ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ ІНФОРМАЦІЙНИХ СИСТЕМ ТА ТЕХНОЛОГІЙ - Робоча програма навчальної дисципліни (Силабус)
Реквізити навчальної дисципліни
| Рівень вищої освіти | Третій (доктора філософії) |
|---|---|
| Галузь знань | 12 Інформаційні технології |
| Спеціальність | 126 Інформаційні системи та технології |
| Освітня програма | Інтегровані інформаційні системи |
| Статус дисципліни | Обов’язкова (Навчальна дисципліна для здобуття глибинних знань зі спеціальності) |
| Форма навчання | Очна (денна) |
| Рік підготовки, семестр | 1 курс, весняний семестр |
| Обсяг дисципліни | 4 кредити ECTS /120 годин (13 годин лекцій, 13 годин лабораторних робіт, 94 години самостійної роботи) |
| Семестровий контроль/ контрольні заходи | Екзамен/ захист лабораторних робіт |
| Розклад занять | 1 лекція (2 години) 1 раз на 2 тижні; 1 лабораторна робота (2 години) 1 раз на 2 тижні; тижні.http://rozklad.kpi.ua/Schedules/ScheduleGroupSelection.aspx |
| Мова викладання | Українська |
| Інформація про керівника курсу / викладачів |
Лектор: завідувач кафедри, д.т.н., проф. Ролік Олександр Іванович, o.rolik@kpi.ua, https://t.me/Oleksandr_Rolik Лабораторні роботи: асист., Цимбал Святослав Ігорович, tsymbal.svyatoslav@lll.kpi.ua, https://t.me/sv_tsymbal |
| Розміщення курсу | https://campus.kpi.ua |
Програма навчальної дисципліни
Опис навчальної дисципліни, її мета, предмет вивчення та результати навчання
Силабус освітнього компонента «Тенденції розвитку інформаційних систем та технологій» складено відповідно до освітньої програми підготовки докторів філософії «Інформаційні системи та технології» спеціальності 126 Інформаційні системи та технології.
Метою навчальної дисципліни є формування та закріплення у студентів наступних загальних та спеціальних (фахових) компетентностей: ЗК 01. Здатність до абстрактного мислення, аналізу та синтезу. ЗК 02. Здатність працювати в міжнародному контексті. ЗК 03. Здатність розробляти проекти та управляти ними. ЗК 04. Здатність розв’язувати комплексні науково-прикладні задачі у сфері інформаційних систем і технологій та з дотичних до міждисциплінарних напрямів на основі системного наукового світогляду та загального культурного кругозору із дотриманням принципів професійної етики та академічної доброчесності. СК01. Здатність планувати та виконувати оригінальні дослідження, досягати наукових результатів, які створюють нові знання у ІСТ та дотичних до них міждисциплінарних напрямах з ІТ та суміжних галузей. СК03. Здатність створювати і застосовувати сучасні інформаційні технології, архітектури і спеціалізоване програмне забезпечення у науковій та освітній діяльності, керувати інформаційними ресурсами, інформаційними системами та цифровими сервісами. СK05. Здатність розвивати теоретичні засади, створювати моделі інформаційних технологій, проектувати та створювати інформаційні системи і цифрові сервіси та їх прототипи. СK06. Здатність застосовувати сучасні методи дослідження, синтезу, проектування інформаційних систем і технологій у науковій та науково-педагогічній діяльності.
Предмет навчальної дисципліни – сучасні та перспективні архітектури інформаційних систем, тенденції розвитку принципів, методів та засобів надання інформаційних сервісів.
Результати навчання, на формування та покращення яких спрямована дисципліна: РН01. Мати передові концептуальні та методологічні знання з ІСТ і на межі предметних галузей, а також дослідницькі навички, достатні для проведення наукових і прикладних досліджень на рівні останніх світових досягнень з відповідного напряму, отримання нових знань та/або здійснення інноваційної діяльності. РН03. Формулювати і перевіряти гіпотези; використовувати для обґрунтування висновків належні докази, зокрема, результати теоретичного аналізу, експериментальних досліджень, математичного та/або комп’ютерного моделювання, наявні наукові дані. РН07. Проектувати та досліджувати цілісні системи Інтернету речей (в тому числі кінцеві пристрої, мережеві технології, хмарні платформи, реалізацію обміну та аналізу даних), проводити інтелектуальний аналіз цифрових масивів даних для вирішення конкретних практичних науково-прикладних задач.
Пререквізити та постреквізити дисципліни
Для успішного засвоєння дисципліни студент повинен володіти освітніми компонентами «Комп’ютерні мережі», «Інфраструктура інформаційних технологій», «Технології інтернету речей»; «Інформаційно-керуючі системи»; «Системна інженерія», «Методи та засоби управління інфраструктурою інформаційних технологій»
Зміст навчальної дисципліни
Розділ 1. Тенденції розвитку систем обробки інформації та надання інформаційних сервісів.
Тема 1.1. Тенденції розвитку систем обробки інформації та надання інформаційних сервісів. Частина 1. Аналіз тенденцій розвитку систем обробки інформації.
Тема 1.2. Тенденції розвитку систем обробки інформації та надання інформаційних сервісів. Частина 2. Фактори, що впливають на розвиток інформаційних технологій.
Розділ 2. Парадигма хмарних технологій – основа розвитку інформаційних систем та технологій.
Тема 2.1. Парадигма хмарних технологій – основа розвитку інформаційних систем та технологій. Частина 1. Принципі хмарних технологій.
Тема 2.2. Парадигма хмарних технологій – основа розвитку інформаційних систем та технологій. Частина 2. Компоненти інфраструктури операторів хмарних сервісів.
Тема 2.3. Парадигма хмарних технологій – основа розвитку інформаційних систем та технологій. Частина 3. Особливості сервісів, що надаються провайдерами хмарних послуг.
Тема 2.4. Парадигма хмарних технологій – основа розвитку інформаційних систем та технологій. Частина 4. Керування мережами та безпекою у хмарних середовищах.
Тема 2.5. Парадигма хмарних технологій – основа розвитку інформаційних систем та технологій. Частина 5. Перспективи хмарних технологій.
Розділ 3. IoT-платформа, як основа побудови сучасних систем інтернету речей.
Тема 3.1. IoT-платформа – повнофункціональний інструментарій для розгортання та управління складними екосистемами IoT.
Навчальні матеріали та ресурси
Основна література
O.Rolik, S. Telenyk, and E. Zharikov, “IoT and Cloud Computing: The Architecture of Microcloud-Based IoT Infrastructure Management System,” in Emerging Trends and Applications of the Internet of Things, Hershey, PA, USA: IGI Global, (Book Chapter), 2017, pp. 198–234.
Методи та новітні підходи до проектування, управління і застосування високопродуктивних ІТ-інфраструктур: монографія / Ю. В. Бойко, В. М. Волохов, М. М. Глибовець, С. В. Єршов, С. Л. Кривий, С. Д. Погорілий, О. І. Ролік, С. Ф. Теленик, М. В. Ясочка // за ред. проф. А. В. Анісімова. – К.: ВПЦ «Київський університет», 2016. – 447 с.
Методичні вказівки до виконання лабораторних робіт.
Додаткова література
Information technology. Service management. Part 1: Specification: ISO/IEC 20000-1:2005. – ISO/IEC, 2005. – 16 р.
Information technology. Service management. Part 2: Code of practice: ISO/IEC 20000-1:2005. – ISO/IEC, 2005. – 34 р.
IT Service Management: An Introduction// Jan Van Bon, G. Kemmerling, D. Pondman, Publisher: Van Haren Publishing, 2002, ISBN 90-806713-63
Foundations of IT Service Management, based on ITIL/ ITSMF-NL// Van Haren Publishing, Second edition, 2005. – 231 р.
The HP IT Service Management Reference Model (редакція 2003 г.) // ftp://ftp.hp.com/pub/ser¬vices/itsm/info/itsm\_rmwp.pdf.
The NIST Definition of Cloud Computing. Rec. of the National Institute of Standards and Technology Special Publication 800-145 / NIST, 2011. – 7 p.
Foster I. The Grid: Blueprint for a New Computing Infrastructure / I. Foster, C. Kesselman. – USA, San Francisco, California: Morgan Kaufmann Publishers, Inc. 1999. – 677 p.
Навчальний контент
Методика опанування навчальної дисципліни (освітнього компонента)
Лекційні заняття
| № з/п | Назва теми лекції та перелік основних питань (перелік дидактичних засобів, посилання на інформаційні джерела) |
|---|---|
| 1 | Тема 1.1. Тенденції розвитку систем обробки інформації та надання інформаційних сервісів. Частина 1. Аналіз тенденцій розвитку систем обробки інформації. Основні поняття: етапи еволюції комп’ютерної обробки інформації; обчислювальний центр колективного користування – прообраз хмарних технологій; проблеми, які потрібно вирішити для ефективного використання ЦОД; Основні проблеми сучасного етапу надання ІТ-послуг; основні сучасні концепції надання ІТ-послуг; on-demand computing; utility computing; Grid-технології; мережі P2P; порівняння сучасних концепцій надання ІТ-послуг; комплексне надання ІТ-послуг; поява у майбутньому нових технологій надання послуг; концепція надання ІТ-послуг, як комбінації ІТ-послуг власної інфраструктури та ІТ-послуг, що надаються провайдером хмарних сервісів; еволюція надання мережевих функцій; порівняння технологій віртуалізації з сучасними технологіями функції хмарної мережі – Cloud-Native Network Function (CNNF); пакет угод про рівень сервісу (SLA); ключові показники ефективності (KPI) та ключові показники якості (KQI). |
| 2 | Тема 1.2. Тенденції розвитку систем обробки інформації та надання інформаційних сервісів. Частина 2. Фактори, що впливають на розвиток інформаційних технологій. Основні поняття: хмарні технології побудови інформаційних систем та надання інформаційних сервісів; залучення до управління ІТ та ІТ-інфраструктур уповноважених висококваліфікованих фахівців, що самостійно приймають рішення; радикально більш складні ІТ-середовища ведення бізнесу; забезпечення ІТ-організаціями підвищення корисності та гнучкості ІТ-послуг; розширення спектру послуг, що надаються та підвищення якості їх надання; використання клієнт-орієнтованого підходу, віртуалізації, стандартизації, автоматизації процесів управління ІТ, самообслуговування користувачів; підвищення ефективності роботи ІТ підрозділу завдяки автоматизації процесів діяльності; еволюція виконання ІТ-операцій; підвищення продуктивності праці при одночасному зниженні питомих витрат; перспективні методи підтримання та покращення якості надання ІТ-послуг; технології швидкого та ефективного задовольняння попиту на нові послуги; постійний розвиток ІТ-організації; вплив технології хмарних обчислень на розвиток ІТ; мобільність програм; нова архітектура застосунків; інноваційний інструментарій керування потужністю; автоматизація моніторингу та розподілу ресурсів. |
| 3 | Тема 2.1. Парадигма хмарних технологій – основа розвитку інформаційних систем та технологій. Частина 1. Принципі хмарних технологій. Основні поняття: сутність парадигми хмарних обчислень; переваги хмарних технологій; модель обслуговування XaaS; найбільш поширені реалізації XaaS; платформи хмарних технологій; глобальна інфраструктура хмарних технологій; поняття регіону, зони доступності та периферійних локацій; моделі розгортання систем хмарних технологій – хмара, гібридна архітектура, – локальна ІТ-інфраструктура; основні сервіси, шо надаються операторами хмарних обчислень; сервіси безпеки та взаємодії; особливості сертифікації відповідності вимогам. |
| 4 | Тема 2.2. Парадигма хмарних технологій – основа розвитку інформаційних систем та технологій. Частина 2. Компоненти інфраструктури операторів хмарних сервісів. Основні поняття: узагальнена схема ІТ-інфраструктури та інформаційно-керуючої системи; особливості декомпозиції сучасних інформаційних систем; основні типи інстансів сервісу обчислювальна потужність; особливості та характеристики інстансів загального призначення, оптимізованих для: обчислень, високопродуктивних обчислень (HPC), роботи з пам’яттю, зберігання даних; варіанти сховищ даних; бази даних, що використовуються у хмарних технологіях; реляційні бази даних; служба реляційних баз даних; нереляційні бази даних; порівняння баз даних SQL (реляційних) та NoSQL (нереляційних); служби зберігання великих обсягів даних. особливості та характеристики сховищ, що пов’язані та взаємодіють з інстансом, загального призначення, архівного сховища, сховища з автоматичним зниженням вартості зберігання; основні типи томів хмарних сховищ; особливості томів на основі SSD та на основі HDD; безсерверні хмарні технології; взаємодія безсерверних сервісів з іншими сервісами; масштабованість та паралельне виконання; підтримка маскування та токенізації даних; сховища даних; переваги сховищ даних; порівняння сховищ даних та озер даних; порівняння сховищ даних з базами даних; відмінності між вітринами даних та сховищами даних. |
| 5 | Тема 2.3. Парадигма хмарних технологій – основа розвитку інформаційних систем та технологій. Частина 3. Особливості сервісів, що надаються провайдерами хмарних послуг. Основні поняття: методи оброблення онлайнових транзакцій; онлайн-аналітична обробка (OLAP); онлайн обробка транзакцій (OLTP); порівняння OLTP і OLAP; балансування навантаження та кешування даних у хмарах; особливості балансування навантаження у хмарах; кешування даних; еластичне балансування навантаження; балансування завантаження програм; балансування мережевого навантаження; особливості класичного балансувальника навантаження; способи оцінити та підвищення продуктивності балансувальника навантаження; особливості кешування даних у хмарах; мережи доставки контенту (CDN); кешування DNS; управління сеансами HTTP; кешування у гібридних середовищах; веб-кешування; кагальний кеш; інтегрований кеш; кешування даних програм у режимі реального часу; сховища сеансів у режимі реального часу; сервіси розгортання застосунків; розробка та використання абстракцій; створення обчислювальних артефактів; сервіс для розгортання та масштабування веб-додатків і служб AWS Elastic Beanstalk; переваги Elastic Beanstalk; прискорений запуск веб-додатків; перенесення найважливіших бізнес-додатків на іншу платформу; сервіси консолідації ресурсів (інфраструктура як код); поняття стеку ресурсів; особливості та переваги сервісу AWS CloudFormation; масштабування стеків ресурсів; управління інфраструктурою з DevOps; відмінності Elastic Beanstalk від CloudFormation. |
| 6 | Тема 2.4. Парадигма хмарних технологій – основа розвитку інформаційних систем та технологій. Частина 4. Керування мережами та безпекою у хмарних середовищах. Основні поняття: моніторинг хмарних служб; служби моніторингу ресурсів та програм; служба журнулювання; служба реєстрації дій в обліковому запису; служба контролю конфігурацій; служба повідомлень. методи та засоби реалізації служби швидкого доставлення контенту; сутність особливості та перспективи сервісу спеціальних мережевих підключень; аспекти безпеки хмарних технологій; управління ідентифікацією та контролем доступу; захист від заволодіння обліковим записом; контроль ботів; протидія кібератакам; моніторинг доступності інстансів; Керування мережами у хмарних середовищах; особливості хмарних служб, які можуть аналізувати та захищати дані, а також керувати мережами. Інтерактивна служба запитів для полегшення аналізу даних; служби безпеки, які використовують машинне навчання для автоматичного виявлення, класифікації та захисту конфіденційних даних; способи керування відкритою розподіленою книгою транзакцій – блокчейн і керований блокчейн. Тема 2.5. Парадигма хмарних технологій – основа розвитку інформаційних систем та технологій. Частина 5. Перспективи хмарних технологій. Основні поняття: інструментарій створення та налаштування ресурсів хмари; оптимізація хмари за допомогою Cloud Development Kit (CDK); фреймворк розробки програмного забезпечення з відкритим кодом, який моделює та надає ресурси хмарних застосунків; адаптація хмарних сервісів за допомогою CDK; інтегроване середовище розробки (IDE); конструкції, як хмарні компоненти, які кодують деталі конфігурації, шаблонну логіку та логіку склеювання для використання одного чи кількох сервісів. Новітні хмарні технології; методи та обчислювальні ресурсу операторів хмарних послуг для надання сервісу машинного навчання (ML); методи та обчислювальні ресурсу операторів хмарних послуг для надання сервісів штучного інтелекту (ШІ); особливості контрольованого, напівконтрольованого та неконтрольованого машинного навчання. |
| 7 | Тема 3.1. IoT-платформа – повнофункціональний інструментарій для розгортання та управління складними екосистемами IoT. Здатність Internet of Things (IoT)-платформи об'єднувати різноманітні пристрої, датчики та програмне забезпечення для ефективного управління та обробки даних у масштабах цілісної системи Інтернету речей. Ключові аспекти IoT-платформи: з'єднаність – забезпечує підтримку різноманітних пристроїв і стандартів зв'язку; збір та обробка даних – здатність збирати дані з різних джерел, включаючи пристрої, датчики та інші IoT-компоненти, і оброблювати ці дані на платформі для отримання цінної інформації; аналітика – можливість використовувати аналітичні інструменти для отримання інформації зі зібраних даних та прийняття ефективних рішень; безпека – забезпечення надійності та захисту для зберігання та передачі даних; масштабованість; інтеграція; управління пристроями. Особливості технології міжмашинної взаємодії (M2M — Machine-to-Machine). Базові компоненти IoT-системи: обладнання (сенсори, датчики, виконавчі механізми); канали зв’язку; програмне забезпечення; хмара – сховище інформації; інтерфейс користувача. |
Лабораторні роботи
| № | Перелік лабораторних робіт | |
|---|---|---|
| 1 | Лабораторна робота №1. CI/CD. Хмарні обчислення Мета роботи – навчитися розгортати інфраструктуру для застосунку у хмарі та створювати CI/CD-конвеєр, який оновлюватиме застосунок при внесенні змін у вихідний код в репозиторії. |
|
| 2 | Лабораторна робота №2. Інфраструктура як код. Terraform Мета роботи – навчитися автоматизовувати розгортання інфраструктури для застосунку за допомогою підходу IaC та інструменту Terraform. |
|
| 3 | Лабораторна робота №3. Централізовані системи логування Мета роботи – навчитися збирати, обробляти та аналізувати текстову інформацію (логи) про помилки в роботі застосунку за допомогою централізованих систем логування на прикладі стеку EFK/ELK. |
|
| 4 | Лабораторна робота №4. Централізовані системи моніторингу Мета роботи – навчитися збирати, обробляти та аналізувати характеристичну інформацію (метрики) про роботу застосунку за допомогою централізованих систем моніторингу на прикладі стеку Prometheus та Grafana. |
6 |
Самостійна робота студента
|
Назва теми, що виноситься на самостійне опрацювання | Кількість годин СРС |
|---|---|---|
| 1 | AWS Academy Cloud Developing. Module 1: Welcome to AWS Academy Cloud Developing. | 2 |
| 2 | AWS Academy Cloud Developing. Module 2: Introduction to Developing on AWS | 2 |
| 3 | AWS Academy Cloud Developing. Module 3: Developing Storage Solutions | 4 |
| 4 | AWS Academy Cloud Developing. Module 4: Securing Access to Cloud Resources | 8 |
| 5 | AWS Academy Cloud Developing. Module 5: Developing Flexible NoSQL Solutions | 12 |
| 6 | AWS Academy Cloud Developing. Module 6: Developing REST APIs | 4 |
| 7 | AWS Academy Cloud Developing. Module 7: Developing Event-Driven Serverless Solutions | 8 |
| 8 | AWS Academy Cloud Developing. Module 8: Introducing Containers and Container Services | 8 |
| 9 | AWS Academy Cloud Developing. Module 9: Caching Information for Scalability | 8 |
| 10 | Підготовка до лабораторних робіт | 8 |
| 11 | Підготовка до екзамену | 30 |
Політика та контроль
Політика навчальної дисципліни (освітнього компонента)
Система вимог, які викладач ставить перед студентом:
правила відвідування занять: заборонено оцінювати присутність або відсутність здобувача на аудиторному занятті, в тому числі нараховувати заохочувальні або штрафні бали. Відповідно до РСО даної дисципліни бали нараховують за відповідні види навчальної активності на лекційних.
правила поведінки на заняттях: студент має можливість отримувати бали за відповідні види навчальної активності на лекційних заняттях передбачені РСО дисципліни. Використання засобів зв’язку для пошуку інформації на гугл-диску викладача, в інтернеті, в дистанційному курсі на платформі Сікорський здійснюється за умови вказівки викладача;
політика щодо академічної доброчесності: Кодекс честі Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут» https://kpi.ua/files/honorcode.pdf встановлює загальні моральні принципи, правила етичної поведінки осіб та передбачає політику академічної доброчесності для осіб, що працюють і навчаються в університеті, якими вони мають керуватись у своїй діяльності, в тому числі при вивченні та складанні контрольних заходів з дисципліни «Тенденції розвитку інформаційних систем та технологій»;
при використанні цифрових засобів зв’язку з викладачем (мобільний зв’язок, електронна пошта, переписка на форумах та у соцмережах тощо) необхідно дотримуватись загальноприйнятих етичних норм, зокрема бути ввічливим та обмежувати спілкування робочим часом викладача.
Види контролю та рейтингова система оцінювання результатів навчання (РСО)
Поточний контроль: вправи на лекційних заняттях, виконання та захист лабораторних робіт.
Календарний контроль: провадиться двічі на семестр як моніторинг поточного стану виконання вимог силабусу.
Семестровий контроль: екзамен.
Умови допуску до семестрового контролю: виконані та захищені лабораторні роботи, семестровий рейтинг більше 30 балів.
Таблиця відповідності рейтингових балів оцінкам за університетською шкалою:
| Кількість балів | Оцінка |
| 95-100 | Відмінно |
| 85-94 | Дуже добре |
| 75-84 | Добре |
| 65-74 | Задовільно |
| 60-64 | Достатньо |
| Менше 60 | Незадовільно |
| Менше 30 | Не допущено |
Загальна рейтингова оцінка студента після завершення семестру складається з балів, отриманих за:
виконання та захист лабораторних робіт;
відповіді на екзамені.
Лабораторні роботи
Ваговий бал. Лабораторні роботи 1-4 мають ваговий бал 10. Максимальна кількість балів за всі лабораторні роботи складає 15 балів * 4 роботи = 60 балів.
Для допуску до поточної лабораторної роботи необхідно мати Протокол, оформлений відповідно до норм оформлення технічної документації, який має містити всі необхідні пункти, відповідно до Методичних вказівок. Також для допуску до лабораторної роботи необхідно захистити попередню. Студенти, що не захистили попередню лабораторну роботу можуть бути не допущені до виконання наступної. Лабораторні роботи виконуються кожним студентом індивідуально або бригадою.
Критерії оцінювання лабораторної роботи:
– «відмінно» – повна відповідь на питання (не менше 90% потрібної інформації) та оформлений належним чином протокол до лабораторної роботи – 15 балів;
– «добре» – достатньо повна відповідь на питання (не менше 75% потрібної інформації) та оформлений належним чином протокол до лабораторної роботи – 11 балів;
– «задовільно» – неповна відповідь на питання (не менше 60% потрібної інформації), незначні помилки та оформлений належним чином протокол до лабораторної роботи – 6 балів;
– «незадовільно» – незадовільна відповідь та/або не оформлений належним чином протокол до лабораторної роботи – 0 балів (повертається на відпрацювання або доопрацювання).
УВАГА! Захист всіх лабораторних робіт є умовою допуску до складання екзамену. Студенти, що на момент консультації перед екзаменом не захистили лабораторні роботи, не допускаються до основної здачі та готуються до перескладання.
УВАГА! Для допуску до перескладання екзамену треба у визначений викладачем термін здати всі заборгованості по лабораторним роботам.
Календарний контроль
Календарний контроль базується на поточній рейтинговій оцінці. Умовою позитивної атестації є значення поточного рейтингу студента не менше 50% від максимально можливого на час атестації. Бал, необхідний для отримання позитивного календарного контролю доводиться до відома студентів викладачем не пізніше ніж за 2 тижні до початку календарного контролю.
Додаткові (бонусні) бали
Рейтинговою системою оцінювання передбачені додаткові бали за виконання додаткових завдань та за активну творчу роботу на лекції 1 бал, за участь у модернізації однієї лабораторної роботи – 5 балів. Один студент не може отримати більше ніж 10 бонусних балів у семестрі. Бонусні бали можуть бути отримані за такі види робіт: «Івенти», «Вправи на лекційних заняттях», «Додаткові лекції».
Івенти
Івенти - це спеціальні події для студентів, які хочуть отримати додаткові бали за вирішення ускладнених завдань. Івенти активуються у визначений час і активні протягом одного тижня. Додаткові бали отримують тільки ті студенти, які вірно виконали завдання та завантажили свої відповіді у визначений івентом термін. Кількість балів за додаткові завдання визначає кожен івент окремо.
Додаткові лекції
Додаткові лекції – це теми на самостійне опрацювання, які забезпечать здобувачам посилення теоретичних знань з дисципліни. Ваговий бал 0,5. Максимальна кількість балів за опрацювання додаткових лекції – 0,5 балів * 10 лекцій = 5 балів.
Форма семестрового контролю – екзамен
Максимальна сума балів за роботу у семестрі складає 55. Необхідною умовою допуску до екзамену виконані та захищені лабораторні роботи, семестровий рейтинг не менше 30 балів.
Екзамен містить одну складову – теоретичну. Теоретична складова направлена на перевірку набутих в результаті вивчення освітнього компонента знань студентів у вигляді співбесіди за лекційним матеріалом семестру. Кожний білет містить чотири теоретичних питання. Перелік питань наведений у методичних рекомендаціях до засвоєння кредитного модуля. Максимальна кількість балів за екзамен складає 4 питання * 10 балів = 40 балів.
Система оцінювання теоретичних питань:
«відмінно» – повна відповідь (не менше 90% потрібної інформації) – 10 балів;
«добре» – достатньо повна відповідь (не менше 75% потрібної інформації, або незначні неточності) – 7 балів;
«задовільно» – неповна відповідь (не менше 60% потрібної інформації та деякі помилки) – 3-бали;
«незадовільно» – незадовільна відповідь – 0 балів.
Робочу програму навчальної дисципліни (силабус):
Складено завідувачем кафедри, д.т.н., професором Роліком О. І.
Ухвалено кафедрою ІСТ (протокол № 21 від 29.06.2023 р.)
Погоджено Методичною комісією факультету (протокол № 11 від 29.06.2023 р.)
