ФІЛОСОФСЬКІ ЗАСАДИ НАУКОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ. ЧАСТИНА 2. ФІЛОСОФСЬКА ГНОСЕОЛОГІЯ ТА ЕПИСТЕМОЛОГІЯ - Робоча програма навчальної дисципліни (Силабус)

Реквізити навчальної дисципліни

Рівень вищої освіти	Третій (освітньо-науковий)
Галузь знань	12 Інформаційні технології
Спеціальність	126 Інформаційні системи та технології
Освітня програма	Інформаційні системи та технології
Статус дисципліни	Нормативна
Форма навчання	очна(денна)/очна(вечірня)/дистанційна/змішана
Рік підготовки, семестр	1 курс, осінній та весняний семестри
Обсяг дисципліни	Освітній компонент 1: 2 кредити ЄКТС / 60 год.: (13 год. – лекції, 13 год. – семінарські заняття, 34 год. – СРС) Освітній компонент 2: 4 кредити ЄКТС / 120 год. (18 год. – лекції, 36 год. – семінарські заняття, 66 год. – СРС)
Семестровий контроль/ контрольні заходи	Освітній компонент 1: Залік, МКР Освітній компонент 2: Екзамен, реферат
Розклад занять	https://aspirantura.kpi.ua/?p=3443
Мова викладання	Українська
Інформація про керівника курсу / викладачів	Освітній компонент 1: професор кафедри філософії, доктор філософських наук, професор Б.В. Новіков https://fsp.kpi.ua/ua/department/philosophy/ Освітній компонент 2: професор кафедри філософії, доктор філософських наук, професор Б.В. Новіков https://fsp.kpi.ua/ua/department/philosophy/
Розміщення курсу	Google WorkSpace

Програма навчальної дисципліни

Опис навчальної дисципліни, її мета, предмет вивчання та результати навчання

Предмет навчальної дисципліни – фундаментальні філософські знання про світоглядні та етичні засади науково-дослідницької та освітньо-викладацької діяльності, що визначають постать науковця, його світоглядні орієнтири та етичну культуру в умовах розбудови інноваційної системи України в контексті міжнародного співробітництва; основних концепцій, що виявляють сутність та особливості виробництва знання в науці, характерні для сучасного етапу її розвитку, сучасних пізнавальних процесів, розкривають розвиток методології як складника сучасної науки, надають базові філософські знання про природу наукової та науково-технічної творчості, розкривають роль науки як ядра національної інноваційної системи та виявляють вплив науки на раціональність у суспільстві та розвиток сучасних суспільних стратегій, що, в свою чергу ,передбачає глибоке переосмислення наявних та створення нових цілісних знань та/або професійної практики.

Мета навчальної дисципліни є формування у здобувачів вищої освіти таких компетентностей:

Здатність до абстрактного мислення, аналізу та синтезу (ЗК01);
Здатність розв’язувати комплексні науково-прикладні задачі у сфері інформаційних систем і технологій та з дотичних до міждисциплінарних напрямів на основі системного наукового світогляду та загального культурного кругозору із дотриманням принципів професійної етики та академічної доброчесності (ЗК04);
Здатність планувати та виконувати оригінальні дослідження, досягати наукових результатів, які створюють нові знання у ІСТ та дотичних до них міждисциплінарних напрямах з ІТ та суміжних галузей. (СК01);
Здатність створювати і застосовувати сучасні інформаційні технології, архітектури і спеціалізоване програмне забезпечення у науковій та освітній діяльності, керувати інформаційними ресурсами, інформаційними системами та цифровими сервісами (СК03);
Здатність розвивати теоретичні засади, створювати моделі інформаційних технологій, проектувати та створювати інформаційні системи і цифрові сервіси та їх прототипи (СК05);
Здатність застосовувати сучасні методи дослідження, синтезу, проектування інформаційних систем і технологій у науковій та науково-педагогічній діяльності (СК06).

В результаті вивчення навчальної дисципліни здобувачі вищої освіти набудуть таких загальних результатів навчання:

Формулювати і перевіряти гіпотези; використовувати для обґрунтування висновків належні докази, зокрема, результати теоретичного аналізу, експериментальних досліджень, математичного та/або комп’ютерного моделювання, наявні наукові дані (РН03)

Мати концептуальні та методологічні знання проблем науки в філософському ракурсіПререквізити та постреквізити дисципліни (місце в структурно-логічній схемі навчання за відповідною освітньою програмою)

Навчальна дисципліна є основою підготовки докторів філософії, тому передбачає освітньо-наукову підготовку першого (бакалаврського) і другого (магістерського) рівня студентів закладу вищої освіти з філософії, підсумовуючи та узагальнюючи її. Дисципліна має міждисциплінарний характер та інтегрує відповідно до свого предмету спеціальні знання з інших освітніх і наукових галузей. Їй передують загальноосвітні дисципліни з блоку філософських, історичних, психологічних, педагогічних, правових та інших навчальних дисциплін.

Постреквізитами є дисципліна «Організація науково-інноваційної діяльності» та педагогічна практика аспірантів.

Зміст навчальної дисципліни

Освітній компонент 1. НАУКОВИЙ СВІТОГЛЯД ТА ЕТИЧНА КУЛЬТУРА НАУКОВЦЯ

Тема 1. Генезис науки і філософське обґрунтування наукового світогляду.

Тема 2. Наука як цілісний феномен і загальнонаукова філософська концепція наукового світогляду.

Тема 3. Світоглядні принципи науково-інноваційної діяльності та розв’язання значущих наукових та технологічних проблем з урахуванням економічних, політичних, соціокультурних, екологічних та правових аспектів.

Тема 4. Філософське осмислення розвитку науки, її світоглядної ролі та впливу на сучасні суспільні процеси.

Тема 5. Етика – філософська наука про мораль у співвідношенні з науковою і професійною етикою.

Тема 6. Норми і принципи наукової етики, законодавства у галузі відповідальності за професійні рішення в правовому, соціальному та екологічному контексті.

Тема 7. Етична культура науковця і дотримання принципів академічної доброчесності в науково-інноваційній діяльності.

Освітній компонент 2. ФІЛОСОФСЬКА ГНОСЕОЛОГІЯ ТА ЕПІСТЕМОЛОГІЯ

Розділ 1. Філософська гносеологія та епістемологія: основні складники та етапи розвитку

Тема 1. Основні теорії, ідеї та напрями класичної гносеології

Тема 2. Від класичної гносеології – до сучасної філософської гносеології та епістемології

Тема 3. Комунікативний поворот у сучасній гносеології та епістемології

Тема 4. Лінгвістичний поворот у дослідженні пізнавальних процесів

Тема 5. Соціологічний поворот у дослідженні пізнавальних процесів

Тема 6. Інформаційний складник сучасної філософської гносеології та епістемології

Розділ 2. Особливості пізнавальної діяльності в сучасній науці

Тема 7. Сучасні трансформації образу пізнання

Тема 8. Проблема онтології та метафізики в сучасній науці

Тема 9. Епістемологічний вимір сучасної науки

Тема 10. Веретистські основи пізнавальної діяльності. Проблема істини в науці

Тема 11. Епістемологічна активність вченого у сфері знання

Тема 12. Методологічна активність вченого

Тема 13. Науковий текст

Тема 14. Специфіка технічного і технологічного знання. Наукова і науково-технічна творчість

Тема 15. Когнітивні особливості наукової та науково-технічної творчості

Тема 16. Знання та інформація

Тема 17. Інформаційний складник наукового дослідження

Тема 18. Когнітивно-комунікативний складник проєктної діяльності

Розділ 3. Філософсько-антропологічні і когнітивні основи пізнавальної діяльності

Тема 19. Перцептивна інформація

Тема 20. Чуттєве пізнання

Тема 21. Основні підходи до формування сприйняття

Тема 22. Когнітивне сприйняття та його особливості

Тема 23. Діалектика чуттєвого та раціонального

Тема 24. Когнітивна наука та філософія про пізнавальну діяльність

Тема 25. Особливості обробки інформації людиною

Тема 26. Когнітивні пізнавальні здатності

Тема 27. Філософські засади дослідження мислення

Тема 28. Суб’єктний складник мислення

Тема 29. Когнітивні аспекти мислення

Тема 30. Мислення та інформація

Тема 31. Наукове мислення

Тема 32. Технічне мислення та його особливості

Тема 33. Візуальне мислення

Тема 34. Аналітичне мислення

Тема 35. Інтуїція та її особливості

Навчальні матеріали та ресурси

Базова література, яку треба використовувати для опанування дисципліни, опрацьовується самостійно для підготовки до семінарських занять і в умовах дистанційного навчання. Для виконання модульних контрольних робіт, підготовки доповідей, презентацій, написання есе за результатами самостійної роботи пропонується використовувати також додаткову літературу та інтернет-ресурси.

Освітній компонент 1. НАУКОВИЙ СВІТОГЛЯД ТА ЕТИЧНА КУЛЬТУРА НАУКОВЦЯ

Базова література:

Філософські засади наукової діяльності: 1. Науковий світогляд та етична культура науковця. 2. Філософська гносеологія та епістемологія. Комплекс навчально-методичного забезпечення навчальної дисципліни [Електронний ресурс] : навчальний посібник для здобувачів ступеня доктора філософії за всіма освітньо-професійними програмами всіх спеціальностей / КПІ ім. Ігоря Сікорського ; уклад.: Б. В. Новіков, Р. М. Богачев, Н. В. Денисенко, М. О. Колотило, Г. М. Костроміна, К. В. Мацик, І. А. Муратова, О. О. Потіщук, О. М. Рубанець, Т. П. Руденко, Т. М. Свідло, І. І. Федорова, Т. В. Щириця. – Електронні текстові дані (1 файл: 3,24 Мбайт). – Київ : КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2021. – 90 с. https://ela.kpi.ua/handle/123456789/43444
Філософські засади наукової діяльності: 1. Науковий світогляд та етична культура науковця. 2. Філософська гносеологія та епістемологія. Конспект лекцій [Електронний ресурс] : навчальний посібник для здобувачів ступеня доктора філософії за всіма освітньо-науковими програмами всіх спеціальностей / КПІ ім. Ігоря Сікорського ; уклад.: Б. В. Новіков, Р. М. Богачев, Г. М. Костроміна, К. В. Мацик, І. А. Муратова, Т. П. Руденко, І. І. Федорова, Т. В. Щириця. – Електронні текстові дані (1 файл: 1,47 Мбайт). – Київ : КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2021. – 130 с. https://ela.kpi.ua/handle/123456789/43445
Філософія науки: підручник / І. С. Добронравова, Л. І. Сидоренко, В. Л. Чуйко та ін. ; за ред. І. С. Добронравової. К.: ВПЦ «Київський університет», 2018. 255 с. Режим доступу: http://www.philsci.univ.kiev.ua/biblio/Phil-science.pdf
Кодекс честі Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського». Режим доступу: URL: https://osvita.kpi.ua/code
Проект сприяння академічній доброчесності в Україні (SAIUP). Режим доступу: http://www.saiup.org

Додаткова література:

Арцишевський Р. А. Історичні типи світогляду. Арцишевський Р. А. Духовне осягнення дійсності. Луцьк: ПФ «Смарагд», 2011. С. 153-236.
Бевз Т. Науковий світогляд – методологічна основа творчості Володимира Вернадського https://www.mao.kiev.ua/biblio/jscans/svitogliad/svit-2013-08-1/svitoglyad-2013-1-5-bevz.pdf
Етика ділового спілкування: конспект лекцій для студентів І курсу всіх спеціальностей денної та заочної форм навчання / Укл. І.І. Какуріна. Дніпропетровськ: ДВНЗ УДХТУ, 2015. 96 с.
Етика. Естетика. [Текст]: навчальний посібник. / за наук.ред. Панченко В.І. Київ: Центр учбової літератури. 2014. 432 с. Режим доступу: https://fpk.in.ua/images/biblioteka/3bac_pravo/panchenkoEtyka-ta-estetyka.pdf
Етичний кодекс ученого України // Україна. Наука і культура. 2009. Вип 35. С. 19-23. Режим доступу: https://www.znu.edu.ua/etychnyj-kodex-uchenogo-Ukrajiny.pdf
Зубков М. Наукові революції як змінювання світогляду. Вісник Нац. ун-ту «Львівська політехніка». Серія «Проблеми української термінології». 2017. № 869. С. 109-114.
Історія науки і техніки [Електронний ресурс]: навчальний посібник для іноземних студентів / С. О. Костилєва, С. Ю. Боєва, Л. Р. Ігнатова, І. К. Лебедєв, НТУУ «КПІ». Електронні текстові дані (1файл: 11,44 Мбайт). Київ : НТУУ «КПІ», 2015. 320 с. Режим доступу: https://ela.kpi.ua/handle/123456789/20997
Кисельов М.М. Етика та наука: сфери перетину. Наука. Релігія. Суспільство. 2012. № 2. С. 30-39.
Кодекс наукової етики. Наука та наукознавство. 2005. № 3. С. 31-37.
Кушнерик В.В. Вплив глобалізації на розвиток науково-технічної революції. Актуальні проблеми економіки. 2012. №8 (134). С. 30-34.
Основи філософії: навч. посіб. / Л. О. Сандюк, С. П. Симоненко, О. В. Сулим, М. Ф. Шмиголь, Н. В. Щубелка, Ю. С. Юшкевич; [за. ред. М. Ф. Шмиголя]. К.: Центр учбової літератури, 2017. 412 с. Режим доступу: https://shron1.chtyvo.org.ua/Shmyhol_Mykhailo/Osnovy_filosofii.pdf
Ревчун Б. Г. Науково-технічний прогрес : навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів / Б. Г. Ревчун. Кіровоград : КДТУ, 2013. 134 с.
Сидоренко Л.І. Етика науки. URL: http://www.philsci.univ.kiev.ua/biblio/etik-sidorenko.html
Тараненко О. Науково-технічна революція: навч. посібн. для дистанційного навчання «Відкритий міжнародний ун-т розвитку людини «Україна». К.: Університет «Україна», 2015. 301 с. http://esnuir.eenu.edu.ua/bitstream/123456789/4889/4/Istor_typy_svitogl.pdf
Філософія: підруч. для студ. вищ. навч. закл. / [Л. В. Губерський та ін.; за ред. Л. В. Губерського]. Х.: Фоліо, 2013. 509 с.
Хоружий Г.Ф. Академічна культура: цінності та принципи вищої освіти. Тернопіль: Навчальна книга Богдан, 2012. 320 с.
Шевчук С.Ф. Світогляд як результат взаємодії науки з іншими елементами духовного життя суспільства http://ir.znau.edu.ua/bitstream/123456789/7987/1/ZOO_2016_162-165.pdf
Що потрібно знати про плагіат: посібник з академічної грамотності та етики для «чайників». Назва з екрану. Режим доступу: http://library.kubg.edu.ua/images/stories/Departaments/biblio/PDF/books_ac-gr.pdf

Освітній компонент 2. ФІЛОСОФСЬКА ГНОСЕОЛОГІЯ ТА ЕПІСТЕМОЛОГІЯ

Базова:

Рубанець О. М. Когнітивна сфера суспільства і людини: інформація, ментальність, ідентичність : монографія. Суми: Університетська книга, 2022. 550 с.
Рубанець О.М. Теорія пізнання та способи обробки інформації: комплекс навчально-методичного забезпечення навчальної дисципліни. Київ : КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2018. 66 с.
Рубанець О.М. Філософські проблеми наукового пізнання. Суми: Університетська книга, 2013. 229 с.
Філософські засади наукової діяльності: 1. Науковий світогляд та етична культура науковця. 2. Філософська гносеологія та епістемологія. Комплекс навчально-методичного забезпечення навчальної дисципліни [Електронний ресурс] : навчальний посібник для здобувачів ступеня доктора філософії за всіма освітньо-професійними програмами всіх спеціальностей / КПІ ім. Ігоря Сікорського ; уклад.: Б. В. Новіков, Р. М. Богачев, Н. В. Денисенко, М. О. Колотило, Г. М. Костроміна, К. В. Мацик, І. А. Муратова, О. О. Потіщук, О. М. Рубанець, Т. П. Руденко, Т. М. Свідло, І. І. Федорова, Т. В. Щириця. – Електронні текстові дані (1 файл: 3,24 Мбайт). – Київ : КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2021. – 90 с. https://ela.kpi.ua/handle/123456789/43444
Філософські засади наукової діяльності: 1. Науковий світогляд та етична культура науковця. 2. Філософська гносеологія та епістемологія. Конспект лекцій [Електронний ресурс] : навчальний посібник для здобувачів ступеня доктора філософії за всіма освітньо-науковими програмами всіх спеціальностей / КПІ ім. Ігоря Сікорського ; уклад.: Б. В. Новіков, Р. М. Богачев, Г. М. Костроміна, К. В. Мацик, І. А. Муратова, Т. П. Руденко, І. І. Федорова, Т. В. Щириця. – Електронні текстові дані (1 файл: 1,47 Мбайт). – Київ : КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2021. – 130 с. https://ela.kpi.ua/handle/123456789/43445

Додаткова:

Гносеологія та епістемологія: Навчальний посібник / В. Петрушенко / Львів: «Новий Світ – 2000», 2020. 209 с.
Добронравова І.С. Новітня західна філософія науки: підруч. для вищих навч. закл. / Добронравова І.С., Білоус Т.М., Комар О.В. К., 2008. 216 с.
Добронравова Ірина. Практична філософія науки: збірка наукових праць / Ірина Добронравова. Суми: Університетська книга, 2017. 352 с.
Епістемологія як філософська теорія знання / В. Л. Петрушенко; Держ. ун-т «Львів. Політехніка». Л., 2000. 296 c.
Комар Олена. Постнекласична епістемологія: нові тенденції. Людина в складному світі / за ред. Н.В. Кочубей, М.О. Нестерової. Суми: Університетська книга, 2017. С. 230 -248.
Мелащенко О. М. Онтологічні прояви науково-технічної творчості (соціально-філософський аспект): дис канд. філософ. наук. : 09.00.03 О. М. Мелащенко. К., 2011.
Онтологія, аксіологія, антропологія, гносеологія філософсько-правових вчень: навчальний посібник / За заг. ред. В.В. Кузьменка. Дніпропетровськ: Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ, 2015. 246 с.
Розуміння та інтерпретація життєвого досвіду як чинник розвитку особистості: монографія / за ред. Н.В. Чепелєвої. Кіровоград: Імекс-ЛТД, 2013. 276 с. Режим доступу: https://lib.iitta.gov.ua/1564/1/Chepeleva_860-end.pdf
Томахів, М. В. Англомовний науковий дискурс: сучасний стан та перспективи подальших досліджень. Одеський лінгвістичний вісник. 2015. № 5. С. 154–157.

Навчальний контент

Методика опанування навчальної дисципліни (освітнього компонента)

Освітній компонент 1. НАУКОВИЙ СВІТОГЛЯД ТА ЕТИЧНА КУЛЬТУРА НАУКОВЦЯ:

Лекція 1. Генезис науки і філософське обґрунтування наукового світогляду

Заплановано: Поняття світогляду, різні способи визначення та критерії типізації. Історичні форми світогляду. Філософські засади формування наукового світогляду у генезисі наукового пізнання інтелектуального аналізу даних інформаційної інфраструктури та їх інтерпретації.

Тема самостійної роботи: Диференціація і класифікація наук в розвитку пізнання: причини різноманіття наук та історичні етапи виникнення окремих наук

Семінарське заняття 1. Світоглядні засади генезису науки. Виникнення і становлення теоретичного знання із донаукової свідомості.

Лекція 2. Наука як цілісний феномен і загальнонаукова філософська концепція наукового світогляду.

Заплановано: Поняття науки і різноманітність форм її існування (як системи знання, виду діяльності, соціальної системи інститутів, форми культури тощо). Критерії науковості: псевдонаука і антинаука, протонаука і наука. Проблема єдності наук. Інтегративні процеси в науці та виокремлення наукового світогляду в ХІХ ст., розбіжності у його розумінні, полеміка навколо його визначення.

Тема самостійної роботи: Наука як продуктивна сила суспільства і соціокультурний феномен. Державне управління як галузь наукового пізнання.

Семінарське заняття 2. Наука як цілісний феномен і форми існування науки в суспільстві. Філософські виміри розвитку інформаційної інфраструктури. Інтелектуальний аналіз даних та їх інтерпретація.

Лекція 3. Світоглядні принципи науково-інноваційної діяльності та розв’язання значущих наукових та технологічних проблем з урахуванням економічних, політичних, соціокультурних, екологічних та правових аспектів. Філософські виміри розвитку інформаційної інфраструктури.

Заплановано: Дисциплінарна і галузева організація науки, спеціалізація науковців і професіоналізація наукової діяльності. Філософія в системі наук. Наукове світорозуміння і Маніфест Віденського гуртка. Проблеми застосування наукового знання в різних предметних областях та інженерній діяльності, критичного осмислення способів розв’язання науково-дослідних та інноваційних проблем.

Тема самостійної роботи: Розширення меж і переосмислення наявного теоретичного знання, наукових досягнень і професійних практик у ХХ-ХІ століттях.

Семінарське заняття 3. Філософія і наука. Науковий світогляд: особливості та підходи до визначення. Значення наукового світогляду у розвитку наукових досліджень інформаційної інфраструктури.

Лекція 4. Філософське осмислення розвитку науки, її світоглядної ролі та впливу на сучасні суспільні процеси.

Заплановано: Рушійні сили розвитку науки. Внутрішні та зовнішні чинники наукового прогресу. Спадкоємність і зміни, еволюція і революція, традиції та новації в розвитку науки. Наукові революції в історії пізнання. Моделі динаміки науки в постпозитивізмі. Роль наукового світогляду в розв’язанні значущих соціально-економічних, культурно-історичних, етичних, екологічних, інноваційних та інших проблем сучасності.

Тема самостійної роботи: Світоглядні та філософські засади прогнозування як загальних тенденцій науково-технічного розвитку, так і в фаховій області.

Семінарське заняття 4. Філософське осмислення закономірностей розвитку науки та її ролі у суспільстві. Роль науки й наукових досліджень у розвитку інформаційної інфраструктури. Філософські дослідження інформаційної інфраструктури.

Лекція 5. Етика – філософська наука про мораль у співвідношенні з науковою і професійною етикою.

Заплановано: Практична філософія про мораль як соціальний феномен. Генеза, структура та функції моралі. Історія взаємостосунків науки та етики. Причини виникнення морально-етичних проблем в науці: історія і сучасність. Зміст понять «наукова етика» і «професійна етика».

Тема самостійної роботи: Кодекси наукової етики: основні принципи і положення, імператив дотримання.

Семінарське заняття 5. Етика – філософська наука про мораль. Етика і наука. Етичні питання розвитку інформаційної інфраструктури, інтелектуального аналізу даних та їх інтерпретації.

Лекція 6. Норми і принципи наукової етики, законодавства у галузі відповідальності за професійні рішення в правовому, соціальному та екологічному контексті.

Заплановано: Статус і ранг вченого. Основні права і обов'язки наукових працівників. Морально-етичні проблеми в сучасному науковому дослідженні та інноваційній діяльності. Морально-етичні засади професійної діяльності у розвитку інформаційної інфраструктури, інтелектуального аналізу даних та їх інтерпретації. Культура наукової творчості в контексті інноваційної економіки. Морально-етичні засади особистості: перехід від Homo economicus і Homo ecologicus до Homo ethicus.

Тема самостійної роботи: Етичні норми і критерії обрання методів та інструментальних засобів, застосовування інноваційних підходів для розв’язання сучасних складних задач в науково-дослідній та/або інноваційних сферах, розвитку інформаційної інфраструктури.

Семінарське заняття 6. Наукова етика та етична культура науковця.

Лекція 7. Етична культура науковця і дотримання принципів академічної доброчесності в науково-інноваційній діяльності.

Професійна етика і відповідальність вченого. Значення професійної етики у розвитку інформаційної інфраструктури. Академічна культура і доброчесність в інтелектуальному аналізі даних та їх інтерпретації. Проєкт сприяння академічній доброчесності в Україні. Норми комунікації у науковому співтоваристві. Розвиток і лідерство науковця.

Тема самостійної роботи: Етичні засади ефективної взаємодії в професійному середовищі, науковому співтоваристві й соціумі в цілому та/або результативної праці науковця індивідуально і як члена команди в міжнародному контексті. Етика управління.

Семінарське заняття 7. Етика науки у системі професійної етики і комунікації у розвитку інформаційної інфраструктури, інтелектуальному аналізі даних та їх інтерпретації.

Освітній компонент 2. ФІЛОСОФСЬКА ГНОСЕОЛОГІЯ ТА ЕПІСТЕМОЛОГІЯ

Лекційні заняття

Лекція 1. Сучасна філософська гносеологія та епістемологія. Особливості пізнавальних процесів.

1. Особливості розгляду пізнавального відношення у класичній та некласичній філософії. Основні напрями та принципи.

2. Комунікативний та лінгвістичний поворот у розвитку епістемології. Значення комунікації у розвитку інформаційної інфраструктури.

3. Структурні особливості пізнавального відношення в сучасній теорії пізнання.

4. Пізнання та обробка інформації. Класифікація видів інформації. Інформація і дані.

5. Рівні обробки інформації в інформаційному суспільстві.

Лекція 2. Наукове пізнання та наукове мислення. Інформаційний складник наукового мислення.

1. Особливості наукового пізнання та його рівні. Сучасні форми виробництва знання в науці.

2. Наукове мислення та його види.

3. Види інформації в науковому дослідження та способи її обробки. Місце та роль наукової інформації у розвитку сучасної науки та інформаційної інфраструктури.

4. Особливості та види наукової та науково-технічної інформації та її значення для розвитку науки, наукових досліджень і суспільства.

Лекція 3. Філософські проблеми дослідження пізнання. Епістемологія та філософія науки.

1. Онтологія у філософії та науці. Науковий реалізм.

2. Метафізика та антиметафізика у філософії науки.

3. Феноменологічні дослідження пізнавальної діяльності.

4. Герменевтика в науці. Пізнання та розуміння.

Лекція 4. Відношення наукового мислення та знання до реальності

1. Особливості відношення наукового мислення та знання до реальності з точки зору класичної, некласичної та постнекласичної раціональності.

2. Роль мови у відношенні знання та мислення до реальності. Лінгвістичний поворот у сучасній науці. Текст, дискурс, нарратив і гранднарратив.

3. Проблема інтерпретації даних. Істинність даних та їх верифікація.

4. Проблеми референції.

5. Комунікативний поворот у теорії пізнання.

Лекція 5. Чуттєве пізнання та обробка інформації

1. Онтологічні основи обробки інформації у чуттєвому пізнанні. Первинна і вторинна інформація. Дискретна та іконічна інформація.

2. Візуальна інформація. Візуальна обробка текстової інформації.

3. Сприйняття та обробка інформації. Когнітивне сприйняття.

Лекція 6. Технічне мислення та розвиток наукової й науково-технічної творчості

1. Розвиток технічного мислення як творчого мислення.

2. Когнітивні особливості наукової та науково-технічної творчості. Когнітивні особливості інтелектуального аналізу даних та їх інтерпретації.

3. Розвиток когнітивних пізнавальних здатностей.

4. Особливості когнітивної активності науковців у сфері знання.

Лекція 7. Когнітивна філософія як методологія дослідження пізнавальних процесів. Особливості обробки інформації людиною

1. Основні положення когнітивної філософії про людський вимір пізнавальних процесів.

2. Поняття когнітивної інформації та основні підходи до вивчення її специфікації та обробки.

3. Когнітивна інформація та область ідентифікації системи.

4. Роль ментальних і соціальних репрезентацій.

5. Когнітивні схеми, ментальні стереотипи.

Лекція 8. Пізнавально-комунікативний складник проєктної діяльності

1. Проєктна організація наукових досліджень у розвитку інформаційної інфраструктури та особливості колективного суб’єкта в умовах проєктної діяльності.

2. Суб’єктний складник мислення. Психологічний, екзистенціальний, феноменологічний і сучасні когнітивні підходи до мислення.

3. Комунікативні взаємодії у знаннєвому середовищі. Значення комунікації у розвитку інформаційної інфраструктури. Когнітивна комунікація. Співвідношення індивідуальної та групової когніції.

4. Інтелектуальні ресурси. Метакогнітивні механізми контролю інтелектуальної діяльності. Стрес-менеджмент.

Лекція 9. Некласична гносеологія та епістемологія. Роль інформаційного складника в пізнавальному відношенні.

1. Цільовий, праксеологічний та аксіологічний підходи до вилучення інформації.

2. Роль суб’єктного складника у вилученні та обробці інформації. Інформація, дані та інформаційні повідомлення.

3. Особливості інтелектуального аналізу даних.

4. Репрезентативізм, конструктивізм, феноменалізм.

5. Значення проблеми розуміння.

6. Транзитивне рефлексивне відношення. Співвідношенні цілі - цінності.

7. Когнітивні технології обробки інформації.

Семінарські заняття

Семінарське заняття 1: Теорія пізнання: класика та сучасність

Теорія пізнання: класична та некласична. Принцип пізнаваності світу. Скептицизм. Апріоризм. Трансценденталізм. Еволюція предмета теорії пізнання та епістемології. Комунікативний підхід. Лінгвістичний підхід. Теорія пізнання у сучасному суспільному інтер’єрі. Виробництво знання і сучасна наука. Роль наукових і філософських досліджень у розвитку інформаційної інфраструктури. Сучасне поняття інформаційної інфраструктури. Людиновимірність суспільних процесів і практик. Зростання значення людського складника та розвитку можливостей людського пізнання на сучасному етапі розвитку суспільства.

Семінарське заняття 2. Пізнавальне відношення, його структура та особливості

Пізнавальне відношення та його структура. Пізнавальне відношення як вид суб’єкт-об’єктної взаємодії. Структура пізнавального відношення. Методологічне значення гносеологічного підходу. Поняття суб’єкта. Одиничний, колективний і всезагальний суб’єкт. Присутність всезагального суб’єкта в пізнавальній діяльності одиночного та колективного суб’єктів.

Об’єкт, види об’єктів. Співвідношення системи (природної, соціальної, технічної), що досліджується, та об’єкта. Система та структура. Особливість інформаційної інфраструктури. Міждисциплінарність та мультидисциплінарність досліджень інформаційної інфраструктури. Взаємозв’язок об’єкта і методів дослідження.

Засоби пізнання. Класична, некласична та постнекласична раціональність про роль засобів пізнання.

Семінарське заняття 3. Наукове пізнання та наукове мислення

Основні риси наукового мислення. Об’єктивність, системність, логічна доказовість, обґрунтованість. Значення нарративності, мультимедійності та інтерсуб’єктивності для розвитку сучасного наукового мислення.

Роль наукового мислення у розвитку інформаційної інфраструктури. Емпіричне і теоретичне мислення. Структура емпіричного мислення. Основні форми теоретичного мислення. Взаємозв’язок емпіричного і теоретичного мислення. Емпіризм, раціоналізм, індуктивізм і контріндуктивізм.

Наукове мислення та наукове знання. Когнітивні структури наукового мислення. Явне і неявне мислення. Роль неявного мислення в еволюції науки. Декларативне і процедурне мислення. Об’єктивне та особистісне мислення. Онтологізм. Аксіологізм. Ціннісний складник наукового мислення. Роль ціннісного складника в інтелектуальному аналізі даних та їх інтерпретації. Взаємозв’язок цінностей і соціальної позиції вченого. Українські цінності. Загальнолюдські цінності.

Семінарське заняття 4. Технічне мислення та розвиток наукової й науково-технічної творчості

Технічне мислення як вид наукової діяльності. Роль наукового складника, абстракції та ідеалізації в технічному мисленні. Роль технічного мислення у формуванні поточної, морфологічної та функціональної схем технічного об’єкта. Технічне мислення і науково-технічна творчість. Роль науково-технічної творчості у розвитку інформаційної інфраструктури. Технічне мислення: значення винаходів. Технічна схема, технічна ідея.

Конструктивність технічного мислення. Конструктивність і конструктивізм. Проблема конструктивізму у сучасній філософії. Радикальний і соціальний конструктивізм. Роль соціального складника в конструктивності технічного мислення. Значення суспільних потреб у розвитку технічного знання й технічної творчості. Врахування суспільних потреб у розвитку інформаційної інфраструктури. Технічне мислення та раціональність. Інструменталізм. Пошуки нових інструментів перетворення дійсності.

Людина, техніка, технологія. Функціональний підхід. Технічні системи та функції. Інженерний підхід до створення нових функцій. Технічне мислення та проєктування. Значення соціальної функціональності у розвитку сучасного проєктування та його роль у розвитку інформаційної інфраструктури.

Семінарське заняття 5. Відношення наукового мислення та знання до реальності

Гносеологічне відношення та його характеристики. Поняття істини, види істини та основні теорії істини. Образ, копія, ідеал, прототип. Істинність даних та інформації. Онтологізм і науковий реалізм у відношенні наукового мислення та знання до реальності. Істинність основних форм емпіричного й теоретичного знання. Проблема істини у постнекласичній науці. Некласична теорія пізнання про відношення знання до реальності. Значення мови у встановленні відношення до реальності. Референція

Семінарське заняття 6. Чуттєве пізнання та обробка інформації

Онтологічні основи обробки чуттєвої інформації. Первинна та вторинна інформація. Дискретна та іконічна інформація. Візуальна обробка текстової інформації. Сприйняття та обробка інформації. Когнітивне сприйняття.

Семінарське заняття 7. Суб’єктний складник мислення

Практичне заняття:

Мислення як процес і результат. Продуктивність мислення. Суб’єкт, суб’єктність, авторство. Психологічний, екзистенціальний, феноменологічний і сучасні когнітивні підходи до мислення та інтелектуального аналізу даних та їх інтерпретації. Метакогнітивні механізми контролю інтелектуальної діяльності. Стрес-менеджмент.

Семінарське заняття 8. Види мислення

Наукове мислення та його характеристики. Теоретичне мислення. Інтелектуальний аналіз даних. Аналітичне мислення. Декларативне і процедурне мислення. Образне та візуальне мислення. Розвиток візуальної культури.

Семінарське заняття 9. Епістемологічний складник наукового мислення. Основні форми знання

Гносеологічний та епістемологічний складники мислення. Роль епістемологічного складника мислення у пізнанні об’єкта. Постановка проблем у сфері досліджень інформаційної інфраструктури. Формулювання ідей. Розробка концепції. Робота з існуючими в науці та створення нових форм емпіричного й теоретичного знання.

Семінарське заняття 10. Некласична гносеологія та епістемологія

Основні складники некласичної гносеології та епістемології. Онтологія у філософії та науці. Проблема метафізики в сучасній філософії науки. Лінгвістичний поворот у науці. Розвиток наукового дискурсу. Дискурс, нарратив і гранднарратив. Текст і його інтерпретація. Інтерпретація даних і сучасні проблеми інтерпретації даних. Науковий текст. Внутрішні та зовнішні передумови наукового пізнання.

Семінарське заняття 11. Методологічний складник наукового пізнання

Методологічна регуляція наукового пізнання. Рівні методології. Філософські методи та їх загальна характеристика. Методологгічні засади досліджень інформаційної інфраструктури. Загальнонаукові методи. Методолого-методичний складник наукового дослідження. Концептуальні основи філософської та загальнонаукової методології. Синергетичний підхід як трансдисциплінарна парадигма сучасної науки. Складне та нелінійне мислення.

Семінарське заняття 12. Когнітивна філософія та сучасна наука

Концептуальні засади когнітивної філософії. Когнітивізм і коннекціонізм про мислення та пізнання. Вчення про натуралізований розум. Обчислювальний, інформаційний, мерепжевий, гетерофеноменологічний і динамічний підходи до мислення. репрезентативізм. Тілесний підхід. Когнітивістика. Когнітивні технології обробки текстів. Обробка даних та інформації.

Семінарське заняття 13. Пізнавально-комунікативний складник проєктної діяльності

Проєктна організація наукових досліджень та особливості колективного суб’єкта в умовах проєктної діяльності у розвитку інформаційної інфраструктури. Сумісна пізнавальна діяльність. Співвідношення індивідуальної та групової когніції. Комунікативні взаємодії у знаннєвому середовищі. Когнітивна комунікація. Формування команди: роль раціонального й чуттєвого складника та проблема ідентичності.

Семінарське заняття 14. Обробка інформації людиною

Роль досвіду та ментальних репрезентацій в обробці інформації. Поняття когнітивної інформації. Когнітивна інформація та область ідентифікації. Когнітивні пізнавальні здатності. Когнітивна еволюція. Когнітивні та метакогнітивні механізми контролю інтелектуальної діяльності.

Семінарське заняття 15. Інтелектуальні ресурси

Проблема продуктивності наукових досліджень та особливості колективного суб’єкта в умовах проєктної діяльності у розвитку інформаційної інфраструктури. Ресурсний підхід. Види ресурсів. Інтелектуальні та когнітивні ресурси. Суб’єктний складник мислення. Психологічний, екзистенціальний, феноменологічний і сучасні когнітивні підходи до мислення. Комунікативні взаємодії у знаннєвому середовищі. Когнітивна комунікація. Співвідношення індивідуальної та групової когніції. Інтелектуальні ресурси. Метакогнітивні механізми контролю інтелектуальної діяльності.

Семінарське заняття 16. Інформація та пізнавальні процеси в інформаційному суспільстві

Види інформації. Інформація, дані та інформаційні повідомлення. Рівні обробки інформації. Інформаційна діяльність в інформаційній сфері. Інформаційні продукти в інформаційному просторі. Роль інформації в інформаційному суспільстві. Інформаційна інфраструктура та її значення для розвитку інформаційного суспільства. Зв’язок інформації з об’єктом. Інформація, меатеріалізація, об’єктивація. Інформаційні революції. Проблеми інформаційної безпеки в контексті інфоглобалізації. Правове регулювання управління в сфері науки і науково-технічної діяльності у розвитку інформаційної інфраструктури.

Семінарське заняття 17. Вилучення інформації

Цільовий, праксеологічний та аксіологічний підходи до вилучення інформації. Роль суб’єктного складника у вилученні та обробці інформації. Репрезентативізм, конструктивізм, феноменалізм. Значення проблеми розуміння. Транзитивне рефлексивне відношення. Співвідношенні цілі - цінності. Когнітивні технології обробки інформації. Суб’єктний підхід до обробки інформації на основі цінностей. Види цінностей. Обробка інформації та інтерпретація. Роль вербального та ціннісного в інтерпретації. Зв’язок інтерпретації з когнітивною областю ідентифікації системи. Мислення як обробка інформації. Види інформації та види мислення. Дискретна та іконічна інформація. Первинна та вторинна інформація. Матеріалізація, об’єктивація, інтерпретація.

Цілісність і фрагментарність інформації. Інформація, що знаходиться у фокусі уваги та визначає смислову структуру повідомлення. Об’єктивована та необ’єктивована інформація. Вилучення інформацій з її об’єктивованих форм. Явна та неявна інформація. Мислення як опрацювання інформації.

Семінарське заняття 18. Інформаційний складник наукового дослідження

Зняття інформації з об’єкта. Формування інформаційної бази дослідження. Візуальна інформація в науковій діяльності. Текстова інформація. Формування теоретичної та джерельної бази дослідження. Інформаційні потоки та обробка інформації. Наука як інформаційна система. Наука в інформаційному суспільстві.

Платформа дистанційного навчання:

Для підвищення ефективності комунікації та можливостей дистанційної роботи, кращого засвоєння матеріалу навчальної дисципліни використовується електронна пошта, платформа дистанційного навчання «Сікорський» на основі системи Google Classroom та платформа для проведення онлайн-зустрічей Google Meets, за допомогою яких:

спрощується розміщення методичних рекомендацій та обмін навчальним матеріалом;
здійснюється зворотній зв’язок з аспірантами щодо навчальних завдань та змісту навчальної дисципліни;
перевіряються і оцінюються виконані завдання;
ведеться облік виконання аспірантами плану навчальної дисципліни, дотримання графіку подання навчальних завдань та їх оцінювання.

Самостійна робота аспіранта

Самостійна робота передбачає підготовку до лекцій та семінарських занять занять і до участі в обговоренні питань теми, самоконтроль набутих знань, опрацювання джерел із списку літератури, створення презентацій для візуального супроводу доповіді, написання есе за тематикою самостійної роботи, підготовка виконання модульної контрольної роботи (МКР), складання залікової контрольної роботи (освітній компонент 1), до написання реферату, екзамену (освітній компонент 2) тощо.

Перелік питань для підготовки до МКР надано у додатку А.

Перелік питань для підготовки до залікової контрольної роботи надано у додатку Б.

Рекомендований список тем рефератів надано у додатку В.

Перелік питань для підготовки до екзамену надано у додатку Г.

Політика та контроль

Політика освітнього компонента

Система вимог, поставлених перед аспірантом, складається з:

обов’язкового відвідування лекцій і практичних занять. Відсутність і присутність на них не оцінюється в балах, але оскільки на них викладається теоретичний матеріал, надаються методичні рекомендації та розвиваються навички, необхідні для виконання контрольних завдань, то відвідування впливає на результати аудиторної і самостійної роботи аспіранта, підготовку до контрольних заходів;
оцінювання доповідей на семінарських заняттях і участі в обговорені питань теми та/або дискусії;
виконання МКР, реферату згідно з вимогами та критеріями оцінювання.

Слід дотримуватися правил відвідування занять.

На заняттях передбачається активність аспірантів, включення в інтерактивні форми та методи навчання.

Вагома частина рейтингу аспіранта формується за рахунок активної участі в роботі на семінарських заняттях. Система оцінювання орієнтована на отримання балів за підготовку до аудиторних занять, доповідь і активність аспіранта в обговоренні питань теми. Тому пропуск семінарського заняття не дає аспіранту можливість отримати бали у семестровий рейтинг.

У разі виявлення академічної недоброчесності під час виконання модульної контрольної роботи – результати контрольного заходу не враховуються.

Повторне написання модульної контрольної роботи не допускається.

Реферат проходить перевірку на ознаки плагіату.

Пропущені контрольні заходи

Якщо контрольні заходи пропущені з поважних причин (хвороба або вагомі життєві обставини), студенту надається можливість виконати ці контрольні заходи протягом найближчого тижня.

Аспіранти, які без поважної причини були відсутні на МКР, надається можливість виконання МКР на не запланованому занятті, але в такому разі до результату будуть застосовані штрафні бали.

Заохочувальні та штрафні бали

Заохочувальні бали

Написання тез, статті, участь у міжнародних, всеукраїнських
та/або інших заходах або конкурсах за тематикою навчальної дисципліни + 5 бали

Академічна доброчесність

Політика та принципи академічної доброчесності визначені у розділі 3 Кодексу честі Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського». Детальніше: https://kpi.ua/code.

Норми етичної поведінки

Норми етичної поведінки студентів і працівників визначені у розділі 2 Кодексу честі Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського». Детальніше: https://kpi.ua/code.

Види контролю та рейтингова система оцінювання результатів навчання (РСО)

РСО освітнього компоненту 1. НАУКОВИЙ СВІТОГЛЯД ТА ЕТИЧНА КУЛЬТУРА НАУКОВЦЯ

Рейтинг аспіранта за освітній компонент складається з балів, які він отримує протягом семестру за:

Участь у семінарських заняттях (7 занять);
Виконання МКР.

Семінарські заняття (max 70 балів):

Доповідь на семінарському занятті оцінюється максимально у 8 балів (усього за 7 семінарських занять можна отримати 56 балів). За участь у обговоренні теми та доповнення можна отримати 2 бали (усього за 7 семінарських занять можна отримати 14 балів).

Результати оголошуються кожному аспіранту окремо у присутності або в дистанційній формі (у Google Classroom, Кампусі або е-поштою).

Модульна контрольна робота (2 питання по 15 балів – max 30 балів):

15-14 балів – повна правильна відповідь на запитання або не менше 90% необхідної інформації;

13…11 балів – повна відповідь на запитання з незначними помилками/неточностями або не менше 75% необхідної інформації;

10…9 балів – майже повна відповідь з незначними помилками/неточностями або не менше 60% необхідної інформації;

0 балів – відповідь відсутня/неправильна або менше 60% необхідної інформації.

Залік:

Сума рейтингових балів, отриманих аспірантом протягом семестру, переводиться до підсумкової оцінки згідно з таблицею.

Якщо сума балів менша за 60 студент виконує залікову контрольну роботу. У цьому разі бали, отримані аспірантом за семестр скасовується, а сума балів, отриманих за виконання залікової контрольної роботи, переводиться до підсумкової оцінки згідно з таблицею.

Аспірант, який у семестрі отримав більше 60 балів, але бажає підвищити свій результат, може взяти участь у заліковій контрольній роботі. У цьому разі остаточний результат складається з балів, отриманих на заліковій контрольній роботі.

Залікова контрольна робота складається з 4 питань, за кожне з яких можна отримати 25 балів (max 100 балів):

25-23 балів – повна правильна відповідь на запитання або не менше 90% необхідної інформації;

22…19 балів – повна відповідь на запитання з незначними помилками/неточностями або не менше 75% необхідної інформації;

18…15 балів – майже повна відповідь з незначними помилками/неточностями або не менше 60% необхідної інформації;

0 балів – відповідь відсутня/неправильна або менше 60% необхідної інформації.

Сума балів, отриманих аспірантом за залікову контрольну роботу, переводиться до підсумкової оцінки згідно з таблицею.

РСО освітнього компоненту 2. ФІЛОСОФСЬКА ГНОСЕОЛОГІЯ ТА ЕПІСТЕМОЛОГІЯ

РСО за освітнім компонентом має стартову (max 55 балів) та екзаменаційну (max 45 балів) складові.

Стартова складова: участь у семінарських заняттях (18 занять), виконання реферату.

Екзаменаційна складова: відповіді на екзамені.

Семінарські заняття: За правильну відповідь під час опитування за темою заняття можна отримати 2 бали (max 36 балів).

Реферат:

19- 18 балів – тему реферату розкрито у повному обсязі, матеріал викладено логічно з відповідними висновками, аспірант показує глибокі знання з теми реферату, впевнено і докладно відповідає на поставлені запитання під час захисту;

17- 14 балів – тему реферату розкрито у повному обсязі з незначними помилками або неточностями, але в цілому матеріал викладено логічно з відповідними висновками, під час захисту аспірант показує знання з теми реферату, майже впевнено відповідає на поставлені запитання;

13- 11 балів – тему реферату розкрито у повному обсязі з незначними помилками або неточностями, матеріал викладено здебільшого логічно, з нечітко сформульованими висновками, під час захисту аспірант виявляє невпевненість, показує слабкі знання з теми реферату, не завжди дає вичерпні відповіді на запитання;

10- 0 балів – реферат не виконано взагалі, або тему реферату не розкрито, немає висновків або вони носять декларативний характер, під час захисту аспірант не може відповісти на жодне поставлене запитання з теми реферату.

Умови допуску до екзамену: семестровий рейтинг – від 33 балів.

Екзамен (max 45 балів)

Екзаменаційний білет складається з 3-х питань, за кожне з яких можна отримати 15 балів:

15-14 балів – повна правильна відповідь на запитання або не менше 90% необхідної інформації;

10…9 балів – майже повна відповідь з незначними помилками/неточностями або не менше 60% необхідної інформації;

0 балів – відповідь відсутня/неправильна або менше 60% необхідної інформації.

Таблиця відповідності рейтингових балів оцінкам за університетською шкалою:

Кількість балів	Оцінка
100-95	Відмінно
94-85	Дуже добре
84-75	Добре
74-65	Задовільно
64-60	Достатньо
Менше 60	Незадовільно

Додаткова інформація з дисципліни (освітнього компонента)

Дистанційне навчання:

В умовах дистанційного режиму організація освітнього процесу здійснюється з використанням технологій дистанційного навчання: платформи дистанційного навчання «Сікорський» та «Електронний кампус». Навчальний процес у дистанційному режимі здійснюється відповідно до затвердженого розкладу навчальних занять. Заняття проходять з використанням сучасних ресурсів проведення онлайн-зустрічей (організація відео-конференцій).

Робочу програму навчальної дисципліни (силабус)

Складено:

професором кафедри філософії, доктором філософських наук, професором О.М. Рубанець

Ухвалено кафедрою філософії факультету соціології і права (протокол № 24 від 26.06.2023 року)

Погоджено Методичною комісією факультету інформатики і обчислювальної техніки (протокол № Х від ХХ.ХХ. 2023 року)

Додатки

Додаток А. Перелік питань для підготовки до залікової контрольної роботи

Поняття світогляду, різні способи визначення та критерії типізації.
Історичні форми світогляду.
Філософські засади формування наукового світогляду у генезисі наук.
Поняття науки і різноманітність форм її існування.
Критерії науковості: псевдонаука і антинаука, протонаука і наука.
Проблема єдності наук.
Інтегративні процеси в науці та виокремлення наукового світогляду в ХІХ ст.
Наука як продуктивна сила суспільства і соціокультурний феномен.
Дисциплінарна і галузева організація науки, спеціалізація науковців і професіоналізація наукової діяльності.
Філософія в системі наук.
Наукове світорозуміння і Маніфест Віденського гуртка.
Проблеми застосування наукового знання в різних предметних областях та інженерній діяльності, критичного осмислення способів розв’язання науково-дослідних та інноваційних проблем.
Рушійні сили розвитку науки. Внутрішні та зовнішні чинники наукового прогресу.
Спадкоємність і зміни, еволюція і революція, традиції та новації в розвитку науки.
Наукові революції в історії пізнання.
Моделі динаміки науки в постпозитивізмі.
Роль наукового світогляду в розв’язанні значущих соціально-економічних, культурно-історичних, етичних, екологічних, інноваційних та інших проблем сучасності.
Практична філософія про мораль як соціальний феномен.
Генеза, структура та функції моралі.
Історія взаємостосунків науки та етики.
Причини виникнення морально-етичних проблем в науці: історія і сучасність.
Зміст понять «наукова етика» і «професійна етика».
Культура наукової творчості в контексті інноваційної економіки.
Професійна етика і відповідальність вченого.
Академічна культура і доброчесність.

Додаток Б. Рекомендований список тем рефератів

Сучасна філософська гносеологія.
Лінгвістичний поворот в епістемології.
Особливості пізнавальної діяльності в сучасній науці.
Структура пізнавального відношення.
Проблема суб’єкта у класичній та сучасній теорії пізнання.
Особливості нелінійної та постнекласичної науки.
Скептицизм та агностицизм.
Сенсуалістична традиція в теорії пізнання.
Емпіризм: класика і сучасність.
Раціоналізм у класичній та сучасній теорії пізнання.
Когнітивна філософія та наука про пізнавальну діяльність людини.
Основні підходи до вивчення когнітивних пізнавальних здатностей.
Концептуальний апарат теорії пізнання.
Основні теорії істини та особливості їх застосування в сучасній науці.
Взаємодія чуттєвого та раціонального пізнання.
Сприйняття. Основні риси, становлення та динаміка.
Перцептивна інформація, перцептивна сфера, перцептивний досвід.
Технонаука та її розвиток.
Види мислення та їх характеристики.
Мислення як процес.
Розвиток творчого мислення та становлення творчої особистості.
Технічне мислення.
Науково-технічна творчість.
Пізнавальні процеси в науковій та науково-технічній творчості.
Колективні суб’єкти: співвідношення індивідуальної та групової когніції.
Еволюційна епістемологія.
Конструктивність науково-технічної творчості.
Об’єкти в сучасній науці.
Соціально-культурний вимір пізнання.
Знання, раціональність та цінності.
Сучасні трансформації епістемології.
Соціологічний підхід і дослідження пізнавальних процесів.
Натуралізований розум.
Інформаційне суспільство як суспільство знання.
Проблема розуміння.
Когнітивний складник у сучасній епістемології.
Аксіологічний вимір пізнавальних процесів.
Еволюційна епістемологія як нова пізнавальна парадигма.
Реалізм та антиреалізм в еволюційному підході до пізнання.
Радикальний конструктивізм як міждисциплінарне вирішення скептичної проблеми.
Когнітивна еволюція.
Лінгвістичний поворот у дослідженні пізнавальних процесів.
Редукціонізм та антиредукціонізм у сучасній науці.
Проблема монізму та уніфікація сучасної науки.
Прогностичні можливості нелінійного мислення.
Взаємодія пізнавального та естетичного відношення.
Філософсько-методологічні виміри смислу.
Трансдисциплінарність наукового дискурсу.
Парадигмальний вимір сучасної науки.
Динамічність міждисциплінарних зв’язків.
Науковий текст.
Наукова теорія як форма розвитку сучасної науки.
Експеримент. Теорія. Практика.
Продуктивність наукового мислення.
Виробництво знання та суспільні стратегії розвитку.
Конструктивізм.
Інтелектуальні ресурси.
Інформаційні та пізнавальні процеси.
Сучасні концепції суб’єкта.
Пізнавальне відношення та його трансформація.
Дослідження пізнавальних процесів у некласичній епістемології.
Сучасний науковий дискурс.
Роль метафори у пізнанні.
Фундаментальна наука.
65.Методологічний інтер’єр сучасної науки.
Пізнавальні процеси та розвиток знаннєвих середовищ.
Технонаука у знаннєвому суспільстві.
Вчення про епістему.
Особистісне знання.
Когнітивний капіталізм.
Культурні ресурси мислення.
Когнітивні технології в пізнавальних процесах.
Інформаційний складник наукових досліджень.
Інтелектуальна діяльність: планування та контроль.
Наука в інформаційному суспільстві.
Основні напрями сучасної теорії пізнання.
Аксіологічний вимір наукової діяльності.
Трансдисциплінарність у сучасній науці.
Перцептивний досвід фахівця.
Методологічний складник наукового дослідження.
Основні принципи теорії пізнання.
Науковий стиль мислення.
Трансдисциплінарні стратегії дослідження.
Комунікативний підхід в епістемології.
Постнекласичні практики.
Розвиток науки та соціальне передбачення.
Соціальний конструктивізм.
Наукова картина світу.
Теоретичне мислення.
Знання як процес.
Види інформації.
Взаємодія теоретичного й емпіричного.
Методологеми сучасної науки.
Складне мислення.
Науково-технічний потенціал.
Наука та соціологія знання.
Проблема співвідношення знання та об’єкта.
Інформаційний і мережевий підходи.
Рівні інформації.
Інформаційний складник дослідження об’єкта.

Додаток В. Питання для підготовки до екзамену

Складники пізнавального відношення та його структура.
Перехід від класичної гносеології до некласичної епістемології.
Основні теорії інформаційного суспільства та рівні обробки інформації.
Види інформації та їх характеристики.
Основні форми теоретичного знання та їх роль у сучасній науці.
Епістемологічна активність вченого у сфері знання.
Концептуальні визначення сучасної науки. Охарактеризуйте її особливості.
Взаємодія емпіричного і теоретичного.
Чуттєве пізнання. Роль чуттєвого пізнання у формуванні перцептивного досвіду науковця.
Види мислення та їх характеристика.
Специфіка технічного мислення.
Специфіка технічного об’єкта.
Особливість технічного й технологічного знання.
Інформаційний складник наукового дослідження.
Дайте характеристику суб’єкта та об’єкта. Охарактеризуйте класичну, некласичну та постнекласичну концепції.
Проблеми істини в сучасній науці.
Основні теорії істини та їх характеристика.
Основні складники методології та їх характеристика.
Особливості застосування філософських і загальнонаукових методів.
Особливості сучасних пізнавальних процесів.
Філософія науки: основні етапи розвитку та сучасний стан.
Концептуальні визначення сучасної науки: нелінійна наука, постнекласична наука.
Апріоризм. Агностицизм.
Трансцендентальний вимір класичної та некласичної гносеології та епістемології.
Лінгвістичний поворот у розвитку науки. Текст. Дискурс. Нарратив.
Когнітивно-комунікативний складник проєктної діяльності.
Особливості обробки інформації людиною.
Проблема онтології та метафізики у розвитку науки.
Основні елементи знання в науковому тексті та їх характеристика.
Інформаційний складник сприйняття.
Дати загальну характеристику еволюції предмета філософської гносеології.
Розкрити особливості виробництва знання в сучасній науці.
Пояснити пізнавальні процеси та їх характеристики.
Охарактеризувати структуру пізнавального відношення.
Розкрити основні напрями класичної теорії пізнання.
Охарактеризувати скептицизм і з’ясувати роль скептичного аргументу.
Розкрити зміст проблеми пізнаваності світу.
Розкрити суть трансцендентальної філософії про пізнання.
Охарактеризувати інформаційний, мережевий і гетерофеноменологічний підходи до мислення.
Показати роль інформації в пізнавальних процесах та інформаційному суспільстві.
Охарактеризувати види інформації.
Проаналізувати внутрішні та зовнішні передумови пізнання.
Розкрити інформаційний складник наукового дослідження.
Проаналізувати інформаційні процеси та їх рівні.
Виявити специфіку обробки інформації людиною.
Охарактеризувати репрезентативізм.
Проаналізувати проблему референції. Розум та історія.
Розкрити роль епістеми.
Охарактеризувати еволюційну епістемологію.
Проаналізувати методологічний складник наукових досліджень.
Дати порівняльну характеристику рівнів методології.
Дати порівняльну характеристику основних філософських методів.
Охарактеризувати види суб’єктів науки та їх функції.
Дати порівняльну характеристику основних форм теоретичного знання.
Охарактеризувати основні етапи розвитку наукової раціональності.
Розкрити основні характеристики постнекласичної раціональності.
Розкрити відношення знання до об’єкта, охарактеризувати образ, копію, ідеал, прототип.
Охарактеризувати гносеологічні процеси в науково-технічній творчості.
Проаналізувати інтелектуальні ресурси.
Розкрити когнітивну комунікацію.
Охарактеризувати критичний раціоналізм.
Розкрити зміст проблеми онтології в науці та філософії.
Дати порівняльну характеристику метафізики та сучасної метафізики в сучасній філософії науки.
Охарактеризувати види мислення.
Проаналізувати основні теорії істини та особливості їх застосування в науковій практиці.
Розкрити чуттєве пізнання.
Дати порівняльну характеристику видів мислення.
Охарактеризувати лінгвістичний поворот у науці.
Розкрити науковий текст як носій наукового знання.
Дати порівняльну характеристику пізнання та розуміння.
Розкрити герменевтичний підхід до науки.
Охарактеризувати методологічний анархізм і методологічний плюралізм.
Порівняти емпіризм класичний і сучасний.
Охарактеризувати основні напрями когнітивної філософії.
Розкрити екзистенціальний підхід до творчості.