ТЕОРІЯ ІНФОРМАЦІЇ ТА КОДУВАННЯ - Робоча програма навчальної дисципліни (Силабус)

Реквізити навчальної дисципліни

Галузь знань

12 Інформаційні технології

Спеціальність

126 Інформаційні системи та технології

Освітня програма

Інтегровані інформаційні системи

Статус дисципліни

Нормативні освітні компоненти

Форма навчання

Очна (денна) / дистанційна

Рік підготовки, семестр

2 курс, 4 семестр (весняний)

Обсяг дисципліни

4 кредити, 120 годин, 36 годин лекції, 18 годин лабораторні, 66 годин СРС

Семестровий контроль / контрольні заходи

Екзамен / МКР, захисти лабораторних

Розклад занять

https://schedule.kpi.ua/

Мова викладання

Українська

Інформація про
керівника курсу / викладачів

Лектор: доцент, канд.техн.наук, доцент каф. ІСТ Полторак Вадим Петрович,

v.poltorak@kpi.ua, роб. +38(044)204-94-31

Лабораторні: асистент, Шимкович Любов Леонідівна

Розміщення курсу

https://drive.google.com/drive/folders/1G9N3M7rdiFEN4dq_MzxZuzMgWAucqRtH?usp=sharing, Навчальні матеріали ТІК: https://ecampus.kpi.ua

Програма навчальної дисципліни

1. Опис навчальної дисципліни, її мета, предмет вивчання та результати навчання

Опис дисципліни. Дисципліна «Теорія інформації та кодування» (ТІК) є однією із фундаментальних для спеціальності «Інформаційні системи та технології». Вона входить в структуру та перелік нормативних освітніх компонентів циклу професійної підготовки освітньої програми “Інтегровані інформаційні системи” 126 спеціальності “Інформаційні системи та технології” бакалаврату під кодом ПО14. Дисципліна є однією із базових для галузі ІТ та ІКТ. При вивченні даної дисципліни, здобувачі ВО познайомляться з методами вимірювання кількості інформації у повідомленнях; первинного кодування інформації символами (знаками) із заздалегідь обумовлених алфавітів; оптимального безнадлишкового кодування (стиснення даних) і завадостійкого (надлишкового) кодування з метою виявлення, або виявлення та виправлення помилок у повідомленнях; кодування інформації або даних у лінії зв’язку (у середовищі розповсюдження сигналів); штрихове та QR-кодування інформації. Ця дисципліна сприяє розумінню та засвоєнню студентами багатьох аспектів функціонування інформаційних та телекомунікаційних систем та мереж, процесів збору, зберігання, передачі та обробки, захисту інформації в Інформаційних системах та технологіях.

Мета навчальної дисципліни. Метою кредитного модуля Теорія інформації та кодування є підготовка висококваліфікованих фахівців з Інформаційних систем та технологій, які володіють методами вимірювання кількості інформації у повідомленнях, первинного кодування інформації, оптимального безнадлишкового кодування (стиснення даних) і завадостійкого надлишкового кодування з виявленням, або виявленням і виправленням помилок у повідомленнях; кодування інформації або даних у лінії зв’язку (середовищі розповсюдження сигналів); штрихове та QR-кодування інформації. Згідно ОПП, метою освітнього компонента ПО14 є формування та закріплення у здобувачів ВО наступних компетентностей: (КС 18) Здатність вирішувати задачі інтеграційних процесів інформаційних систем у сфери виробництва та керування з використанням методів аналізу та синтезу засобів передачі, зберігання та обробки інформації, основ сервіс-орієнтованого підходу до обслуговування користувачів інформаційних систем, базових та прикладних інформаційних технологій та інструментальних засобів інфраструктури ІТ.

Предмет навчальної дисципліни: основні поняття теорії інформації; модель джерела повідомлень; моделі каналів передачі даних; кодування як форма подання інформації; оптимальне кодування, як форма подання інформації з метою стиснення даних; надлишкове (завадостійке) кодування, як форма подання інформації з метою виявлення, або виявлення та виправлення помилок у повідомленнях.

Програмні результати навчання, на формування та покращення яких спрямована дисципліна, передбачають формування у здобувачів вищої освіти наступних програмних результатів навчання: (ПРН 15) Демонструвати знання принципів та методів побудови завадостійких кодів, уміння оцінювати кількість інформації, пропускну здатність каналів зв’язку та розробляти програмно-технічні засоби передачі, зберігання та обробки інформації в інтегрованих інформаційних системах.

2. Пререквізити та постреквізити дисципліни

Пререквізити. Дисципліна Теорія інформації та кодування базується на наступних дисциплінах: Вища математика; Спеціальні розділи математики; Комп’ютерні мережі; Програмування; Операційні системи; Бази даних.

Постреквізити. Дисципліна Теорія інформації та кодування є базою для наступних дисциплін: Безпека інформаційних систем; Інженерія систем ІоТ; Технології розроблення програмного забезпечення; Інфраструктура інформаційних технологій; Теорія систем та системний аналіз; Інформаційно-керуючі системи; Проектування інформаційних систем; Екологічна та техногенна безпека; Переддипломна практика; Дипломне проектуванн.

Основні завдання навчальної дисципліни

Знання:

визначення і властивості джерел повідомлень та формулювання різних за призначенням форм подання інформації (кодів);
визначення кiлькiсної міри інформації у повiдомленнi для дискретних i неперервних джерел;
визначення та властивості різних видів ентропії джерел повідомлень;
Методи і алгоритми оптимального кодування джерел повідомлень та стиснення даних, якими є подані певні обсяги інформації;
властивості і алгоритми кодування та декодування даних кодами, що виявляють помилки у повідомленнях;
властивості і алгоритми кодування та декодування даних кодами, що виправляють помилки у повідомленнях;
властивості, побудову та використання «лінійних» або «сигнальних» кодів, як форми подання інформації у лініях зв’язку (середовищі розповсюдження сигналів);
властивості, побудову та використання «штрихових» та QR-кодів, як форми подання та обліку інформації про об’єкти різноманітної природи.

Уміння:

вимірювати та обчислювати кількість інформації у повідомленнях;
обчислювати ентропію різних джерел повідомлень;
виконувати стиснення даних, якими є подані певні обсяги інформації за допомогою методів та алгоритмів оптимального кодування;
обчислювати продуктивність різних джерел повідомлень;
кодувати та декодувати повідомлення кодами, що виявляють помилки;
кодувати та декодувати повідомлення кодами, що виправляють помилки;
кодувати та декодувати повідомлення сигнальними кодами;
кодувати та декодувати повідомлення штриховими кодами;
Обчислювати імовірність помилки при декодуванні надлишковими кодами.

3. Зміст навчальної дисципліни

Лекційні заняття

Розділ 1. Кількісні характеристики інформації, джерел повідомлень та каналів

Розділ 2. Первинне кодування інформації. Оптимальне кодування джерел повідомлень

Розділ 3. Надлишкове (завадостійке) кодування повідомлень

Лабораторні заняття

1. Кількість інформації, ентропія джерела повідомлень.

2. Код ОНК Шеннона-Фано. Код ОНК Хаффмена.

3. Код з постійною вагою. Код з вагою, кратною трьом. Рефлексний код. Код Грея.

4. Інверсний код. Код Бергера.

5. Систематичний лінійний двійковий код у матричному поданні.

6. Систематичний двійковий код Хеммінга.

7. Циклічний двійковий код Хеммінга.

8. Циклічні двійкові коди БЧХ.

9. Ланцюгові двійкові коди. Канальні коди (Манчестер-ІІ, 4B3T, 2B1Q).

4. Навчальні матеріали та ресурси

Основна література

1. Полторак В.П. Теорія інформації та кодування: Підручник // Ю.П. Жураковський, В.П. Полторак. - Київ: Вища школа, 2001. - 255 с., іл.

2. Полторак В.П. Методичні вказівки до виконання контрольних робіт з дисципліни Теорія інформації та кодування для студентів спеціальності Системи управління та автоматики заочної ф-ми навчання. Ч. 1 // Укл. Ю.П. Жураковський, В.П. Полторак - Київ: НТУУ «КПІ», 1998. – 48 с.

3. Полторак В.П. Методичні вказівки до виконання контрольних робіт з дисципліни Теорія інформації та кодування для студентів спеціальності Системи управління та автоматики заочної ф-ми навчання. Ч. 2 // Укл. Ю.П. Жураковський, В.П. Полторак – Київ: НТУУ «КПІ», 1998. – 60 с.

4. Євсеєв С.П. Кібербезпека: основи кодування та криптографії: навчальний посібник / С.П. Євсеєв, О.В. Мілов, С.Е. Остапов, О.В. Сєвєрінов. – Харків: Вид. “Новий Світ-2000”, 2024. – 658 с.

Додаткова література

1. Berlekamp Elwin R. Algebraic Coding Theory. Revised Edition. - NJ: World Scientific Publishing Co., Inc., 2015. – 500 p.

2. Gallagher R. Information theory and reliable communication. - New York: Wiley, 1968. - 588 p.

3. Peterson W. Wesley, Weldon E. J. Error-Correcting Codes. 2nd Ed. - MIT Press, 1972.- 576 pp.

4. Stallings William. Data and Computer Communications. 3d Ed. - Macmillan Publishing Company, 1991. – 817 pp.

6. Регламент проведення семестрового контролю в дистанційному режимі, затверджений наказом ректора КПІ ім. Ігоря Сікорського від 30.11.2020 №НУ/22/2020, Додаток 1.

URL: https://osvita.kpi.ua/node/148 , https://document.kpi.ua/2020\_HY-22 .

Навчальний контент

5. Методика опанування навчальної дисципліни (освітнього компонента)

Лекційні заняття

Розділ 1 Кількісні характеристики інформації, джерел повідомлень та каналів.

Лекція 1 Тема 1.1 Повідомлення та інформація. [1, c.8]. СРС [1, c.20].

Лекція 2 Тема 1.2 Моделі джерел, інформаційних систем та каналів зв'язку. [1, c.10,13]. СРС [1, c.20].

Лекція 3 Тема 1.3 Кількісна міра інформації. Ентропія джерела. [1, c.23,28,32]. СРС [1, c.47,48].

Лекція 4 Тема 1.4 Кодування повідомлень. [1, c.54,72,92,112]. СРС [1, c.58,59].

Лекція 5 Тема 1.5 Пропускна здатність дискретного та неперервного каналу. [1, c.53,69]. СРС [1, c.70,71].

Розділ 2 Оптимальне кодування джерел повідомлень.

Лекція 6 Тема 2.1 Теорема Шеннона про кодування дискретного джерела. [1, c.54]. СРС [1, c.58,59].

Лекція 7 Тема 2.2 Оптимальні коди Шеннона-Фано. [1, c.99]. СРС [1, c.105,110].

Лекція 8 Тема 2.2 Оптимальні коди Хаффмена. [1, c.99]. СРС [1, c.105,110].

Розділ 3 Надлишкове (завадостійке) кодування повідомлень.

Лекція 9 Тема 3.1 Системи числення. [1, c.76]. СРС [1, c.105,110].

Лекція 10 Тема 3.2 Коди, що виявляють помилки. [1, c.134]. СРС [1, c.153,157].

Лекція 11 Тема 3.3 Коди, що виправляють помилки. [1, c.158]. СРС [1, c.203,214].

Лекція 12 Тема 3.4 Систематичні коди. Матричне подання. [1, c.158]. СРС [1, c.203,214].

Лекція 13 Тема 3.5 Синдромне декодування коду. [1, c.163]. СРС [1, c.203,214].

Лекція 14 Тема 3.6 Циклічні коди. [1, c.171]. СРС [1, c.203,214].

Лекція 15 Тема 3.7 Коди БЧХ. [1, c.180]. СРС [1, c.203,214].

Лекція 16 Тема 3.8 Рекурентні (згорткові) коди. [1, c.191]. СРС [1, c.203,214].

Лекція 17 Тема 3.9 Ефективність кодування інформації. [1, c.216-243]. СРС [1, c.246,250].

Лекція 18 Тема 3.10 Недвійкові коди. [1, c.128,192]. СРС [1, c.203,214].

Лабораторні заняття

№	Назва лабораторної роботи	Кількість ауд. годин
1	Лабораторна робота 1. Кількість інформації, ентропія джерела повідомлень. Необхідно обчислити кількість інформації у повідомленнях для різних значень вхідних даних. Необхідно обчислити ентропію джерела повідомлень для різних значень вхідних даних, дослідити умови досягнення екстремуму ентропією джерела повідомлень. Проаналізувати результати, сформулювати висновки. Література: [1, Гл.2]	2
2	Лабораторна робота 2. Код ОНК Шеннона-Фано. Код ОНК Хаффмена. За отриманими вхідними даними необхідно закодувати символи первинного джерела повідомлень символами вторинного джерела повідомлень, за алгоритмами кода ОНК Шеннона-Фано та ОНК Хаффмена, довести обрахунками оптимальність кода. Проаналізувати результати, сформулювати висновки. Література: [1, Гл.5]	2
3	Лабораторна робота 3. Код з постійною вагою. Код з вагою, кратною трьом. Рефлексний код. Код Грея. За отриманими вхідними даними необхідно закодувати вхідне повідомлення заданими кодами, внести в код спотворення припустимої кратності, декодувати спотворений код, продемонструвати на різних прикладах виконання ним, чи невиконання заданої функції (виявлення та/або виправлення помилок) визначити характеристики кода, проаналізувати результати, сформулювати висновки. Література: [1, Гл.5; Гл.6; Гл.7]	2
4	Лабораторна робота 4. Інверсний код. Код Бергера. За отриманими вхідними даними необхідно закодувати вхідне повідомлення заданими кодами, внести в код спотворення припустимої кратності, декодувати спотворений код, продемонструвати на різних прикладах виконання ним, чи невиконання заданої функції (виявлення та/або виправлення помилок) визначити характеристики кода, проаналізувати результати, сформулювати висновки. Література: [1, Гл.5, Гл.7]	2
5	Лабораторна робота 5. Систематичний лінійний двійковий код у матричному поданні (груповий код). За отриманими вхідними даними необхідно закодувати вхідне повідомлення груповим кодом, внести в код спотворення припустимої кратності, декодувати спотворений код, продемонструвати на різних прикладах виконання ним, чи невиконання заданої функції, визначити характеристики кода, проаналізувати результати, сформулювати висновки. Література: [1, Гл.8]	2
6	Лабораторна робота 6. Систематичний двійковий код Хеммінга. За отриманими вхідними даними необхідно закодувати вхідне повідомлення кодом Хеммінга, внести в код спотворення припустимої кратності, декодувати спотворений код, продемонструвати на різних прикладах виконання ним, чи невиконання заданої функції, визначити характеристики кода, проаналізувати результати, сформулювати висновки. Література: [1, Гл.8]	2
7	Лабораторна робота 7. Циклічний двійковий код Хеммінга. За отриманими вхідними даними необхідно закодувати вхідне повідомлення циклічним кодом Хеммінга, внести в код спотворення припустимої кратності, декодувати спотворений код, продемонструвати на різних прикладах виконання ним, чи невиконання заданої функції, визначити характеристики кода, проаналізувати результати, сформулювати висновки. Література: [1, Гл.8; 4, Гл.2]	2
8	Лабораторна робота 8. Циклічний двійковий код БЧХ. За отриманими вхідними даними необхідно закодувати вхідне повідомлення циклічним кодом БЧХ, внести в код спотворення припустимої кратності, декодувати спотворений код, продемонструвати на різних прикладах виконання ним, чи невиконання заданої функції, визначити характеристики кода, проаналізувати результати, сформулювати висновки. Література: [1, Гл.8; 4, Гл.2]	2
9	Лабораторна робота 9. Ланцюгові двійкові коди. Канальні коди (Манчестер-ІІ, 4B3T, 2B1Q). За отриманими вхідними даними необхідно закодувати вхідне повідомлення заданими кодами, в кожному випадку внести в код спотворення припустимої кратності, декодувати спотворений код, продемонструвати на різних прикладах виконання ним, чи невиконання заданої функції, визначити характеристики кода, проаналізувати результати, сформулювати висновки. Література: [1;3, Гл.4]	2

Самостійна робота студента

№ з/п	Назва теми, що виноситься на самостійне опрацювання	Кількість годин СРС
1	Повідомлення та інформація. Базові визначення та поняття	2
2	Моделі джерел, інформаційних систем та каналів зв'язку	2
3	Кількість інформації, ентропія джерела повідомлень. Умовна ентропія	2
4	Первинне кодування інформації. Кодування повідомлень	2
5	Пропускна здатність дискретного та неперервного каналу	2
6	Теорема Шеннона про кодування дискретного джерела	2
7	Оптимальні коди Шеннона-Фано	2
8	Оптимальні коди Хаффмена	2
9	Системи числення	4
10	Коди, що виявляють помилки.	2
11	Коди, що виправляють помилки	2
12	Систематичні коди. Матричне подання	2
13	Синдромне декодування коду	2
14	Коди супутники. Стандартне розташування	2
15	Циклічні коди	4
16	Коди Боуза, Чоудхурі, Хоквінгема	4
17	Рекурентні (згорткові), ланцюгові коди	2
18	Ефективність кодування інформації	2
19	Недвійкові коди	4
20	Підготовка до іспиту по всьому матеріалу модуля	20

Політика та контроль

1. Політика навчальної дисципліни (освітнього компонента)

відвідування лекційних та лабораторних занять згідно розкладу університета, є обов’язковими складовими вивчення матеріалу;
самостійне опрацювання здобувачем ВО визначених тем СРС шляхом читання відповідних розділів рекомендованої літератури, розв’язку контрольних задач, відповідей на контрольні запитання є обов’язковою складовою вивчення матеріалу;
викладач користується власним презентаційним матеріалом; відпрацьовує приклади розв’язку задач за темами в електронних таблицях (Excel, чи подібних), або в допоміжних програмах; викладач може використовувати спільний гугл-диск, чи освітню платформу (наприклад, Moodle) для викладання матеріалів лекцій, власних підручників, навчальних посібників, додаткових ресурсів, лабораторних робіт та інших; викладач може відкривати доступ до певної директорії гугл-диска, або чату месенджера для видачі завдань та отримання відповідей з лабораторних робіт, та модульних контрольних робіт (МКР); викладач може використовувати інші канали комунікації (е-mail, месенджер тощо).
на лекції заборонено відволікати викладача від викладання матеріалу, усі питання, уточнення та ін. студенти задають в кінці лекції у відведений для цього час;
лабораторні роботи захищаються у два етапи – перший: здобувачі ВО виконують завдання на допуск до захисту лабораторної роботи; другий – захист лабораторної роботи. Бали з лабораторних робіт враховуються лише за наявності електронного протоколу;
модульна контрольна робота (МКР) передбачена у кредитному модулі одна; МКР виконується один раз, на лекційних заняттях за принципом хронометражу часу виконання; переписування МКР не допускається; загальна тривалість МКР – дві академічні години; викладач може розбити виконання МКР за темами на 2, 3, або 4 частини тривалістю 45 хв., 30 хв., 22 хв., відповідно; викладач визначає допоміжні засоби та інструменти для користування під час виконання МКР (інші засоби використовувати заборонено); доступ до контрольного завдання МКР відкривається викладачем у заздалегідь оголошений момент часу на визначений період часу; порядок проведення контрольних робіт, їх теми, приклади виконання, викладач заздалегідь оголошує здобувачам ВО; виконану контрольну здобувачі ВО пересилають викладачеві у файлі встановленого формату через наперед визначений викладачем канал комунікацій; викладач оцінює МКР, що були вчасно подані до контролю;
заохочувальні бали: загалом не більше 10 за всі додаткові навчальні активності, виконувані за дорученням викладача, у межах шкали 100 балів на КМ;
штрафні бали можуть бути виставлені за: невчасні здачу та/або захист лабораторних робіт, а також, за невчасне подання МКР. Максимальна сума штрафних балів – 10;
результати поточного контролю якості засвоєння освітнього компонента (КМ) здобувачами ВО відображаються викладачами через особисті кабінети автоматизованої інформаційної системи «Електронний кампус», в модулі «Поточний контроль», за МКР та лаб.роботами.
під час дії дистанційного режиму освітнього процесу в КПІ ім. Ігоря Сікорського, за рішенням кафедри, для освітнього компоненту, для якого семестровий контроль передбачений у формі екзамену, у разі, якщо заходи поточного контролю дозволяють однозначно визначити рівень набуття передбачених навчальною програмою компетентностей, допускається виставлення підсумкової оцінки за екзамен шляхом пропорційного перерахунку семестрових оцінок у підсумкову оцінку за 100-бальною шкалою, але у цьому разі обов’язковим залишається виконання здобувачем умов допуску до екзамену [6,п.3.15].

2. Види контролю та рейтингова система оцінювання результатів навчання (РСО)

Рейтинг здобувача Rst з дисципліни складається з балів, що він отримує за:

виконання m частин модульної контрольної роботи МКР (наприклад, m = 4);
виконання та захист L лабораторних робіт (наприклад, L = 8);
заохочувальні та штрафні бали (загалом до плюс/мінус 10).

Вчасне виконання і захист L лабораторних робіт, вчасне виконання і подача на контроль m частин МКР та набуття значення стартового рейтингу контрольних заходів протягом семестру не менше Rst min вважається виконанням вимог РСО і є умовою допуску здобувача до іспиту. Більш докладне розкриття вимог РСО подано нижче.

Система рейтингових балів та критерії оцінювання

Лабораторні роботи. Організацію і проведення лабораторних занять з кредитного модулю (КМ) та оцінювання успішності здобувачів ВО під час захисту Звітів з ЛР за відповідними темами виконує викладач, призначений кафедрою. Викладач встановлює розмір r_лаб шкали оцінювання захисту ЛР (у балах), та L і оголошує це на першому в семестрі лабораторному занятті. Застосовуються наступні принципи оцінювання захисту ЛР, поданих і захищених вчасно на регулярних заняттях, до дати останнього за розкладом в семестрі (включно) лабораторного заняття з КМ:

«відмінно», вичерпне розкриття теми, вільне володіння матеріалом (не менш ніж на 95% вірної інформації) та оформлений належним чином Звіт (протокол) до ЛР;

«добре», повна відповідь (не менш ніж на 75% вірної інформації, можливі незначні неточності) та оформлений належним чином Звіт (протокол) до ЛР;

«задовільно», неповна відповідь (але не менше ніж на 60% вірної інформації), незначні помилки та оформлений належним чином Звіт (протокол) до ЛР;

«незадовільно», незадовільна відповідь та/або не оформлений належним чином Звіт (протокол) до ЛР.

Відпрацьована за розкладом та виконана належним чином ЛР оформлюється здобувачем ВО та її Звіт (протокол) подається до захисту і захищається перед викладачем на наступному за розкладом лабораторному занятті (критерій «вчасно»). За кожне запізнення з поданням ЛР до захисту від встановленого терміну, та невчасний захист оцінка може знижуватися викладачем.

Виконання і захист L лабораторних робіт до дати останнього за розкладом в семестрі (включно) лабораторного заняття з КМ вважається необхідною (але не достатньою) складовою компонентою виконання вимог РСО на допуск до іспиту.

У разі намагання захисту ЛР після дати останнього в семестрі регулярного (за розкладом ВНЗ) заняття з КМ, розмір шкали оцінювання складає: 0,6 ∙ r_лаб. (виключно, якщо викладач має можливість і надасть згоду приймати захист ЛР).

Сума балів за ЛР за весь КМ (семестр) зводиться масштабуванням до максимальної шкали у 40 балів із 100.

Модульна контрольна робота Застосовуються наступні принципи оцінювання частин МКР, виконаних і поданих до контролю вчасно (за розкладом, що визначає і оголошує викладач), наприклад, за умови m = 4, і мах балів за МКР r_мкр= 5):

«відмінно», вичерпна відповідь (не менш ніж 95% вірної інформації) – 5 балів;

«добре», повна відповідь, можливі незначні неточності (не менш ніж 75% вірної інформації) – 4 бали;

«задовільно», неповна відповідь (але не менш ніж 60% вірної інформації) та незначні помилки – 3 бали;

«незадовільно», незадовільна відповідь (неправильний розв’язок задачі), 0…1 балів.

Вчасне виконання і подача на контроль m частин МКР вважається необхідною (але не достатньою) складовою компонентою виконання вимог РСО на допуск до іспиту.

Сума балів з МКР за весь КМ (семестр) зводиться до максимальної шкали у 20 балів із 100.

Заохочувальні бали

Викладач може нарахувати у сумі не більше 10 балів (у межах 100 балів на КМ) за всі додаткові навчальні активності, виконувані на його доручення за: активну участь на лекціях за відповідними темами дисципліни; участь у факультетських та інститутських олімпіадах з відповідних навчальних дисциплін; участь у конкурсах робіт; підготовка оглядів наукових праць, презентації за темою СРС з доповіддю на лекції – до 5 балів; у разі рекомендування викладачем та успішного проходження рекомендованого ним дистанційного навчального курсу (що відповідає темам дисципліни) з отриманням відповідного сертифіката, викладач може нарахувати до 5 заохочувальних балів (у межах вказаної загалом максимальної кількості).

Міжсесійна атестація та допуск до екзамена

За результатами навчання в семестрі, максимальна кількість балів стартового рейтингу Rst складає Rstm = 60 балів (40 за лабораторні та 20 за МКР). На другому календарному контролі («k2») здобувач ВО отримує «атестовано» і допуск до екзамена, якщо ним виконано вимоги РСО та поточний рейтинг Rst не менший за Rst min=36 балів (60% від Rstm, тобто, 60 * 0,6 = 36 балів).

За результатами навчальної роботи за КМ, за першу половину семестра (перший календарний контроль «k1»), максимальна можлива кількість балів стартового рейтингу Rstk1m = Rstm / 2 = 60 / 2 = 30 балів (20 за лабораторні та 10 за перші частини МКР). На першій атестації «k1» здобувач ВО отримує «атестовано», якщо його поточний рейтинг Rst не менший ніж 18 балів (60% від Rstk1m, тобто, 30 * 0,6 = 18).

Поточний рейтинг Rst за контрольними заходами протягом семестру складає:

Rst = L*r_лаб + m*r_мкр ,

де r_лаб – бали за лабораторну роботу, а 24 ≤ L* r_лаб ≤ 40 є прохідний діапазон суми балів;

r_мкр – бали за МКР, а 12 ≤ m*r_мкр ≤ 20 є прохідний діапазон суми балів за МКР;

Викладач може врахувати накопичені заохочувальні та штрафні бали:

Rst = L*r_лаб + m*r_мкр + (r_з – r_ш ) ,

де r_з – заохочувальні бали за активність з КМ (0…10); r_ш – штрафні бали (0…10).

Максимальний стартовий рейтинг Rstm контрольних заходів протягом семестру складає:

Rstm = L*r_лаб + m*r_мкр = 40 + 20 = 60,

Мінімальний прохідний стартовий рейтинг Rst min контрольних заходів протягом семестру складає:

Rst min = 0,6*Rstm = 0,6*L*r_лаб + 0,6*m*r_мкр = 0,6*40 + 0,6*20 = 24 + 12 = 36.

Екзамен:

Умовою допуску до екзамену є виконання вимог РСО: зарахування всіх лабораторних робіт, успішне виконання всіх частин модульної контрольної роботи та семестровий стартовий рейтинг 36 ≤ Rst ≤ 60 .

Здобувачі, які виконали умови допуску складають екзаменаційну роботу (та/або проходять екзаменаційну співбесіду) за розкладом екзаменаційної сесії.

Система оцінювання екзамена.

Екзамен (екзаменаційна робота) оцінюється за шкалою Rек до 40 балів. Екзаменаційне завдання складається з чотирьох завдань. Кожне завдання оцінюється за такими критеріями:

«відмінно» – вичерпна відповідь (не менше 95% вірної інформації), надані відповідні обґрунтування – 10 балів;

«добре» – повна відповідь (не менше 80% вірної інформації), що виконана згідно з вимогами до рівня «знань» і «умінь», присутні незначні неточності – 8 балів;

«задовільно» – неповна відповідь (не менше 60% вірної інформації, є помилки) – 6 балів;

«незадовільно» – відсутність правильної відповіді – 0 балів.

Рейтинг сума (Rst + Rек) переводиться до екзаменаційної оцінки згідно з Таблицею:

Таблиця - Переведення рейтингових балів до оцінок за університетською шкалою

Кількість балів	Оцінка
100-95	Відмінно
94-85	Дуже добре
84-75	Добре
74-65	Задовільно
64-60	Достатньо
Менше 60	Незадовільно
Є не зараховані лабораторні роботи або не зарахована модульна контрольна робота	Не допущено

3. Додаткова інформація з дисципліни (освітнього компонента)

перелік питань до кредитного модуля, сформований у межах п. «Навчальний контент», для семестрового контролю надається здобувачам ВО окремо на початку семестра;
на початку семестра викладач аналізує наявні дистанційні курси за тематикою дисципліни та може рекомендувати здобувачам ВО пройти відповідний безкоштовний курс; після отримання здобувачем ВО сертифікату з успішного проходження рекомендованого дистанційного чи онлайн курсу за відповідною тематикою, викладач може закрити певну відповідну частину дисципліни (МКР та/або лабораторних).

Робочу програму навчальної дисципліни (Силабус):

Склав: доцент, канд.техн.наук, доцент кафедри ІСТ Полторак Вадим Петрович**,**

Ухвалено кафедрою ІСТ (протокол № 16 від _12.06_2024 р.)

Погоджено Методичною комісією факультету[1] ФІОТ (протокол № 10 від 21.06 2024 р.)

[1] Методичною радою університету – для загальноуніверситетських дисциплін.