ЕЛЕКТРОНІКА І МІКРОПРОЦЕСОРНА ТЕХНІКА-1 КОМП’ЮТЕРНА ЕЛЕКТРОНІКА - СИЛАБУС НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

Реквізити навчальної дисципліни

Програма навчальної дисципліни

Опис навчальної дисципліни, її мета, предмет вивчання та результати навчання

Опис дисципліни

При проходженні даної дисципліни, студенти познайомляться з методами розрахунку, моделювання, аналізу та синтезу електронних пристроїв для мікропроцесорних та комп`ютеризованих інформаційних систем. На лабораторних заняттях опанують моделювання окремих електронних елементів та пристроїв. В курсі передбачений контроль якості отриманих знань у вигляді модульної контрольної роботи.

Предмет навчальної дисципліни

Основні аналогові, імпульсні та цифрові електронні елементи та пристрої.

Міждисциплінарні зв’язки

• вища математика;
• спецрозділи математики;
• програмування;
• фізика.

Мета навчальної дисципліни

Метою викладання дисципліни є формування у студентів здатностей: застосовувати методи розрахунку, моделювання, аналізу та синтезу електронних пристроїв для мікропроцесорних та комп`ютеризованих інформаційних систем.

Основні завдання навчальної дисципліни

Основні завдання вивчення дисципліни спрямовані на надбання здобувачами вищої освіти знань в теоретичній, пізнавальній та практичній компонентах, які забезпечують професійну діяльність випускника.

Знання

• ролі та місця електроніки та мікросхемотехніки в задачах проектування комп`ютеризованих та мікропроцесорних систем;
• основних типів сучасних аналогових та цифрових електронних елементів та пристроїв, їх роботи, параметрів та характеристик, застосування;
• методів аналізу та синтезу цифрових електронних пристроїв;
• методів моделювання електронних пристроїв на ПК;
• методів розрахунку та дослідження електронних пристроїв на базі обчислювальної техніки та засобах автоматизації досліджень.

Уміння

• виконувати розрахунки електронних пристроїв;
• виконувати налагодження, контроль та обслуговування електронних пристроїв;
• виконувати моделювання електронних пристроїв;
• виконувати аналіз та синтез цифрових електронних пристроїв;
• використовувати сучасні електронні елементи та пристрої при проектуванні комп`ютеризованих та мікропроцесорних систем.

Пререквізити та постреквізити дисципліни (місце в структурно-логічній схемі навчання за відповідною освітньою програмою)

Пререквізити:

вміти користуватися комп’ютером, знати архітектуру обчислювальної машини.

Постреквізити:

розрахунок, моделювання, аналіз та синтез електронних пристроїв. Після проходження дисципліни студенти зможуть виконувати: розрахунки електронних пристроїв; налагодження, контроль та обслуговування електронних пристроїв; моделювання електронних пристроїв; аналіз та синтез цифрових електронних пристроїв; використовувати сучасні електронні елементи та пристрої при проектуванні комп`ютеризованих та мікропроцесорних систем.

Зміст навчальної дисципліни

Очна форма

Лекційні заняття

Розділ 1. Аналогова електроніка Тема 1.1. Напівпровідникові діоди Тема 1.2. Транзистори Тема 1.3. Тиристори Тема 1.4. Елементи оптоелектроніки Тема 1.5. Мікроелектроніка Тема 1.6. Підсилювачі змінного струму Тема 1.7. Підсилювачі постійного струму Тема 1.8. Операційні підсилювачі Тема 1.9. Підсилювачі потужності Тема 1.10. Електричні фільтри Тема 1.11. Генератори синусоїдальних коливань Тема 1.12. Вторинні джерела електропостачання

Розділ 2. Імпульсні електронні пристрої Тема 2.1. Загальна характеристика імпульсних сигналів та пристроїв Тема 2.2. Диференціюючі та інтегруючі кола Тема 2.3. Електронні ключі Тема 2.4. Обмежувачі напруги Тема 2.5. Транзисторні ключі Тема 2.6. Імпульсні тригери Тема 2.7. Аналогові компаратори Тема 2.8. Схеми формування рівнів Тема 2.9. Генератори прямокутних імпульсів Тема 2.10. Генератори пилкоподібних імпульсів (імпульсів, що змінюються лінійно) Тема 2.11. Цифро-аналогові перетворювачі

Розділ 3. Цифрові електронні пристрої Тема 3.1. Основні поняття та задачі комп’ютерної електроніки Тема 3.2. Дискретизація аналогових сигналів Тема 3.3. Застосування алгебри логіки (Булевої алгебри) при аналізі і синтезі ЦЕП Тема 3.4. Практична реалізація логічних функцій Тема 3.5. Комбінаційні цифрові пристрої (КЦП) Тема 3.6. Послідовні цифрові пристрої (ПЦП) Тема 3.7. Аналого-цифровi перетворювачi

Лабораторні заняття

Лабораторна робота 1. Дослідження біполярних та польових транзисторів Лабораторна робота 2. Дослідження операційних підсилювачів Лабораторна робота 3. Дослідження діодних та транзисторних ключів Лабораторна робота 4. Дослідження імпульсних тригерів, аналогових компараторів та схем формування рівнів Лабораторна робота 5. Дослідження генераторів прямокутних та пилкоподібних імпульсів Лабораторна робота 6. Дослідження цифро-аналогових перетворювачів Лабораторна робота 7. Дослідження комбінаційних цифрових пристроїв (КПЦ) Лабораторна робота 8. Дослідження послідовних цифрових пристроїв (ПЦП) Лабораторна робота 9. Дослідження аналого-цифрових перетворювачів (АЦП)

Заочна форма

Лекційні заняття

Тема 1.8. Операційні підсилювачі Тема 3.5. Комбінаційні цифрові пристрої Тема 3.6. Послідовні цифрові пристрої.

Лабораторні заняття

Лабораторна робота 1. Дослідження операційних підсилювачів Лабораторна робота 2. Дослідження комбінаційних цифрових пристроїв Лабораторна робота 3. Дослідження послідовних цифрових пристроїв

Навчальні матеріали та ресурси

Базова література

1. Комп’ютерна електроніка [Електронний ресурс] : підручник для студ. спеціальності 126 «Інформаційні системи та технології», спеціалізації «Інтегровані інформаційні системи» / А.О. Новацький ; КПІ ім. Ігоря Сікорського. – Електронні текстові дані (1 файл: 80.9 Мбайт). – Київ : КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2018. – 468 с.
2. Комп’ютерна електроніка: Лабораторний практикум [Електронний ресурс] : навч. посіб. для студ. освітньої програми «Інтегровані інформаційні системи» спеціальності 126 «Інформаційні системи та технології», / КПІ ім. Ігоря Сікорського; уклад.: А.О. Новацький. – Електронні текстові дані (1 файл: 13.8 Мбайт). – Київ : КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2018. – 416 с.
3. Бойко В. І. Аналогова схемотехніка та імпульсні пристрої / В. І. Бойко та ін. – Київ : Вища шк., 2004.
4. Бойко В. І. Схемотехніка електронних систем. В 2 Кн. Кн. 2. Цифрова схемотехніка / В. І. Бойко, А. М. Гуржій, В. Я. Жуйков та ін. – «Вища школа», 2004.
5. Гніліцький В. В. Є. С. Купкін, А. О. Новацький. Аналогова електроніка : навч. посіб. / Житомир : ЖДТУ, 2012.
6. Новацький А. О. Імпульсна та цифрова електроніка : навч. посіб. / А. О. Новацький. – Київ : НТУУ «КПІ», 2014.

Допоміжна література

7. Джонс М. Х. Электроника – практический курс / М. Х. Джонс. – М. : Постмаркет, 1999.
8. Браммер Ю. А. Импульсная техника / Ю. А. Браммер, И. Н. Пащук. – М. : Высш. шк., 1985.
9. Руденко В. С. Промислова електроніка / В. С. Руденко, В. Я. Ромашко, В. В. Трифонюк. – Київ : Либідь, 1993.
10. Корис Р. Схемотехніка : справочник инженера / Р. Корис, Х. Шмидт–Вальтер. – М. : Техносфера, 2008.
11. Токхейм Р. Основы цифровой электроники : [пер. с англ.] / Р. Токхейм. – М. : Мир, 1988.
12. Фолкенбери Л. Применение операционных усилителей и линейных ИС : [пер. с англ.] / Л. Фолкенбери. – М. : Мир, 1985.
13. Хоровиц П. Искусство схемотехники : [пер. с англ.] : в 3 т. / П. Хоровиц, У. Хилл. – М. : Мир, 1993.
14. Тарасов И. Е. Разработка цифровых устройств на основе ПЛИС Xilinx с пременением языка VHDL / И. Е. Тарасов. – Горячая линия–Телеком, 2005.
15. Джонсон Д. Справочник по активным фильтрам : [пер. с англ.] / Д. Джонсон и др. – М. : Энергоатомиздат, 1983.

Навчальний контент

Методика опанування навчальної дисципліни (освітнього компонента)

Очна форма

Лекційні заняття

Лабораторні заняття

Заочна форма

Лекційні заняття

Лабораторні заняття

Політика та контроль

Політика навчальної дисципліни (освітнього компонента)

Система вимог, які ставляться перед студентом:

• відвідування занять є обов’язковою складовою вивчення матеріалу;
• лабораторні роботи захищаються у два етапи – перший етап: студенти виконують завдання на допуск до захисту лабораторної роботи; другий етап – захист лабораторної роботи. Бали за лабораторну роботу враховуються лише за наявності електронного звіту;
• модульна контрольна робота пишеться на лабораторному занятті без застосування допоміжних засобів (мобільні телефони, планшети та ін.);
• заохочувальні бали виставляються за активну участь на лекціях. Кількість заохочуваних балів не більше 10;
• штрафні бали виставляються за невчасну здачу лабораторної роботи. Кількість штрафних балів не більше 10.

Контрольні роботи В кінці навчального семестру пропонується проведення однієї модульної контрольної роботи (МКР). Ціль МКР полягає у засвоєнні матеріалу з роботи напівпровідникового діода, подільника напруги, біполярного транзистора, ЦАП, АЦП та окремих питань Булевої алгебри.

Види контролю та рейтингова система оцінювання результатів навчання (РСО)

Рейтинг студента з дисципліни складається із балів набраних протягом семестру за:

• виконання та захист 9 лабораторних робіт;
• виконання модульної контрольноїх роботи (МКР).

Система рейтингових балів та критерії оцінювання

Лабораторні роботи (Rл)

Ваговий бал – 8. Максимальна кількість балів за всі лабораторні роботи дорівнює:
8 балів х 9 робіт = 72 бали. «відмінно», повна відповідь на питання під час захисту (не менш ніж 90% потрібної інформації) та оформлений належним чином протокол до лабораторної роботи – 8 балів; «добре», достатньо повна відповідь на питання під час захисту (не менш ніж 75% потрібної інформації) та оформлений належним чином протокол до лабораторної роботи – 6 балів; «задовільно», неповна відповідь на питання під час захисту (не менш ніж 60% потрібної інформації), незначні помилки та оформлений належним чином протокол до лабораторної роботи – 4 бали; «незадовільно», незадовільна відповідь та/або не оформлений належним чином протокол до лабораторної роботи – 0 балів. За кожне запізнення з поданням лабораторної роботи до захисту від встановленого терміну оцінка знижується на 1 бал (але не нижче 1 балу за кожну лабораторну роботу). Заохочувальні (Rs) бали від 2 до 4 нараховуються за:

• модернізацію лабораторних робіт;
• виконання завдань із удосконалення дидактичних матеріалів з дисципліни та інше.

Модульна контрольна робота (Rм)

Ваговий бал – 28. Модульний контроль (Rм): «відмінно», повна відповідь (не менш ніж 90% потрібної інформації) – 28 балів; «добре», достатньо повна відповідь (не менш ніж 75% потрібної інформації), або повна відповідь з незначними помилками – 26 балів; «задовільно», неповна відповідь (але не менш ніж 60% потрібної інформації) та незначні помилки – 24 бали; «незадовільно», незадовільна відповідь потребує обов’язкового повторного написання в кінці семестру – 0 балів.

#####Міжсесійна атестація За результатами навчальної роботи за перші 7 тижнів (8-й тиждень) студент отримує «зараховано», якщо його поточний рейтинг не менше 20 балів. За результатами 13 тижнів (14-й тиждень) студент отримує «зараховано», якщо його поточний рейтинг не менше 50 балів.

#####Розрахунок шкали (R) рейтингу: Максимальна сума вагових балів контрольних заходів протягом семестру складає:

R = (9*r_л.р.)+r_мкр+ (r_з - r_ш) = 98+128+(r_з - r_ш)=100, де r_л.р. – бал за лабораторну роботу (0…8); r_мкр – бал за написання МКР (0…28); r_з – заохочувальні бали (0…10); r_зш – штрафні бали (0…10);.

Необхідною умовою отримання залікової оцінки (залік) так званим «автоматом» є: – зарахування всіх лабораторних робіт; – виконання МКР не нижче ніж на оцінку «задовільно».

Сума стартових балів переводиться до залікової оцінки згідно з таблицею 1:

Таблиця 1. Переведення рейтингових балів до оцінок за університетською шкалою

#####Додаткова інформація з дисципліни (освітнього компонента) Перелік теоретичних питань, які виносяться на семестровий контроль наведено у Додатку 1

####Проведення залікової контрольної роботи для підвищення рейтингу студента Студенти, які наприкінці семестру мають рейтинг менше 60 балів, а також ті, хто хоче підвищити оцінку, виконують комплексну залікову контрольну роботу. Контрольна робота оцінюється максимум 100 балів: – «відмінно», повна відповідь; – «добре», достатньо повна відповідь, або повна відповідь з незначними помилками; – «задовільно», неповна відповідь та незначні помилки ; – «незадовільно», незадовільна відповідь (не відповідає вимогам на «задовільно»). #####Завдання на залікову контрольну роботу Виконати синтез комбінаційного цифрового пристрою. При виконанні цього завдання для перемикальної логічної функції чотирьох змінних, яка задана (описана) таблицею істинності, необхідно виконати наступне: – записати булевий вираз, який відповідає заданій функції, у довершеній диз’юнктивній нормальній формі (ДДНФ) та у довершеній кон’юнктивній нормальній формі (ДКНФ). – провести мінімізацію функції із використанням діаграми Вєйча. Мінімізацію провести за одиницями та нулями з отриманням мінімальної ДНФ та мінімальної КНФ. – використовуючи теореми, закони та тотожності Булевої алгебри отримані мінімальні ДНФ та КНФ перетворити у булеві вирази, які можуть бути реалізовані у заданому у завданні базисі: І–НЕ чи АБО–НЕ. – реалізувати отримані вирази на логічних елементах заданого базису, використовуючи існуючі типові набори логічних елементів. – порівняти два варіанти схемної реалізації у заданому базисі після мінімізації за одиницями та нулями за кількістю використаних мікросхем і обрати одну реалізацію, яка потребує менше мікросхем. – зробити відповідні висновки.

Робочу програму навчальної дисципліни (Силабус): Складено доцент, к.т.н., Новацький Анатолій Олександрович Ухвалено кафедрою ІСТ (протокол № 1 від 30.08.2022 р.) Погоджено Методичною комісією факультету (протокол № 1 від 31.09.2022 р.)

Додаток 1 Перелік теоретичних питань на залік

1. Поясніти принцип дії стабілітрону.
2. Описати ідею керування ДПТ за допомогою ШІМ на тиристорах.
3. Пояснити, як працює ГТІ на двох інверторах, привести часові діаграми роботи.
4. Наведіть та поясніть вольт-амперну характеристику (ВАХ) р–n переходу.
5. Пояснити застосування ТШ в якості порогового пристрою.
6. Аналіз і синтез КЦП. Основні етапи синтезу КЦП. Приклад синтезу елемента “Мажоритарність” і його застосування.
7. Назвіть та поясніть основні режими роботи БТ.
8. Пояснити застосування ТШ в якості формувача імпульсів.
9. Шифратори і дешифратори, основні схеми і принцип дії.
10. Поясніть принцип дії польових транзисторів (ПТ) із затвором у вигляді p-n переходу та ізольованим затвором.
11. Описати початковий стан чекаючого МВ на ІМС ОП при включенні живлення.
12. Мультиплексори і демультиплексори, основні схеми, принцип дії і застосування.
13. Наведіть та порівняйте ВАХ диністора та триністора.
14. Вказати положення робочої точки ТК, закритого у вихідному стані.
15. Суматори і напівсуматори, основні схеми, принцип дії і застосування.
16. Чим відрізняються вентильний та фотодіодний режими роботи фотодіода.
17. Вказати положення робочої точки ТК, відкритого в початковому стані.
18. Цифрові компаратори, основні схеми, принцип дії і застосування.
19. Поясніть умови оптимального узгодження джерела вхідного сигналу та навантаження з параметрами підсилювача.
20. Довести, що в лінійній області передавальної характеристики ІМС ОП ΔU1 ≈ ΔU2 ≈ 0.
21. Мінімізація логічних функцій. Пояснити алгебраїчний спосіб мінімізації ПФ.
22. Дайте визначення та поясніть призначення зворотних зв’язків (ЗЗ) у підсилювачах.
23. Записати рівняння динаміки біполярного транзистора, включеного за схемою зі СЕ.
24. Пояснити роботу і принцип дії пристрою контролю парності.
25. Як змінюється фаза вхідної напруги у підсилювачі зі СК?
26. Мінімізація логічних функцій. Пояснити використання для цього діаграм Вейча.
27. Як побудувати лінію навантаження для БТ, який включений за схемою із СЕ?
28. Назвати необхідну і достатню умову регенерації (виникнення стрибків) в імпульсних схемах.
29. ПЦП. Тригери, класифікація тригерів.
30. Що відбувається з фазою вхідної напруги підсилювача на БТ, який включений за схемою із СЕ? Відповідь поясніть.
31. Описати роботу мікросхеми ЦАП AD7520.
32. АЦП. Визначення АЦП, його призначення, особливості застосування.
33. Дайте визначення операційному підсилювачу та опишіть його основні параметри.
34. Описати роботу автоколивальних МВ на ІМС ОП. Пояснити схему і часові діаграми роботи. Вивести основні розрахункові співвідношення.
35. Асинхронні RS-тригери, позначення і застосування. Привести і пояснити принципові схеми і таблиці істинності.
36. Наведіть та поясніть передатну характеристику ІМС ОП.
37. Пояснити роботу чекаючого МВ на ІМС ОП. Описати схему та часові діаграми роботи. Вивести основні розрахункові співвідношення.
38. АЦП AD571 ПВ1. Часові діаграми роботи.
39. Які властивості має ОП, який охоплений від’ємним ЗЗ?
40. АК з ДЗЗ (регенеративний компаратор). Описати схему та часові діаграми роботи. Вказати переваги і недоліки.
41. Т-тригери, позначення і застосування. Привести і пояснити принципові схеми, таблиці істинності і часові діаграми роботи.
42. Поясніть схему, основні параметри інвертуючого підсилювача на основі ІМС ОП.
43. Навести приклади схем ФР, виконаних на дискретних елементах, описати їх роботу, використовуючи часові діаграми роботи.
44. D-тригери, позначення і застосування. Привести і пояснити принципові схеми, таблиці істинності і часові діаграми роботи.
45. Поясніть схему, основні параметри неінвертуючого підсилювача на основі ІМС ОП.
46. Пояснити роздільний і рахунковий запуск в схемах імпульсних тригерів.
47. JK-тригери, позначення і застосування. Привести і пояснити принципові схеми, таблиці істинності і часові діаграми роботи.
48. Наведіть та поясніть схеми повторювачів на основі ІМС ОП.
49. Схема асинхронного RS-тригера на БТ. Вихідний стан схеми при включенні живлення. Баланс фаз і баланс амплітуд і їх вплив на роботу тригера.
50. Регістри, їхнє призначення і застосування. Паралельні регістри. Привести схеми і пояснити їхню роботу.
51. Поясніть схему, основні параметри диференціатора та інтегратора на основі ІМС ОП.
52. Пояснити принцип дії електронних ключів на тиристорах. Описати схему, характеристики та застосування.
53. Регістри, їхнє призначення і застосування. Послідовні зсуваючи регістри. Привести і пояснити схеми і часові діаграми роботи.
54. Дайте визначення та поясніть призначення підсилювача потужності (ПП).
55. Описати роботу ТК на польовому МОН-транзисторі. Спрощена структура, характеристики, особливості застосування та властивості МОН-польового транзистора.
56. Регістри, їхнє призначення і застосування. Послідовно-паралельні і паралельно-послідовні регістри.
57. Поясніть особливості побудови безтрансформаторних ПП.
58. Описати схему ТК з прискорюючим конденсатором і пояснити часові діаграми роботи.
59. Лічильники. Призначення, застосування і класифікація.
60. Дайте визначення електричному фільтру. Загальна характеристика. Види і типи.
61. Проаналізувати роботу ТК, відкритого в початковому стані.
62. Асинхронний двійковий лічильник, що підсумовує, з послідовним перенесенням. Пояснити схему, часові діаграми і таблицю, що показує його роботу.
63. Опишіть принцип побудови і роботи генератора синусоїдальних коливань (ГСК).
64. Проаналізувати роботу ТК, закритого у вихідному стані.
65. Асинхронний двійковий лічильник, що віднімає, із послідовним переносенням. Пояснити схему і таблицю, що показує його роботу.
66. Назвіть та поясніть умови збудження RC-автогенератора.
67. Пояснити принцип дії транзисторного ключа на n-p-n біполярному транзисторі, який керується різнополярними імпульсами.
68. Асинхронні реверсивні двійкові лічильники з послідовним перенесенням. Пояснити роботу схем.
69. Наведіть схему та поясніть роботу ГСК на основі операційного підсилювача та моста Віна.
70. Пояснити роботу біполярного транзистора в ключовому режимі.
71. Синхронний лічильник з наскрізним перенесенням. Пояснити роботу схем.
72. Дайте визначення джерелам живлення електричних схем. Їх види.
73. Біполярний транзистор. Спрощена структура. Схема зі СЕ. Статичні і динамічні характеристики. Робоча точка. Області. Режими роботи.
74. Логічні елементи з відкритим колектором. Пояснити їх роботу, переваги і застосування.
75. Дайте визначення напівпровідниковому діоду (НД). Принцип роботи. Види і типи НД.
76. Описати часові діаграми роботи двосторонніх обмежувачів амплітуди на паралельних ДК при подачі на вхід синусоїдальної напруги.
77. Десяткові лічильники. Пояснити роботу схем.
78. Які процеси називають: рекомбінацією, інжекцією та екстракцією?
79. Описати послідовні діодні ключі при Uпор ≠ 0. Схеми. Передавальні характеристики. Співвідношення елементів схеми.
80. Опишіть логічні елементи із третім станом, їхнє призначення, принцип дії.
81. Чим відрізняються біполярні та уніполярні транзистори?
82. Пояснити роботу паралельних ДК при Uпор ≠ 0. Передавальні характеристики. Співвідношення елементів схеми.
83. Дільники частоти. Привести схеми і пояснити принцип дії.
84. Поясніть роботу БТ в активному режимі.
85. Пояснити роботу пасивного ІК при подачі на вхід послідовності ідеальних прямокутних імпульсів.
86. АЦП послідовного наближення. Структурна схема, принцип дії.
87. Способи керування тиристорами.
88. Для ДК, на вхід якого надходять трапецеїдальні імпульси, вказати таке співвідношення tзр, tф, tі і сталої часу, при якому коло стає перехідним (прохідним). Поясніть цей факт.
89. Розподілювачі. Привести схему і пояснити часові діаграми роботи.
90. Дайте визначення підсилювача електричних сигналів.
91. Пояснити роботу пасивного ДК при подачі на вхід трапецеїдальних імпульсів в залежності від співвідношення tзр, tф, tі і сталої часу.
92. Особливості включення АЦП та ЦАП до мікропроцесорної системи.
93. Назвіть та поясніть основні технічні параметри підсилювачів.
94. Пояснити роботу пасивного ДК при подачі на вхід ідеальних прямокутних імпульсів в залежності від співвідношення tі і сталої часу.
95. Синхронні RS-тригери, позначення і застосування. Привести і пояснити принципові схеми і таблиці істинності.
96. Наведіть та поясніть види спотворень у підсилювачах.
97. Провести аналіз процесів, що відбуваються в пасивному ДК та ІК. Описати часові діаграми роботи.
98. Назвіть та опишіть логічні елементи, що реалізують основні Булеві логічні функції.
99. Як впливають ЗЗ на основні параметри підсилювачів?
100. Описати приклад використання ТШ в якості формувача імпульсів при подачі на вхід напруги довільної форми, наприклад, синусоїдальної.
101. Привести позначення і БВ логічної функції І (кон`юнктор). Пояснити принципову схему, таблицю істинності і застосування.
102. Назвіть основні типи кіл ЗЗ у підсилювачах.
103. Дати загальну характеристику несиметричним тригерам (тригери Шмітта). Вказати призначення та застосування.
104. Пояснити мінімізацію ПФ з використанням карт Карно.