Основи візуального програмування - Робоча програма навчальної дисципліни (Силабус)

Реквізити навчальної дисципліни
Рівень вищої освіти Перший (бакалаврський)
Галузь знань 12 Інформаційні технології
Спеціальність 126 Інформаційні системи та технології
Освітня програма Інтегровані інформаційні системи, Інформаційне забезпечення робототехнічних систем, Інформаційні управляючі системи та технології
Статус дисципліни Вибіркова
Форма навчання очна(денна)
Рік підготовки, семестр 3 курс, весняний семестр
Обсяг дисципліни 120 годин
Семестровий контроль/ контрольні заходи залік/модульна контрольна робота
Розклад занять http://rozklad.kpi.ua
Мова викладання Українська
Інформація про керівника курсу / викладачів

Лектор: старший викладач, Яланецький Валерій Анатолійович

v.yalanetskyi@gmail.com

Лабораторні: старший викладач, Яланецький Валерій Анатолійович
Розміщення курсу https://campus.kpi.ua

Програма навчальної дисципліни

Опис навчальної дисципліни, її мета, предмет вивчання та результати навчання

Дисципліна «Основи візуального програмування» (ОВП) є вибірковою на кафедрі інформаційних систем та технологій. Завданнями вивчення дисципліни є розробка інформаційних технологій в пакеті візуального програмування LabVIEW, пов'язаних з розробкою людино-машинного інтерфейсу, моделюванням інформаційних та інформаційно-керуючих процесів, їх обробкою і зберіганням результатів на зовнішньому носії з можливістю відтворення для аналізу і прийняття рішень.

Предметом навчальної дисципліни є вивчення здобувачами/слухачами основних властивостей та можливостей так званого візуального програмування засобами LabVIEW. Базових можливостей достатньо для реалізації прикладу симуляції інформаційно-керуючої системи.

Метою навчальної дисципліни є формування у здобувачів/слухачів здібностей:

  • формування базових теоретичних знань з програмування в LabVIEW;

  • формування практичних навиків з програмування в LabVIEW;

Здобувачі/слухачі після засвоєння навчальної дисципліни мають продемонструвати такі результати навчання:

знання:

- ролі і місця засобів LabVIEW при проектуванні і налагоджені інформаційних систем;

- принципів і методів побудови програмних моделей в LabVIEW;

- сучасних програмних технологій та засобів візуального програмування.

**
**

уміння:

- проаналізувати алгоритми моделювання та проектування інформаційних систем у відповідності з поставленим завданням і вибрати конкретний метод, виходячи із мети та завдань моделювання й програмування, реальних допущень та обмежень;

- вибрати конкретні методи та засоби програмування в середовищі LabVIEW.

досвід:

- раціонально використовувати сучасні технології, пакети прикладних програм та інтегровані середовища моделювання й програмування;

- оволодіння сучасними програмними засобами програмування моделей інформаційних систем в середовищі LabVIEW.

Пререквізити та постреквізити дисципліни (місце в структурно-логічній схемі навчання за відповідною освітньою програмою)

Пререквізити: математика, вища математика, фізика, метрологія, інформатика, програмування, теорія алгоритмів, дискретна математика, теорія систем та системний аналіз.

Постреквізити: знання одержані при вивчені данної дисципліни використовуються в наступних дисциплінах: оптимальні і адаптивні системи автоматичного керування, проектування інформаційних та інформаційно-керуючих систем, інтелектуальні системи керування та інші.

Обсяг та зміст навчальної дисциплін

3.1 Обсяг навчальної дисципліни

Дисципліна складається з наступних навчальних складових: Лекції, Лабораторні роботи (ЛР), Модульна контрольна робота (МКР), Залікова контрольна робота (ЗКР).

За денною формою навчання обсяг: 120 годин (36год – Лекції, 18год – ЛР, 66год – СРС)

3.2 Тематика лекційних занять

РОЗДІЛ I. ОСНОВИ LABVIEW

Тема 01. Мета, задачі та організація курсу

Тема 02. Середовище розробки віртуальних приладів LabVIEW

Тема 03. Основні компоненти віртуального приладу

Тема 04. Інструментальні панелі Tools Palette, Controls і Functions

Тема 05. Контекстне меню об'єктів схеми та передньої панелі

Тема 06. Типи та провідники даних

Тема 07. Алгоритмічні структури в LabVIEW

Тема 08. Створення підпрограм віртуальних приладів

Тема 09. Створення масивів в LabVIEW

Тема 10. Функції роботи з масивами у LabVIEW

Тема 11. Створення кластерів у LabVIEW

Тема 12. Функції роботи із кластерами в LabVIEW

Тема 13. Рядки та функції роботи зі рядками в LabVIEW

Тема 14. Таблиці в LabVIEW

Тема 15. Форматування рядків таблиці символів

Тема 16. Функції файлового вводу/виводу високого рівня

Тема 17. Функції файлового вводу/виводу низького рівня

Тема 18. Графік діаграм

Тема 19. Графік осцилограм

Тема 20. Класифікація систем збору даних

РОЗДІЛ IІ. ЗАСОБИ КЕРУВАННЯ ДАНИМИ В LABVIEW

Тема 21. Підключення LabVIEW до «зовнішнього світу»

Тема 22. Класифікація сигналів

Тема 23. Формування та перетворення сигналу

Тема 24. Measurement and Automation Explorer та NI-DAQmx

Тема 25. Аналоговий ввід/вивід даних у LabVIEW

Тема 26. Цифровий ввід/вивід даних у LabVIEW

Тема 27. Локальні змінні в LabVIEW

Тема 28. Глобальні зміні в LabVIEW

Тема 29. Мережеві зміні в LabVIEW

Тема 30. Структура події в LabVIEW

Тема 31. Структури події в циклі While

Тема 32. Структури події при зчитуванні змін значень даних

Тема 33. Поліморфні віртуальні прилади

Тема 34. Файли конфігурації (INI)

Тема 35. Виклик іншомовного коду в LabVIEW

Тема 36. Умовний тип даних

Тема 37. Огляд комунікаційних протоколів у базовій LabVIEW

Тема 38. Функції протоколу MODBUS в LabVIEW

РОЗДІЛ IІ. ІНТЕГРАЦІЯ LABVIEW ІЗ CODESYS

Тема 39. Базові відомості про середовище CoDeSys

Тема 40. Мережеві та комунікаційні можливості CoDeSys

Тема 41. MODBUS-комунікація між LabVIEW та CoDeSys

Тема 42. Приклад моделі об'єкту автоматизації в LabVIEW

Тема 43. LabVIEW в промисловій автоматизації

3.3 Тематика лабораторних робіт (ЛР)

Тема 01. Елементи вводу-виводу та типи даних в LabVIEW.

Тема 02. Робота з циклами та графічне виведення даних у LabVIEW.

Тема 03. Робота зі структурами Case та Sequence в LabVIEW.

Тема 04. Робота з масивами та кластерами в LabVIEW.

Тема 05. Рядки та рядкові елементи керування в середовищі LabVIEW.

Тема 06. Симуляція інформаційно-керуючої системи.

Навчальні матеріали та ресурси

4.1 Базові джерела

  1. Васильев А.С., Лашманов О.Ю. Основы программирования в среде LabVIEW. - СПб: Университет ИТМСХ, 2015. - 82 с. - Режим доступу: http://books.ifmo.ru/file/pdf/1742.pdf.

  2. Шагиахметов Д.Р., Абдулина З.В. Основы моделирования приборов в LabVIEW. Конспект лекций для студентов специальности 5В071600 - Приборостроение. - Алматы: АУЭС, 2015. - 47 с. - Режим доступу: https://megalektsii.ru/s24359t4.html.

  3. Івашко В.В. Конспект лекцій з навчальної дисципліни «Програмне забезпечення інформаційно-вимірювальних систем». Чернівці: Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича 2021. – 80 с. – Режим доступу: https://archer.chnu.edu.ua/handle/123456789/3134.

  4. Івашко В. В. Програмне забезпечення інформаційно-вимірювальних систем: метод. реком. до лабор. практикуму. Чернівці : Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, 2021. 35 с. – Режим доступу: https://archer.chnu.edu.ua/handle/123456789/895.

4.2 Додаткові джерела

  1. Михеев П.М., Крылова С.И., Лукьянченко В.А., Урюпина Д.С. Учебный курс LabVIEW. Основы I. - М: МГУ, 2008. - Режим доступу: http://e-lib.kemtipp.ru/uploads/-25/eteo156.pdf.

  2. LabVIEW для всех / Джеффри Тревис: Пер. с англ. Клушин Н. А. - М.:

    ДМК Пресс; ПриборКомплект, 2005. - 544 с.

  3. Виноградова Н.А., Листратов Я.И., Свиридов Е.В. Разработка

    прикладного программного обеспечения в среде LabVIEW: Учебное пособие - М.: Издательство МЭИ, 2005. - 50 с.

  4. Загидуллин Р.Ш. LabVIEW в исследованиях и разработках. - М.: Горячая

    линия - Телеком, 2005. - 352 с.

4.3 Рекомендації та роз’яснення

Зазначені навчальні матеріали та ресурси вільно доступні в інтернеті;

Обов’язковим для прочитання є інформація згідно тематики, що викладена у змісті навчальної дисципліни;

Факультативним для прочитання є інформація, що стосується візуального програмування інтелектуальних та промислових систем керування засобами LabVIEW;

Зв’язок цих ресурсів з конкретними темами дисципліни наведений далі у Навчальному контенті.

Навчальний контент

Методика опанування навчальної дисципліни (освітнього компонента)

5.1 Лекційні заняття

№ Назва теми лекції та перелік основних питань
(перелік дидактичних засобів, посилання на літературу та завдання на СРС)
1

Тема 01. Мета, задачі та організація курсу

Структура навчальної дисципліни, РСО. Мета та задачі курсу. Календарний план лекційних занять. Теми які не підніматимуться та підніматимуться в курсі. Індивідуальні завдання.

Тема 02. Середовище розробки віртуальних приладів LabVIEW

Вступні відомості про інструментальне середовище візуального програмування LabVIEW. Складові елементи LabVIEW. Мова програмування G.

Джерела: [1, Гл.1]
2

Тема 03. Основні компоненти віртуального приладу

Основні компоненти віртуального приладу. Властивості. Входи та виходи.

Тема 04. Інструментальні панелі Tools Palette, Controls і Functions

Інструментальні панелі Tools Palette, Controls і Functions. Набір керувальних кнопок для зміни режиму редагування програми.

Тема 05. Контекстне меню об'єктів схеми та передньої панелі

Контекстне меню об'єктів схеми та передньої панелі. Заміна елемента управління/регулювання на елемент відображення/індикатор і навпаки. Відображення або приховування назв для описання регулятора/індикатора.

Джерела: [2, Гл.1]
3

Тема 06. Типи та провідники даних

Термінал даних. Вузли, структури, провідник даних. Основні типи даних. Масиви, кластери, сигнальні дані. Динамічний тип даних.

Тема 07. Алгоритмічні структури в LabVIEW

Оператори циклу, вибору, послідовності, подій. Зсувні регістри. Вузли зворотного зв'язку. Послідовна структура. Формульний блок.

Тема 08. Створення підпрограм віртуальних приладів

Підпрограма віртуального приладу. Іконка підпрограми. Зіставлення терміналу з певними зовнішніми даними.

Джерела: [2, Гл.1]
4

Тема 09. Створення масивів в LabVIEW

Визначення масиву як структури даних, його типу. Автоматична індексація елементів масиву. Константні масиви та графічний вигляд масивів на лицевій панелі.

Тема 10. Функції роботи з масивами у LabVIEW

Визначення розміру масивів. Ініціалізація масивів. Створення масивів. Підмножини масивів. Функція індексації масивів.

Тема 11. Створення кластерів у LabVIEW

Кластер як структура різнорідних даних. Індексація елементів в кластері. Кластер константних даних.

Тема 12. Функції роботи із кластерами в LabVIEW

Функція зв'язування Bundle. Функція розділення Unbundle. Функція зв'язування за назвою Bundle by Name. Функція розділення за назвою Unbundle by Name.

Джерела: [1, Гл.3]
5

Тема 13. Рядки та функції роботи зі рядками в LabVIEW

Створення простих текстових повідомлень. Передавання числових даних у вигляді рядків символів. Перетворення рядків в числові дані. Зберігання рядків в файл.

Тема 14. Таблиці в LabVIEW

Таблиця як двовимірний масив рядків. Перетворення двовимірного масиву чисел в двовимірний масив рядків.

Тема 15. Форматування рядків таблиці символів

Зміна кількості знакових місць відображення чисел з плаваючою комою. Зміна шрифтів кольорів тощо в таблиці рядків. Функція Format Into File. Функція Format Into String.

Джерела: [1, Гл.3]
6

Тема 16. Функції файлового вводу/виводу високого рівня

Відкриття і закриття файлу даних. Зчитування і запис даних з/в файл (у). Зчитування і запис даних з/в файл (у) у вигляді таблиці символів. Переміщення і перейменування файлів і каталогів. Зміна характеристик файлу. Створення, зміна та зчитування файлів конфігурації.

Тема 17. Функції файлового вводу/виводу низького рівня

Створення нового або звернення до раніше створеного файлу, запису та зчитування даних і закриття файлу. Функції Open/Create/Replace File/Close File. Функції Write Meas File та Read Meas File для запису/читання з певного місця в файлі.

Джерела: [1, Гл.3]
7

Тема 18. Графік діаграм

Хвилеподібний графік діаграм Waveform Chart. Приклади програм для відображення декількох графіків

Тема 19. Графік осцилограм

Графік осцилограми (Waveform Graph) і двокоординатний графік осцилограми (XY Graph). Одиничний графік осцилограми. Панель елементів управління графіком.

Тема 20. Класифікація систем збору даних

Система збору даних (СЗД) або DAQ (Data Acquisition System). DAQ-прилади в LaBVIEW.

Джерела: [1, Гл.3]
8

Тема 21. Підключення LabVIEW до «зовнішнього світу»

Фізичні пристрої, плати та модулі комунікації, що вбудовуються в систему збору даних задля отримання фізичних електричних сигналів із «зовнішнього світу».

Тема 22. Класифікація сигналів

Аналогові та цифрові сигнали, способи вимірювання сигналів.

Тема 23. Формування та перетворення сигналу

Пристрої аналого-цифрового та цифро-аналого перетворення. Правильність підключення джерел сигналів та засоби шумоподавлення сигналів.

Джерела: [1, Гл.3]
9

Тема 24. Measurement and Automation Explorer та NI-DAQmx

Вибір та конфігурація вимірювальної апаратної складової систем збору даних (DAQ). Системи інтеграції в реальному часі. Основні елементи, що зв'язують користувача з приладом збору даних.

Тема 25. Аналоговий ввід/вивід даних у LabVIEW

Алгоритм підключення пристрою до аналогового входу. Вибір фізичного каналу для аналогового вимірювання.

Тема 26. Цифровий ввід/вивід даних у LabVIEW

Алгоритм найпростішого прикладу цифрового вводу/виводу. Вибір фізичного каналу для цифрового вимірювання.

Джерела: [1, 18]
10

Тема 27. Локальні змінні в LabVIEW

Визначення локальних змінних. Причини використання локальних змінних.

Тема 28. Глобальні зміні в LabVIEW

Визначення глобальних змінних. Причини використання глобальних змінних.

Тема 29. Мережеві зміні в LabVIEW

Визначення та приклади використання мережевих змінних.

Джерела: [1, 18]
11

Тема 30. Структура події в LabVIEW

Структура подій. Використання структури подій, пов'язаних із графічним інтерфейсом користувача. Подія після закінчення часу. Діалогове вікно Edit Events для налаштування структури подій.

Тема 31. Структури події в циклі While

Використання структури подій для обробки подій. Розміщення однієї структури події всередині циклу While.

Тема 32. Структури події при зчитуванні змін значень даних

Приклад програмування структури події при зчитуванні змін значень даних.

Джерела: [2, Гл.5]
12

Тема 33. Поліморфні віртуальні прилади

Визначення поліморфізму. Поліморфні віртуальні прилади. Функція Autocorrelation як приклад поліморфного віртуально приладу.

Тема 34. Файли конфігурації (INI)

Файли конфігурації із розширенням INI. Структура файлу конфігурації. Принцип створення, читання та запису в файл.

Тема 35. Виклик іншомовного коду в LabVIEW

Засоби взаємодії із кодом на сторонніх мовах програмування.

Тема 36. Умовний тип даних

З'єднання провідників різнотипних даних. Умовний тип даних Variant. Конвертація в умовний тип функцією To Variant. Зворотне перетворення із умовного типа у визначений тип за допомогою функції Variant To data.

Джерела: [2, Гл.5]
13

Тема 37. Огляд комунікаційних протоколів у базовій LabVIEW

Стандартна версія LabVIEW і набір функцій для роботи із промисловими інтерфейсами та протоколами.

Тема 38. Функції протоколу MODBUS в LabVIEW

Сучасний стан Додатковий тулкіт до базової версії LabVIEW із бібліотекою функцій для роботи з протоколом MODBUS.

Джерела: [1, Гл.2]
14

Тема 39. Базові відомості про середовище CoDeSys

Середовище програмування промислових контролерів автоматизації CoDeSys. Структура, дерево проєкту в середовищі CoDeSys. Виконавчі контролери в CoDeSys.

Тема 40. Мережеві та комунікаційні можливості CoDeSys

Мережеве підключення промислових контролерів. Мережеві налаштування промислових контролерів в CoDeSys..

Джерела: [1, Гл.4]
15

Тема 41. MODBUS-комунікація між LabVIEW та CoDeSys

Принцип та приклад мережевого налаштування змінних для комунікаційного обміну даними в мережі в LabVIEW та CoDeSys відповідно.

Джерела: [5, Гл.1]
16

МОДУЛЬНА КОНТРОЛЬНА РОБОТА

Виконання комплексного Тесту.

Джерела: Матеріали Лекцій, ЛР та СРС
17

Тема 42. Приклад моделі об'єкту автоматизації в LabVIEW

Практичний приклад розробки та програмування моделі об'єкту автоматизації засобами LabVIEW.

Джерела: [3, Гл.8]
18

Тема 43. LabVIEW в промисловій автоматизації

Сучасні тенденції та найкращі практики щодо використання засобів LabVIEW в сфері промислової автоматизації.

ЗАЛІК.

Джерела: [3, Гл.6-7]
Загальна кількість годин на всі 18 Лекцій (денна) 36

5.2 Лабораторні заняття

№ Назва ЛР Кількість годин
1

Тема 01: Елементи вводу-виводу та типи даних в LabVIEW

Необхідно розгорнути та налаштувати робоче місце, скачавши необхідне програмне забезпечення LabVIEW. Створити примітивний проєкт із елементами вводу-виводу. Засвоїти різноманіття типів даних в LabVIEW та їх візуальне графічне відображення.

Джерела: [15]

 3
2

Тема 02: Робота з циклами та графічне виведення даних у LabVIEW

Необхідно ознайомитися з циклами в LabVIEW. Засвоїти особливості побудови циклів, передачі даних в цикл та отримання результатів на кожному кроці виконання циклу та наприкінці його роботи.

Джерела: [15]

 3
3

Тема 03: Робота зі структурами Case та Sequence в LabVIEW

Необхідно ознайомитися зі структурами вибору дій у відповідності до попереднього виконання певних умов. Зрозуміти та засвоїти відмінності структур Case від структур Sequence.

Джерела: [15]

 3
4

Тема 04: Робота з масивами та кластерами в LabVIEW

Необхідно ознайомитися з типами даних на кшталт кластерів. Засвоїти принципи роботи із масивами, одновимірними, двовимірними тощо. Навчитись ініціалізувати масиви, обертати та сортувати елементи.

Джерела: [15]

 3
5

Тема 05: Рядки та рядкові елементи керування в LabVIEW

Необхідно ознайомитися із поняттям рядків в LabVIEW та з рядковими елементами в LabVIEW. Навчитись конвертувати дані в рядки та навпаки. Визначати довжину рядка та шукати цільові символи.

Джерела: [15]

 3
6

Тема 06: Симуляція інформаційно-керуючої системи в LabVIEW

Необхідно осмислити надану функціональну схему об'єкта керування, реалізувати на базі цієї схеми програмну модель інформаційно-керуючої системи засобами візуального програмування LabVIEW та виконати симуляції роботи розробленої моделі системи.

Джерела: [15]

 3
Загальна кількість годин на ЛР (денна) 18

Самостійна робота здобувача/слухача

№

 Назва теми, що виноситься на самостійне опрацювання Кількість годин
1 Тема 44. Базові відомості про CoDeSys 4
2 Тема 45. Розширені можливості CoDeSys 4
3 Тема 46. LabVIEW в задачах синтезу систем керування 4
4 Тема 47. LabVIEW в задачах синтезу класичних регуляторів 4
5 Тема 48. LabVIEW в задачах синтезу нечітких регуляторів 4
6 Тема 49. LabVIEW в задачах синтезу нейромережевих регуляторів 4
7 Тема 50. LabVIEW в задачах машинного навчання 4
8 Тема 51. LabVIEW в задачах машинного зору 4
9 Тема 52. LabVIEW в задачах ідентифікації об'єктів керування 4
10 Оформлення електронних Звітів до ЛР 20
11 Підготовка до МКР 5
12 Підготовка до ЗКР 5
13
Загальна кількість годин на СРС 66

Політика та контроль

Політика навчальної дисципліни (освітнього компонента)

Вимоги, які ставляться перед здобувачем/слухачем дисципліни:

  • відвідування лекційних та лабораторних занять є обов’язковою складовою вивчення матеріалу, викладач фіксує присутність на заняттях (у воєнний час не застосовується);

  • на лекціях викладач користується власними презентаціями; які по закінченні лекції викладає у телеграм-чат з відповідної дисципліни де присутній потік здобувачів/слухачів;

  • на лекціях заборонено відволікати викладача від подання матеріалу здобувачам/слухачам, усі питання, уточнення та ін. здобувачі/слухачі ставлять в кінці лекції у відведений для цього час;

  • ЛР захищаються у два етапи – перший етап: здобувачі/слухачі готують електронний Звіт, який надсилається на відповідний імейл викладачу; другий етап – захист ЛР за розкладом у фізичній чи віртуальній присутності та при наявності Звіту. Бали за ЛР враховуються лише по виконанню двох етапів;

  • МКР/ДКР виконується у вигляді комплексного Тесту по запрошенню на імейл;

  • ЗКР виконується на останньому лекційному занятті шляхом виконання письмової роботи та оформлення результатів у вигляді електронного Звіту, що надсилається на імейл;

  • у відповідності до «Кодексу честі» ЛР, МКР, ДКР, ЗКР, ЕКР, Тести та Звіти здобувачі/слухачі виконують самостійно та особисто;

  • заохочувальні бали виставляються за: активну участь на лекціях/практиках;

  • штрафні бали виставляються за: несвоєчасну здачу ЛР (у воєнний час не застосовується).

Види контролю та рейтингова система оцінювання (РСО)

8.1 Склад рейтингу здобувача/слухача

Семестровий рейтинг здобувача/слухача складається з балів, що він отримує за:

  1. Виконання, оформлення та захист 6 ЛР;

  2. Виконання однієї комплексної або двох проміжних МКР;

  3. Активність в семестрі у вигляді заохочувальних та/або штрафних

    балів.

Сесійний рейтинг здобувача/слухача дисципліни складається з балів:

  1. За виконання ЗКР.

Рейтинг здобувача/слухача = Семестровий рейтинг + Сесійний рейтинг

8.2 Поточний контроль

Лабораторні роботи (ЛР)

Максимальна оцінка за ЛР – 10 балів. Кожна ЛР оцінюється наступним чином:

  • повна відповідь на питання під час захисту (не менш ніж 90% потрібної інформації) та електронний Звіт до ЛР оформлений згідно вимог – 10 балів;

  • достатньо повна відповідь на питання під час захисту (не менш ніж 75% потрібної інформації) та електронний Звіт до ЛР оформлений згідно вимог – 8-9 бали(ів);

  • неповна відповідь на питання під час захисту (не менш ніж 60% потрібної інформації) та електронний Звіт до ЛР оформлений не згідно вимог – 2-7 бали(ів);

  • наявність лише наданого оформленого електронного Звіту до ЛР – 1 бал;

  • незадовільна відповідь та/або не оформлений електронний Звіт до ЛР – 0 балів.

За помилку або відсутність обов’язкового блоку в контенті Звіту оцінка знижується на 1 бал.

За кожен місяць затримки захисту ЛР її максимальна оцінка знижується на 1 бал.

Статус виконаної, оформленої, поданої до захисту та захищеної ЛР – «Зараховано».

Модульна контрольна робота (МКР)

Максимальна оцінка за МКР – 40 балів. МКР проводиться у формі Тесту.

Протягом семестру проводиться або єдина комплексна МКР або дві проміжні МКР.

Кількість запитань/завдань у тесті однієї комплексної МКР – 40.

Кількість запитань/завдань у проміжних МКР – 20. Кожна МКР оцінюється наступним чином:

  • правильна відповідь на тестове запитання/завдання – 1 бал;

  • не правильна відповідь на тестове запитання/завдання – 0 балів.

Перелік питань до МКР наведений у Додатку 1.

Заохочувальні бали

За активну роботу на лекції (питання, доповнення, зауваження за темою лекції, коли лектор пропонує здобувачам/слухачам задати свої питання) 1-2 бали, але в сумі не більше 10 за семестр.

Штрафні бали

За несвоєчасний захист ЛР мінус 1 бал за місяць.

За несвоєчасне виконання МКР мінус 1 бал за добу.

**
**

8.3 Календарний контроль (міжсесійна атестація)

Календарний контроль проводиться двічі на семестр як моніторинг поточного стану виконання здобувачами/слухачами вимог Силабусу (у воєнний час не застосовується).

За результатами навчальної роботи за перші 7 тижнів максимальний поточний рейтинг – 20 балів (2 ЛР). На першій атестації (8-й тиждень) здобувач/слухач отримає «атестовано», якщо його поточний рейтинг не менший ніж 12 балів.

За результатами 13 тижнів навчання максимальний поточний рейтинг – 40 балів (4 ЛР). На другій атестації (14-й тиждень) здобувач/слухач отримає «атестовано» (А), якщо його поточний рейтинг не менший ніж 22 бали.

За невиконання умов атестації здобувач/слухач отримає «не атестовано» (НА).

Якщо здобувач/слухач з потоку не обирав вибіркову дисципліну – він отримає «не вивчає» (НВ).

8.4 Семестровий рейтинг здобувача/слухача

Максимальна сума вагових балів контрольних заходів протягом семестру (семестровий рейтинг RD) складає не більше 100 балів:

RD = rЛР + rМКР + (rЗ – rШ)=6*10 + 40 + (rЗ – rШ)=100 + (rЗ – rШ),

де rЛР – бали за виконання ЛР (0…10);

rМКР – бали за виконання МКР (0…40);

rЗ – заохочувальні бали за активну участь на лекціях (0…10);

rШ – штрафні бали за несвоєчасне виконання ЛР та МКР (0…10+).

8.5 Семестровий контроль (сесія)

Наприкінці семестру, умовою допуску до Сесії є відсутність заборгованостей (зарахування всіх ЛР й виконання МКР) та семестровий рейтинг здобувача/слухача RD ≥ 60. Допущеним таким чином здобувачам/слухачам пропонується Залікова оцінка так званим «автоматом» (АвтоЗалік). В такому разі до заліково-екзаменаційної відомості вносяться зароблені бали RD та відповідні оцінки.

Здобувачі/слухачі, у яких RD < 60 та вони не мають заборгованостей, зобов’язані виконувати ЗКР у формі Тесту. Максимальна оцінка за ЗКР – 20 балів. Перелік питань до ЗКР у формі Тестів відповідає МКР та наведений у Додатку 1. Оцінювання такої ЗКР також відповідає МКР.

Здобувачам/слухачам, які протягом семестру «заробили» RD ≥ 60 та мають допуск, надається можливість виконувати комплексну ЗКР з метою підвищення пропонованої автоматичної оцінки. В такому разі, попередній рейтинг RD скасовується і фінальна оцінка виставлятиметься з урахуванням результату виконання комплексної ЗКР (у письмовому електронному форматі).

Максимальна оцінка за комплексну ЗКР – 100 балів, яка оцінюється так:

  • правильний розв’язок поставленого завдання (не менш ніж 90% потрібної інформації) та Звіт оформлено згідно вимог – 90-95 балів (ще додатково до 5 балів за швидкість);

  • достатньо правильний розв’язок поставленого завдання (не менш ніж 75% потрібної інформації) та Звіт оформлено згідно вимог – 75-94 бали(ів);

  • не достатньо правильний розв’язок поставленого завдання (не менш ніж 60% потрібної інформації), незначні помилки у Звіті – 60-74 бали(ів);

  • неправильний розв’язок та/або Звіт оформлено не згідно вимог – 10-59 бал;

  • Звіт не подано до перевірки – 0 балів.

У випадку підвищення оцінки, бали комплексної ЗКР це фінальний Рейтинг здобувача/слухача.

**
**

8.6 Рейтингова система оцінювання (РСО) результатів вивчення дисципліни

Рейтинг здобувача/слухача переводиться до Залікової оцінки згідно з наступною таблицею відповідності кількості набутих рейтингових балів оцінкам за університетською шкалою:

Рейтинг здобувача/слухача Залікова оцінка
94 - 100 Відмінно
85 - 94 Дуже добре
75 - 84 Добре
65 - 74 Задовільно
60 - 64 Достатньо
Менше 60 Незадовільно
Не виконані умови допуску Не допущено

Додаткова інформація з дисципліни (освітнього компонента)

  • перелік теоретичних питань, які виносяться на Поточний, Календарний та Семестровий контроль наведено в Додатку 1;

  • згідно рекомендацій університету/факультету викладач може зараховувати окремі роботи з дисципліни здобувачам/слухачам, які працюють і виконують завдання, що пов’язані із дисципліною.

  • на початку семестру викладач інформує здобувачів/слухачів про можливість пройти відповідні безкоштовні (або платні) курси на свій розсуд з тематики навчальної дисципліни. Після отриманням здобувачем/слухачем офіційного сертифікату проходження відповідних курсів, викладач зараховує відповідну частину курсу, або курс в цілому на Достатню оцінку.

Робочу програму навчальної дисципліни (силабус):

Складено старший викладач, Яланецький Валерій Анатолійович

Ухвалено кафедрою ІСТ (протокол № 13 від 15.06.2022)

Погоджено Методичною комісією факультету[1] (протокол № 11 від 07.07.2022)

Додаток 1

Перелік питань до МКР/ДКР/ЗКР

  1. Що таке «LabVIEW»? У чому його переваги?

  2. Назвіть основні компоненти віртуального приладу.

  3. Яке призначення інструментальних панелей Tools Palette, Controls та Functions?

  4. Що таке «контекстне меню» об'єктів блок-схеми та передньої панелі в LabVIEW?

  5. Назвіть основні типи даних та провідники LabVIEW.

  6. Як відбувається створення підпрограм ВП в LabVIEW?

  7. Назвіть циклічні структури LabVIEW.

  8. Що таке «структура вибору Case» в LabVIEW?

  9. Що таке «масиви» в LabVIEW? Для чого вони служать?

  10. Що таке «автоматична індексація» в LabVIEW?

  11. Назвіть основні функції роботи з масивами в LabVIEW.

  12. Що таке «кластери» в LabVIEW? У чому полягає їх призначення?

  13. Назвіть основні функції роботи із кластерами в LabVIEW.

  14. Які існують основні функції роботи з рядками в LabVIEW?

  15. Назвіть основні функції файлового вводу/виводу високого рівня.

  16. Зазначте основні функції файлового вводу/виводу низького рівня.

  17. У чому призначення функції «Format Into File» в LabVIEW?

  18. Чи існує альтернатива функції Format Into File? Якщо так, то яка.

  19. Назвіть віртуальні пристрої для відображення даних.

  20. Що таке «система збору даних (DAQ)»?

  21. Які існують основні способи класифікації систем збору даних?

  22. Що входить до складу програмного забезпечення систем збору даних?

  23. Опишіть загальну схему підключення комп'ютера до «зовнішнього світу».

  24. Що ви розумієте під поняттям «сигнал»? Назвіть основні види сигналів.

  25. Які існують основні способи обробки сигналів? Опишіть їх.

  26. Назвіть та опишіть основні типи вимірювальних схем плат вводу/виводу в LabVIEW.

  27. Що таке «MAX (Measurement and Automation Explorer)» та «NI-DAQmx»?

  28. Напишіть найпростіший алгоритм аналогового вводу/виводу даних в LabVIEW.

  29. Напишіть найпростіший алгоритм цифрового вводу/виводу даних в LabVIEW.

  30. Яке призначення локальних змінних у LabVIEW?

  31. Що забезпечують глобальні змінні в LabVIEW?

  32. Яка мета використання мережевих змінних у LabVIEW?

  33. Що таке «структура події» в LabVIEW? Як здійснюється їх налаштування?

  34. З яких двох основних терміналів (вузлів) складається структура події в LabVIEW?

  35. Для чого призначені структури події?

  36. Розкрийте зміст поняття «поліморфізм в LabVIEW».

  37. Наведіть приклади поліморфних функції або віртуальних пристроїв LabVIEW.

  38. У чому призначення файлів конфігурації (INI‒файли)?

  39. Назвіть основні функції роботи з файлами конфігурації.

  40. Які існують способи виклику коду з інших мов програмування в LabVIEW?

  41. Що таке «умовний тип даних» у LabVIEW?

  42. Назвіть основні функції роботи з «умовним типом даних».

  43. Яке призначення атрибутів умовного типу даних у LabVIEW?

  44. Назвіть основні функції роботи з атрибутами умовного типу даних.

[1] Методичною радою університету – для загальноуніверситетських дисциплін.