Розроблення веб-застосувань - Робоча програма навчальної дисципліни (Силабус)

Реквізити навчальної дисципліни

Рівень вищої освіти Перший (бакалавр)
Галузь знань 12 Інформаційні технології
Спеціальність 126 Інформаційні системи та технології
Освітня програма Інформаційне забезпечення робототехнічних систем
Статус дисципліни Вибіркова
Форма навчання заочна
Рік підготовки, семестр 2 курс, 1 семестр
Обсяг дисципліни 4 кредитів ESTS/4 годин (4 годин – Лекції)
Семестровий контроль/ контрольні заходи Залік, захист лабораторних робіт
Розклад занять http://rozklad.kpi.ua/Schedules/ScheduleGroupSelection.aspx
Мова викладання Українська
Інформація про
керівника курсу / викладачів

Лектор: Белоус Роман Володимирович,

belous22@ukr.net,

моб. +38(050)312-29-43

Практичні: Белоус Роман Володимирович,

belous22@ukr.net,

моб. +38(050)312-29-43

Розміщення курсу https://campus.kpi.ua

Програма навчальної дисципліни

Силабус освітнього компонента «БАЗИ ДАНИХ РОБОТОТЕХНІЧНИХ СИСТЕМ» складено відповідно до освітньої програми підготовки магістрів «Інформаційне забезпечення робототехнічних систем» спеціальності 126 – Інформаційні системи та технології. При проходженні даної дисципліни студенти познайомляться з основами розробки веб-додатків, включаючи вивчення HTML, CSS, JavaScript та PHP. В курсі детально вивчатимуться методи та засоби створення інтерфейсів користувача, програмування серверної логіки та інтеграція з базами даних. Під час самостійної роботи студенти опанують етапи проєктування та розробки клієнт-серверних додатків, включаючи створення інтерактивних веб-сторінок та роботу з системами управління базами даних. В курсі передбачений контроль якості отриманих знань у вигляді експрес-контрольних та модульних контрольних робіт, а також групові проєкти з розробки веб-додатків.

Метою навчальної дисципліни є формування та закріплення у студентів наступних компетентностей:

  • (ЗК01) Здатність до абстрактного мислення, аналізу і синтезу.

  • (ЗК04) Здатність розробляти проекти та управляти ними.

  • (СК04) Здатність розробляти математичні, інформаційні та комп’ютерні

    моделі об’єктів і процесів інформатизації.

  • (СК08) Здатність до використання сучасних методологій та технологій

    проектування та реалізації інформаційного та програмного забезпечення веб-додатків.

  • (СК09) Здатність аналізувати стан та динаміку функціонування

    веб-додатків та перспективи їх розвитку з використанням сучасних методів та засобів аналізу.

  • (СК13) Здатність практично застосовувати методології

    об’єктно-орієнтованого проектування інформаційних систем, спрямованих на розробку інтерактивних веб-додатків з використанням сучасних веб-технологій.

Предмет навчальної дисципліни: Дисципліна сприяє розумінню та засвоєнню студентами методів розробки сучасних веб-додатків, включаючи проектування інтерфейсів користувача, програмування серверної логіки, інтеграцію з базами даних та забезпечення безпеки веб-додатків. Студенти вивчать технології HTML, CSS, JavaScript, PHP та основи роботи з фреймворком Laravel для створення клієнт-серверних веб-додатків.

Програмні результати навчання, на формування та покращення яких спрямована дисципліна: Розробляти та використовувати веб-додатки, здійснювати інтеграцію з базами даних, забезпечувати безпеку та ефективність роботи веб-додатків. Знати загальні теоретичні відомості щодо принципів об’єктно-орієнтованого підходу до розробки веб-додатків, теоретичні засади з проєктування клієнт-серверних архітектур, та технологічні засоби створення веб-додатків, які використовують сучасні веб-технології, такі як MVC-архітектура, системи управління версіями та інструменти для автоматизації розгортання.

Пререквізити та постреквізити дисципліни

Для успішного засвоєння дисципліни студент повинен володіти освітніми компонентами : «Програмування – 1. Основи програмування»; «Програмування – 2. Система управління базами даних». Компетенції, знання та уміння, одержані в процесі вивчення освітнього компонента є необхідними для подальшого вивчення освітніх компонентів «Практика», «Робота над дипломом» та інших курсів, що пов’язані з розробкою програмного забезпечення та інформаційних систем.

Пререквізити: вміти користуватися комп’ютером на рівні адміністратора, базові знання в області програмування.

Постреквізити: після проходження дисципліни студенти зможуть відтворити базові етапи розробки веб-додатків, а саме: аналізувати вимоги до веб-додатків, обирати оптимальні технології та архітектурні рішення, розробляти інтерактивні інтерфейси користувача, реалізовувати серверну логіку, забезпечувати інтеграцію з базами даних та дотримуватись принципів безпеки веб-додатків. Студенти також навчаться використовувати сучасні фреймворки, такі як Laravel, та інструменти для автоматизації розгортання, що дозволить їм розробляти ефективні та масштабовані веб-системи.

Зміст навчальної дисципліни

Лекційні заняття

Лекція 1. Загальний огляд курсу. Загальні поняття

Навчальні матеріали та ресурси

Базова література

  1. Ляшко Е. Л., Мащенко Л. В. Застосування сучасних інформаційних

    технологій для розроблення веб-додатка на основі клієнт-серверної архітектури для розміщення навчальної інформації // Журнал “Актуальні проблеми автоматизації та інформаційних технологій”.

  2. Півняк Г. Г., Бусигін Б. С., Дівізінюк М. М. та ін. Тлумачний

    словник з інформатики. – Дніпро: Національний гірничий університет, 2010. – 600 с.

  3. Дакетт Джон. HTML та CSS. Розробка і створення веб-сайтів.

  4. Васильєв Олексій. Програмування мовою PHP.

  5. Брукшир Дж. Гленн, Брілов Денніс. Комп’ютерні науки. Основний курс.

    13-те видання. – Київ: Діалектика, 2019. – 237 с.

  6. Hawramani I. HTML, CSS & JavaScript for Complete Beginners: A Step

    by Step Guide to Learning HTML5, CSS3 and the JavaScript Programming Language. – USA, Arizona, 2018. – 581 p.

  7. Белоус Р. В., Крилов Є. В., Анікін В. К. Оптимізація та підвищення

    швидкості роботи веб-додатків // Матеріали XV міжнародної науково-практичної конференції “Новина за напреднали наука”. – Софія: Бял ГРАД-БГ, 2019. – 116 с.​

  8. Документація PHP [Електронний ресурс]: https://www.php.net

  9. Документація MySQL [Електронний ресурс]: https://www.mysql.com

Навчальний контент

Методика опанування навчальної дисципліни (освітнього компонента)

Лекційні заняття

№ з/п Назва теми лекції та перелік основних питань
(перелік дидактичних засобів, посилання на літературу та завдання на СРС)
1

Лекція 1. Загальний огляд курсу. Загальні поняття

Загальне уявлення про структуру та зміст курсу «Розробка веб-додатків». Лекція охоплює основні теми, які будуть вивчатися протягом курсу, включаючи фронтенд-розробку (HTML, CSS, JavaScript), бекенд-розробку (PHP, бази даних), принципи клієнт-серверної архітектури, та основи веб-безпеки.

Дидактичні матеріали: Презентація PowerPoint, комп’ютер.

Самостійна робота студента

№ з/п

Назва теми, що виноситься на самостійне опрацювання Кількість годин СРС
1 Робота з HTML 5
2 Робота з CSS 5
3 Робота з JS 5
4 Робота з VueJS 5
5 Реалізація веб додатку. Релізація БД, Фронтенд частини, Бекенд частини 15

Політика та контроль

Політика навчальної дисципліни (освітнього компонента)

Система вимог, які ставляться перед студентом:

  • відвідування лекційних занять є обов’язковою складовою вивчення

    матеріалу;

  • на лекції викладач користується власним презентаційним матеріалом;

    використовує гугл-диск для викладання матеріалу поточної лекції, додаткових ресурсів, лабораторних робіт та інше;

  • на лекції заборонено відволікати викладача від викладання матеріалу,

    усі питання, уточнення та ін. студенти задають в кінці лекції у відведений для цього час;

Види контролю та рейтингова система оцінювання результатів навчання (РСО) (заочна форма)

Рейтинг студента з дисципліни складається з балів, що він отримує за:

  1. виконання та захист 11 лабораторних робіт;

  2. заохочувальні та штрафні бали.

Система рейтингових балів та критерії оцінювання

Лабораторні роботи:

«відмінно», повна відповідь на питання під час захисту (не менш ніж 90% потрібної інформації) та оформлений належним чином електронний протокол до лабораторної роботи – 10/9 балів;

«добре», достатньо повна відповідь на питання під час захисту (не менш ніж 75% потрібної інформації) та оформлений належним чином електронний протокол до лабораторної роботи – 8/7 бали;

«задовільно», неповна відповідь на питання під час захисту (не менш ніж 60% потрібної інформації), незначні помилки та оформлений належним чином електронний протокол до лабораторної роботи – 16/5 бал;

«незадовільно», незадовільна відповідь та/або не оформлений належним чином електронний протокол до лабораторної роботи – 0/3 балів.

Заохочувальні бали

– за активну роботу на лекції (питання, доповнення, зауваження за темою лекції, коли лектор пропонує студентам задати свої питання) 1-2 бали, але в сумі не більше 10;

– презентації по СРС – від 1 до 10 балів.

Максимальна сума вагових балів контрольних заходів протягом семестру складає:

RD =10*rлаб=10*10=100,

де rлаб – бал за лабораторну роботу (0…10);

Форма семестрового контролю – Залік:

Студенти, які виконали всі умови допуску до семестрової атестації (не мають заборгованостей з лабораторних робіт, наявні усі електронні звіти) та набрали протягом семестру необхідну кількість балів (RD ≥ 60), отримують залікову оцінку (залік) так званим «автоматом» відповідно до набраного рейтингу (табл. 1, що наведена нижче). У такому разі до заліково-екзаменаційної відомості вносяться бали RD та відповідні оцінки.

Студенти, які набрали протягом семестру менше ніж 60 балів та не мають заборгованостей, зобов’язані виконувати залікову контрольну роботу.

На заліку студенти виконують письмову контрольну роботу. Кожне завдання містить три теоретичних питання і два практичних. Перелік питань наведений у методичних рекомендаціях до засвоєння кредитного модуля. Кожне питання оцінюється у 20 балів.

Студентам, які протягом семестру набрали більш ніж 60 балів та виконали всі умови допуску, надається можливість виконувати залікову контрольну роботу з метою підвищення оцінки. В такому разі, попередній рейтинг студента з кредитного модуля скасовується і він отримує оцінку з урахуванням результатів залікової контрольної роботи (табл. 1, що наведена нижче).

Система оцінювання питань:

«відмінно», повна відповідь (не менше 90% потрібної інформації) – 18-20 балів;

«добре», достатньо повна відповідь (не менше 75% потрібної інформації, або незначні неточності) – 13-17 балів;

«задовільно», неповна відповідь (не менше 60% потрібної інформації та деякі помилки) – 7-12 балів;

«незадовільно», незадовільна відповідь – 0-6 балів.

Сума набраних балів RD або балів за залікову роботу переводиться до залікової оцінки згідно з таблицею:

Таблиця 1. Переведення рейтингових балів до оцінок за університетською шкалою

Кількість балів Оцінка
100-95 Відмінно
94-85 Дуже добре
84-75 Добре
74-65 Задовільно
64-60 Достатньо
Менше 60 Незадовільно
Не виконані умови допуску Не допущено

Додаткова інформація з дисципліни (освітнього компонента)

  • передбачена можливість закривати частину лабораторного та лекційного

    матеріалу шляхом здобування сертифікатам по online курсам відповідних розділів та тем дисципліни;

  • перелік теоретичних питань, які виносяться на семестровий контроль

    наведено в Додатку 1;

Робочу програму навчальної дисципліни (Силабус):

Складено доцент кафедри ІСТ, к.т.н., Белоус Роман Володимирович.

Ухвалено кафедрою ІСТ (протокол № 16 від 12.06.2024 р.).

Погоджено Методичною комісією факультету[1] (протокол № 10 від 21.06.2024 р.).

Додаток 1

Перелік теоретичних питань на іспит

  1. Які основні теги використовуються для структурування HTML-документа?

  2. Як працює модель каскадування у CSS, і як визначається пріоритет

    стилів?

  3. Поясніть різницю між блочними та інлайновими елементами в HTML.

  4. Що таке Flexbox та Grid у CSS, і коли їх слід використовувати?

  5. Опишіть основні методи маніпуляції DOM за допомогою JavaScript.

  6. Як працює подієве керування в JavaScript і які є основні типи подій?

  7. Поясніть концепцію реактивності у VueJS і як вона реалізована.

  8. Які основні компоненти є у VueJS, і як вони взаємодіють між собою?

  9. Як реалізується двостороннє зв’язування даних у VueJS?

  10. Опишіть процес створення та налаштування маршрутизації (routing) у

    VueJS.

  11. Які етапи включає проектування бази даних для веб-додатка?

  12. Поясніть процес налаштування підключення до бази даних у

    бекенд-частині веб-додатка.

  13. Як реалізувати RESTful API для веб-додатка, і які принципи його

    побудови?

  14. Що таке аутентифікація та авторизація, і як їх реалізувати у

    веб-додатку?

  15. Опишіть основні кроки розробки фронтенд-частини веб-додатка з

    використанням VueJS

[1]