МЕТОДИ ТА ЗАСОБИ НАДАННЯ ІНФОРМАЦІЙНИХ СЕРВІСІВ - Робоча програма навчальної дисципліни (Силабус)

Реквізити навчальної дисципліни

Програма навчальної дисципліни

1. Опис навчальної дисципліни, її мета, предмет вивчання та результати навчання

Відповідно до до стандарту вищої освіти та освітньо-професійної програми другого (магістерського) рівня вищої освіти дисципліна «Методи та засоби надання інформаційних сервісів» формує (СК10) Здатність забезпечення управління та оптимізацію функціонування ІТ-інфраструктури підприємства для відповідного рівня надання інформаційних сервісів, а програмні результати навчання є (РН14) Обґрунтовувати вибір технічних та програмних засобів ІТ-інфраструктури

підприємства та виконувати оптимізацію надання інформаційних сервісів..

"Методи та засоби надання інформаційних сервісів" - це комплексний набір стратегій, технологій і інструментів, що використовуються для забезпечення доступу до інформації та послуг для користувачів. Цей предмет вивчається в контексті інформаційних наук та технологій, а також в сфері бібліотечно-інформаційної діяльності.

Засоби надання інформаційних сервісів: Однією з основних складових предмета є вивчення різних засобів, які використовуються для поширення інформації. Це можуть бути різноманітні технології, такі як веб-сайти, мобільні додатки, бази даних, бібліотеки, архіви тощо. Вивчаючи ці засоби, студенти навчаються вибирати та впроваджувати найбільш ефективні інструменти для поширення інформації в конкретних областях діяльності.

Методи надання інформаційних сервісів: Інший аспект предмета - вивчення різних методів, які використовуються для організації та забезпечення доступу до інформації. Це можуть бути методи пошуку, обробки, аналізу та подання інформації, спрямовані на задоволення потреб користувачів. Студенти вивчають стратегії взаємодії з користувачами, враховуючи їхні потреби та вимоги.

Роль інформаційних сервісів у сучасному суспільстві: Останнім аспектом цього предмета є розуміння важливості інформаційних сервісів у сучасному світі. Інформаційні сервіси грають ключову роль у забезпеченні доступу до знань, сприяють розвитку науки, освіти, бізнесу та культури. Вивчаючи цей аспект, студенти розуміють, як інформаційні сервіси впливають на суспільство, економіку та культуру та як їх можна вдосконалювати для підвищення якості життя індивідів і громад. Відповідно до стандарту вищої освіти зі спеціальності 126 Інформаційні системи та технології галузі знань 12 Інформаційні технології для другого (магістерського) рівня

Завдяки поєднанню лекцій і лабораторних робіт студенти отримають практичний досвід побудови надійної ІТ-інфраструктури.

Предмет навчальної дисципліни

Предмет - методи та засоби забезпечення доступу до інформації та послуг для користувачів.

Мета навчальної дисципліни

Метою є надання студентам передових знань і практичних навичок з інженерії інформаційних систем, що дозволить їм ефективно проектувати, впроваджувати та керувати цими системами та інфраструктурою даних, які підтримують обробку, зберігання та аналіз різноманітних наборів даних.

Завдання навчальної дисципліни

Завдання вивчення дисципліни - підготувати студентів до кар’єри в галузі інженерії програмного забезпечення і приймати обґрунтовані рішення щодо архітектури інформаційних систем.

Пререквізити та постреквізити дисципліни

Пререквізити

Для успішного засвоєння дисципліни студент повинен володіти освітніми компонентами "Програмування. Частина 1. Основи програмування", "Програмування. Частина 2. Структури даних та алгоритми", Бази даних".

Постреквізити

Компетенції, знання та уміння, одержані в процесі вивчення освітнього компонента є необхідними для подальших освітніх компонентів "Практика" та "Виконання магістерської дисертації"

Зміст навчальної дисципліни

Розділ 1. Основи інформаційних наук і послуг Тема 1.1. Впровадження інформаційних систем: архітектура та стратегії. Тема 1.2. Технології зберігання та обробки великих обсягів даних (Big Data) в інформаційних сервісах.

Розділ 2. Технології інформаційних сервісів Тема 2.1. Розробка та управління мобільними додатками для інформаційних сервісів. Тема 2.2. Розробка та оптимізація баз даних для інформаційних потреб. Тема 2.3. Системи управління контентом та їх роль у веб-інформаційних сервісах.

Розділ 3. Практичні застосування інформаційних сервісів Тема 3.1. Інформаційна безпека та кіберзахист інформаційних сервісів.

Розділ 4. Інновації та майбутнє інформаційних сервісів Тема 4.1. Технологічні інновації в інформаційних сервісах. Тема 4.2. Роль штучного інтелекту в майбутньому інформаційних сервісів Тема 4.3. Інформаційні сервіси для "Інтернету речей" (IoT).

Навчальні матеріали та ресурси

Базова література

1. Дистанційний курс «Інженерія даних» для магістрів 1-го курсу спеціальності 126

«Інформаційні системи та технології».

1. Viktor Mayer-Schönberger and Kenneth Cukier. Big Data: A Revolution That Will Transform How We Live, Work, and Think. Houghton Mifflin Harcourt, 2013.

2. Foster Provost and Tom Fawcett. Data Science for Business: What You Need to Know about Data Mining and Data-Analytic Thinking. O'Reilly Media, 2013.

3. Jimmy Lin and Chris Dyer. Data-Intensive Text Processing with MapReduce. Morgan & Claypool Publishers, 2010.

4. Michael Negnevitsky. Data Engineering. McGraw-Hill Education, 2021.

5. Martin Kleppmann. Designing Data-Intensive Applications: The Big Ideas Behind Reliable, Scalable, and Maintainable Systems. O'Reilly Media, 2017.

Допоміжна література

1. AnHai Doan, Alon Halevy, and Zachary Ives. Principles of Data Integration. Morgan Kaufmann, 2012.

2. Anthony David Giordano. Data Integration Blueprint and Modeling: Techniques for a Scalable and Sustainable Architecture. Apress, 2011.

Методика опанування навчальної дисципліни (освітнього компонента)

Лекційні заняття

Лабораторні роботи

Матеріали до лекційних,практичних занять та лабораторних робіт доступні для завантаження за посиланням: https://classroom.google.com/c/NTI0MjU3NzA2MTk3?cjc=46grtrf

Самостійна робота студента

Контрольні роботи

Двогодинна модульна контрольна робота (МКР) поділяється на дві одногодинні (45 хв.), що проводяться під час лекцій.

МКР-1 виконується після вивчення тем 1.1 - 2.3. МКР-2 виконується після вивчення тем

3.1 - 4.3. Модульні контрольні роботи виконуються в середовищі Google Classroom у вигляді тестування.

Політика та контроль

Політика навчальної дисципліни (освітнього компонента)

Система вимог, які ставляться перед студентом:

правила відвідування занять: заборонено оцінювати присутність або відсутність здобувача на аудиторному занятті, в тому числі нараховувати заохочувальні або штрафні бали. Відповідно до РСО даної дисципліни бали нараховують за відповідні види навчальної активності на лекційних та практичних заняттях;

модульні контрольні роботи виконуються без застосування допоміжної інформації з Інтернет, дистанційного курсу на платформі Сікорський, конспекта;

заохочувальні бали виставляються за навчальну активність на лекційних заняттях. Кількість заохочуваних балів не більше 10;

штрафні бали виставляються за невчасну здачу лабораторних робіт. Кількість штрафних балів не більше 10;

політика щодо академічної доброчесності: Кодекс честі Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» https://kpi.ua/files/honorcode.pdf встановлює загальні моральні принципи, правила етичної поведінки осіб та передбачає політику академічної доброчесності для осіб, що працюють і навчаються в університеті, якими вони мають керуватись у своїй діяльності, в тому числі при вивченні та складанні контрольних заходів з дисципліни «Інженерія даних».

Види контролю та рейтингова система оцінювання результатів навчання (РСО)

Поточний контроль: МКР, виконання та захист лабораторних робіт. Календарний контроль: проводиться двічі на семестр як моніторинг поточного стану виконання вимог силабусу. Семестровий контроль: залік. Рейтинг студента з дисципліни складається із балів стартового рейтингу (протягом семестру). Бали стартового рейтингу протягом семестру студент отримує за:

• виконання та захист лабораторних робіт

• виконання модульних контрольних робіт (МКР).

Система рейтингових балів та критерії оцінювання Лабораторні роботи

«відмінно», повна відповідь на питання під час захисту (не менш ніж 90% потрібної

інформації) та оформлений належним чином протокол до лабораторної роботи – 13 балів;

«добре», достатньо повна відповідь на питання під час захисту (не менш ніж 75% потрібної інформації) та оформлений належним чином протокол до лабораторної роботи –

11 балів; «задовільно», неповна відповідь на питання під час захисту (не менш ніж 60% потрібної інформації), незначні помилки та оформлений належним чином протокол до лабораторної роботи – 8 балів; «незадовільно», незадовільна відповідь та/або не оформлений належним чином протокол до лабораторної роботи – 0 балів.

За кожне запізнення з поданням лабораторної роботи до захисту від встановленого терміну оцінка знижується на 1 бал.

Модульні контрольні роботи

«відмінно», не менш ніж 90% правильних відповідей – 11 балів; «добре», не менш ніж 75% правильних відповідей – 9 балів; «задовільно», не менш ніж 60% правильних відповідей –

7 балів; «незадовільно», менш ніж 60% правильних відповідей – 0 балів.

Заохочувальні бали

за активну роботу на лекційному занятті 1 бал, але в сумі не більше 10.

Штрафні бали

Запізнення з поданням лабораторної роботи до захисту від встановленого терміну -1 бал, але в сумі не більше -10

Календарний контроль

На першій атестації (8-й тиждень) студент отримує «зараховано», якщо його поточний рейтинг не менший ніж 18 балів. На другій атестації (14-й тиждень) студент отримує

«зараховано», якщо його поточний рейтинг не менший ніж 36 балів. Максимальна сума балів контрольних заходів протягом семестру складає: RD = 6*rлаб++2*rмкр=6*13+2*11=100,

де

rлаб – бал за лабораторну роботу (0…13); rмкр – бал за написання МКР (0…11)

Форма семестрового контролю – Залік

Необхідною умовою заліку є виконання одночасно усіх видів робіт:

1) виконати МКР-1 та МКР-2 не нижче ніж на оцінку «задовільно»; 3) захист усіх лабораторних робіт на оцінку не нижче ніж «задовільно»;

Залік проводиться на останньому за розкладом занятті в семестрі. Якщо стартовий рейтинг протягом семестру становить 60 балів та вище, залікова оцінка, за згодою студента, переноситься в залікову відомість.

У випадку, коли семестровий рейтинг нижчий за 60 балів (усі види робіт виконані) або рейтинг вищий за 60 балів, але студент виявив бажання підвищити оцінку - призначається залікова контрольна робота. Залікова контрольна робота виконуються в середовищі Google Classroom у вигляді тестування.

Система оцінювання залікової контрольної роботи

«відмінно», не менш ніж 90% правильних відповідей – 20 балів; «добре», не менш ніж 75% правильних відповідей – 16 балів; «задовільно», не менш ніж 60% правильних відповідей

– 12 балів; «незадовільно», менш ніж 60% правильних відповідей – 0 балів.

Сума стартових балів плюс бали за залікову контрольну роботу переводиться до залікової оцінки згідно з таблицею:

Таблиця 1. Переведення рейтингових балів до оцінок за університетською шкалою

Робочу програму навчальної дисципліни (Силабус):

Складено: ст. викл. кафедри інформаційних систем та технологій ФІОТ, к.т.н., Галушко Дмитро Олександрович

Ухвалено кафедрою інформаційних систем та технологій ФІОТ (протокол № 21 від 29.06.2023 р.)

Погоджено Методичною комісією факультету (протокол № 11 від 29.06.2023 р.)