результатів, попередження ризиків інноваційної діяльності, розробляти стратегії інноваційного розвитку підприємства.
• Вміти презентувати державною та іноземною мовами результати науково-дослідницької діяльності, готувати наукові публікації, доповідати на наукових конференціях, симпозіумах.
• Розробляти сховища великих даних, розробляти і використовувати інструментальні засоби інтеграції різнотипних даних у наборах великої розмірності, видобувати знання шляхом інтеграції та аналізу великих даних, отриманих з різноманітних та різнорідних джерел інформації, здійснювати їх інтелектуальну обробку і створювати прикладні інформаційні продукти.
• Використовувати сучасні методології та технології проектування і реалізації інформаційно-управляючих систем.
• Здійснювати аналіз стану та динаміки функціонування засобів та програмного забезпечення інформаційних систем, контролю та діагностики інформаційно-управляючих систем.
• Вміти використовувати стандартів та сертифікації інформаційних систем.
• Вміти визначати і описувати вимоги до інформаційно-управляючих систем.
• Здійснювати аналіз функціонування інформаційних систем з метою підтримки бізнес-стратегії та планувати стратегічний розвиток інформаційних систем із застосуванням інноваційних технологій та засобів.
• Вміти управляти стратегічним розвитком інформаційних систем.
• Здійснювати аналіз архітектури підприємства, досліджувати і розробляти нові моделі та методи задоволення потреб бізнес-спільноти підприємства в інформації.
• Вміти визначати архітектуру підприємства використовуючи сучасні методології та мови її визначення.
• Вміти планувати проектні дії, управляти проектами розробки, розгортання та розвитку інформаційних систем, застосовуючи стандарти, методи та технології управління проектами і програмами, оцінюючи фактори ризиків та управління ними в процесі впровадження ІС.

Під час вивчення дисципліни студенти отримають досвід:

• застосування методів збору і обробки даних, сучасних методів дослідження; способів і прийомів отримання нових знань;
• самостійно проводити дослідження відповідно до розробленої програми;
• застосування прийомів узагальнення та подання результатів наукових досліджень у вигляді статей або доповідей;
• реалізації розроблених проектів і програм; оцінки ефективності проєктів.
• застосування способів і методів подання наукових досягнень із залученням сучасних технічних засобів.

2 Пререквізити та постреквізити дисципліни (місце в структурно-логічній схемі навчання за відповідною освітньою програмою)

Передумови Вивчення дисципліни спирається на знання, отримані студентами при вивченні дисциплін:

• Інтелектуальна власність та патентознавство;
• Сталий іноваційний розвиток;
• Практичний курс іншомовного наукового спілкування;
• Інноваційний менеджмент;
• Методологія і технології побудови інформаційно-управляючих систем.

Постумови Знання, одержані студентами при вивченні дисципліни, використовуються у дисциплінах:

• Науково-дослідна практика;
• Виконання магістерської дисертації.

3 Зміст навчальної дисципліни

Тема 1. Вибір тематики магістерської дисертації
Тема 2. Огляд публікацій за обраною темою магістерської дисертації Тема 3. Методи наукового дослідження Тема 4 . Наукова стаття та тези доповідей наукових конференцій

4 Навчальні матеріали та ресурси

Базова література

1. А. Є. Конверського. Основи методології та організації наукових досліджень: Навч. посіб. для студентів, курсантів, аспірантів і ад’юнтів / за ред. А. Є. Конверського. — К.: Центр учбової літератури, 2010. — 352 с.
2. Н.І. Бурау. Основи наукових досліджень: Організація наукових досліджень: Конспект лекцій для студентів – магістрантів приладобудівного факультету / Уклад. Н.І. Бурау. – К.: НТУУ «КПІ», 2007. – 33 с.
3. Т. В. Гончарук. Основи наукових досліджень: навч. посіб. / за заг. ред. Т. В. Гончарук. — Тернопіль, 2014. — 272 с.
4. О. Г. Данильян. Навчально-методичний посібник з навчальної дисципліни «Організація та методологія наукових досліджень» для аспірантів / уклад.: О. Г. Данильян, О. П. Дзьобань. – Харків : Право, 2019. – 40 с.
5. Білуха М.Т. Методологія наукових досліджень : підруч. / М.Т.Білуха. – К. : АБУ, 2006.– 520 с. Допоміжна література
6. Каламбет С.В. Методолія наукових досліджень: Навч. посіб. / С.В. Каламбет, С.І. Іванов, Ю.В. Півняк Ю.В. – Дн-вськ: Вид-во Маковецький, 2015. – 191 с.
7. Дубров Ю. Наука як система, що самоорганізується / Ю. Дубров // Вісник НАНУ – 2000. – № 2. – С. 16–22.
8. Грищенко У. М., Грищенко О. А., Борисенко В. А. Основи наукових досліджень: Навч. пос. – К., 2001. – 346 с.
9. Яцків Я. С. Про ефективність видання наукових журналів в Україні / Я. С. Яцків, А. І. Радченко // Вісник Національної академії наук України. - 2012. - № 6. - С. 62-67. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vnanu_2012_6_10*
10. Яцків Я. С. Наукова періодика як складова науково-технічного та гуманітарного розвитку держави / Я. С. Яцків // Вісник Національної академії наук України. - 2015. - № 5. - С. 45-47. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vnanu_2015_5_13.

Навчальний контент

5 Методика опанування навчальної дисципліни (освітнього компонента)

Матеріали для вивчення дисципліни розміщені викладачем в електронному вигляді на https://do.ipo.kpi.ua, до якого є доступ студентів. Контент платформи доступний із будь-якого місця в мережі Інтернет. Навчальний курс вміщає теоретичний матеріал та виконання звіту.

Розподіл годин за видами занять освітнього компонента «Науково-дослідна робота за темою магістерської дисертації - 2».

|Лекції|Практичні заняття|СРС|Семестровий контроль| | :-: | :-: | :-: | :-: | |-|-|180 год|залік| Відповідно до обраної теми дисертації необхідно виконати наступне:

• остаточне формулювання наукової проблеми та теми дослідження, мети дослідження та завдань;
• розширений огляд зарубіжних та вітчизняних публікацій, присвячених вирішенню досліджуваної наукової проблеми; критичний аналіз публікацій та структурування інформації аналізу бібліографічних даних;
• огляд можливих методів наукового дослідження, їх порівняльні оцінки; обґрунтування вибору методів наукового дослідження; розробка загальної методики проведення дисертаційних досліджень; розробка алгоритмів тощо;
• розробка програмного та технічного забезпечення;
• складання та оформлення наукової публікації за результатами дослідження;
• складання та оформлення звіту.

Методи і засоби навчання

Основним засобом навчання є система MOODLE (Modular Object-Oriented Dynamic Learning Environment). В цій системі на сторінці дисципліни для студентів доступні усі навчально-методичні матеріали.

Контроль знань студентів проводиться шляхом перевірки підготовленого звіту.

6 Самостійна робота студента

Результатом самостійної роботи студентів є звіт, що є першими трьома розділами дисертації. В залежності від запланованих результатів, дисертаційна робота може належати до одного з двох типів: 1. дисертація, результатом якої є інформаційна система або технологія; 2. дисертації, предметом дослідження якої є певна наукова задача.

Нижче для кожного з цих типів наведено орієнтовний перелік розділів та підрозділів і їх зміст.

6.1. Структура 1 дисертації (у разі створення інформаційної системи / технології)

1 ПРОЕКТНІ РІШЕННЯ З РОЗРОБКИ СИСТЕМИ {НАЗВА СИСТЕМИ} Перелік підрозділів базується на РД 50- 34.698- 9. 1.1  Опис бізнес – процесів 1.1.1 Опис процесу діяльності У текстовому вигляді наводиться відома релевантна інформація щодо об’єкту, що автоматизується. 1.1.2 Актори і функції В цьому пункті виділяються актори системи і наводяться їх функції в системі, наприклад, у формі діаграми прецедентів UML. У разі необхідності наводиться також діаграма прецедентів до впровадження системи (“As is”). 1.1.3 Структура бізнес-процесів В цьому пункті наводиться послідовність дій в межах процесів, що автоматизуються, наприклад, у формі діаграми діяльності UML, якщо треба, з кількома доріжками. У разі необхідності, якщо треба підкреслити покращання процесів у результаті реінжинірінгу, наводиться також діаграма до впровадження системи (“As is”). 1.2 Схема функціональної структури (опціонально) Документ "Схема функціональної структури" містить: 1) елементи функціональної структури АС (підсистеми АС); автоматизовані функції і (або) задачі (комплекси задач); сукупності дій (операцій), виконуваних при реалізації автоматизованих функцій тільки технічними засобами (автоматично) або тільки людиною; 2) інформаційні зв'язки між елементами і з зовнішнім середовищем з коротким описом змісту повідомлень і (або) сигналів, які передаються по зв'язках, і при необхідності, зв'язку інших типів (підпорядкування тощо.) 1.3 Опис постановки задачі Формулюються мета (цілі) створення системи, призначення системи та задачі, які треба реалізувати для досягнення мети. 1.4 Рішення з інформаційного забезпечення Наводиться структура бази даних на концептуальному рівні (наприклад, в формі ER-діаграми) та на рівні логічної або фізичної структури. В разі використання NoSQL бази даних теж можливо відобразити її структуру в формі ER-діаграми, зокрема, відобразити посилання і вкладені об’єкти. У разі використання файлів .xml, .json тощо, наводиться їх структура. 1.5 Висновки до розділу 2 МОДЕЛІ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ В цьому розділі надається опис задачі (яка є частиною системи), що вимагає використання математичних методів розв’язання. 2.1 Постановка задачі та математична модель Наводиться змістовна постановка та формалізований опис задачі. 2.2 Огляд методів розв’язання В підрозділі надається опис сучасного стану розв’язання задачі (кількість проаналізованих джерел – не менше 20). 2.3 Розробка (удосконалення, модифікація) методу розв’язання задачі 2.4 Розробка алгоритму розв’язання 2.5 Результати досліджень ефективності методу Аналіз ефективності методу у порівнянні з відомими (якщо можливо). План проведення експериментів. Результати експериментів.  Рекомендації щодо прийняття рішень з використанням математичної / імітаційної моделі. 2.6 Висновки до розділу 3 РОЗРОБКА ПРОГРАМНОГО ТА ТЕХНІЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ 3.1 Засоби розробки 3.2 Архітектура програмного забезпечення Діаграми класів, послідовностей, компонентів. 3.3 Інструкція користувача У разі великого об'єму цього підрозділу, його треба винести у додатки. 3.4 Опис технічного забезпечення Опис технічного забезпечення, наприклад, в формі діаграми розгортання . 3.5 Висновки до розділу 6.2. Структура 2 дисертації (у випадку теми наукового напряму) 1 СУЧАСНИЙ СТАН ДОСЛІДЖУВАНОЇ ПРОБЛЕМИ Для з'ясування стану розробки обраної теми складається огляд літератури, з якого можна зробити висновок, що дана тема ще не розкрита (розкрита лише частково, або не в тому аспекті) і тому вимагає подальшого розроблення. Якщо такий висновок не випливає логічно з огляду, то дисертанту немає сенсу розробляти обрану тему. В огляді необхідно: 1) окреслити основні етапи розвитку наукової думки  за своєю проблемою; 2) стисло, критично висвітлити роботи попередників (переваги та недоліки, порівняльний аналіз отриманих раніше результатів, огляд аналогів на ринку схожих рішень або продуктів; 3) назвати ті питання, що залишились невирішеними. 1.1 Висновки до розділу Розділ закінчується коротким резюме стосовно необхідності проведення досліджень у означеному напрямку і визначення свого місця у розв'язанні проблеми. 2 МЕТОДИ ТА МОДЕЛІ ... У цьому розділі, як правило, обґрунтовують вибір напрямку (-ів) досліджень, наводять методи розв'язання задач і їх порівняльні оцінки, розробляють загальну методику проведення дисертаційних досліджень. Наводяться опис моделей, які з достатньою достовірністю описують об'єкти та процеси, що є предметом комп'ютеризації, обґрунтування й вибір методів дослідження поставлених завдань, постановка задачі моделювання, обґрунтування припущень і розробка моделі, розробка методів та алгоритмів, аналіз адекватності розроблених моделей, розробка методик дослідження тощо. В розділі після обґрунтування вибору математичного апарату (методів дослідження) розглядаються питання, що пов'язані з

• розробкою (удосконаленням, модифікацією\адаптацією) методу розв’язання задачі, розробкою (власних)  алгоритмів розв’язання;
• дослідженням  ефективності методу (аналіз ефективності методу у порівнянні з відомими, якщо можливо), план проведення експериментів, результати експериментів;
• наданням рекомендацій щодо прийняття рішень з використанням математичної моделі.

Результати експериментальних досліджень можуть бути винесені в окремий розділ. 3 РОЗРОБКА ПРОГРАМНОГО ТА ТЕХНІЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ Орієнтовний перелік підрозділів: 3.1 Засоби розробки 3.2 Архітектура програмного забезпечення Діаграми класів, послідовностей, компонентів. 3.3 Інструкція користувача У разі великого об'єму цього підрозділу, його треба винести у додатки. 3.4 Опис технічного забезпечення Опис технічного забезпечення, наприклад, в формі діаграми розгортання . 3.5 Висновки до розділу

Політика та контроль

7 Політика навчальної дисципліни (освітнього компонента)

Студент має вивчати дисципліну протягом семестру, дотримуючись календарного плану виконання завдань. Усі завдання студент має виконувати самостійно і вчасно.

8 Види контролю та рейтингова система оцінювання результатів навчання (РСО)

Умови допуску до семестрового контролю: виконання завдань; підготовка звіту з науково-дослідної роботи, який об'єднує усі наробки з науково-дослідної роботи попереднього та поточного семестрів і є попередньою версією трьох перших розділів дисертації.

Система рейтингових балів

Рейтинг студента складається з балів, що він отримує за складання звіту з результатами науково-дослідної роботи (який є попередньою версією трьох перших розділів дисертації). В таблиці 1 наведені складові звіту, що складається студентом за результатами роботи протягом семестру, і відповідні їм бали.

Таблиця 1

Критерії оцінювання

• “відмінно”, повна відповідь (не менше 90% потрібної інформації);
• “добре”, достатньо повна відповідь з незначними помилками (75 - 89%);
• “задовільно”, неповна відповідь (60 - 74%);;
• “незадовільно”, незадовільна відповідь, яка не відповідає темі (<60%).

Календарний контроль

Календарний контроль провадиться двічі на семестр як моніторинг поточного стану виконання вимог силабусу. Умови позитивного календарного контролю:

• за результатами навчальної роботи на першому календарному контролі (8-й тиждень) студент отримує «атестований», якщо його поточний рейтинг не менше 50% від максимально можливої кількості балів, які студент міг отримати за перші 7 тижнів (а саме за Реферат та Розділ «Сучасний стан досліджуваної проблеми»);
• за результатами навчальної роботи на другому календарному контролі (14-й тиждень) студент отримує «атестований», якщо його поточний рейтинг не менше 50% від максимально можливої кількості балів, які студент міг отримати за перші 13 тижнів (а саме за Реферат та Розділи «Сучасний стан досліджуваної проблеми», "Методи наукового дослідження".

Розрахунок шкали рейтингу

Максимальна сума балів контрольних заходів протягом семестру складає 100 балів.

Студенти, які кількість балів не менше, ніж 60 балів, отримують залікову оцінку так званим “автоматом” відповідно до набраного рейтингу (таблиця 2).

Робочу програму навчальної дисципліни (силабус):

Складено доц. каф. ІСТ, к.т.н., доц. Ждановою Оленою Григорівною Ухвалено кафедрою ІСТ (протокол № 1 від 30.08.2022) Погоджено Методичною комісією факультету (протокол № 1 від 30.08.2022)