ПРОГРАМУВАННЯ -1. ОСНОВИ ПРОГРАМУВАННЯ - Робоча програма навчальної дисципліни (Силабус)
Реквізити навчальної дисципліни
Рівень вищої освіти | Перший (бакалаврський) |
---|---|
Галузь знань | 12 Інформаційні технології |
Спеціальність | 126 Інформаційні системи та технології |
Освітня програма | Інформаційні управляючі системи та технології |
Статус дисципліни | Нормативна |
Форма навчання | очна(денна) |
Рік підготовки, семестр | 1 курс, осінній семестр |
Обсяг дисципліни | 6 кредитів (180 год) : лекції-54 год., лаборат. роботи-36 год., СРС – 90 год., |
Семестровий контроль/ контрольні заходи | Екзамен, МКР, захист лабораторних робіт |
Розклад занять | http://rozklad.kpi.ua/Schedules/ScheduleGroupSelection.aspx |
Мова викладання | Українська |
Інформація про керівника курсу / викладачів |
Лектор: ст. викл. Проскура Світлана Леонідівна, slproskura@gmail.com Лабораторні: Асистент: Драган Михайло Сергійович drahanmykhailokpi@gmail.com |
Розміщення курсу | https://classroom.google.com/w/NjIxMjY1NDQ1MjE5/t/all |
Програма навчальної дисципліни
Опис навчальної дисципліни, її мета, предмет вивчання та результати навчання
Силабус освітнього компонента « Програмування -1. Основи програмування» складено відповідно до освітньої програми підготовки бакалаврів «Інформаційні управляючі системи та технології» спеціальності 126 – Інформаційні системи та технології.
Метою навчальної дисципліни є формування та закріплення у студентів наступних компетентностей: (ЗК 1) Здатність до абстрактного мислення, аналізу і синтезу; (ЗК 2) Здатність застосовувати знання у практичних ситуаціях; (ЗК 6) Здатність до пошуку, оброблення та узагальнення інформації з різних джерел, (ФК 3), Здатність до проєктування, розробки, налагодження та вдосконалення системного, комунікаційного та програмно-апаратного забезпечення інформаційних систем та технологій, Інтернету речей (ІоТ), комп’ютерноінтегрованих систем та системної мережної структури, управління ними; (ФК 4) Здатність проєктувати, розробляти та використовувати засоби реалізації інформаційних систем, технологій та інфокомунікацій (методичні, інформаційні, алгоритмічні, технічні, програмні та інші); (ФК 17) Здатність застосовувати методи керування економічними, людськими та технічними ресурсами в процесі розробки інформаційних систем
Предмет навчальної дисципліни – це сукупність теоретичних знань та практичних прийомів структурного, процедурного, модульного програмування; вивчення та опрацювання основних структурних конструкції алгоритмічних мов програмування; опановування технологій розробки алгоритмів прикладних задач; кодування алгоритмів мовою програмування С++, налагодження програм, оцінювання достовірності отриманих результатів.
Програмні результати навчання, на формування та покращення яких спрямована дисципліна:
(ПРН3) Використовувати базові знання інформатики, навички програмування, технології розроблення алгоритмів і комп’ютерних програм мовами високого рівня; (ПРН) Аргументувати вибір програмних засобів для створення інформаційних систем та технологій на основі аналізу їх властивостей, мати навички налагодження та тестування програмних засобів; (ПРН6) Демонструвати практичні навички програмування та використання прикладних і спеціалізованих комп’ютерних систем та середовищ з метою їх запровадження у професійній діяльності; (ПРН) Розробляти програмне забезпечення, що входить до складу інформаційних систем та технологій; (ПРН20) Вміти використовувати існуючі програмні засоби, компоненти та технології для побудови інформаційних управляючих систем; (ПРН21) Знати спеціалізовані мови та технології програмування.; (ПРН26) Вміти застосовувати інформаційні технології обробки, зберігання даних.
Пререквізити та постреквізити дисципліни
Для успішного засвоєння дисципліни студент повинен володіти освітніми компонентами: "Основи інформатики" середньої школи, а також базові знання із таких дисциплін: "Дискретна математика", “Вища математика”, “Аналітична геометрія та лінійна алгебра”.
Компетенції, знання та уміння, одержані в процесі вивчення освітнього компонента є необхідними для подальшого вивчення освітніх компонентів: «Програмування 2 – Структури даних та алгоритми».
Зміст навчальної дисципліни
Розділ 1. Основні поняття та означення. Алгоритмізація.
Тема 1.1 Поняття архітектури комп’ютера фон Неймана та програмного забезпечення. Системи числення.
Тема 1.2 Поняття алгоритму. Основні алгоритмічні структури.
Розділ 2. Мови програмування. Транслятори. Елементи мови С/С++.
Тема 2.1 Мови програмування. Покоління мов програмування. Класифікація мов програмування. Огляд сучасних мов програмування. Транслятори. Інтегрованні середовища розробки (IDE).
Тема 2.2 Структура програми мовою С/С++. Змінні. Сталі. Атомарні типи даних.
Арифметичні вирази мовою С++. Операції інкременту та декременту.Розділ 3. Керування порядком обчислень. Цикли і розгалуження в С++
Тема 3.1 Програмування лінійних структур.
Тема 3.2 Програмування розгалужених процесів:
Тема 3.3 Програмування ітераційних циклічних процесів.
Тема 3.4 Програмування арифметичних циклічних процесів.
Тема 3.5 Модульна контрольна робота
Розділ 4. Вказівники та посилання. Функції. Перевантаження функцій..
Тема 4.1 Вказівники та посилання
Тема 4.2 Функції. Параметри і аргументи функцій. Глобальні і локальні змінні.
Тема 4.3 Передача параметрів у функцію.
Тема 4.4 Перевантаження функцій. Шаблони функцій
Тема 4.5 Рекурсія
Розділ 5. Масиви. Одновимірні та багатовимірні масиви
Тема 5.1 Одновимірні масиви.
Тема 5.2 Одновимірні масиви. Вказівники та масиви. Масиви як параметри функції.
Тема 5.3 Багатовимірні масиви та масиви покажчиків.
Тема 5.4 Базові операції обробки багатовимірних масивів, їх реалізація. Типові алгоритми обробки багатовимірних масивів. Масиви-параметри, особливості їх реалізації у С/С++.
Тема 5. 5 Символьні масиви. Рядки.
Розділ 6 Організація пам’яті у С/С++
Тема 6.1 Статичне та локальне виділення пам’яті у С/С++. Статичні змінні та масиви.
Тема 6.2 Динамічне виділення пам’яті у С/С++. Динамічні одновимірні масиви.
Тема 6.3 Динамічні двовимірні та символьні масиви.
Розділ 7. Файлові структури даних
Тема 7.1 Файли. Бінарний файловий та текстовий доступи мовою С.
Тема 7.2 Файлові потоки введення та виведення мовою С++. Класи ifstream, ofstream.
Модульна контрольна робота №2
Розділ 8. Структури. Введення в об’єктно-орієнтоване програмування
Тема 8.1 Структури. Масиви структур. Обробка бази даних з використанням структур
Тема 8.2 Введення в об’єктно-орієнтоване програмування. Мета та задачі об’єктно-орієнтованого програмування (ООП). Ідеологія ООП.
Навчальні матеріали та ресурси
Базова література
Алгоритмізація та програмування. Ковалюк Т. В : Підручник. — Львів: «Магнолія », — 400 с
https://docplayer.net/92869972-Algoritmizaciya-ta-programuvannya.htmlС++ і С++ Builder . Я.М. Глинський, В.Є. Анохін, В.А. Ряжська
https://programming.in.ua/files/programming/book/glynskiy-c-plus-plus-builder.rarПрограмування на С++. В прикладах та задачах. Васильєв Олексій.
Уроки програмування на С++. aCode URL: https://acode.com.ua/uroki-po-cpp/
Дейтел Х. М. Як програмувати на С++; пер с англ. / Х. М. Дейтел, П. Дж. Дейтел. –2008. – 1456 с.
Fundamentals of C++ Programmin. Richard L. Halterman School of Computing Southern Adventist University.2018
https://programming.in.ua/files/programming/book/glynskiy-c-plus-plus-builder.rarLearn C++. URL: https://www.codecademy.com/learn/learn-c-plus-plus
C++ language documentation. https://learn.microsoft.com/en-us/cpp/cpp/?view=msvc-170
C++ Annotations Version 12.2.0 Frank B. Brokken. University of Groningen, PO Box 407, http://www.icce.rug.nl/documents/cplusplus/
Stephen Prata The C++ Programming Language Lectures and Exercises
Допоміжна література
C++ Annotations Version 12.2.0 Frank B. Brokken. University of Groningen, PO Box 407, http://www.icce.rug.nl/documents/cplusplus/
Stephen Prata The C++ Programming Language Lectures and Exercises
Канал Програмування мовою С++ . https://www.youtube.com/watch?v=X5nBT37lfVk&list=PLDoFqsgVaX0Z7lgvvz130eF4fcscIrrFw&index=1
С++. Основи програмування. Теорія та практика: підручник / [О. Г. Трофименко, Ю. В. Прокоп, І. Г. Швайко, Л. М. Буката та ін.] ; за ред. О. Г. Трофименко. – Одеса : Фенікс, 2020. – 544 с.
Головна сторінка середовища MS Visual Studio [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://visualstudio.com
Головна сторінка MSDN [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://msdn.microsoft.com
Навчальний контент
Методика опанування навчальної дисципліни (освітнього компонента)
Лекційні заняття
Матеріали для вивчення дисципліни розміщені в електронному вигляді у середовищі Clasroom. Контент доступний студенту із будь-якого місця в мережі Інтернет.
Лекції по дисципліні проводяться із використанням сучасних мультимедійних презентаційних технологій.
№ з/п | Назва теми лекції та перелік основних питань |
Розділ 1. Основні поняття та означення. алгоритмізація. | |
Тема 1.1 Поняття архітектури комп’ютера фон Неймана та програмного забезпечення. Системи числення. Основні питання:. Архітектура комп’ютерів фон Неймана. Принцип використання двійкової системи числення. Інформація в пам’яті комп’ютера. Позиційні системи числення. Зображення чисел у комп’ютері. Програмне забезпечення. Засоби створення програм. Поняття операційних систем. Прикладне програмне забезпечення. |
|
Тема 1.2 Поняття алгоритму. Основні алгоритмічні структури. Основні питання: Алгоритмізація. Поняття алгоритму. Властивості алгоритмів. Елементи теорії алгоритмів. Засоби опису алгоритмів. Правила побудови схем алгоритмів. Класифікація алгоритмів. Побудова лінійних, розгалужених та циклічних алгоритмів для розв’язання задач. |
|
Розділ 2. Мови програмування. Транслятори. Елементи мови С/С++. | |
Тема 2.1 Мови програмування. Покоління мов
програмування. Класифікація мов програмування. Огляд сучасних мов
програмування. Транслятори. Інтегрованні середовища розробки
(IDE). Основні питання: Історія розвитку мови С /С++. Класифікація мов програмування. Огляд сучасних мов програмування. Переваги та можливості мови С++. Основні поняття та елементи мови C++. . |
|
Тема 2.2 Структура програми мовою С/С++. Змінні.
Сталі. Атомарні типи даних. Основні питання: Типи даних. Зміна . Константа. Іменування змінних, сталих Операції інкременту, декременту. Організація введення-виведення даних. Синтаксис та семантика мови програмування. Структура програми мовою С/C++. |
|
Розділ 3. Керування порядком обчислень. Цикли і розгалуження в С++ | |
Тема 3.1 Програмування лінійних структур. Основні питання: Класифікація програм. Програмування лінійних алгоритмів. Основні функції модуля math. Арифметичні вирази. Синтаксис та семантика мови програмування. Прості лінійні програми. Оператор присвоєння, особливості його реалізації. |
|
Тема 3.2 Програмування розгалужених процесів: Основні питання: Прості та складені логічні вирази. Логічні операції. Операторний блок. Умовні оператори: if, if-else. Оператор поліваріантного вибору switch-case. Тернарний оператор. |
|
Тема 3.3 Програмування арифметичних циклічних процесів. Основні питання: цикл з наперед відомою кількістю повторень , особливості реалізації. Кoманда for. |
|
Тема 3.4 Програмування ітераційний циклічних процесів. Основні питання: цикл із передумовою, цикл із постумовою, особливості їх реалізації: while , do-while Рекомендації щодо вибору циклів. |
|
Тема 3.5 Модульна контрольна робота №1 (МКР-1) На контрольну роботу виноситься увесь попередній матеріал, що включає теоретичну та практичну частини розділів № 1-2. |
|
Розділ 4. Вказівники та посилання. Функції. Перевантаження функцій.. | |
Тема 4.1 Вказівники та посилання Основні питання: Вказівники та посилання. Поняття, опис, особливості їх реалізації у С/С++. Дії над покажчиками та посиланнями. Подвійний вказівник, його опис. |
|
Тема 4.2 Функції. Параметри і аргументи функцій. Глобальні і локальні змінні. Основні питання: Створення функції. Параметри і аргументи функцій. Використовування інструкції return. Області видимості. Глобальні і локальні змінні. Розташування глобальних і локальних змінних в оперативній пам’яті. |
|
Тема 4.3 Передача параметрів у функцію. Основні питання: Програмний стек. Способи передачі параметрів у підпрограми, особливості реалізації. Функції з аргументами за замовчуванням, особливості їх реалізації у С/С++. Використання вказівників та посилань при роботі з функціями. Вказівники, як аргументи функцій. |
|
Тема 4.4 Перевантаження функцій. Шаблони функцій Основні питання: Поняття перевантаження функції, механізм перевантаження. Вбудовані функції. Шаблони функцій. Механізм застосування шаблонів функцій |
|
Тема 4.5 Рекурсія Основні питання: Поняття рекурсії. Рекурсивне занурення та рекурсивне повернення, глибина рекурсії. Особливості реалізація рекурсії мовою С/С++. Приклади програм. |
|
Розділ 5. Масиви. Одновимірні та багатовимірні масиви | |
Тема 5.1 Одновимірні масиви. Основні питання: Поняття регулярного типу (масиву). Базові операції обробки одновимірних масивів. Одновимірні масиви: оголошення, ініціалізація, доступ до елементів. Особливості реалізації одновимірних масивів у С/С++. Базові операції обробки одновимірних масивів, адресна арифметика. |
|
Тема 5.2 Одновимірні масиви. Вказівники та масиви. Масиви як параметри функції. Основні питання: Особливості реалізації одновимірних масивів у С/С++. Типові алгоритми обробки одновимірних масивів. Сортування масиву. Пошук в масиві методом перебірання елементів. Метод бісекції (бінарний пошук). Метод впорядковування масивів (парні — непарні, додатні —від’ємні і т.д.). Перестановка елементів масиву.Вставка та видалення елемента , циклічний зсув елементів масиву |
|
Тема 5.3 Багатовимірні масиви та масиви покажчиків. Основні питання: Багатовимірні масиви: оголошення, ініціалізація, доступ до елементів. Опис і доступ до елементів багатомірних масивів. Введення і виведення двовимірних масивів (матриць).Головна і побічна діагоналі. |
|
Тема 5.4 Базові операції обробки багатовимірних масивів, їх реалізація. Типові алгоритми обробки багатовимірних масивів. Масиви-параметри, особливості їх реалізації у С/С++. Основні питання: Підсумовування елементів двомірного масиву та їх кількості. Визначення екстремумів і знаходження суми елементів рядків, стовпців і діагоналей матриць. Пошук. в двомірному масиві Визначення екстремумів в матриці. |
|
Тема 5. 5 Символьні масиви. Рядки. Основні питання: Рядки символів і дії з ними. Введення-виведення рядків. Операції з рядками. Функції для опрацювання рядків. Функції бібліотеки STL для опрацювання рядків. Розв’язання криптографічних задач. Поняття рядка як типу даних. Тип даних stringРядки-параметри. |
|
Розділ 6 Організація пам’яті у С/С++ | |
Тема 6.1 Статичне та локальне виділення пам’яті у С/С++. Статичні змінні та масиви. Основні питання: робота зі статичними та локальними змінними та масивами. |
|
Тема 6.2 Динамічне виділення пам’яті у С/С++. Динамічні одновимірні масиви. Основні питання: Організація динамічної пам’яті Принцип організаціїї розподілу динамічної пам’яті . Команди new i delete.. Операторні функції new і delete. Динамічне оголошення одновимірних масивів. Обробка динамічних одновимірних масивів. |
|
Тема 6.3 Динамічні двовимірні та символьні масиви. Основні питання: Динамічне оголошення двовимірних масивів. Обробка динамічних двовимірних масивів. Масиви вказівників. Динамічне оголошення символьних масивів :рядків. Обробка динамічних символьних масивів. |
|
Розділ 7. Файлові структури даних Тема 7.1 Файли. Бінарний файловий та текстовий доступи мовою С. Основні питання: Робота з файлами в С. Види файлового доступу. Загальна послідовність роботи з файлами. Структура FILE. Бінарний файловий доступ. Функції fread, fwrite. Функції для роботи з файловим вказівниками: fseek, ftell. Текстовий файловий доступ. Функції fscanf, fprintf. |
|
Тема 7.2 Файлові потоки введення та виведення мовою С++. Класи ifstream, ofstream. Основні питання: Класи ifstream, ofstream. Бінарний потоковий файловий доступ. Методи read і write. Текстовий потоковий файловий доступ. Операції запису в потік та читання з потоку. Використання файлів при розв’язанні задач. |
|
Модульна контрольна робота №2 (МКР-2) На контрольну роботу виноситься увесь попередній матеріал, що включає теоретичну та практичну частини розділів № 3-7. |
|
Розділ 8. Структури. Введення в об’єктно-орієнтоване програмування | |
Тема 8.1 Структури. Масиви структур. Обробка бази даних з використанням структур. Основні питання: Класифікація Змінні типу «структура». Структури і операції з ними. Доступ до елементів структур. Масиви структур. Обробка бази даних з використанням структур. Вказівники на структуру. Передача по посиланню членів масивів структур Структура даних – об’єднання. |
|
Тема 8.2 Введення в об’єктно-орієнтоване програмування. Мета та задачі об’єктно-орієнтованого програмування (ООП). Ідеологія ООП. Концепції об'єктно-орієнтованого програмування. Інкапсуляція властивостей об'єктів Класи. Перше знайомство. Введення в класи Об'єкти і класи. Конструктори. |
Практичні роботи
№ з/п | Назва лабораторної роботи (комп’ютерного практикуму) | Кількість ауд. годин |
1 | Системи числення. Перетворення чисел з однієї системи числення в інші. | 1 |
2 | Основи алгоритмізації. Побудова блок-схем лінійних, розгалужених та циклічних алгоритмів. | 1 |
Разом | 2 |
Лабораторні роботи
№ з/п | Назва лабораторної роботи (комп’ютерного практикуму) | Кількість ауд. годин |
Реалізація лінійних алгоритмів. Лінійні програми | 2 | |
Реалізація розгалужених алгоритмів. Оператори if , if-else, switch-case. Логічні вирази , операції . | 4 | |
Реалізація циклічних алгоритмів. Арифметичні цикли. Оператор for. | 4 | |
Реалізація циклічних алгоритмів. Ітераційні цикли. Оператори while, do- while. | 4 | |
Реалізація алгоритмів з використанням функцій та покажчиків | 4 | |
Одновимірні масиви. Обробка одновимірних масивів. | 4 | |
Багатовимірні масиви. Обробка двовимірних масивів. | 4 | |
Робота з рядками мовою С/С++ | 4 | |
Текстові файли мовою С/С++ | 4 | |
Разом | 34 |
Лабораторні заняття виконуються з використанням мов програмування С/С++, та версій середовищ розробки програм (IDE), які надаються розробниками для навчальних цілей безкоштовно. Під час їх проведення використовуються методичні вказівки до виконання лабораторних робіт по дисципліні.
В умовах дистанційного навчання усі види занять, у тому числі контрольні заходи, проводяться з використанням сервісу Zoom.
Самостійна робота студента
№ з/п |
Вид самостійної роботи | Кількість годин СРС |
---|---|---|
1 | Підготовка до лабораторної роботи №1 | 5 |
2 | Підготовка до лабораторної роботи №2 | 5 |
3 | Підготовка до лабораторної роботи №3 | 6 |
4 | Підготовка до лабораторної роботи №4 | 6 |
5 | Підготовка до лабораторної роботи №5 | 6 |
6 | Підготовка до лабораторної роботи №6 | 6 |
7 | Підготовка до лабораторної роботи №7 | 6 |
8 | Підготовка до лабораторної роботи №8 | 6 |
9 | Підготовка до лабораторної роботи №9 | 6 |
3 | Підготовка до МКР (МКР-1 + МКР-2) | 12 |
4 | Підготовка до екзамену | 26 |
Політика та контроль
Політика навчальної дисципліни (освітнього компонента)
Як викладач, так і студент зобов’язані дотримуватись Кодексу честі Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут»
Основні положення політики:
відвідування лекційних та лабораторних робіт є обов’язковою складовою вивчення матеріалу;
під час проведення лекції, викладач користується власним презентаційним матеріалом з демонстрацією практичної частини на комп’ютері з встановленим інтегрованим середовищем розробки;
всі матеріали поточної лекції, лабораторних та самостійних робіт, додаткових матеріалів, літератури розміщуються викладачем у середовищі Classroom.
після виконання лабораторних та самостійних робіт, студенти розміщують посилання на них на Git Hub або у власній папці на гугл-диску або в Classroom;
до кожної лабораторної роботи студенти виконують проміжний тест, оцінка за який входить до складу загальної оцінки за лабораторну роботу;
на лекції бажано не відволікати викладача від викладання матеріалу. Усі питання, уточнення та ін. студенти задають в кінці лекції у відведений для цього час;
у випадку виявлення факту академічної недоброчесності лабораторна або самостійна робота не зараховується;
заохочувальні бали виставляються за: участь у факультетських та інститутських олімпіадах з навчальних дисциплін, участь у конкурсах з ІТ-технологій, підготовка оглядів наукових праць, ; презентацій по одній із тем СРС дисципліни тощо. Кількість заохочуваних балів не більше 10;
штрафні бали виставляються за: невчасну здачу лабораторної та самостійної робіт. Кількість штрафних балів не більше 10.
Види контролю та рейтингова система оцінювання результатів навчання (РСО)
Поточний контроль
Рейтинг студента з дисципліни складається з балів, які він отримує за:
виконання та захист 9 лабораторних робіт;
виконання та захист 2 практичних робіт;
виконання загальної модульної контрольної роботи (МКР), яка поділяється на дві модульні контрольні роботи: МКР-1 та МКР-2 ;
заохочувальні бали;
штрафні бали (віднімаються від загальної суми оцінювання лабораторної ) ;
Семестровий контроль - екзамен
Система рейтингових (вагових) балів та критерії оцінювання
Практичні роботи
Вагові бали кожної практичної роботи наведені у Таблиці 1. Сумарний ваговий бал за даний контрольний захід складає 2 бали.
Критерії оцінювання практичних робіт включають якість їх виконання та захист.
Таблиця 1 – Вагові бали та критерії оцінювання практичних робіт
№ з/п | Назва лабораторної роботи (комп’ютерного практикуму) | Кількість ауд. годин |
1 | Системи числення. Перетворення чисел з однієї системи числення в інші. | 1 |
2 | Основи алгоритмізації. Побудова блок-схем лінійних, розгалужених та циклічних алгоритмів. | 1 |
Разом | 2 |
Кожна практична робота оцінюється максимальною оцінкою в 1 бал
де,
|
- | 0,95 - 1 балів; |
---|---|---|
|
- | 0,75 -0,94 балів; |
|
- | 0,6 – 0,74 бали; |
|
- | < 0,6 балів |
Лабораторні роботи
Вагові бали кожної лабораторної роботи наведені у Таблиці 2. Сумарний ваговий бал за даний контрольний захід складає 34 бали.
Критерії оцінювання лабораторних робіт включають якість їх виконання та захист.
Таблиця 2 – Вагові бали та критерії оцінювання лабораторних робіт
1 | Назва роботи | Бали | ||||
Виконання | Захист | Звіт | Сума | |||
1 | Реалізація лінійних алгоритмів. Лінійні програми | 0,5 | 1 | 0,5 | 2 | |
2 | Реалізація розгалужених алгоритмів. Оператори if , if-else, switch-case. Логічні вирази , операції . | 1 | 2 | 1 | 4 | |
3 | Реалізація циклічних алгоритмів. Арифметичні цикли. Оператор for. | 1 | 2 | 1 | 4 | |
4 | Реалізація циклічних алгоритмів. Ітераційні цикли. Оператори while, do- while. | 1 | 2 | 1 | 4 | |
5 | Реалізація алгоритмів з використанням функцій та покажчиків | 1 | 2 | 1 | 4 | |
6 | Одновимірні масиви. Обробка одновимірних масивів. | 1 | 2 | 1 | 4 | |
7 | Багатовимірні масиви. Обробка двовимірних масивів. | 1 | 2 | 1 | 4 | |
8 | Робота з рядками мовою С/С++ | 1 | 2 | 1 | 4 | |
9 | Текстові файли мовою С/С++ | 1 | 2 | 1 | 4 | |
Разом | 8,5 | 17 | 8,5 | 34 |
Перша лабораторна робота оцінюється максимальною оцінкою в 2 бали за:
Виконання 0,5 бали
Захист 1 бал
Звітний документ 0,5 бали
де,
|
- | 1,9 - 2 балів; |
---|---|---|
|
- | 1,5 - 1,89 балів; |
|
- | 1,2 – 1,49 бали; |
|
- | < 1,2 балів |
Кожна лабораторна робота (ЛР №2 - ЛР №9) оцінюється максимальною оцінкою в 4 бали за:
Виконання 1 бал
Захист 2 бал
Звітний документ 1 бал
де,
|
- | 3,8 - 4 балів; |
---|---|---|
|
- | 3.0 -3,79 балів; |
|
- | 2,4 - 2,99 бали; |
|
- | < 2,4 балів |
ІІ. Критерії оцінювання модульної контрольної робіти (МКР) .
Модульна контрольна робота
Виконання загальної модульної контрольної роботи (МКР)складається з виконання двох модульних контрольних робіт: МКР-1 та МКР-2 ;
Кожна модульна контрольна робота оцінюється максимальною оцінкою в 7
балів
де,
|
- | 6,65 - 7 балів; |
---|---|---|
|
- | 5,25 - 6,64 балів; |
|
- | 4,2 - 5.24 бали; |
|
- | < 4,2 балів |
Максимальна сумарна оцінка за модульні контрольні роботи 14 балів
Модульні контрольні виконуються у вигляді тестів
Заохочувальні бали
за виконання творчих робіт (наприклад, участь у факультетських та інститутських олімпіадах з навчальних дисциплін, участь у конкурсах робіт, підготовка оглядів наукових праць тощо); за активну роботу на лекції (питання, доповнення, зауваження за темою лекції, коли лектор пропонує студентам задати свої питання) 1-2 бали, але в сумі не більше 10;
Штрафні бали
За кожне заняття запізнення з поданням лабораторної до захисту від встановленого терміну оцінка знижується на 0,5 бал.
При наяності довідки або інших вагомих причин – бали не знімаються
Умови позитивної проміжної атестації
Для отримання “зараховано” з першої проміжної атестації (8 тиждень) студент повинен мати не менше ніж 12 балів (за умови, якщо на початок 8 тижня згідно з календарним планом контрольних заходів “ідеальний” студент має отримати 22 балів).
Для отримання “зараховано” з другої проміжної атестації (14 тиждень) студент повинен мати не менше ніж 18 балів (за умови, якщо на початок 14 тижня згідно з календарним планом контрольних заходів “ідеальний” студент має отримати 25 балів).
Розрахунок шкали рейтингу RD:
Максимальна сума вагових балів контрольних заходів протягом семестру складає:
Rc = 34+2 +14 = 50 балів
Екзаменаційна складова шкали дорівнює 50% , а саме:
RE = RC*0,5/(1-0,5) = 50 балів.
Таким чином, рейтингова шкала з дисципліни складає
RD = RC + RE =50 + 50 =100 балів.
Необхідною умовою допуску до екзамену є:
виконання 9 лабораторних робіт на оцінку не нижче ніж “задовільно”
звітний документ 9 лабораторних робіт ;
виконання 2 практичних робіт на оцінку не нижче ніж “задовільно”;
виконання загальної МКР не нижче ніж на оцінку “задовільно”.
Критерії екзаменаційного оцінювання:
Екзаменаційне завдання складається з двох частин: практичної та теоретичної. В практичній частині екзаменаційної роботи необхідно написати програмний код, згідно завдання, виданого викладачем.
Ваговий бал практичної частини екзаменаційної роботи – 25 балів.
Критерії оцінювання якості практичної частини роботи:
|
- | 23,75-25 бали |
---|---|---|
|
- | 18,75 -23,74 балів |
|
- | 15-18,74 балів |
|
- | < 15 балів |
Ваговий бал теоретичної частини екзаменаційної роботи – 25 балів.
Критерії оцінювання якості теоретичної частини роботи:
|
- | 23,75-25 бали | |||
---|---|---|---|---|---|
|
- | 18,75 - 23,74 балів | |||
|
- | 15-18,74 балів | |||
|
- | < 15 балів | |||
У підсумку за складання практичної та теоретичної частини екзаменаційного завдання студент отримує:
|
- | 47,5 -50 балів |
---|---|---|
|
- | 43,5-47,4 балів |
|
37,5-43,4 балів | |
|
- | 32,5-37,4балів |
|
30-32,4 балів | |
|
- | < 30 балів |
Для отримання студентом відповідних оцінок -його рейтингова оцінка RD переводиться в оцінку згідно з таблицею:
Для отримання студентом відповідних оцінок -його рейтингова оцінка RD переводиться в оцінку згідно з таблицею 2:
Таблиця 2 – Таблиця відповідності рейтингових балів оцінкам за університетською шкалою
Бали RD = rC + rE |
Оцінка |
---|---|
95… 100 | відмінно |
85 … 94 | дуже добре |
75 … 84 | добре |
65 … 74 | задовільно |
60 … 64 | достатньо |
RD<60 | незадовільно |
Є не зараховані лабораторні роботи та/або виконання МКР на оцінку «незадовільно» | недопущений |
Додаткова інформація з дисципліни (освітнього компонента)
Перелік питань, які виносяться на семестровий контроль розміщений в Classroom
Робочу програму навчальної дисципліни (силабус):
Складено ст.викладачем Проскурою Світланою Леонідівною
Ухвалено Кафедрою ІСТ протокол № 21 від 29.06.23
Погоджено Методичною комісією факультету протокол № 11 від 29.06.23