ДИПЛОМНЕ ПРОЄКТУВАННЯ - Силабус освітнього компонента

Реквізити навчальної дисципліни

Програма навчальної дисципліни

Опис навчальної дисципліни, її мета, предмет вивчання та результати навчання

Опис дисципліни

Під час дипломного проєктування студент готує атестаційну роботу — дипломний проєкт, що є завершальною стадією навчання за освітнім рівнем бакалавра. За результатами підготовки та захисту дипломного проєкту екзаменаційна комісія виносить рішення про присвоєння студенту відповідної кваліфікації та освітнього ступеня.

Метою навчальної дисципліни

є формування та закріплення у студентів наступних загальних компетентностей: (ЗК01) Здатність до абстрактного мислення, аналізу та синтезу; (ЗК02) Здатність застосовувати знання у практичних ситуаціях; (ЗК03) Здатність до розуміння предметної області та професійної діяльності; (ЗК05) Здатність вчитися і оволодівати сучасними знаннями; (ЗК06) Здатність до пошуку, оброблення та узагальнення інформації з різних джерел; (ЗК07) Здатність розробляти та управляти проектами; а також наступних фахових компетентностей: (ФК01) Здатність аналізувати об’єкт проектування або функціонування та його предметну область; (ФК02) Здатність застосовувати стандарти в області інформаційних систем та технологій при розробці функціональних профілів, побудові та інтеграції систем, продуктів, сервісів і елементів інфраструктури організації; (ФК03) Здатність до проектування, розробки, налагодження та вдосконалення системного, комунікаційного та програмноапаратного забезпечення інформаційних систем та технологій, Інтернету речей (ІоТ), комп’ютерно-інтегрованих систем та системної мережної структури, управління ними; (ФК04) Здатність проектувати, розробляти та використовувати засоби реалізації інформаційних систем, технологій та інфокомунікацій (методичні, інформаційні, алгоритмічні, технічні, програмні та інші); (ФК06) Здатність використовувати сучасні інформаційні системи та технології (виробничі, підтримки прийняття рішень, інтелектуального аналізу даних та інші), методики й техніки кібербезпеки під час виконання функціональних завдань та обов’язків; (ФК07) Здатність застосовувати інформаційні технології у ході створення, впровадження та експлуатації системи менеджменту якості та оцінювати витрати на її розроблення та забезпечення; (ФК09) Здатність розробляти бізнес-рішення та оцінювати нові технологічні пропозиції; (ФК10) Здатність вибору, проектування, розгортання, інтегрування, управління, адміністрування та супроводжування інформаційних систем, технологій та інфокомунікацій, сервісів та інфраструктури організацій; (ФК11) Здатність до аналізу, синтезу і оптимізації інформаційних систем та технологій з використанням математичних моделей і методів; (ФК12) Здатність управляти та користуватися сучасними інформаційно-комунікаційними системами та технологіями (у тому числі такими, що базуються на використанні Інтернет); (ФК14) Здатність формувати нові конкурентоспроможні ідеї й реалізовувати їх у проектах (стартапах); (ФК15) Здатність до розробки і використання інтелектуальних технологій, методів штучного інтелекту для вирішення прикладних задач і підтримки прийняття рішень в робототехнічних системах.

Предмет навчальної дисципліни:

дипломний проєкт.

Програмні результати навчання, на формування та покращення яких спрямована дисципліна:

(ПРН01) Знати лінійну та векторну алгебру, диференціальне та інтегральне числення, теорію функцій багатьох змінних, теорію рядів, диференціальні рівняння для функції однієї та багатьох змінних, операційне числення, теорію ймовірностей та математичну статистику в обсязі, необхідному для розробки та використання інформаційних систем, технологій та інфокомунікацій, сервісів та інфраструктури організації; (ПРН02) Застосовувати знання фундаментальних і природничих наук, системного аналізу та технологій моделювання, стандартних алгоритмів та дискретного аналізу при розв’язанні задач проектування і використання інформаційних систем та технологій; (ПРН03) Використовувати базові знання інформатики й сучасних інформаційних систем та технологій, навички програмування, технології безпечної роботи в комп'ютерних мережах, методи створення баз даних та інтернет-ресурсів, технології розроблення алгоритмів і комп’ютерних програм мовами високого рівня із застосуванням об’єктноорієнтованого програмування для розв’язання задач проектування і використання інформаційних систем та технологій; (ПРН04) Проводити системний аналіз об’єктів проектування та обґрунтовувати вибір структури, алгоритмів та способів передачі інформації в інформаційних системах та технологіях; (ПРН05) Аргументувати вибір програмних та технічних засобів для створення інформаційних систем та технологій на основі аналізу їх властивостей, призначення і технічних характеристик з урахуванням вимог до системи і експлуатаційних умов, мати навички налагодження та тестування програмних і технічних засобів інформаційних систем та технологій; (ПРН06) Демонструвати знання сучасного рівня технологій інформаційних систем, практичні навички програмування та використання прикладних і спеціалізованих комп’ютерних систем та середовищ з метою їх запровадження у професійній діяльності; (ПРН07) Обґрунтовувати вибір технічної структури та розробляти відповідне програмне забезпечення, що входить до складу інформаційних систем та технологій; (ПРН08) Застосовувати правила оформлення проектних матеріалів інформаційних систем та технологій, знати склад та послідовність виконання проектних робіт з урахуванням вимог відповідних нормативно-правових документів для запровадження у професійній діяльності; (ПРН09) Здійснювати системний аналіз архітектури підприємства та його ІТ-інфраструктури, проводити розроблення та вдосконалення її елементної бази і структури; (ПРН10) Розуміти і враховувати соціальні, екологічні, етичні, економічні аспекти, вимоги охорони праці, виробничої санітарії, пожежної безпеки та існуючих державних і закордонних стандартів під час формування технічних завдань та рішень; (ПРН11) Демонструвати вміння розробляти технікоекономічне обґрунтування розроблення інформаційних систем та технологій та вміти оцінювати економічну ефективність їх впровадження; (ПРН20) На основі системного аналізу визначати вимоги до структури і складу інформаційного забезпечення робототехнічних систем.

Пререквізити та постреквізити дисципліни (місце в структурно-логічній схемі навчання за відповідною освітньою програмою)

Пререквізити

Дипломне проєктування базується на всіх дисциплінах, що вивчались в рамках навчального плану освітнього ступеня бакалавра.

Постреквізити

проєктування та реалізація реалізація інформаційного забезпечення робототехнічних систем, створення відповідної документації у вигляді пояснювальної записки та графічного матеріалу до дипломного проєкту.

Зміст навчальної дисципліни

Основні завдання дипломного проєктування: – систематизація, закріплення і розширення теоретичних знань, отриманих у процесі навчання за освітньою програмою бакалавра, та їх практичне використання при вирішенні конкретних інженерних, наукових, економіко-соціальних і виробничих питань у певній галузі професійної діяльності; – розвиток досвіду самостійної роботи, оволодіння методикою досліджень та експериментування, фізичного або математичного моделювання, використання сучасних інформаційних технологій у процесі розв’язання завдань, які передбачені завданням на атестаційну роботу; – визначення відповідності рівня підготовки здобувача вищої освіти вимогам освітньої програми, його готовності та спроможності до самостійної роботи в умовах ринкової економіки, сучасного виробництва, прогресу науки, техніки та культури. Бакалаврський дипломний проєкт повинен бути заснований на знаннях і навичках, отриманих при вивченні дисциплін за весь період навчання у вузі, і може частково базуватися на результатах курсового проєктування.

Навчальні матеріали та ресурси

Базова література

1. ПОЛОЖЕННЯ про екзаменаційну комісію та атестацію здобувачів вищої освіти в КПІ ім. Ігоря Сікорського – https://osvita.kpi.ua/node/35
2. Положення про організацію освітнього процесу в КПІ ім. Ігоря Сікорського - https://kpi.ua/regulations
3. Положення про систему запобігання академічному плагіату в КПІ ім. Ігоря Сікорського - https://osvita.kpi.ua/node/47
4. Оформлення текстових документів у навчальному процесі. Стандарт організації (кафедри) СОУ АУТС 01-15. Для студентів кафедри аавтоматики та управління в технічних системах [ / Уклад.: Я.Ю. Дорогий, Н.Б. Репнікова, О.І. Ролік, Л.Ю. Юрчук – К.: НТУУ «КПІ», 2015. – 27 с. (Редакція 2018 р.).

Допоміжна література

1. ДСТУ 8302:2015. Бібліографічне посилання. Загальні положення та правила складання. Київ, 2016. 17 с. (Інформація та документація).
2. ДСТУ 3582:2013. Скорочення слів і словосполучень українською мовою. Загальні вимоги та правила. Київ, 2014. 14 с.

Навчальний контент

Методика опанування навчальної дисципліни (освітнього компонента)

Організаційно процес виконання атестаційних робіт складається з наступних етапів: – підготовчого, який починається з вибору студентом теми та отримання індивідуального завдання від керівника щодо питань, які необхідно вирішити під час переддипломної практики за обраною темою (ознайомлення зі станом проблеми, збирання фактичних матеріалів, проведення необхідних спостережень, експериментів, досліджень тощо), включає освоєння програми переддипломної практики і завершується складанням та захистом звіту про її проходження; – основного, який починається одразу після захисту звіту про практику й завершується орієнтовно за два тижні до захисту дипломного проєкту, коли дипломний проєкт представляється для попереднього захисту. На цьому етапі атестаційна робота має бути повністю виконаною, перевіреною керівником та консультантами; – заключного, який включає перевірку на академічну доброчесність, отримання відгуку керівника та рецензії. Виконані атестаційні роботи з відгуком керівника подаються студентами на випускову кафедру не пізніше одного тижня до дня захисту в екзаменаційну комісію (ЕК). Завідувач кафедри приймає рішення про допуск до захисту та ставить візу на титульній сторінці атестаційної роботи студента. Рішення завідувача кафедри оформлюється відповідним протоколом засідання кафедри. Дипломний проєкт складається з текстової частини та графічної частини. Текстова частина проєкту має у стислій та чіткій формі розкривати творчий задум роботи, містити аналіз сучасного стану проблеми, методів вирішення завдань проєкту, обґрунтування їх оптимальності, методики та результати розрахунків, опис проведених експериментів, аналіз їх результатів і висновки з них; містити необхідні ілюстрації, ескізи, графіки, діаграми, таблиці, схеми, рисунки та ін. В ній мають бути відсутні загальновідомі положення, зайві описи, виведення складних формул тощо. Графічна частина містить щонайменше чотири графічних матеріали (схеми, діаграми і т.д.). Заключний етап — підготовка до виступу на засіданні екзаменаційної комісії та сама процедура захисту дипломного проєкту. В структурному відношенні доповідь студента на засіданні ЕК можна розділити на три частини, кожна з котрих представляє самостійний змістовний блок, однак в цілому вони логічно пов’язані і характеризують зміст проведеного дослідження. В першій частині доповіді необхідно представити тему проєкту, охарактеризувати актуальність обраної теми, дати опис проблеми, а також сформулювати мету та завдання проєкту. Друга, найбільша по обсягу частина, в послідовності, установленою логікою проведеного дослідження, характеризує кожен розділ роботи. При цьому особливу увагу приділяють методам, за допомогою яких отримано фактичний матеріал та підсумковим результатам. Закінчується доповідь заключною частиною, де представляються загальні висновки.

Самостійна робота студента/аспіранта

Політика та контроль

Політика навчальної дисципліни (освітнього компонента)

Студент зобов’язаний: • своєчасно вибрати тему дипломного проєкту та отримати попереднє завдання на ДП та рекомендації від керівника щодо підбору та опрацювання матеріалів під час проведення переддипломної практики; • регулярно, не менше одного разу на тиждень, інформувати керівника про стан виконання проєкту відповідно до календарного плану, надавати на його вимогу необхідні матеріали для перевірки; • самостійно виконувати індивідуальний дипломний проєкт або індивідуальну частину комплексного проєкту; • при розробленні питань враховувати сучасні досягнення науки і техніки, використовувати передові методики наукових та експериментальних досліджень, приймати обґрунтовані й оптимальні рішення із застосуванням системного підходу; • відповідати за правильність прийнятих рішень, обґрунтувань, розрахунків, якість оформлення текстового та графічного матеріалу, їх відповідність методичним рекомендаціям випускової кафедри щодо виконання атестаційних робіт, існуючим нормативним документам та стандартам вищої освіти; • дотримуватися календарного плану виконання роботи, встановлених правил поведінки в лабораторіях і аудиторіях, своєчасно та адекватно реагувати на зауваження та рекомендації керівника і консультантів ДП; • у встановлений термін подати дипломний проєкт для перевірки керівнику та консультантам і після усунення їх зауважень повернути керівнику для перевірки на академічний плагіат та отримання його відгуку; • отримати всі необхідні підписи на титульному листі проєкту, а також резолюцію завідувача випускової кафедри про допуск до захисту; • особисто подати дипломний проєкт, допущений до захисту, рецензенту; на його вимогу надати необхідні пояснення з питань, які розроблялися; • ознайомитися зі змістом відгуку керівника і рецензії та підготувати (у разі необхідності) аргументовані відповіді на їх зауваження при захисті проєкту у екзаменаційній комісії (ЕК). Вносити будь-які зміни або виправлення в атестаційну роботу після отримання відгуку керівника та рецензії забороняється; • пройти попередній захист на кафедрі; • надати на кафедру підготовлений та допущений до захисту дипломний проєкт з відгуком керівника і рецензією не менш ніж за тиждень до його захисту в екзаменаційній комісії; • своєчасно приєднатись до онлайн захисту дипломного проєкту або попередити завідувача випускової кафедри та голову ЕК (через секретаря ЕК) про неможливість присутності на захисті із зазначенням причин цього та наступним наданням документів, які засвідчують поважність причин. У разі відсутності таких документів ЕК може бути прийнято рішення про неатестацію його як такого, що не з’явився на захист дипломного проєкту без поважних причин, з подальшим відрахуванням з університету. Якщо студент не мав змоги заздалегідь попередити про неможливість своєї присутності на захисті, але в період роботи ЕК надав необхідні виправдні документи, ЕК може перенести дату захисту.

Види контролю та рейтингова система оцінювання результатів навчання (РСО)

Рейтингова оцінка з дипломного проєктування має дві складові. Перша складова характеризує якість роботи студента під час дипломного проєктування, пояснювальної записки та графічних матеріалів до дипломного проєкту. Друга складова характеризує якість захисту студентом дипломного проєкту. Після захисту кваліфікаційної роботи кожний член екзаменаційної комісії підсумовує бали за складовою якості кваліфікаційної роботи та складовою захисту кваліфікаційної роботи, зводить до рейтингової оцінки, і далі на закритому засіданні екзаменаційної комісії підраховується середня рейтингова оцінка, яка переводиться до оцінок за університетською шкалою (Таблиця 1). Розмір шкали першої складової дорівнює 70 балів, а другої складової – 30 балів.

Система рейтингових балів та критерії оцінювання

Перша складова виставляється за наступними критеріями:

– реалізація матеріалів проєкту:

• «відмінно», ппроєкт виконано за заявкою підприємства, установи; за матеріалами дипломного проєкту опубліковано наукову статтю, зроблено доповідь на конференції; розроблено макет пристрою; програмне забезпечення – 11-12 балів;
• «добре», проєкт виконано за інтересами навчального процесу кафедри – 9-10 балів;
• «задовільно», зовнішня апробація проєкту відсутня– 8 балів;
• «незадовільно», реалізацію матеріалів проєкту не здійснено –0 балів.

– обґрунтування актуальності мети проєкту, глибина аналізу стану рішення проблеми:

• «відмінно», аналіз стану проблеми здійснено за новітніми вітчизняними і зарубіжними джерелами– 8-9 балів;
• «добре», аналіз стану проблеми здійснено в основному за вітчизняними джерелами без використання періодичних науково-технічних іноземних видань– 6-7 балів;
• «задовільно», аналіз стану здійснено в основному за навчальною літературою та застарілими джерелами (більше 5 років) – 5 балів;
• «незадовільно», аналіз стану проблеми відсутній – 0 балів; #####- глибина розробки теоретичних засад проєкту:
• «відмінно», вибір теоретичних та/або експериментальних методів дослідження здійснено на підставі підходів системного аналізу – 8-9 балів;
• «добре», використані методи дослідження достатньо не обґрунтовані, глибина теоретичних досліджень проведена не в достатньому обсязі –6-7 балів;
• «задовільно», математичні моделі та обрахунки проведено без обґрунтування – 5 балів;
• «незадовільно», методи дослідження не було обрано – 0 балів;

– рівень виконання натурного експерименту або моделювання:

• «відмінно», використано самостійно розроблений макет, програму, дослідження проведено на сучасному технічному та методичному рівні– 9-10 балів;
• «добре», експерименти проводились на стандартному обладнанні, програмних засобах; вибір методу дослідження, методу моделювання зроблений вірно, але без достатнього обґрунтування – 7-8 балів;
• «задовільно», експерименти не проводились – 6 балів;
• «незадовільно», модель не було розроблено – 0 балів;

– рівень використання інформаційних технологій:

• «відмінно», використано декілька сучасних інформаційних технологій – 7 балів;
• «добре», використано лише один сучасний спеціальний програмний засіб – 6 балів;
• «задовільно», використовувались застарілі програмні засоби – 5 балів;
• «незадовільно», програмні засоби не використовувались – 0 балів;

– дотримання термінів календарного плану:

• «відмінно», завдання виконувались в повному обсязі відповідно до календарного плану – 5 балів;
• «добре», завдання в цілому виконувались відповідно до календарного плану, з деякими незначними затримками – 4 бали;
• «задовільно», завдання систематично виконувались з незначними затримками – 3 бали; -«незадовільно», завдання виконувались відповідно до календарного плану з суттєвими (кілька днів і більше) затримками – 0 балів;

– якість оформлення пояснювальної записки дипломного проєкту:

• «відмінно», вимоги стандартів повністю виконані, матеріал викладено, логічно, послідовно, чітко, у відповідності до вимог – 9-10 балів;
• «добре», вимоги стандартів виконані не повністю, є незначні відхилення від вимог – 7-8 балів;
• «задовільно», нечітке викладення матеріалу, є граматичні помилки; оформлення з порушеннями вимог відповідних стандартів– 6 балів;
• «незадовільно», оформлення не відповідає вимогам – 0 балів;

– якість підготовки ілюстративного матеріалу:

• «відмінно», ілюстративний матеріал повністю і логічно розкриває сутність роботи; вимоги стандартів виконуються повністю– 7-8 балів;
• «добре», ілюстративний матеріал не повністю розкриває сутність роботи; вимоги стандартів виконуються не повністю – 5-6 балів;
• «задовільно», ілюстративний матеріал представлено в недостатньому обсязі; вимоги стандартів виконуються не повністю – 4 бали;
• «незадовільно», ілюстративний матеріал відсутній – 0 балів;

Друга складова виставляється за наступними критеріями:

– якість доповіді на захисті та відповіді на запитання екзаменаційної комісії:

• «відмінно», студент чітко і повно розкрив мету проєкту, шляхи її досягнення, глибоко аргументує прийняті рішення. Відповіді на запитання демонструють уміння студента професійно відстоювати власну точку зору, а також і те, що він володіє професійними знаннями на сучасному рівні.– 27-30 балів;
• «добре», студент чітко і повно розкрив мету проекту, шляхи її досягнення, глибоко аргументує прийняті рішення, але припускається неістотних помилок і неточностей. Студент може професійно відстоювати власну точку зору. Відповіді на запитання є вірними по сутності, але не завжди достатньо повні та аргументовані.– 22-26 балів;
• «задовільно», доповідь про виконаний проєкт по сутності є вірною, але побудованою нелогічно, нечітко, є багато неточностей. Відповіді на запитання неповні, припущені істотні неточності в аргументуванні прийнятих рішень.– 18-21 балів;
• «незадовільно», доповідь не відповідає вимогам, студент не здатен відповісти на запитання –0 балів.

Сума балів, набраних за першою та другою складовою, переводиться до залікової оцінки згідно з таблицею:

Таблиця 1. Переведення рейтингових балів до оцінок за університетською шкалою

Додаткова інформація з дисципліни (освітнього компонента)

Робочу програму навчальної дисципліни (Силабус): Ухвалено кафедрою ІСТ (протокол №21 від 29.06.2023 р.) Погоджено Методичною комісією факультету (протокол № 11 від 30.06.2023 р.)