ПРОГРАМУВАННЯ -1. ОСНОВИ ПРОГРАМУВАННЯ - Робоча програма навчальної дисципліни (Силабус)
Реквізити навчальної дисципліни
Рівень вищої освіти | Перший (бакалаврський) |
Галузь знань | 12 Інформаційні технології |
Спеціальність | 126 Інформаційні системи та технології |
Освітня програма | Інформаційні управляючі системи та технології |
Статус дисципліни | Нормативна (цикл професійної та практичної підготовки ) |
Форма навчання | очна(денна) |
Рік підготовки, семестр | 1 курс, осінній семестр |
Обсяг дисципліни | 6 кредитів, 180 годин: лекції-54 год., лаборат. роботи - 36 год., СРС – 90 год. |
Семестровий контроль | екзамен, дві МКР, захист 2 практичних та 9 лабораторних робіт |
Розклад занять | http://rozklad.kpi.ua/Schedules/ScheduleGroupSelection.aspx |
Мова викладання | Українська |
Інформація про керівника курсу / викладачів | Лектор: ст.викладач Проскура Світлана Леонідівна, e-mail slproskura@gmail.com Лабораторні: Асистент: Драган Михайло Сергійович drahanmykhailokpi@gmail.com |
Розміщення курсу | https://do.ipo.kpi.ua/course/view.php?id=6959 |
Програма навчальної дисципліни
1. Опис навчальної дисципліни, її мета, предмет вивчання та результати навчання
Силабус освітнього компонента « Програмування -1. Основи програмування» складено відповідно до освітньої програми підготовки бакалаврів «Інформаційні управляючі системи та технології» спеціальності 126 – Інформаційні системи та технології
Метою навчальної дисципліни є формування та закріплення у студентів наступних компетентностей: (ЗК 1) Здатність до абстрактного мислення, аналізу і синтезу; (ЗК 2) Здатність застосовувати знання у практичних ситуаціях; (ЗК 6) Здатність до пошуку, оброблення та узагальнення інформації з різних джерел, (ФК 3), Здатність до проєктування, розробки, налагодження та вдосконалення системного, комунікаційного та програмно-апаратного забезпечення інформаційних систем та технологій, Інтернету речей (ІоТ), комп’ютерноінтегрованих систем та системної мережної структури, управління ними; (ФК 4) Здатність проєктувати, розробляти та використовувати засоби реалізації інформаційних систем, технологій та інфокомунікацій (методичні, інформаційні, алгоритмічні, технічні, програмні та інші); (ФК 17) Здатність застосовувати методи керування економічними, людськими та технічними ресурсами в процесі розробки інформаційних систем
Предмет навчальної дисципліни – це сукупність теоретичних знань та практичних прийомів структурного, процедурного, модульного програмування; вивчення та опрацювання основних структурних конструкції алгоритмічних мов програмування; опановування технологій розробки алгоритмів прикладних задач; кодування алгоритмів мовою програмування С++, налагодження програм, оцінювання достовірності отриманих результатів Програмні результати навчання, на формування та покращення яких спрямована дисципліна: (ПРН3) Використовувати базові знання інформатики, навички програмування, технології розроблення алгоритмів і комп’ютерних програм мовами високого рівня; (ПРН) Аргументувати вибір програмних засобів для створення інформаційних систем та технологій на основі аналізу їх властивостей, мати навички налагодження та тестування програмних засобів; (ПРН6) Демонструвати практичні навички програмування та використання прикладних і спеціалізованих комп’ютерних систем та середовищ з метою їх запровадження у професійній діяльності; (ПРН) Розробляти програмне забезпечення, що входить до складу інформаційних систем та технологій; (ПРН20) Вміти використовувати існуючі програмні засоби, компоненти та технології для побудови інформаційних управляючих систем; (ПРН21) Знати спеціалізовані мови та технології програмування.; (ПРН26) Вміти застосовувати інформаційні технології обробки, зберігання даних.
2. Пререквізити та постреквізити дисципліни
Для успішного засвоєння дисципліни студент повинен володіти освітніми компонентами: "Основи інформатики" середньої школи, а також базові знання із таких дисциплін: "Дискретна математика", “Вища математика”, “Аналітична геометрія та лінійна алгебра”. Компетенції, знання та уміння, одержані в процесі вивчення освітнього компонента є необхідними для подальшого вивчення освітніх компонентів: «Програмування 2 – Структури даних та алгоритми».
3. Зміст навчальної дисципліни
Розділ 1 Основні поняття та означення Тема 1.1 Поняття архітектури комп’ютера фон Неймана та програмного забезпечення Тема 1.2 Поняття алгоритму . Основні алгоритмічні структури. Тема 1.3 Мови програмування та засоби створення програм
Розділ 2. Елементи мови С/С++. Керування порядком обчислень. Тема 2.1 Базові поняття мов програмування Тема 2.2 Основи організації програм Тема 2.3 Управління послідовністю обчислень Тема 2.4 Рекурентні співвідношення
Розділ 3 Створення інтерфейсів WEB-застосувань з використанням React Тема 3.1 Концепція типів даних Тема 3.2 Покажчики та посилання
Розділ 4 Процедурно-орієнтоване програмування Тема 4.1 Підпрограми, їх різновиди та способи використання Тема 4.2 Передача параметрів у функцію. Перевантаження функцій Тема 4.3 Рекурсія
Розділ 5. Масиви. Одновимірні масиви. Багатовимірні масиви Тема 5.1 Одновимірні масиви Тема 5.2 Багатовимірні масиви та масиви покажчиків. Тема 5.3 Символьні масиви і рядки
Розділ 6. Основи модульного програмування Тема 6.1 Організація багатофайлових програм Тема 6.2 Основні парадигми програмування
4 Навчальні матеріали та ресурси
4.1 Базова література
- Алгоритмізація та програмування. Ковалюк Т. В : Підручник. — Львів: «Магнолія », — 400 с https://docplayer.net/92869972-Algoritmizaciya-ta-programuvannya.html
- Fundamentals of C++ Programmin. Richard L. Halterman School of Computing Southern Adventist University.2018
- Програмування на С++. В прикладах та задачах. Васильєв Олексій.
- Уроки програмування на С++. aCode URL: https://acode.com.ua/uroki-po-cpp/
- Дейтел Х. М. Як програмувати на С++; пер с англ. / Х. М. Дейтел, П. Дж. Дейтел. –2008. – 1456 с.
- C++ language documentation. https://learn.microsoft.com/en-us/cpp/cpp/?view=msvc-170
4.2. Допоміжна
- С++ і С++ Builder . Я.М. Глинський, В.Є. Анохін, В.А. Ряжська
https://programming.in.ua/files/programming/book/glynskiy-c-plus-plus-builder.rar
2 C++ Annotations Version 12.2.0 Frank B. Brokken. University of Groningen, PO Box 407, http://www.icce.rug.nl/documents/cplusplus/
3 Stephen Prata The C++ Programming Language Lectures and Exercises
4 Канал Програмування мовою С++ https://www.youtube.com/watch?v=X5nBT37lfVk&list=PLDoFqsgVaX0Z7lgvvz130eF4fcscIrrFw&index=1
5 С++. Основи програмування. Теорія та практика: підручник / [О. Г. Трофименко, Ю. В. Прокоп, І. Г. Швайко, Л. М. Буката та ін.] ; за ред. О. Г. Трофименко. – Одеса : Фенікс, 2010. – 544 с.
6 Головна сторінка середовища MS Visual Studio [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://visualstudio.com
7 Головна сторінка MSDN [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://msdn.microsoft.com
Навчальний контент
Методика опанування навчальної дисципліни (освітнього компонента)
Лекційні заняття
Матеріали для вивчення дисципліни розміщені в електронному вигляді у середовищі Clasroom. Контент доступний студенту із будь-якого місця в мережі Інтернет. Лекції по дисципліні проводяться із використанням сучасних мультимедійних презентаційних технологій.
№ п/п | Назва теми лекції та перелік основних питань | Кількість ауд.годин |
---|---|---|
Розділ 1 Основні поняття та означення. алгоритмізація | ||
1 | Тема 1.1 Поняття архітектури комп’ютера фон Неймана та програмного забезпечення. Системи числення. Основні питання . Архітектура комп’ютерів фон Неймана. Принцип використання двійкової системи числення. Інформація в пам’яті комп’ютера. Позиційні системи числення. Зображення чисел у комп’ютері. Програмне забезпечення. Засоби створення програм. Поняття операційних систем. Прикладне програмне забезпечення. | 2 |
2 | Тема 1.2 Поняття алгоритму й основні алгоритмічні структури Основні питання Основні питання: Алгоритмізація. Поняття алгоритму. Властивості алгоритмів. Елементи теорії алгоритмів. Засоби опису алгоритмів. Правила побудови схем алгоритмів. Класифікація алгоритмів. Побудова лінійних, розгалужених та циклічних алгоритмів для розв’язання задач. | 2 |
Розділ 2. Розділ 2. Мови програмування. Транслятори. Елементи мови С/С++. | ||
3 | Тема 2.1 Мови програмування. Покоління мов програмування. Класифікація мов програмування. Огляд сучасних мов програмування. Транслятори. Інтегрованні середовища розробки (IDE). Основні питання: Історія розвитку мови С /С++. Класифікація мов програмування. Огляд сучасних мов програмування. Переваги та можливості мови С++. | 2 |
4 | Тема 2.2 Структура програми мовою С/С++. Змінні. Сталі.Атомарні типи даних.Арифметичні вирази мовою С++. Операції інкременту та декременту. Основні питання: Типи даних. Зміна . Константа. Іменування змінних, сталих Операції інкременту, декременту. Організація введення-виведення даних. Синтаксис та семантика мови програмування. | 2 |
Розділ 3. Керування порядком обчислень. Цикли і розгалуження в С++ | ||
5 | Тема 3.1 Програмування лінійних структур. Основні питання: Класифікація програм. Програмування лінійних алгоритмів.Основні функції модуля math. Арифметичні вирази. Синтаксис та семантика мови програмування. Прості лінійні програми. Оператор присвоєння, особливості його реалізації. | 2 |
6 | Тема 3.2 Програмування розгалужених процесів: Основні питання: Прості та складені логічні вирази. Логічні операції. Операторний блок. Умовні оператори: if, if-else. Оператор поліваріантного вибору switch-case. Тернарний оператор. | 2 |
7 | Тема 3.3 Програмування арифметичних циклічних процесів. Основні питання: цикл з наперед відомою кількістю повторень , особливості реалізації. Кoманда for. | 2 |
8 | Тема 3.4 Програмування ітераційний циклічних процесів. Основні питання: цикл із передумовою, цикл із постумовою, особливості їх реалізації: while , do-while Рекомендації щодо вибору циклів. | 2 |
9 | Тема 3.5 Модульна контрольна робота №1 (МКР-1) На контрольну роботу виноситься увесь попередній матеріал, що включає теоретичну та практичну частини розділів № 1-2. | 2 |
Розділ 4 Вказівники та посилання. Функції. Перевантаження функцій | ||
10 | Тема 4.1 Вказівники та посилання Основні питання: Вказівники та посилання. Поняття, опис, особливості їх реалізації у С/С++. Дії над покажчиками та посиланнями. Подвійний вказівник, його опис.** | 2 |
11 | Тема 4.2 Функції. Параметри і аргументи функцій. Глобальні і локальні змінні. Основні питання: Створення функції. Параметри і аргументи функцій. Використовування інструкції return. Області видимості. Глобальні і локальні змінні. Розташування глобальних і локальних змінних в оперативній пам’яті. | 2 |
12 | Тема 4.3 Передача параметрів у функцію. Основні питання: Програмний стек.* Способи передачі параметрів у підпрограми, особливості реалізації. Функції з аргументами за замовчуванням, особливості їх реалізації у С/С++. Використання вказівників та посилань при роботі з функціями. Вказівники, як аргументи функцій. | 2 |
13 | Тема 4.4 Перевантаження функцій. Шаблони функцій Основні питання: Поняття перевантаження функції, механізм перевантаження. Вбудовані функції. Шаблони функцій. Механізм застосування шаблонів | 2 |
14 | Тема 4.5 Рекурсія Основні питання: Поняття рекурсії. Рекурсивне занурення та рекурсивне повернення, глибина рекурсії. Особливості реалізація рекурсії мовою С/С++. Приклади програм. | 2 |
Розділ 5. Масиви. Одновимірні та багатовимірні масиви | ||
15 | Тема 5.1 Одновимірні масиви. Основні питання: Поняття регулярного типу (масиву). Базові операції обробки одновимірних масивів. Одновимірні масиви: оголошення, ініціалізація, доступ до елементів. Особливості реалізації одновимірних масивів у С/С++. Базові операції обробки одновимірних масивів, адресна арифметика. | 2 |
16 | Тема 5.2 Одновимірні масиви. Вказівники та масиви. Масиви як параметри функції. Основні питання: Особливості реалізації одновимірних масивів у С/С++. Типові алгоритми обробки одновимірних масивів. Сортування масиву. Пошук в масиві методом перебірання елементів. Метод бісекції (бінарний пошук). | 2 |
17 | Тема 5.3 Багатовимірні масиви та масиви покажчиків. Основні питання: Багатовимірні масиви: оголошення, ініціалізація, доступ до елементів. Опис і доступ до елементів багатомірних масивів. Введення і виведення двовимірних масивів (матриць).Головна і побічна діагоналі | 2 |
18 | Тема 5.4 Базові операції обробки багатовимірних масивів, їх реалізація. Типові алгоритми обробки багатовимірних масивів. Масиви-параметри, особливості їх реалізації у С/С++ Основні питання: Підсумовування елементів двомірного масиву та їх кількості. Визначення екстремумів і знаходження суми елементів рядків, стовпців і діагоналей матриць. Пошук. в двомірному масиві Визначення екстремумів в матриці. | 2 |
18 | Тема 5.5 Базові операції обробки багатовимірних масивів, їх реалізація. Типові алгоритми обробки багатовимірних масивів. Масиви-параметри, особливості їх реалізації у С/С++ Основні питання: Підсумовування елементів двомірного масиву та їх кількості. Визначення екстремумів і знаходження суми елементів рядків, стовпців і діагоналей матриць. Пошук. в двомірному масиві Визначення екстремумів в матриці. | 2 |
19 | Тема 5. 5 Символьні масиви. Рядки. Основні питання: Рядки символів і дії з ними. Введення-виведення рядків. Операції з рядками. Функції для опрацювання рядків. Функції бібліотеки STL для опрацювання рядків. Розв’язання криптографічних задач. Поняття рядка як типу даних. Тип даних stringРядки-параметри. | 2 |
Розділ 6 Організація пам’яті у C/C++ | ||
20 | Тема 6.1 Статичне та локальне виділення пам’яті у С/С++. Статичні змінні та масиви. Основні питання: робота зі статичними та локальними змінними та масивами | 2 |
21 | Тема 6.2 Статичне та локальне виділення пам’яті у С/С++. Статичні змінні та масиви. Основні питання: робота зі статичними та локальними змінними та масивами. | 2 |
22 | Тема 6.3 Динамічні двовимірні та символьні масиви. Основні питання: Динамічне оголошення двовимірних масивів. Обробка динамічних двовимірних масивів. Масиви вказівників. Динамічне оголошення символьних масивів :рядків. Обробка динамічних символьних масивів. | 2 |
Розділ 7. Файлові структури даних | ||
23 | Тема 7.1 Файли. Бінарний файловий та текстовий доступи мовою С. Основні питання: Робота з файлами в С. Види файлового доступу. Загальна послідовність роботи з файлами. Структура FILE. Бінарний файловий доступ. Функції fread, fwrite. Функції для роботи з файловим вказівниками: fseek, ftell. Текстовий файловий доступ. Функції fscanf, fprintf.** | 2 |
24 | Тема 7.2 Файлові потоки введення та виведення мовою С++. Класи ifstream, ofstream. Основні питання: Класи ifstream, ofstream. Бінарний потоковий файловий доступ. Методи read і write. Текстовий потоковий файловий доступ. Операції запису в потік та читання з потоку. Використання файлів при розв’язанні задач. | 2 |
25 | Модульна контрольна робота №2 (МКР-2) На контрольну роботу виноситься увесь попередній матеріал, що включає теоретичну та практичну частини розділів № 3-7. | 2 |
Розділ 8. Структури. Введення в об’єктно-орієнтоване програмування | ||
26 | Тема 8.1 Структури. Масиви структур. Обробка бази даних з використанням структур Основні питання: Класифікація Змінні типу «структура». Структури і операції з ними. Доступ до елементів структур. Масиви структур. Обробка бази даних з використанням структур. Вказівники на структуру. Передача по посиланню членів масивів структур.Структура даних – об’єднання. | 2 |
27 | Тема 8.2 Введення в об’єктно-орієнтоване програмування. Мета та задачі об’єктно-орієнтованого програмування (ООП). Ідеологія ООП. Основні питання: Концепції об'єктно-орієнтованого програмування. Інкапсуляція властивостей об'єктів.Класи. Перше знайомство. Введення в класи Об'єкти і класи. Конструктори | 2 |
ВСЬОГО | 54 |
Практичні роботи
№ п/п | Назва практичної роботи | Кількість годин |
---|---|---|
1 | Лабораторна робота №1. Системи числення. Перетворення чисел з однієї системи числення в інші. | 1 |
2 | Лабораторна робота №2. Основи алгоритмізації. Побудова блок-схем лінійних, розгалужених та циклічних алгоритмів. | 1 |
ВСЬОГО | 2 |
Лабораторні роботи
№ п/п | Назва лабораторної роботи | Кількість годин |
---|---|---|
1 | Лабораторна робота №1.Реалізація лінійних алгоритмів. Лінійні програми | 2 |
2 | Лабораторна робота №2. Реалізація розгалужених алгоритмів. Оператори if , if-else, switch-case. Логічні вирази , операції . | 4 |
3 | Лабораторна робота №3.Реалізація циклічних алгоритмів. Арифметичні цикли. Оператор for.я | 4 |
4 | Лабораторна робота №4. Реалізація циклічних алгоритмів. Ітераційні цикли. Оператори while, do- while. | 4 |
5 | Лабораторна робота №5. Реалізація алгоритмів з використанням функцій та покажчиків | 4 |
6 | Лабораторна робота №6. ООдновимірні масиви. Обробка одновимірних масивів. | 4 |
7 | Лабораторна робота №7. Багатовимірні масиви. Обробка двовимірних масивів. | 4 |
8 | Лабораторна робота №8. Робота з рядками мовою С/С++ | 4 |
9 | Лабораторна робота №9. Текстові файли мовою С/С++ | 4 |
Всього | 34 |
Лабораторні заняття виконуються з використанням мов програмування С/С++, та версій середовищ розробки програм (IDE), які надаються розробниками для навчальних цілей безкоштовно. Під час їх проведення використовуються методичні вказівки до виконання лабораторних робіт по дисципліні. В умовах дистанційного навчання усі види занять, у тому числі контрольні заходи, проводяться з використанням сервісу Zoom.
Самостійна робота студента
№ з/п | Вид самостійної роботи | Кількість годин СРС |
---|---|---|
1 | Підготовка до лабораторної робіти №1 | 5 |
2 | Підготовка до лабораторної робіти №2 | 5 |
3 | Підготовка до лабораторної робіти №3 | 6 |
4 | Підготовка до лабораторної робіти №4 | 6 |
5 | Підготовка до лабораторної робіти №5 | 6 |
6 | Підготовка до лабораторної робіти №6 | 6 |
7 | Підготовка до лабораторної робіти №7 | 6 |
8 | Підготовка до лабораторної робіти №8 | 6 |
9 | Підготовка до лабораторної робіти №9 | 6 |
10 | Підготовка до МКР | 12 |
11 | Підготовка до екзамену | 26 |
Всього | 90 |
Політика та контроль
6. Політика навчальної дисципліни (освітнього компонента)
Як викладач, так і студент зобов’язані дотримуватись Кодексу честі Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут» Основні положення політики:
відвідування лекційних та лабораторних робіт є обов’язковою складовою вивчення матеріалу;
під час проведення лекції, викладач користується власним презентаційним матеріалом з демонстрацією практичної частини на комп’ютері з встановленим інтегрованим середовищем розробки;
всі матеріали поточної лекції, лабораторних та самостійних робіт, додаткових матеріалів, літератури розміщуються викладачем у середовищі Classroom.
після виконання лабораторних та самостійних робіт, студенти розміщують їх в Classroom. ( В Classroom можна розмістити посилання на власну папку на Гугл-Диску);
до кожної лабораторної роботи студенти виконують проміжний тест, оцінка за який входить до складу загальної оцінки за лабораторну роботу;
на лекції бажано не відволікати викладача від викладання матеріалу. Усі питання, уточнення та ін. студенти задають в кінці лекції у відведений для цього час;
у випадку виявлення факту академічної недоброчесності лабораторна або самостійна робота не зараховується;
заохочувальні бали виставляються за: участь у факультетських та інститутських олімпіадах з навчальних дисциплін, участь у конкурсах з ІТ-технологій, підготовка оглядів наукових праць, ; презентацій по одній із тем СРС дисципліни тощо. Кількість заохочуваних балів не більше 10;
штрафні бали виставляються за: невчасну здачу лабораторної та самостійної робіт. За перший прострочений тиждень , після дедлайну, знімається 10% від загального балу кожної лабораторної або самостійної робіти; за другий -10%; за третій і вище – по 5% за кожну роботу. Бали не знімаються, якщо студент надає довідку, яка свідчить про причину невчасної здачі лабораторної або самостійної робіт. Кількість штрафних балів не більше 10. .
7. Види контролю та рейтингова система оцінювання результатів навчання (РСО)
Поточний контроль Рейтинг студента з дисципліни кладається з балів, які він отримує за:
- виконання та захист 9 лабораторних робіт;
- виконання та захист 2 практичних робіт;
- виконання 2-х модульних контрольних робіт (МКР-1, МКР-2);
- проміжні тести для перевірки засвоєння вивченого матеріалу;
- заохочувальні бали;
- штрафні бали (віднімаються від загальної суми оцінювання лабораторної або самостійної робіт (див. вище) ;
Семестровий контроль - екзамен
8. Система рейтингових (вагових) балів та критерії оцінювання
8.1 Практичні роботи
Вагові бали кожної практичної роботи наведені у Таблиці 1. Сумарний ваговий бал за даний контрольний захід складає 2 бали. Критерії оцінювання практичних робіт включають якість їх виконання та захист.
Таблиця 1 – Вагові бали та критерії оцінювання практичних робіт
№ п/п | Назва практичної роботи | Кількість ауд. годин |
---|---|---|
1 | Системи числення. Перетворення чисел з однієї системи числення в інші. | 1 |
2 | Основи алгоритмізації. Побудова блок-схем лінійних, розгалужених та циклічних алгоритмів. | 1 |
Кожна практична робота оцінюється максимальною оцінкою в 1 бал за:
де,
“відмінно”, повна відповідь (не менше 95% потрібної інформації); --- 0,95 - 1 бал;
“добре”, достатньо повна відповідь (не менше 75% потрібної інформації, або незначні неточності) --- 0.75 -0,94 бали; “задовільно”, неповна відповідь (не менше 60% потрібної інформації та деякі помилки) --- 0,6 - 0,74бали;
“незадовільно”, незадовільна відповідь. --- < 0,6 балів
Максимальна сумарна оцінка за 2 практичні роботи --- 2 бали
8.2 Лабораторні роботи
Вагові бали кожної лабораторної роботи наведені у Таблиці 1. Сумарний ваговий бал за даний контрольний захід складає 36 балів. Критерії оцінювання лабораторних робіт включають якість їх виконання та захист.
Таблиця 2 – Вагові бали та критерії оцінювання лабораторних робіт
№ п/п | Назва роботи | Виконання | Захист | Звіт | Сума балів |
---|---|---|---|---|---|
1 | Реалізація лінійних алгоритмів. Лінійні програми | 0,5 | 1 | 0,5 | 2 |
2 | Реалізація розгалужених алгоритмів. Оператори if , if-else, switch-case. Логічні вирази , операції | 1 | 2 | 1 | 4 |
3 | Реалізація циклічних алгоритмів. Арифметичні цикли. Оператор for. | 1 | 2 | 1 | 4 |
4 | Реалізація циклічних алгоритмів. Ітераційні цикли. Оператори while, do- while. | 1 | 2 | 1 | 4 |
5 | Реалізація алгоритмів з використанням функцій та покажчиків | 1 | 2 | 1 | 4 |
6 | Одновимірні масиви. Обробка одновимірних масивів. | 1 | 2 | 1 | 4 |
7 | Багатовимірні масиви. Обробка двовимірних масивів. | 1 | 2 | 1 | 4 |
8 | Робота з рядками мовою С/С++ | 1 | 2 | 1 | 4 |
9 | Текстові файли мовою С/С++ | 1 | 2 | 1 | 4 |
Разом за лабораторні роботи. | 8,5 | 17 | 8,5 | 34 |
Перша лабораторна робота оцінюється максимальною оцінкою в 2 бали за:
Виконання --- 0,5 бал
Захист ЛР --- 1 бал
Звітний документ --- 0,5 бал
де,
“відмінно”, повна відповідь (не менше 95% потрібної інформації); --- 1,9 - 2 бали;
“добре”, достатньо повна відповідь (не менше 75% потрібної інформації, або незначні неточності) --- 1.5 - 1,89 бали; “задовільно”, неповна відповідь (не менше 60% потрібної інформації та деякі помилки) --- 1,2 - 1,49 бали;
“незадовільно”, незадовільна відповідь. --- < 1,2 балів.
Лабораторні роботи №№ 2-9 оцінюється максимальною оцінкою в 4 бали за кожну роботу:
Виконання --- 1 бал
**Захист ЛР --- 2 бали **
Звітний HTML-документ --- 1 бал
де,
“відмінно”, повна відповідь (не менше 95% потрібної інформації); --- 3,8 - 4 балів;
“добре”, достатньо повна відповідь (не менше 75% потрібної інформації, або незначні неточності) --- 3.0 -3,79 балів;
“задовільно”, неповна відповідь (не менше 60% потрібної інформації та деякі помилки) --- 2,4 - 2,99 бали;
“незадовільно”, незадовільна відповідь. --- < 2,4 балів/
Максимальна сумарна оцінка за 9 лабораторних робіт --- 34 бали
8.3 Модульні контрольні роботи
Кожна модульна контрольна робота оцінюється максимальною оцінкою в 7 балів де, “відмінно”, повна відповідь (не менше 95% потрібної інформації): складання тесту (1 бал); --- 6,65 - 7 балів; “добре”, достатньо повна відповідь (не менше 75% потрібної інформації, або незначні неточності); --- 5,25 - 6,64 балів; “задовільно”, неповна відповідь (не менше 60% потрібної інформації та деякі помилки); --- 4,2 - 5.24 бали; “незадовільно”, незадовільна відповідь. --- < 4,2 балів
Максимальна сумарна оцінка за модульні контрольні роботи --- 14 балів Модульні контрольні виконуються у вигляді тестів
8.4 Заохочувальні бали
за виконання творчих робіт (наприклад, участь у факультетських та інститутських олімпіадах з навчальних дисциплін, участь у конкурсах робіт, підготовка оглядів наукових праць тощо); за активну роботу на лекції (питання, доповнення, зауваження за темою лекції, коли лектор пропонує студентам задати свої питання) 1-2 бали, але в сумі не більше 10;
8.5 Штрафні бали
За кожне заняття запізнення з поданням лабораторної до захисту від встановленого терміну оцінка знижується на 0,5 бал. В сумі не більше 10 балів; При наяності довідки або інших вагомих причин – бали не знімаються
8.6 Умови позитивної проміжної атестації
Для отримання “зараховано” з першої проміжної атестації (8 тиждень) студент повинен мати не менше ніж 12 балів (за умови, якщо на початок 8 тижня згідно з календарним планом контрольних заходів “ідеальний” студент має отримати 22 балів). Для отримання “зараховано” з другої проміжної атестації (14 тиждень) студент повинен мати не менше ніж 18 балів (за умови, якщо на початок 14 тижня згідно з календарним планом контрольних заходів “ідеальний” студент має отримати 25 балів).
8.7 Розрахунок шкали рейтингу R_D:
Максимальна сума вагових балів контрольних заходів протягом семестру складає: Rc = 36+14 = 50 балів
Екзаменаційна складова шкали дорівнює 50% , а саме: R_E=R_C 0,5/(1-0,5)=50 балів.
Таким чином, **рейтингова шкала з дисципліни складає **
R_D= Rc+ R_E= 50+50 =100 балів.
Необхідною умовою допуску до екзамену є:
- виконання 9 лабораторних робіт на оцінку не нижче ніж “задовільно” +звітний документ ;
- виконання МКР не нижче ніж на оцінку “задовільно”.
- виконання 2 практичних робіт на оцінку не нижче ніж “задовільно” +звітний документ ;
- виконання МКР не нижче ніж на оцінку “задовільно”.
8.8 Критерії екзаменаційного оцінювання:
Екзаменаційне завдання складається з двох частин: практичної та теоретичної. В практичній частині екзаменаційної роботи необхідно написати програмний код, згідно завдання, виданого викладачем.
Ваговий бал практичної частини екзаменаційної роботи – 25 балів.
Критерії оцінювання якості практичної частини роботи: “відмінно”, повна відповідь (не менше 95% потрібної інформації); --- 23,75-25 бали “добре”, достатньо повна відповідь (не менше 75% потрібної інформації, або незначні неточності); --- 18,75 -23,74 балів “задовільно”, неповна відповідь (не менше 60% потрібної інформації та деякі помилки); --- 15-18,74 балів “незадовільно”, незадовільна відповідь. --- < 15 балів
Ваговий бал теоретичної частини екзаменаційної роботи – 25 балів.
Критерії оцінювання якості теоретичної частини роботи: “відмінно”, повна відповідь (не менше 95% потрібної інформації); --- 23,75-25 бали “добре”, достатньо повна відповідь (не менше 75% потрібної інформації, або незначні неточності); --- 18,75 - 23,74 балів “задовільно”, неповна відповідь (не менше 60% потрібної інформації та деякі помилки); --- 15-18,74 балів “незадовільно”, незадовільна відповідь. --- < 15 балів
У підсумку за складання практичної та теоретичної частини екзаменаційного завдання студент отримує: “відмінно” --- 47,5 -50 балів “дуже добре” --- 43,5-47,4 балів “добре” --- 37,5-43,4 балів “задовільно” --- 32,5-37,4балів “достатньо” --- 30-32,4 балів “незадовільно” --- < 30 балів
Таблиця 3 – Таблиця відповідності рейтингових балів оцінкам за університетською шкалою
Кількість балів ( R_D=r_C+r_E) | Оцінка |
---|---|
100-95 | Відмінно |
94-85 | Дуже добре |
84-75 | Добре |
74-65 | Задовільно |
64-60 | Достатньо |
Менше 60 | Незадовільно |
Не виконані умови допуску | Не допущено |
Додаткова інформація з дисципліни (освітнього компонента) Перелік питань, які виносяться на семестровий контроль розміщений в Moodle
Робочу програму навчальної дисципліни (силабус): Складено ст.викладачем Проскурою Світланою Леонідівною Ухвалено Кафедрою ІСТ протокол № 16 від 12.06.24 Погоджено Методичною комісією факультету протокол № 10 від 21.06.24