КОМП’ЮТЕРНІ МЕРЕЖІ
Силабус освітнього компонента
Реквізити навчальної дисципліни
Рівень вищої освіти | Перший (бакалаврський) |
Галузь знань | 12 Інформаційні технології |
Спеціальність | 126 Інформаційні системи та технології |
Освітня програма | Інтегровані інформаційні системи |
Статус дисципліни | Обов’язкова (нормативна) |
Форма навчання | Очна (денна) |
Рік підготовки, семестр | 1 курс, осінній семестр |
Обсяг дисципліни | 4 кредити ECTS /120 годин (36 годин лекцій, 18 годин лабораторних робіт, 66 годин – СРС) |
Семестровий контроль/ контрольні заходи | Екзамен |
Розклад занять | 1 лекція (2 години) 1 раз на тиждень; 1 лабораторна робота (2 години) 1 раз на 2 тижні. |
Мова викладання | Українська |
Інформація про керівника курсу / викладачів | Завідувач кафедри, д.т.н., проф. Ролік Олександр Іванович, o.rolik@kpi.ua, https://t.me/Oleksandr_Rolik |
Розміщення курсу | https://classroom.google.com/c/NjMzNjU5NTA1OTc3| |
Програма навчальної дисципліни
1. Опис навчальної дисципліни, її мета, предмет вивчання та результати навчання
Опис дисципліни
В наш час усі інформаційні системи мають розподілену структуру, і дистанційний доступ до інформаційних ресурсів цих систем через локальні та глобальні комп’ютерні мережі отримує велика кількість користувачів та інших систем. В основі сучасних інформаційних систем лежить розвинена ІТ-інфраструктура, яка, зокрема, містить багаточисельні обчислювальні ресурси, які надають різноманітні сервери. Ці сервери поєднуються комп’ютерними мережами, які створюються з використанням багаточисельних мережевих технологій. Здобувачі освіти за освітньою програмою «Інтегровані інформаційні системи» мають знати не лише технології побудови комп’ютерних мереж верхнього рівня ієрархії інформаційних систем, а також і технології комп’ютерних мереж рівня виробництва, мереж, які використовуються в системах управління розподіленими об’єктами, мереж, які поєднують давачі, виконуючі пристрої, контролери та сервери в системах IoT. Від ефективності функціонування комп’ютерних мереж залежить ефективність функціонування інформаційних систем усіх рівнів ієрархії, тому майбутній фахівець з інформаційних систем та технологій має знати: сучасні технології побудови комп’ютерних мереж; місце комп’ютерних мереж в інформаційних мережах; вплив особливостей функціонування комп’ютерних мереж, побудованих за окремими специфікаціями, на функціонування інформаційних систем; яким чином забезпечити взаємодію компонентів розподілених інформаційних систем різних рівнів ієрархії задля побудови інтегрованих інформаційних систем. Силабус освітнього компонента «Комп’ютерні мережі» складено відповідно до освітньої програми підготовки бакалаврів «Інтегровані інформаційні системи» спеціальності 126 – Інформаційні системи та технології.
Мета навчальної дисципліни
Метою навчальної дисципліни є формування та закріплення у студентів наступних компетентностей: ФК3. Здатність до проєктування, розробки, налагодження та вдосконалення системного, комунікаційного та програмно-апаратного забезпечення інформаційних систем та технологій, Інтернету речей (ІоТ), комп’ютерноінтегрованих систем та системної мережної структури, управління ними. ФК4. Здатність проєктувати, розробляти та використовувати засоби реалізації інформаційних систем, технологій та інфокомунікацій (методичні, інформаційні, алгоритмічні, технічні, програмні та інші). ФК10. Здатність вибору, проєктування, розгортання, інтегрування, управління, адміністрування та супроводжування інформаційних систем, технологій та інфокомунікацій, сервісів та інфраструктури організації. ФК12. Здатність управляти та користуватися сучасними інформаційно- комунікаційними системами та технологіями (у тому числі такими, що базуються на використанні Інтернет).
Предмет навчальної дисципліни
Теоретичні та практичні основи побудови та функціонування комп'ютерних мереж.
Результати навчання
ПРН3. Використовувати базові знання інформатики й сучасних інформаційних систем та технологій, навички програмування, технології безпечної роботи в комп’ютерних мережах, методи створення баз даних та інтернет-ресурсів, технології розроблення алгоритмів і комп’ютерних програм мовами високого рівня із застосуванням об’єктно-орієнтованого програмування для розв’язання задач проєктування і використання інформаційних систем та технологій. ПРН4. Проводити системний аналіз об’єктів проєктування та обґрунтовувати вибір структури, алгоритмів та способів передачі інформації в інформаційних системах та технологіях. ПРН5. Аргументувати вибір програмних та технічних засобів для створення інформаційних систем та технологій на основі аналізу їх властивостей, призначення і технічних характеристик з урахуванням вимог до системи і експлуатаційних умов; мати навички налагодження та тестування програмних і технічних засобів інформаційних систем та технологій. ПРН6. Демонструвати знання сучасного рівня технологій інформаційних систем, практичні навички програмування та використання прикладних і спеціалізованих комп’ютерних систем та середовищ з метою їх запровадження у професійній діяльності. ПРН7. Обґрунтовувати вибір технічної структури та розробляти відповідне програмне забезпечення, що входить до складу інформаційних систем та технологій. ПРН9. Здійснювати системний аналіз архітектури підприємства та його ІТ інфраструктури, проводити розроблення та вдосконалення її елементної бази і структури. ПРН 15. Знати та застосовувати професійні стандарти і інші нормативно-правові документи в галузі інформаційних систем та технологій. ПРН17. Знати методології та технології проєктування та реалізації інформаційних управляючих систем та технологій підтримки прийняття рішень. Вміти використовувати існуючі засоби, компоненти та технології для побудови інформаційних управляючих систем та технологій підтримки управлінських рішень. ПРН19. Вміти розв’язувати складні непередбачувані задачі і проблеми у спеціалізованих сферах професійної діяльності та/або навчання, що передбачають збирання та інтерпретацію та аналіз інформації (даних), вибір методів та інструментальних засобів, застосування інноваційних підходів.
2. Пререквізити та постреквізити дисципліни
Пререквізити
Для успішного засвоєння дисципліни студент повинен володіти освітніми компонентами: Операційні системи; Спеціальні розділи математики. Частина 1. Дискретна математика; Теорія алгоритмів.
Постреквізити
Компетенції, знання та уміння, одержані в процесі вивчення освітнього компонента є необхідними для подальших освітніх компонентів: «Організація науково-інноваційної діяльності» та проведення наукової роботи аспіранта.
3. Зміст навчальної дисципліни
Розділ 1. Принципи побудови комп’ютерних мереж Тема 1.1. Призначення та принципи організації комп'ютерних мереж. Тема 1.2. Архітектура комп'ютерних мереж. Тема 1.3. Топології комп’ютерних мереж. Тема 1.4. Мережі з фіксованими та змінними направленнями зв’язків. Розділ 2. Еталонна модель взаємодії відкритих систем (ЕМВВС) Тема 2.1. Принципи рівневої організації ЕМВВС. Тема 2.2. Надання сервісу в ЕМВВС. Тема 2.3. Рівні ЕМВВС. Тема 2.4. Принципи передачі даних в ЕМВВС. Тема 2.5. Порівняння моделі та стеку OSI з моделлю та стеком TCP/SP Розділ 3. Управління множинним доступом до середовища передачі даних Тема 3.1. Ресурсні компоненти управління доступом до середовища (УДС). Тема 3.2. Методи множинного доступу. Тема 3.3. Рівнорангові системи без опитування. Тема 3.4. Різновиди протоколів ALOHA. Розділ 4. Мережі з централізованим управлінням Тема 4.1. Особливості мереж, які використовуються в системах управління розосередженими об'єктами. Тема 4.2 Методи централізованого управління множинним доступом до середовища передавання даних. Тема 4.3. Технічні засоби мережі з мультиплексними каналами зв'язку. Тема 4.4. Формати повідомлень та формати слів в мережі з централізованим управлінням множинним доступом. Тема 4.5. Команди управління інформаційним обміном. Тема 4.6. Особливості проектування мереж з централізованим управлінням множинним доступом до середовища. Розділ 5. Мережі з множинним доступом, контролем несучої та виявленням конфліктів Тема 5.1. Метод множинного доступу CSMA/CD.
4. Навчальні матеріали та ресурси
Базова література
- Комп’ютерні мережі. Частина 1 Навчальний посібник. [Електронний ресурс]: навч. посіб. для студ. спеціальності 121 «Інженерія програмного забезпечення» та 126 «Інформаційні системи та технології», спеціалізації «Інженерія програмного забезпечення інформаційно управляючих систем» та «Інформаційне забезпечення робототехнічних систем»/ Б. Ю. Жураковський, І.О. Зенів; КПІ ім. Ігоря Сікорського. – Електронні текстові дані (1 файл: 8,6 Мбайт). – Київ : КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2020. – 336 с.
Допоміжна література
- Ролік О.І. Моделювання управління потоками даних в корпоративних IP-мережах/ О.І. Ролік, Ю.М. Пошак, М.А. Никоненко, А.В. Мельник // Адаптивні системи автоматичного управління. Міжвідомчий наук.-техн. зб. – Дніпропетровськ: Системні технології, 2011.– Вип. 18(38).– С. 94–103.
- Теленик С.Ф., Ролік О.І., Ясочка М.В., Голоднов К.О. Аналіз підходів до визначення впливу неполадок елементів мережі доступу на якість обслуговування клієнтів / // Вісник Вінницького політехнічного інституту. – 2011. – №3. – С. 69–83.
-
- Rolik, V. Kolesnik, and V. Barna. “Network traffic monitoring system for the quality of service control” in Proc. of the International Conference on Information and Telecommunication Technologies and Radio Electronics (UkrMiCo). – Odessa, Ukraine. – 2017. – pp. 1–6.
-
- Rolik, E. Zharikov, M. Yasochka, M. Butenko “The Method Of Impact Analysis For Access Networks With RIP And OSPF Protocols” 2018 International Conference on Information and Telecommunication Technologies and Radio Electronics (UkrMiCo), 10-14 Sept. 2018. ¬¬– Odessa, Ukraine. – 2018. – pp. 1–7.
Навчальний контент
5. Методика опанування навчальної дисципліни (освітнього компонента)
Лекційні заняття
№ з/п | Назва теми лекції та перелік основних питань |
---|---|
1 | Тема 1.1. Призначення та принципи організації комп'ютерних мереж |
Лекція 1. Типи та призначення комп’ютерних мереж | |
Терміні та визначення. Визначення комп'ютерної мережі. Конвергентні мережі. Чинники, які зараз впливають на розвиток мережевих технологій. Особливості мережі Інтернет та сервіси інтернету. Інтернет, як мережа передавання даних. Вимоги, яким повинна відповідати комп'ютерна мережа. Основні властивості комп’ютерних мереж. Класифікація мереж. Типи мереж. Визначення локальної, глобальної та персональної мережі, мережі масштабу кампусу, міста та регіону. Мережа з централізованим управлінням. Класифікація комп’ютерів мережі. Однорангові мережі. Мережа доставлення (дистрибуції) контенту. | |
2 | Лекція 2. Компоненти комп'ютерних мереж |
Призначення та функції компонентів комп’ютерних мереж. Три категорії компонентів комп'ютерних мереж. Кінцеві пристрої. Проміжні мережеві пристрої. Комутатори. Сутність процесу самонавчання комутаторів. П'ять процесів обробки кадрів комутаторами. Лінії зв'язку. Класифікація комп'ютерів мережі. Завдання на СРС: Визначити основні компоненти, з яких складаються локальні та глобальні комп’ютерні мережі. Їх призначення та виконувані функції. | |
3 | Тема 1.2. Логічна та фізична організація комп’ютерних мереж |
Лекція 3. Узагальнені логічна та фізична структурі комп’ютерних мереж | |
Поняття архітектури комп'ютерних мереж. Логічна організація комп'ютерних мереж. Модулі оброблення інформації. Термінальні модулі. Модулі взаємодії та спряження. Узагальнена фізична структура комп’ютерних мереж. Магістральні мережі передачі даних. Мережі доступу. Види вузлів комутації. Поняття віртуального терміналу. Типи ресурсів комп’ютерних мереж. Узагальнена ієрархічна схема корпоративної ІТ-інфраструктури. Місце комп’ютерних мереж у ІТ-інфраструктурі інформаційних систем. | |
4 | Тема 1.3. Топології комп’ютерних мереж |
Лекція 4. Топології мереж, що функціонують у складі систем управління | |
Вимоги до мереж, що функціонують у складі систем управління. Топології комп’ютерних мереж. Три базові топології локальних мереж. Визначення, переваги та недоліки ланцюгової топології. Визначення, переваги та недоліки шинної топології. Типи повторювачів. Визначення мостів та шлюзів. Розширення мереж з шинною топологією на коаксіальному кабелі. Особливості шинної топології оптичних мереж. Визначення, переваги та недоліки радіальної (зіркоподібної) топології. Активні, пасивні та гібридні концентратори. Визначення, переваги та недоліки кільцевої топології. Деревоподібна та коміркова топології. Комбіновані топології. Оптимізація довжини лінії зв’язку. Метод Прима. Метод точок Штейнера. | |
5 | Тема 1.4. Мережі з фіксованими та змінними направленнями зв’язків |
Лекція 5. Мережі с комутацією та мережі без комутації | |
Комп’ютерні мережі з фіксованим напрямком зв’язку. Переваги та недоліки таких мереж. Комп’ютерні мережі зі змінними напрямками зв’язку. Визначення комутатора. Мережі з комутацією каналів. Процес комутації каналів. Структура мережі з комутацією каналів. Переваги та недоліки мереж з комутацією каналів. Мережі з комутацією повідомлень. Структура мережі з комутацією повідомлень. Мережі з комутацією пакетів та комірок. Особливості мережі АТМ. | |
6 | Тема 2.1. Принципи рівневої організації ЕМВВС |
Лекція 6. Архітектура еталонної моделі взаємодії відкритих систем | |
Визначення терміну відкритих систем. Суть концепції відкритих систем. Поняття прикладного процесу. Визначення протоколу, стеку протоколів, міжрівневого інтерфейсу та логічного зв’язку. Основні поняття моделі OSI ISO. Горизонтальна модель на базі протоколів та вертикальна модель на базі послуг. Реальна система, реальна відкрита система та відкрита система. Базові елементи моделі. Логічний об’єкт підсистеми. Служба, сервіс та послуга рівня. Ідентифікація протоколів та ретрансляція. Механізм надання сервісу в моделі OSI ISO. Точка доступу до сервісу. Іменування та адресування об’єктів рівня. Кінцева точка з’єднання. Ідентифікатор кінцевої точки з’єднання. | |
7 | Тема 2.2. Надання сервісу в ЕМВВС |
Лекція 7. Функції рівнів еталонної моделі | |
Вибір протоколу. Установлення та роз’єднання з’єднань. Багатоточечні з’єднання. Мультиплексування та розщеплення з’єднань. Структура даних та їх передавання. Передавання термінових даних. Управління потоком даних. Сегментування, блокування та зціплення даних. Організація послідовності. Захист від помилок. Маршрутизація. Аспекти управління в ЕМВВС. Управління прикладними процесами. Управління системами. Управління рівнем. | |
8 | Тема 2.3. Рівні ЕМВВС |
Лекція 8. Функції рівнів еталонної моделі | |
Принципи рівневої організації ЕМВВС. Склад рівнів ЕМВВС. Призначення, служба, що надається, та функції прикладного рівня. Призначення, служба, що надається, та функції рівня представлення. Призначення, служба, що надається, та функції рівня сеансів. Призначення, служба, що надається, та функції транспортного рівня. Призначення, служба, що надається, та функції мережевого рівня. Призначення, служба, що надається, та функції канального рівня. Призначення, служба, що надається, та функції фізичного рівня. | |
9 | Тема 2.4. Принципи передачі даних в ЕМВВС |
Лекція 9. Передавання даних без установлення з’єднань та з установленням з’єднань. Опис служб рівнів ЕМВВС | |
Принципи передачі даних без установлення з’єднання. Порівняння передачі даних без установлення та з установленням з’єднань. Особливості передачі даних без установлення з’єднання. Залежність між службами суміжних рівнів. Особливості передачі даних без установлення з’єднання на конкретних рівнях ЕМВВС. Принципи опису служб рівнів ЕМВВС. Визначення. Загальна модель окремої служби рівня. Властивості примітивів. Угода для часових діаграм ЕМВВС. Атрибути відкритих мереж. Перенесення. Спроможність до взаємодії. Масштабованість. Доступність. Компоненти відкритих мереж. Спеціальні процесори та апаратне забезпечення. Мережеві операційні системи. Бази даних. Мови програмування та інструментальні засоби. Аспекти захисту інформації. Захист інформації у відкритих мережах. Критерії безпеки. Вибірковий захист. Обов’язковий захист. Перевірений захист. Шифрування даних. | |
10 | Тема 2.5. Порівняння моделі та стеку OSI з моделлю та стеком TCP/IP |
Лекція 10. Модель та стек TCP/IP | |
Особливості моделі та стеку TCP/IP. Рівнева модель та основні протоколи стеку TCP/IP у відображенні на рівні ISO/OSI. Рівень міжмережевої взаємодії та протокол IP, RIP, OSPF, ICMP, IGMP, ARP. Транспортний рівень та протоколи TCP та UDP. Поняття порту та сокету. Порівняння моделей OSI та TCP/IP. Основні причини невдачі протоколів OSI. Недоліки моделі TCP/IP. | |
11 | Тема 3.1. Ресурсні компоненти управління доступом до середовища (УДС) |
Лекція 11. Управління доступом до загального середовища | |
Поняття управління множинним доступом до загального середовища передачі даних. Визначення множинного доступу. Ресурсні компоненти середовища передачі даних, що використовуються для УДС. Управління на основі розподілу часу (часового ущільнення). Розподіл на основі частотного розподілу або розподілу за довжинами хвиль. Множинний доступ з кодовим розподілом. Множинний доступ з розподілом у просторі. | |
12 | Тема 3.2. Методи множинного доступу |
Лекція 12. Методи управління доступом до загального середовища | |
Класифікація протоколів множинного доступу. Статичне резервування. Протоколи з частотним розподілом. Протоколи з розподілом у часі. Протоколи з квазіортогональним (кодовим) розподілом. Метод генерування псевдовипадкової послідовності. Системи із завадоподібними сигналами. Протоколи з динамічним резервуванням. Протоколи з централізованим управлінням доступом до середовища. Протоколи із децентралізованим управлінням розподілу ресурсів каналу зв’язку. Протоколи з випадковим розподілом ресурсу. Протокол неконтрольованого випадкового доступу. Протоколи, що використовують попередню перевірку каналу зв’язку. | |
13 | Тема 3.3. Рівнорангові системи без опитування |
Лекція 13. Протоколи неконтрольованого випадкового доступу | |
Поняття рівнорангової (однорангової) системи. Сутність протоколів неконтрольованого випадкового доступу. Переваги та недоліки протоколу. Рівноправна мережа Aloha. Структура мережі Aloha. Принцип обміну інформацією в мережі Aloha. Структура мережі Дискрет. Принцип обміну інформацією в мережі Дискрет. Визначення логічно пасивного ретранслятору. Використання логічно пасивних ретрансляторів. Ефективність протоколу Aloha. Характеристики протоколу Aloha. Визначення періоду вразливості. | |
14 | Тема 3.4. Різновиди протоколів ALOHA |
Лекція 14. Модифікації протоколів неконтрольованого випадкового доступу. Протоколи неконтрольованого випадкового доступу в мережах супутникового зв’язку | |
Синхронна Aloha. Основні характеристики протоколів Aloha: середня швидкість передавання, затримка передачі, стійкість. Aloha з резервуванням. Використання протоколів неконтрольованого випадкового доступу в мережах супутникового зв’язку (МСЗ). МСЗ з протоколом випадкова Aloha. Особливості випадкової Aloha. МСЗ слотова Aloha. Особливості слотової Aloha. Слотова Aloha без володіння. Слотова Aloha з володінням. | |
15 | Тема 4.1. Особливості мереж, які використовуються в системах управління розосередженими об'єктами |
Лекція 15. Типи централізованого управління | |
Вимоги до комп’ютерних мереж, що функціонують у системах управління розподіленими об’єктами. Два основних типа централізова¬ного управління. Специфіка роботи мереж для систем управління. Структура мережі з централізованим управлінням. Склад технічних засобів мережі. Визначення та функції контролера, кінцевого пристрою та терміналу. Управління передачею інформації. Визначення загального, великого та малого циклів. Ефективна комбінація методів доступу до каналу зв’язку. Принцип «команда — відповідь». Розподілене управління з опитуванням. Концепція стаціонарного та нестаціонарного контролеру каналу. Алгоритм передачі управління. | |
16 | Тема 4.2. Методи централізованого управління множинним доступом до середовища передавання даних |
Лекція 16. Протоколи мережі з централізованім управлінням | |
Формати повідомлень: передавання даних, режиму управління та передачі даних. Формати групових повідомлень: формати передачі даних в груповому режимі, формати передачі управління в груповому режимі. Формати слів. Призначення полів слова даних, слова-відповіді та слів даних. | |
17 | Тема 4.3. Технічні засоби мережі з мультиплексними каналами зв'язку. Тема 4.4. Формати повідомлень та формати слів в мережі з централізованим управлінням множинним доступом. Тема 4.5. Команди управління інформаційним обміном. Тема 4.6. Особливості проектування мереж з централізованим управлінням множинним доступом до середовища |
Лекція 17. Реалізація механізму управління інформаційним обміном. Застосування мереж із централізованім управлінням в системах керування технічними об’єктами | |
Команди управління інформаційним обміном на прикладі мережі MIL-STD-1553B. Організація контролю передачі інформації. Характеристики лінії передачі інформації в системах з централізованим управлінням. Організація систем автоматичного управління на основі мультиплексних каналів зв’язку. Аналіз можності застосування мультиплексних каналів. Визначення структури мережі для системи управління розподіленими об’єктами. Функціональна декомпозиція системи. Багаторівнева топологія. Організація процесів управління передачею інформації. | |
18 | Тема 5.1. Метод множинного доступу CSMA/CD |
Лекція 18. Мережа Ethernet | |
Особливості методу множинного доступу CSMA/CD. Три основні підходи визначення моменту початку передачі в CSMA. Особливості технології Ethernet. Структура стандартів IEEE 802.x. Протокол підрівня MAC. Структура та формат кадру. Формат кадру MAC IEEE 802.3. Формат MAC-адреси. Визначення контрольної послідовності кадру. Формат кадра 802.3/LLC. Формат кадра Raw 802.3/Novell 802.3. Формат кадра Ethernet DIX (Ethernet II). Формат кадра Ethernet SNAP. Довжина вкладених даних в MAC кадр. Принцип доступу до фізичного середовища в Ethernet. Протокольні операції MAC підрівня. Дії станції при передаванні. Механізм виникнення конфліктів. Усічений експонентний двійковий алгоритм відстрочки. Дії станції при прийманні даних. |
Лабораторні роботи
№ з/п | Перелік Лабораторних робіт |
---|---|
1 | Лабораторна робота 1. Топології мереж, освоєння Packet Tracer |
Мета: Ознайомитися з топологіями і будівництвом малих комп’ютерних мереж. Використання TCP/IP протоколів та моделі OSI. Використання Packet Tracer для перегляду Protocol Data Units (PDU). | |
2 | Лабораторна робота 2. Команди IOS та тестування мережі за допомогою команд IOS |
Мета: Навчитися автоматизовувати розгортання інфраструктури для застосунку за допомогою підходу IaC та інструменту Terraform. | |
3 | Лабораторна робота 3. Програмні засоби діагностики мереж, освоєння: – arp, arping, ping, traceroute, mtr |
Мета: Ознайомитись з програмними засобами діагностики мереж, освоївши при цьому arp, arping, ping, traceroute, mtr. | |
4 | Лабораторна робота 4. Мережеві сніфери – tcpdump, wireshark |
Мета: Ознайомитися і навчитися працювати з такими мережевими сніферами, як tcpdump та wireshark. Освоєння аналізаторів мережевого трафіку, отримання навичок написання фільтрів для аналізаторів та ознайомлення зі стеком мережевих протоколів | |
5 | Лабораторна робота 5. Базові протоколи та сервіси прикладного та транспортного рівня |
Мета: Ознайомитися з клієнт-серверною взаємодією, UDP і TCP номерами портів та операцій. Прикладний та транспортний рівень. Поняття шлюзу та маршрутизація пакетів | |
6 | Лабораторна робота 6. Конфігурація мережі на ПК, освоєння: ifconfig, route, resolv.conf, hosts, services |
Мета: Ознайомитися з методами конфігурації ПК, освоївши при цьому роботу з командами ifconfig та route, а також вивчивши файли resolv.conf, hosts і services. | |
7 | Лабораторна робота 7. Мережевий рівень. Адресація та аналіз трафіку в мережі |
Мета: Дізнатися команди для моніторингу мережі, їх призначення. Адресація та типи адрес. | |
8 | Лабораторна робота 8. Протоколи канального рівня ЕМВВС |
Мета: Навчитися розрізняти функції концентраторів і комутаторів та базові правила побудови бездротових мереж. | |
9 | Лабораторна робота 9. Робота з командним рядком та конфігураційними файлами |
Мета: Освоїти команди конфігурації пристрою через командний рядок та їх збереження у файл. |
Самостійна робота студента
№ з/п | Вид самостійної роботи | Кількість годин СРС |
---|---|---|
1 | Тема 1.1. Призначення та принципи організації комп'ютерних мереж. | 1 |
2 | Тема 1.2. Архітектура комп'ютерних мереж. | 1 |
3 | Тема 1.3. Топології комп’ютерних мереж. | 1 |
4 | Тема 1.4. Мережі з фіксованими та змінними направленнями зв’язків. | 1 |
5 | Тема 2.1. Принципи рівневої організації ЕМВВС. | 2 |
6 | Тема 2.2. Надання сервісу в ЕМВВС. | 1 |
7 | Тема 2.3. Рівні ЕМВВС. | 1 |
8 | Тема 2.4 Принципи передачі даних в ЕМВВС. | 1 |
9 | Тема 2.5 Порівняння моделі та стеку OSI з моделлю та стеком TCP/SP. | 1 |
10 | Тема 3.1. Ресурсні компоненти управління доступом до середовища (УДС). | 1 |
11 | Тема 3.2. Методи множинного доступу. | 1 |
12 | Тема 3.3. Рівнорангові системи без опитування. | 1 |
13 | Тема 3.4. Різновиди протоколів ALOHA. | 1 |
14 | Тема 4.1. Особливості мереж, які використовуються в системах управління розосередженими об'єктами. | 1 |
15 | Тема 4.2 Методи централізованого управління множинним доступом до середовища передавання даних. | 1 |
16 | Тема 4.3. Технічні засоби мережі з мультиплексними каналами зв'язку. | 1 |
17 | Тема 4.4. Формати повідомлень та формати слів в мережі з централізованим управлінням множинним доступом. | 1 |
18 | Тема 4.5. Команди управління інформаційним обміном. | 1 |
19 | Тема 4.6. Особливості проектування мереж з централізованим управлінням множинним доступом до середовища. | 1 |
20 | Тема 5.1. Метод множинного доступу CSMA/CD. | 1 |
22 | Підготовка до лабораториних робіт. | 9 |
23 | Підготовка до модульних контрольних робіт | 6 |
24 | Підготовка до екзамену | 30 |
Всього | 66 |
7. Модульна контрольна робота
Метою модульної контрольної роботи є закріплення та перевірка теоретичних знань із освітнього компонента.
Політика та контроль
8. Політика навчальної дисципліни (освітнього компонента)
Система вимог, які ставляться перед студентом:
- правила відвідування занять: заборонено оцінювати присутність або відсутність здобувача на аудиторному занятті, в тому числі нараховувати заохочувальні або штрафні бали. Відповідно до РСО даної дисципліни бали нараховують за відповідні види навчальної активності на лекційних заняттях;
- комп'ютерний практикум захищається у два етапи – перший етап: студенти виконують завдання на допуск до захисту комп'ютерного практикуму; другий етап – захист комп'ютерного практикуму. Бали за комп'ютерний практикум враховуються лише за наявності електронного звіту;
- заохочувальні бали виставляються за навчальну активність на лекційних заняттях. Кількість заохочуваних балів не більше 5;
- штрафні бали виставляються за невчасну здачу комп'ютерного практикуму. Кількість штрафних балів не більше 5;
- політика щодо академічної доброчесності: Кодекс честі Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут» https://kpi.ua/files/honorcode.pdf встановлює загальні моральні принципи, правила етичної поведінки осіб та передбачає політику академічної доброчесності для осіб, що працюють і навчаються в університеті, якими вони мають керуватись у своїй діяльності, в тому числі при вивченні та складанні контрольних заходів з дисципліни «Тенденції розвитку інформаційних систем та технологій»;
- при використанні цифрових засобів зв’язку з викладачем (мобільний зв’язок, електронна пошта, переписка на форумах та у соцмережах тощо) необхідно дотримуватись загальноприйнятих етичних норм, зокрема бути ввічливим та обмежувати спілкування робочим часом викладача.
9. Види контролю та рейтингова система оцінювання результатів навчання (РСО)
Поточний контроль: вправи на лекційних заняттях, виконання та захист комп’ютерного практикуму. Календарний контроль: провадиться двічі на семестр як моніторинг поточного стану виконання вимог силабусу. Семестровий контроль: екзамен. Умови допуску до семестрового контролю: Умови допуску до семестрового контролю: виконані та захищені лабораторні роботи, семестровий рейтинг більше 30 балів.
Загальна рейтингова оцінка аспіранта після завершення семестру складається з балів, отриманих за:
- виконання та захист компютерного практикуму;
- відповіді на екзамені.
10. Види контролю та рейтингова система оцінювання результатів навчання (РСО)
Рейтинг студента з дисципліни складається із балів стартового рейтингу (протягом семестру) та балів за екзамен. Бали стартового рейтингу протягом семестру студент отримує за:
- виконання та захист 9 лабораторних робіт;
- виконання двох одногодинних модульних контрольних робіт (МКР);
- заохочувальних та штрафних балів.
Лабораторні роботи
Критерії оцінювання лабораторних робіт: «відмінно», повна відповідь на питання (не менше 90% потрібної інформації) та оформлений належним чином протокол до лабораторної роботи – 4 бали; «добре», достатньо повна відповідь на питання (не менше 75% потрібної інформації) та оформлений належним чином протокол до лабораторної роботи – 3 бали; «задовільно», неповна відповідь на питання (не менше 60% потрібної інформації), незначні помилки та оформлений належним чином протокол до лабораторної роботи – 2 балів; «незадовільно», незадовільна відповідь та/або не оформлений належним чином протокол до лабораторної роботи – 0 балів (повертається на відпрацювання або доопрацювання). Захист усіх лабораторних робіт є умовою допуску до складання екзамену. Студенти, що на момент консультації перед екзаменом не захистили лабораторні роботи, не допускаються до основної здачі та готуються до перескладання. Для допуску до перескладання екзамену треба у визначений викладачем термін здати всі заборгованості з лабораторних робіт. За кожне запізнення з поданням лабораторної роботи до захисту від встановленого терміну (період 2 тижні між лабораторними заняттями) оцінка знижується на 1 бал.
Модульні контрольні роботи:
– «відмінно» — повна відповідь (не менше 90% потрібної інформації) – 8 балів; – «добре» — достатньо повна відповідь (не менше 75% потрібної інформації), або повна відповідь з незначними помилками – 6 балів; – «задовільно» — неповна відповідь (не менше 60% потрібної інформації) та незначні помилки – 3 бали; – «незадовільно» — незадовільна відповідь (неправильний розв’язок задачі), потребує обов’язкового повторного написання в кінці семестру – 0 балів; Заохочувальні бали: – за активну творчу роботу на лекції — 1 бал; – за участь у модернізації однієї лабораторної роботи – 2 бали.
Календарний контроль
Календарний контроль базується на поточній рейтинговій оцінці. Умовою позитивної атестації є значення поточного рейтингу аспіранта не менше 50% від максимально можливого на час атестації. Бал, необхідний для отримання позитивного календарного контролю доводиться до відома аспірантів викладачем не пізніше ніж за 2 тижні до початку календарного контролю.
Додаткові (бонусні) бали
Рейтинговою системою оцінювання передбачені додаткові бали за виконання додаткових завдань та за активну творчу роботу на лекції 1 бал, за участь у модернізації однієї лабораторної роботи – 5 балів. Один студент не може отримати більше ніж 10 бонусних балів у семестрі. Бонусні бали можуть бути отримані за такі види робіт: «Івенти», «Вправи на лабораторних роботах», «Додаткові лекції».
Івенти
Івенти - це спеціальні події для аспірантів, які хочуть отримати додаткові бали за вирішення ускладнених завдань. Івенти активуються у визначений час і активні протягом одного тижня. Додаткові бали отримують тільки ті аспіранти, які вірно виконали завдання та завантажили свої відповіді у визначений івентом термін. Кількість балів за додаткові завдання визначає кожен івент окремо.
Додаткові лекції
Додаткові лекції – це теми на самостійне опрацювання, які забезпечать здобувачам посилення теоретичних знань з дисципліни. Ваговий бал 0,5. Максимальна кількість балів за опрацювання додаткових лекції – 0,5 балів * 10 лекцій = 5 балів.
Штрафні бали
Запізнення з поданням лабораторної роботи до захисту від встановленого терміну -1 бал, але в сумі не більше -5
Форма семестрового контролю – Екзамен
Максимальна сума балів за роботу у семестрі складає 52. На екзамені студенти мають відповісти на чотири теоретичних питання. Кожне теоретичне питання оцінюється у 12 балів. Система оцінювання теоретичних питань: «відмінно» — повна відповідь (не менше 90% потрібної інформації) – 10-12 балів; «добре» — достатньо повна відповідь (не менше 75% потрібної інформації, або незначні неточності) – 7-9 балів; «задовільно» — неповна відповідь (не менше 60% потрібної інформації та деякі помилки) – 3-6 балів; «незадовільно» — незадовільна відповідь – 0 балів.
Система оцінювання теоретичних питань
- «відмінно»,повна відповідь (не менше 90% потрібної інформації) – 10 балів;
- «добре», достатньо повна відповідь (не менше 75% потрібної інформації, або незначні неточності) – 8 балів;
- «задовільно», неповна відповідь (не менше 60% потрібної інформації та деякі помилки) – 6 балів;
- «незадовільно», незадовільна відповідь – 0 балів.
Сума стартових балів і балів за екзаменаційну контрольну роботу переводиться до екзаменаційної оцінки згідно з таблицею:
Таблиця 1. Переведення рейтингових балів до оцінок за університетською шкалою
Кількість балів | Оцінка |
---|---|
100-95 | Відмінно |
94-85 | Дуже добре |
84-75 | Добре |
74-65 | Задовільно |
64-60 | Достатньо |
Менше 60 | Незадовільно |
Не виконані умови допуску | Не допущено |
Робочу програму навчальної дисципліни (Силабус):
Складено: завідувач кафедри, д.т.н., професор Ролік О. І.
Ухвалено кафедрою інформаційних систем та технологій ФІОТ (протокол № 16 від 12.06.2024 р.)
Погоджено Методичною комісією факультету (протокол № 10 від 21.06.2024 р.)