ДИПЛОМНЕ ПРОЄКТУВАННЯ

Робоча програма навчальної дисципліни (Силабус)

Реквізити навчальної дисципліни

Програма навчальної дисципліни

Опис навчальної дисципліни, її мета, предмет вивчання та результати навчання

Опис дисципліни. Під час дипломного проєктування студент готує атестаційну роботу — дипломний проєкт, що є завершальною стадією навчання за освітнім рівнем бакалавра. За результатами підготовки та захисту дипломного проєкту екзаменаційна комісія виносить рішення про присвоєння студенту відповідної кваліфікації та освітнього ступеня.

Предмет навчальної дисципліни: дипломний проєкт.

Міждисциплінарні зв’язки. Дипломне проєктування базується на всіх дисциплінах, що вивчались в рамках навчального плану освітнього ступеня бакалавра.

Мета навчальної дисципліни. Формування у студентів здатностей проектувати програмне забезпечення, що відповідає встановленим вихідним даним; виконувати техніко-економічне обґрунтування рішень, що приймаються; приймати рішення, що відповідають новітнім досягненням науки і техніки; застосовувати сучасні методи аналізу і розробки компонентів програмного забезпечення; обґрунтовано вибирати методи та проводити дослідження/експерименти, аналізувати отримані результати; аналізувати якість створеного програмного забезпечення; ефективно використовувати сучасні інформаційні технології; виконувати проєктно-конструкторську документацію згідно з нормативними вимогами. Оволодіння методологією творчого вирішення (розв’язання) сучасних проблем (завдань) наукового або (та) прикладного характеру на основі отриманих знань та професійних умінь відповідно до вимог стандартів вищої освіти.

Основні завдання навчальної дисципліни

Знання:

• сучасних інформаційних технологій та технологій інженерії програмного забезпечення;

• методів систематизації та аналізу інформації;

• методологій та технологій проєктування та реалізації програмного забезпечення комп’ютерних систем;

• процесів та стандартів проєктування комп’ютерних систем;

• існуючих засобів компонентів та технологій для створення програмного забезпечення;

• спеціалізованих мов та технологій програмування;

• технологій розгортання програмних систем та версійного створення програмного забезпечення;

• методи тестування та оцінки якості програмного забезпечення;

• методів вирішення практичних проблем в рамках відповідної спеціальності.

Уміння:

• використовувати сучасні технології проектування та реалізації програмного забезпечення, вибирати існуючи засоби, середовища та технології для розробки програмного забезпечення;

• використовувати існуючі алгоритми для роботи програмного забезпечення розширювати та модифікувати існуючі та створювати нові алгоритми для роботи програмного забезпечення;

• автоматизувати процеси розгортання та версифікації програмного забезпечення;

• вирішувати практичні задачі з розробки програмного забезпечення.

Пререквізити та постреквізити дисципліни (місце в структурно-логічній схемі навчання за відповідною освітньою програмою)

Пререквізити: мати знання з дисциплін навчального плану освітнього ступеня бакалавра.

Постреквізити: проєктування, реалізація та тестування програмного забезпечення комп’ютерних систем, створення відповідної документації у вигляді пояснювальної записки та графічного матеріалу до дипломного проєкту.

Зміст навчальної дисципліни

Основні завдання дипломного проєктування:

– систематизація, закріплення і розширення теоретичних знань, отриманих у процесі навчання за освітньою програмою бакалавра, та їх практичне використання при вирішенні конкретних інженерних, наукових, економіко-соціальних і виробничих питань у певній галузі професійної діяльності;

– розвиток досвіду самостійної роботи, оволодіння методикою досліджень та експериментування, фізичного або математичного моделювання, використання сучасних інформаційних технологій у процесі розв’язання завдань, які передбачені завданням на атестаційну роботу;

– визначення відповідності рівня підготовки здобувача вищої освіти вимогам освітньої програми, його готовності та спроможності до самостійної роботи в умовах ринкової економіки, сучасного виробництва, прогресу науки, техніки та культури.

Бакалаврський дипломний проєкт повинен бути заснований на знаннях і навичках, отриманих при вивченні дисциплін за весь період навчання у вузі, і може частково базуватися на результатах курсового проєктування.

Дипломний проєкт може передбачати виконання дослідних, проєктних, розрахункових, експериментальних робіт.

Зміст дипломного проєкту можуть скласти роботи з:

– розробка та модифікація алгоритмів;

– розробка елементів програмного та інформаційного забезпечення комп’ютерних систем;

– розробка програмного забезпечення;

– розробка тестів для оцінки якості програмного забезпечення;

– підготовка документації;

– проведення та аналіз результатів експериментів;

– розробка пропозиції з удосконалення та модернізації програмного забезпечення.

Навчальні матеріали та ресурси

Базова література

1. ЗАКОН УКРАЇНИ Про вищу освіту (Відомості Верховної Ради (ВВР), 2014, №37-38, ст.2004) Редакція від 02.09.20120 http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1556-18

2. ПОЛОЖЕННЯ про випускну атестацію студентів КПІ ім. Ігоря Сікорського/ Уклад.: В.П.Головенкін, В.Ю.Угольніков. – Київ, КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2018. – 100 с. https://kpi.ua/files/n7437.pdf

3. Положення про організацію освітнього процесу в КПІ ім. Ігоря Сікорського - https://document.kpi.ua/files/2020\_7-124.pdf

4. Дипломний проєкт бакалавра. Розробка, оформлення, захист: навч. посіб. для студ. які навчаються за спеціальностями 126 Інформаційні системи та технології та 121 Інженерія програмного забезпечення /КПІ ім. Ігоря Сікорського; уклад.: Я.Ю. Дорогий, К.С. Дорошенко, Н. Б. Репнікова. (Редакція 2020р.)

5. Методичні вказівки до оцінки виконання дипломних проєктів ступеня вищої освіти «бакалавр» для студентів спеціальності 121 Інженерія програмного забезпечення кафедри «Автоматики та управління у технічних системах» / Уклад.: Н. Б. Репнікова, К.С. Дорошенко, А. В. Писаренко, Л. Ю. Юрчук. - К.: НТУУ «КПІ», 2014. - 15 с. (Редакція 2020 р.)

6. Оформлення текстових документів у навчальному процесі. Стандарт організації (кафедри) СОУ АУТС 01-15. Для студентів кафедри аавтоматики та управління в технічних системах [ / Уклад.: Я.Ю. Дорогий, Н.Б. Репнікова, О.І. Ролік, Л.Ю. Юрчук – К.: НТУУ «КПІ», 2015. – 27 с. (Редакція 2018 р.)

Допоміжна література

1. Методичні вказівки до виконання дипломних робіт освітньокваліфікаційного рівня «бакалавр» для студентів напряму підготовки 6.050201 «Системна інженерія» кафедри «Автоматики та управління у технічних системах» [Текст]/Уклад.: К.С. Дорошенко, А. О. Новацький, Н. Б. Репнікова, Л. Ю. Юрчук. – К.: НТУУ «КПІ», 2014. – 67 с.

2. ДСТУ 8302:2015. Бібліографічне посилання. Загальні положення та правила складання. Київ, 2016. 17 с. (Інформація та документація).

3. ДСТУ 3582:2013. Скорочення слів і словосполучень українською мовою. Загальні вимоги та правила. Київ, 2014. 14 с.

Навчальний контент

Методика опанування навчальної дисципліни (освітнього компонента)

Організаційно процес виконання атестаційних робіт складається з наступних етапів:

– підготовчого, який починається з вибору студентом теми та отримання індивідуального завдання від керівника щодо питань, які необхідно вирішити під час переддипломної практики за обраною темою (ознайомлення зі станом проблеми, збирання фактичних матеріалів, проведення необхідних спостережень, експериментів, досліджень тощо), включає освоєння програми переддипломної практики і завершується складанням та захистом звіту про її проходження;

– основного, який починається одразу після захисту звіту про практику й завершується орієнтовно за два тижні до захисту дипломного проєкту, коли дипломний проєкт представляється для попереднього захисту. На цьому етапі атестаційна робота має бути повністю виконаною, перевіреною керівником та консультантами;

– заключного, який включає отримання відгуку керівника та рецензії. Виконані атестаційні роботи з відгуком керівника подаються студентами на випускову кафедру не пізніше одного тижня до дня захисту в екзаменаційну комісію (ЕК). Завідувач кафедри за результатами співбесіди зі студентом та ознайомленням з поданими матеріалами приймає рішення про допуск до захисту та ставить візу на титульній сторінці атестаційної роботи студента. Рішення завідувача кафедри оформлюється відповідним протоколом засідання кафедри.

Дипломний проєкт складається з текстової частини та графічної частини. Текстова частина проєкту має у стислій та чіткій формі розкривати творчий задум роботи, містити аналіз сучасного стану проблеми, методів вирішення завдань проєкту, обґрунтування їх оптимальності, методики та результати розрахунків, опис проведених експериментів, аналіз їх результатів і висновки з них; містити необхідні ілюстрації, ескізи, графіки, діаграми, таблиці, схеми, рисунки та ін. В ній мають бути відсутні загальновідомі положення, зайві описи, виведення складних формул тощо. Графічна частина містить щонайменше чотири графічних матеріали (схеми, діаграми і т.д.).

Заключний етап — підготовка до виступу на засіданні екзаменаційної комісії та сама процедура захисту дипломного проєкту.

В структурному відношенні доповідь студента на засіданні ЕК можна розділити на три частини, кожна з котрих представляє самостійний змістовний блок, однак в цілому вони логічно пов’язані і характеризують зміст проведеного дослідження.

В першій частині доповіді необхідно представити тему проєкту, охарактеризувати актуальність обраної теми, дати опис проблеми, а також сформулювати мету та завдання проєкту.

Друга, найбільша по обсягу частина, в послідовності, установленою логікою проведеного дослідження, характеризує кожен розділ роботи. При цьому особливу увагу приділяють методам, за допомогою яких отримано фактичний матеріал та підсумковим результатам.

Закінчується доповідь заключною частиною, де представляються загальні висновки.

Самостійна робота студента

Політика та контроль

Політика навчальної дисципліни (освітнього компонента)

Студент зобов’язаний:

• своєчасно вибрати тему дипломного проєкту та отримати попереднє завдання на ДП та рекомендації від керівника щодо підбору та опрацювання матеріалів під час проведення переддипломної практики;

• регулярно, не менше одного разу на тиждень, інформувати керівника про стан виконання проєкту відповідно до календарного плану, надавати на його вимогу необхідні матеріали для перевірки;

• самостійно виконувати індивідуальний дипломний проєкт або індивідуальну частину комплексного проєкту;

• при розробленні питань враховувати сучасні досягнення науки і техніки, використовувати передові методики наукових та експериментальних досліджень, приймати обґрунтовані й оптимальні рішення із застосуванням системного підходу;

• відповідати за правильність прийнятих рішень, обґрунтувань, розрахунків, якість оформлення текстового та графічного матеріалу, їх відповідність методичним рекомендаціям випускової кафедри щодо виконання атестаційних робіт, існуючим нормативним документам та стандартам вищої освіти;

• дотримуватися календарного плану виконання роботи, встановлених правил поведінки в лабораторіях і аудиторіях, своєчасно та адекватно реагувати на зауваження та рекомендації керівника і консультантів ДП;

• у встановлений термін подати дипломний проєкт для перевірки керівнику та консультантам і після усунення їх зауважень повернути керівнику для отримання його відгуку;

• отримати всі необхідні підписи на титульному листі проєкту, а також резолюцію завідувача випускової кафедри про допуск до захисту;

• особисто подати дипломний проєкт, допущений до захисту, рецензенту; на його вимогу надати необхідні пояснення з питань, які розроблялися;

• ознайомитися зі змістом відгуку керівника і рецензії та підготувати (у разі необхідності) аргументовані відповіді на їх зауваження при захисті проєкту у екзаменаційній комісії (ЕК). Вносити будь-які зміни або виправлення в атестаційну роботу після отримання відгуку керівника та рецензії забороняється;

• пройти попередній захист на кафедрі;

• надати на кафедру підготовлений та допущений до захисту дипломний проєкт з відгуком керівника і рецензією не менш ніж за тиждень до його захисту в екзаменаційній комісії;

• своєчасно прибути на захист дипломного проєкту або попередити завідувача випускової кафедри та голову ЕК (через секретаря ЕК) про неможливість присутності на захисті із зазначенням причин цього та наступним наданням документів, які засвідчують поважність причин. У разі відсутності таких документів ЕК може бути прийнято рішення про неатестацію його як такого, що не з’явився на захист дипломного проєкту без поважних причин, з подальшим відрахуванням з університету. Якщо студент не мав змоги заздалегідь попередити про неможливість своєї присутності на захисті, але в період роботи ЕК надав необхідні виправдні документи, ЕК може перенести дату захисту.

Види контролю та рейтингова система оцінювання результатів навчання (РСО)

Рейтингова оцінка з дипломного проєктування має дві складові. Перша складова характеризує якість роботи студента під час дипломного проєктування, пояснювальної записки та графічних матеріалів до дипломного проєкту і оцінюється керівником дипломного проєкту. Друга складова характеризує якість захисту студентом дипломного проєкту і виставляється екзаменаційною комісією під час закритого засідання.

Розмір шкали першої складової дорівнює 70 балів, а другої складової – 30 балів.

Система рейтингових балів та критерії оцінювання

Перша складова виставляється за наступними критеріями:

• реалізація матеріалів проєкту:

«відмінно», проєкт виконано за заявкою підприємства, установи; за матеріалами дипломного проєкту опубліковано наукову статтю, зроблено доповідь на конференції; розроблено макет пристрою; програмне забезпечення – 11-12 балів;

«добре», проєкт виконано за інтересами навчального процесу кафедри – 9-10 балів;

«задовільно», зовнішня апробація проєкту відсутня– 8 балів;

«незадовільно», реалізацію матеріалів проєкту не здійснено –0-7 балів;

• обґрунтування актуальності мети проєкту, глибина аналізу стану

  рішення проблеми:

«відмінно», аналіз стану проблеми здійснено за новітніми вітчизняними і зарубіжними джерелами– 8-9 балів;

«добре», аналіз стану проблеми здійснено в основному за вітчизняними джерелами без використання періодичних науково-технічних іноземних видань– 6-7 балів;

«задовільно», аналіз стану здійснено в основному за навчальною літературою та застарілими джерелами (більше 5 років) – 5 балів;

«незадовільно», аналіз стану проблеми відсутній – 0-4 бали;

• глибина розробки теоретичних засад проєкту:

«відмінно», вибір теоретичних та/або експериментальних методів дослідження здійснено на підставі підходів системного аналізу – 8-9 балів;

«добре», використані методи дослідження достатньо не обґрунтовані, глибина теоретичних досліджень проведена не в достатньому обсязі –6-7 балів;

«задовільно», математичні моделі та обрахунки проведено без обґрунтування – 5 балів;

«незадовільно», методи дослідження не було обрано – 0-4 бали;

• рівень виконання натурного експерименту або моделювання:

«відмінно», використано самостійно розроблений макет, програму, дослідження проведено на сучасному технічному та методичному рівні– 9-10 балів;

«добре», експерименти проводились на стандартному обладнанні, програмних засобах; вибір методу дослідження, методу моделювання зроблений вірно, але без достатнього обґрунтування – 7-8 балів;

«задовільно», експерименти не проводились – 6 балів;

«незадовільно», модель не було розроблено – 0-5 бали;

• рівень використання інформаційних технологій:

«відмінно», використано декілька сучасних інформаційних технологій – 7 балів;

«добре», використано лише один сучасний спеціальний програмний засіб – 6 балів;

«задовільно», використовувались застарілі програмні засоби – 5 балів;

«незадовільно», програмні засоби не використовувались – 0-4 бали;

• виконання розділу «Інструкція адміністратора/ Інструкція

  користувача»:

«відмінно», розділи виконано в повному обсязі – 5 балів;

«добре», розділи виконано з незначними зауваженнями – 4 бали;

«задовільно», розділи виконано неповністю – 3 бали;

«незадовільно», розділи відсутні – 0-2бали;

• якість оформлення пояснювальної записки дипломного проєкту:

«відмінно», вимоги стандартів повністю виконані, матеріал викладено, логічно, послідовно, чітко, у відповідності до вимог – 9-10 балів;

«добре», вимоги стандартів виконані не повністю, є незначні відхилення від вимог – 7-8 балів;

«задовільно», нечітке викладення матеріалу, є граматичні помилки; оформлення з порушеннями вимог відповідних стандартів– 6 балів;

«незадовільно», оформлення не відповідає вимогам – 0-5 балів;

• якість підготовки ілюстративного матеріалу:

«відмінно», ілюстративний матеріал повністю і логічно розкриває сутність роботи; вимоги стандартів виконуються повністю– 7-8 балів;

«добре», ілюстративний матеріал не повністю розкриває сутність роботи; вимоги стандартів виконуються не повністю – 5-6 балів;

«задовільно», ілюстративний матеріал представлено в недостатньому обсязі; вимоги стандартів виконуються не повністю – 4 бали;

«незадовільно», ілюстративний матеріал відсутній – 0-3 бали;

Друга складова виставляється за наступними критеріями:

• якість доповіді на захисті та відповіді на запитання екзаменаційної

  комісії:

«відмінно», студент чітко і повно розкрив мету проєкту, шляхи її досягнення, глибоко аргументує прийняті рішення. Відповіді на запитання демонструють уміння студента професійно відстоювати власну точку зору, а також і те, що він володіє професійними знаннями на сучасному рівні.– 27-30 балів;

«добре», студент чітко і повно розкрив мету проекту, шляхи її досягнення, глибоко

аргументує прийняті рішення, але припускається неістотних помилок і неточностей. Студент може професійно відстоювати власну точку зору. Відповіді на запитання є вірними по сутності, але не завжди достатньо повні та аргументовані.– 22-26 балів;

«задовільно», доповідь про виконаний проєкт по сутності є вірною, але побудованою нелогічно, нечітко, є багато неточностей. Відповіді на запитання неповні, припущені істотні неточності в аргументуванні прийнятих рішень.– 18-21 балів;

«незадовільно», доповідь не відповідає вимогам, студент не здатен відповісти на запитання –0-17 балів;

Сума балів, набраних за першою та другою складовою, переводиться до залікової оцінки згідно з таблицею:

Таблиця 1 — Переведення рейтингових балів до оцінок за університетською шкалою

Додаткова інформація з дисципліни (освітнього компонента)

Робочу програму навчальної дисципліни (Силабус):

Складено ст. викладач, Тимофєєва Юлія Сергіївна

Ухвалено кафедрою АУТС (протокол № 1 від 27.08.2020 р.)

Погоджено Методичною комісією факультету (протокол № 1 від 02.09.2020 р.)