Інженерія програмного забезпечення та командна робота - Силабус освітнього компонента

Реквізити навчальної дисципліни

Програма навчальної дисципліни

Опис навчальної дисципліни, її мета, предмет вивчання та результати навчання

Опис дисципліни

Під час навчання студенти отримають теоретичні знання та практичні навички методологій розробки програмного забезпечення, командної роботи, навчаться формулювати та аналізувати вимоги до програмного забезпечення, проєктувати, розробляти та тестувати програмне забезпечення для вирішення практичних і наукових задач в області інформаційних систем і технологій.

Метою навчальної дисципліни

є формування та закріплення у студентів наступних загальних компетентностей: (ЗК2) Здатність застосовувати знання у практичних ситуаціях; (ЗК3) Здатність до розуміння предметної області та професійної діяльності; (ЗК8) Здатність оцінювати та забезпечувати якість виконуваних робіт; а також наступних фахових компетентностей: (ФК2) Здатність застосовувати стандарти в області інформаційних систем та технологій при розробці функціональних профілів, побудові та інтеграції систем, продуктів, сервісів і елементів інфраструктури організації; (ФК3) Здатність до проєктування, розробки, налагодження та вдосконалення системного, комунікаційного та програмно-апаратного забезпечення інформаційних систем та технологій, Інтернету речей (ІоТ), комп’ютерноінтегрованих систем та системної мережної структури, управління ними; (ФК4) Здатність проєктувати, розробляти та використовувати засоби реалізації інформаційних систем, технологій та інфокомунікацій (методичні, інформаційні, алгоритмічні, технічні, програмні та інші); (ФК5) Здатність оцінювати та враховувати економічні, соціальні, технологічні та екологічні фактори на всіх етапах життєвого циклу інфокомунікаційних систем; (ФК6) Здатність використовувати сучасні інформаційні системи та технології (виробничі, підтримки прийняття рішень, інтелектуального аналізу даних та інші), методики й техніки кібербезпеки під час виконання функціональних завдань та обов’язків; (ФК7) Здатність застосовувати інформаційні технології у ході створення, впровадження та експлуатації системи менеджменту якості та оцінювати витрати на її розроблення та забезпечення; (ФК8) Здатність управляти якістю продуктів і сервісів інформаційних систем та технологій протягом їх життєвого циклу; (ФК9) Здатність розробляти бізнес-рішення та оцінювати нові технологічні пропозиції; (ФК10) Здатність вибору, проєктування, розгортання, інтегрування, управління, адміністрування та супроводжування інформаційних систем, технологій та інфокомунікацій, сервісів та інфраструктури організації.

Предмет навчальної дисципліни:

методи та підходи, що використовуються при командній роботі, аналізі вимог, проектуванні, реалізації, тестуванні, впровадженні та експлуатації інформаційних систем та технологій.

Програмні результати навчання, на формування та покращення яких спрямована дисципліна:

(ПРН3) Використовувати базові знання інформатики й сучасних інформаційних систем та технологій, навички програмування, технології безпечної роботи в комп’ютерних мережах, методи створення баз даних та інтернет-ресурсів, технології розроблення алгоритмів і комп’ютерних програм мовами високого рівня із застосуванням об’єктно-орієнтованого програмування для розв’язання задач проєктування і використання інформаційних систем та технологій; (ПРН5) Аргументувати вибір програмних та технічних засобів для створення інформаційних систем та технологій на основі аналізу їх властивостей, призначення і технічних характеристик з урахуванням вимог до системи і експлуатаційних умов; мати навички налагодження та тестування програмних і технічних засобів інформаційних систем та технологій; (ПРН8) Застосовувати правила оформлення проєктних матеріалів інформаційних систем та технологій, знати склад та послідовність виконання проєктних робіт з урахуванням вимог відповідних нормативно-правових документів для запровадження у професійній діяльності; (ПРН15) Знати та застосовувати професійні стандарти і інші нормативно-правові документи в галузі інформаційних систем та технологій; (ПРН17) Знати методології та технології проєктування та реалізації інформаційних управляючих систем та технологій підтримки прийняття рішень. Вміти використовувати існуючі засоби, компоненти та технології для побудови інформаційних управляючих систем та технологій підтримки управлінських рішень; (ПРН18) Знати спеціалізовані мови та технології програмування необхідні для розробки програмного забезпечення інформаційних управляючих систем та технологій підтримки прийняття рішень. Розробляти відповідне програмне забезпечення, що входить до складу інформаційних управляючих систем та технологій підтримки прийняття рішень.

Пререквізити та постреквізити дисципліни (місце в структурно-логічній схемі навчання за відповідною освітньою програмою)

Пререквізити

мати знання з дисциплін:

• спеціальні розділи математики
• програмування
• інтернет-технології та проектування WEB-застосувань

Постреквізити

отримані знання використовуються для вивчення дисциплін

• теорія систем та системний аналіз
• розподілені системи обробки інформації
• безпека інформаційних систем

Зміст навчальної дисципліни

Розділ 1. Розробка програмного забезпечення Тема 1.1 Методології розробки програмного забезпечення Тема 1.2 Гнучкі методології розробки програмного забезпечення Розділ 2. Комунікація і командна робота Тема 2.1 Види та технології комунікації Тема 2.2 Командна робота Розділ 3. Процес інженерії вимог до ПЗ Тема 3.1. Визначення вимог до ПЗ Тема 3.2. Документування вимог Тема 3.3. Аналіз та узгодження вимог Тема 3.4. Управління вимогами Розділ 4. Проєктування ПЗ Тема 4.1 Методології проєктування програмного забезпечення Тема 4.2 Структурний підхід до проєктування ПЗ Тема 4.3 Об’єктно-орієнтований підхід до проєктування ПЗ Розділ 5. Тестування ПЗ Тема 5.1 Основні поняття тестування ПЗ Тема 5.2 Види та методи тестування Тема 5.3 Мануальне тестування Тема 5.4 Модульне та інтеграційне тестування Тема 5.5 Автоматизоване тестування Тема 5.6 Розробка ПЗ через тестування Тема 5.7 Забезпечення якості ПЗ

Навчальні матеріали та ресурси

Базова література

1. Максвел К. Джон П’ять рівнів лідерства.: Пер. з англ. Т. Куріпко. – Х.: Вид-во «Ранок» : «Фабула», 2019. – 304 с.
2. Бродкіна І, Бродкін Г. Інженерія програмного забезпечення. – «Центр навчальної літератури», 2018. – 204 с.
3. Грицюк Ю. Аналіз вимог до програмного забезпечення. – «Львівська політехніка», 2018. – 456с.
4. Rod Stephens. Beginning Software Engineering. – Wiley, 2022. – 720p.
5. Ralf Bierig. Essentials of Software Testing. – Cambridge University Press, 2022. – 324p.

Допоміжна література

6. Cohn Mike. Agile Estimating and Planning.: Pearson; 1st edition. 2005. – 360 р.
7. Frank Tsui. Essentials of Software Engineering. — Jones & Bartlett Learning, 2022. – 450 р.
8. Gayathri Mohan. Full Stack Testing: A Practical Guide for Delivering High Quality Software. — O'Reilly Media, 2022. – 405 р.

Навчальний контент

Методика опанування навчальної дисципліни (освітнього компонента)

Лекційні заняття

Лабораторні заняття

Самостійна робота студента/аспіранта

Політика та контроль

Політика навчальної дисципліни (освітнього компонента)

Система вимог, які ставляться перед студентом:

• правила відвідування занять: заборонено оцінювати присутність або відсутність здобувача на аудиторному занятті, в тому числі нараховувати заохочувальні або штрафні бали. Відповідно до РСО даної дисципліни бали нараховують за відповідні види навчальної активності на лекційних та лабораторних заняттях;
• на лекції викладач користується власним презентаційним матеріалом; використовує гугл-диск для викладання матеріалу поточної лекції, додаткової інформації, завдань до лабораторних робіт та інше;
• питання на лекції задаються у відведений для цього час;
• звіти з лабораторних робіт завантажуються напередодні захисту; для захисту лабораторної роботи необхідно продемонструвати роботу відповідної завданню програми та відповісти на питання щодо програми та контрольні питання;
• модульні контрольні роботи пишуться на лекційних заняттях без застосування допоміжних засобів (мобільні телефони, планшети та ін.); результат завантажується у файлі через гугл-форму до відповідної директорії гугл-диску;
• заохочувальні бали виставляються за: участь у факультетських та інститутських олімпіадах з навчальних дисциплін, участь у конкурсах робіт, підготовка оглядів наукових праць тощо. Кількість заохочуваних балів не більше 10;
• штрафні бали виставляються за: несвоєчасне подання лабораторних робіт до захисту без поважних причин; переписування модульної контрольної роботи. Кількість штрафних балів не більше 10.

Види контролю та рейтингова система оцінювання результатів навчання (РСО)

Поточний контроль: МКР, виконання та захист лабораторних робіт. Календарний контроль: проводиться двічі на семестр як моніторинг поточного стану виконання вимог силабусу. Семестровий контроль: залік. Умови допуску до семестрового контролю: виконані та захищені лабораторні роботи, написана модульна контрольна робота. Якщо семестровий рейтинг не менше 60 балів, то залік виставляється автоматично, інакше — студент допускається до залікової контрольної роботи.

Рейтинг студента складається з балів, що він отримує за:

1. виконання та захист лабораторних робіт;
2. виконання модульної контрольної роботи;
3. заохочувальні та штрафні бали.

Система рейтингових балів та критерії оцінювання

Лабораторні завдання

• «відмінно», пповна відповідь на питання під час захисту (не менш ніж 90% потрібної інформації), повне виконання завдання лабораторної роботи – 9 балів;
• «добре», достатньо повна відповідь на питання під час захисту (не менш ніж 75% потрібної інформації), повне виконання завдання лабораторної роботи – 7-8 балів;
• «задовільно», неповна відповідь на питання під час захисту (не менш ніж 60% потрібної інформації), незначні помилки у виконанні завдання лабораторної роботи – 5-6 балів;
• «незадовільно», незадовільна відповідь та/або значні помилки у виконання завдання лабораторної роботи – 0 балів.

За запізнення з поданням лабораторної роботи до захисту від встановленого терміну оцінка знижується на 1 бал.

Модульні контрольні роботи

• «відмінно», повна відповідь (не менш ніж 90% потрібної інформації), завдання виконано без помилок, дії обґрунтовано – 14 балів;
• «добре», достатньо повна відповідь (не менш ніж 75% потрібної інформації), завдання виконано без значних помилок – 10-13 балів;
• «задовільно», неповна відповідь, в деяких завданнях можуть бути присутні значні помилки, але не менше 60% виконано правильно – 7-9 балів;
• «незадовільно», незадовільна відповідь (неправильне виконання завдань), потребує обов’язкового повторного написання в кінці семестру – 0 балів.

Заохочувальні бали

за виконання творчих робіт з кредитного модуля (наприклад, участь у факультетських та інститутських олімпіадах з навчальних дисциплін, участь у конкурсах робіт, підготовка оглядів наукових праць тощо) 1-2 бали, але в сумі не більше 10.

Штрафні бали

штрафні бали виставляються за: несвоєчасне подання до захисту лабораторних робіт без поважних причин; переписування модульної контрольної роботи. Кількість штрафних балів не більше 10.

Календарний контроль

За результатами навчальної роботи за перші 7 тижнів максимально можлива кількість балів – 32 бали (2 лабораторних роботи, перша частина модульної контрольної роботи). На першій атестації (8-й тиждень) студент отримує «зараховано», якщо його поточний рейтинг не менший ніж 16 балів.

За результатами 13 тижнів навчання максимально можлива кількість балів – 59 балів (5 лабораторних робіт, перша частина модульної контрольної роботи). На другій атестації (14-й тиждень) студент отримує «зараховано», якщо його поточний рейтинг не менший ніж 30 балів.

Максимальна сума вагових балів контрольних заходів протягом семестру складає:

RD = 8*r_л.р.+2*r_мкр+ (r_з - r_ш)=8*9+2*14+(r_з - r_ш)=100 + (r_з - r_ш), де r_л.р. – бал за лабораторну роботу (0…9); r_мкр – бал за написання МКР (0…14); r_з – заохочувальні бали (0…10); r_зш – штрафні бали (0…10);.

Залік

Студенти, які виконали всі умови допуску до семестрової атестації (написали всі модульні контрольні, виконали і захистили всі лабораторні роботи) та набрали протягом семестру необхідну кількість балів (RD ≥ 60), отримують залікову оцінку (залік) автоматично відповідно до набраного рейтингу (табл. 1, що наведена нижче). У такому разі до заліково-екзаменаційної відомості вносяться бали RD та відповідні оцінки. Студенти, які набрали протягом семестру менше ніж 60 балів та не мають заборгованостей, зобов’язані виконувати залікову контрольну роботу. Залікова контрольна робота містить п’ять питань. Кожне питання оцінюється у 20 балів. Студентам, які протягом семестру набрали більш ніж 60 балів та виконали всі умови допуску, надається можливість виконувати залікову контрольну роботу з метою підвищення оцінки. В такому разі, попередній рейтинг студента з кредитного модуля скасовується і він отримує оцінку з урахуванням результатів залікової контрольної роботи (табл. 1, що наведена нижче).

Система оцінювання питань

• «відмінно», повна відповідь (не менше 90% потрібної інформації) – 18-20 балів;
• «добре», достатньо повна відповідь (не менше 75% потрібної інформації, або незначні неточності) – 15-17 балів;
• «задовільно», неповна відповідь (не менше 60% потрібної інформації та деякі помилки) – 12-14 балів;
• «незадовільно», незадовільна відповідь – 0-11 балів.

Сума набраних балів RD або балів за залікову роботу переводиться до залікової оцінки згідно з таблицею:

Таблиця 1. Переведення рейтингових балів до оцінок за університетською шкалою

Додаткова інформація з дисципліни (освітнього компонента)

Робочу програму навчальної дисципліни (Силабус): Складено ст. викладач, Тимофєєва Юлія Сергіївна Ухвалено кафедрою інформаційних систем та технологій ФІОТ (протокол № 16 від 12.06.2024 р.) Погоджено Методичною комісією факультету (протокол № 10 від 21.06.2024 р.)