ІНФРАСТРУКТУРА ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ

Силабус освітнього компонента

Реквізити навчальної дисципліни

Рівень вищої освіти Перший (бакалаврський)
Галузь знань 12 Інформаційні технології
Спеціальність 126 Інформаційні системи та технології
Освітня програма Інтегровані інформаційні системи
Статус дисципліни Обов’язкова (нормативна)
Форма навчання Очна (денна)
Рік підготовки, семестр 3 курс, весняний семестр
Обсяг дисципліни 5 кредитів ECTS /150 годин (36 годин лекцій, 36 годин лабораторних робіт, 78 годин – СРС)
Семестровий контроль/ контрольні заходи Екзамен
Розклад занять 1 лекція (2 години) 1 раз на тиждень; 1 лабораторна робота (2 години) 1 раз на тиждень
Мова викладання Українська
Інформація про керівника курсу / викладачів Завідувач кафедри, д.т.н., проф. Ролік Олександр Іванович, o.rolik@kpi.ua, https://t.me/Oleksandr_Rolik
Розміщення курсу https://classroom.google.com/c/NTkyNzQ3Njg4NTgz?cjc=vwenqig|

Програма навчальної дисципліни

1. Опис навчальної дисципліни, її мета, предмет вивчання та результати навчання

Опис дисципліни

Наш час характеризується бурним розвитком інформаційних технологій (ІТ). Зміни у світовій економіці викристалізували нове ставлення бізнесу до ІТ. Наразі бізнес розглядає ІТ, як джерело розвитку, виділяючи, перш за все, їх необмежені можливості в підвищенні продуктивності і поліпшенні конкурентоспроможності. Бізнес-менеджери та ІТ-спеціалісти поставили ІТ на центральне місце в новій бізнес-моделі, націленій на зниження витрат бізнесу і прискорення бізнес-інновацій. Сьогодні ефективна підтримка бізнес-процесів, а також виробничих і технологічних процесів здійснюється за рахунок автоматизації, забезпечується ІТ-послугами як на рівні між підприємствами, так і всередині підприємства (між бізнес-підрозділами та ІТ-підрозділами). Усі ІТ-послуги надаються ІТ-інфраструктурами. ІТ-інфраструктура є найважливішою частиною автоматизованої або інформаційно-керуючої системи підприємства, оскільки вона поєднує в собі засоби, які необхідні для створення, функціонування і розвитку ІТ-середовища підприємства. Від ефективності функціонування ІТ-інфраструктури безпосередньо залежить якість ІТ-сервісів і, як наслідок, ефективність ведення бізнесу. Тому дисципліна «Інфраструктура інформаційних технологій» дуже важлива для підготовки висококваліфікованих сучасних фахівців зі спеціальності Інформаційні системи та технології. Майбутній фахівець з інформаційних систем та технологій має знати не тільки загальні принципи функціонування ІТ-інфраструктур різного рівня ієрархії, але і вміти проектувати, розгортати та обслуговувати ІТ-інфраструктури, а також керувати ними. Ефективне проектування та управління ІТ-інфраструктурами може буте забезпечене тоді, коли майбутній фахівець з інформаційних систем та технологій добре знатиме особливості усіх компонентів ІТ-інфраструктур та вплив параметрів і характеристик окремих компонентів на ефективність функціонування ІТ-інфраструктур та на якість ІТ-сервісів, які надаються ІТ-інфраструктурами. Силабус освітнього компонента «Інфраструктура інформаційних технологій» складено відповідно до освітньої програми підготовки бакалаврів «Інтегровані інформаційні системи» спеціальності 126 – Інформаційні системи та технології. .

Мета навчальної дисципліни

Метою навчальної дисципліни є формування та закріплення у студентів наступних компетентностей: КС2. Здатність застосовувати стандарти в області інформаційних систем та технологій при розробці функціональних профілів, побудові та інтеграції систем, продуктів, сервісів і елементів інфраструктури організації. КС10. Здатність вибору, проектування, розгортання, інтегрування, управління, адміністрування та супроводження інформаційних систем, технологій та інфокомунікацій, сервісів та інфраструктури організації. КС18. Здатність вирішувати задачі інтеграційних процесів інформаційних систем у сфери виробництва та керування з використанням методів аналізу та синтезу засобів передачі, зберігання та обробки інформації, основ сервіс-орієнтованого підходу до обслуговування користувачів інформаційних систем, базових та прикладних інформаційних технологій та інструментальних засобів інфраструктури ІТ.

Предмет навчальної дисципліни

Теоретичні та практичні основи створення інфраструктури інформаційних технологій.

Результати навчання

ПРН4. Проводити системний аналіз об’єктів проектування та обґрунтовувати вибір структури, алгоритмів та способів передачі інформації в інформаційних системах та технологіях. ПРН9. Здійснювати системний аналіз архітектури підприємства та його ІТ-інфраструктури, проводити розроблення та вдосконалення її елементної бази і структури. ПРН14. Демонструвати вміння аналізувати вимоги та розробляти веб-додатки, веб-сервіси, веб-сайти з використанням базових принципів, сучасних технологій та мов програмування для створення веб-застосувань, як інтерфейсу доступу до сервісів ІТ-інфраструктури. ПРН19. Застосовувати базові, прикладні інформаційні технології та інструментальні засоби для визначення складу, структури та схем взаємодії компонентів інфраструктури ІТ, організовувати та підтримувати сервіс-орієнтоване обслуговування користувачів інформаційних систем.

2. Пререквізити та постреквізити дисципліни

Пререквізити

Для успішного засвоєння дисципліни студент повинен володіти освітніми компонентами: Комп’ютерні мережі; Системна інженерія; Теорія систем та системний аналіз; Безпека інформаційних систем; Інженерія систем IoT..

Постреквізити

Компетенції, знання та уміння, одержані в процесі вивчення освітнього компонента є необхідними для подальших освітніх компонентів: Інформаційно-керуючі системи; Проектування інформаційних систем.

3. Зміст навчальної дисципліни

Розділ 1. Принципи побудови комп’ютерних мереж Розділ 1. ІТ-інфраструктура, як організаційно-технічний базис інформаційних систем. Тема 1.1. Концепції надання ІТ-послуг. Тема 1.2. Аналіз тенденцій розвитку систем обробки інформації. Тема 1.3. Сучасні концепції надання ІТ-послуг. Розділ 2. Компоненты ІТ-інфраструктур. Тема 2.1. Обчислювальні системи. Тема 2.2. Класифікація систем паралельної обробки. Тема 2.3. Основи побудови мультипроцесорних систем. Тема 2.4. Сервери. Тема 2.5. Архітектура систем зберігання даних. Розділ 3. Високошвидкісні мережі передавання даних. Тема 3.1. Технологія Fibre Channel. Тема 3.2. Високошвидкісні мережі Ethernet. Тема 3.3. Обладнання мереж ІТ-інфраструктури.

4. Навчальні матеріали та ресурси

Базова література

  1. Методи та новітні підходи до проектування, управління і застосування високопродуктивних ІТ-інфраструктур / Ю. В. Бойко, В. М. Волохов, М. М. Глибовець, С. В. Єршов, С. Л. Кривий, С. Д. Погорілий, О. І. Ролік, С. Ф. Теленик, М. В. Ясочка // за ред. проф. А. В. Анісімова. – К.: ВПЦ «Київський університет», 2016. – 447 с.

Допоміжна література

    1. Zharikov, S. Telenyk, O. Rolik “Method of Distributed Two-Level Storage System Management in a Data Center”, Advances in Computer Science for Engineering and Education II, Part of the Advances in Intelligent Systems and Computing book series (AISC, volume 938), Springer, 2018, pp. 301-315.
  1. Rolik, O., Kolesnik, V., Samotyy, V. Neural Network Approach to Forecasting of IT Service Quality. 2019 IEEE International Conference on Advanced Trends in Information Theory (ATIT), Proceedings. 2019 – Proceedings, 2019, pp. 317–320.
  2. Rolik O.I., Kolesnik V.M. Simulation of IT infrastructure with consideration of critical aspects for quality of service management // «Системні технології» “System technologies”, 2021, 1 (132). – pp. 51-63.
  3. Omelchenko V., Rolik O. Automation of resource management in information systems based on reactive vertical scaling // Міжвідомчий науково-технічний збірник «Адаптивні системи автоматичного управління». – 2022. – № 2 (41). – с. 65–78.
  4. Rolik O.I., Omelchenko V.V. Proactive Horizontal Scaling Method for Kubernetes / Радіоелектроніка, інформатика, управління. 2024. No 1. – 221–227.

Навчальний контент

5. Методика опанування навчальної дисципліни (освітнього компонента)

Лекційні заняття

№ з/п Назва теми лекції та перелік основних питань
1 Тема 1.1. Призначення та принципи організації комп'ютерних мереж
Лекція 1. ІТ-інфраструктура – найважливіша частина автоматизованої або інформаційно-керуючої системи підприємства
Поняття та визначення інформаційних технологій та ІТ-інфраструктури. З якою метою бізнес використовує ІТ та ІТ-інфраструктуру. Підвищення продуктивності виконання бізнес-процесів за рахунок автоматизації. Поліпшення конкурентоспроможності завдяки раціональному використанню обчислювальних та телекомунікаційних ресурсів. Зниження витрат на ведення бізнесу завдяки використанню ІТ. Прискорення бізнес-інновацій шляхом інформатизації усіх аспектів ведення бізнесу. Інфраструктура дата-центра. Основні компоненти дата-центрів. Основні характеристики дата-центрів. Управління дата-центрами. Середовище дата-центрів.
2 Тема 1.2. Аналіз тенденцій розвитку систем обробки інформації
Лекція 2. Особливості сучасного етапу розвитку систем обробки інформації
Обчислювальні центри колективного користування. Поява та повсюдне використання ПК. Консолідація обчислювальних ресурсів у серверних приміщеннях або центрах оброблення даних. Повсюдне використання технології віртуалізації. Хмарні обчислення. Grid-технології. Мережі P2P. Віртуалізація ресурсів.
3 Тема 1.3. Сучасні концепції надання ІТ-послуг
Лекція 3. Основні сучасні концепції надання ІТ-послуг
Концепція хмарних обчислень. Переваги та недоліки хмарних обчислень. Модель обслуговування «Все як послуга». Найбільш поширені реалізації XaaS. Обчислення на вимогу – "on-demand computing". Особливості надання послуг за принципом utility computing. Порівняння сучасних концепцій надання ІТ-послуг. Комплексне надання ІТ-послуг.
4 Тема 2.1. Обчислювальні системи
Лекція 4. Підвищення продуктивності обчислювальних систем
Основні напрямки розробки обчислювальних систем. Збіг операцій. Паралельне виконання завдань. Підвищення надійності і готовності обчислювальних систем. Способи організації паралельної обробки. Типи паралелізму. Конвеєрна обробка. Конвеєр команд та конвеєр операцій. RISC-процесори. Суперскалярні процесори. Багатоядерні процесори.
5 Тема 2.2. Класифікація систем паралельної обробки
Лекція 5. Класифікація обчислювальних систем (за Флінном)
Поняття множинності потоків команд і даних. Особливості систем ОКОД. Архітектура фон Неймана. Блок-схема гарвардської архітектури комп'ютера. Системи класу ОКОД. Способи підвищення продуктивності систем класу ОКОД: використання конвеєра команд; перехід до RISC-мікроархітектури; множинність блоків виконання; кілька пристроїв дешифрування команд; використання кеш-пам'яті; передбачення переходів; гіпотетичне виконання команд. Системи класу МКОД. Системи з магістральною обробкою інформації.
6 Лекція 6. Системи класу ОКМД
Графічні процесори (GPU). Закон Мура. GPGPU використання графічного процесору для вирішення задач загального призначення. Основні концептуальні відмінності CPU від GPU. BrookGPU. API CUDA. Основні визначення CUDA. CUDA з апаратної точки зору. Перспективи GPU.
7 Лекція 7. Системи класу MIMD
Багатомашинні та багатопроцесорні обчислювальні системи. Характер зв'язків в обчислювальних системах. Обчислювальна система зі слабким зв'язком. Багатомашинна обчислювальна система з прямим слабким зв'язком. Обчислювальна система з сильним зв'язком.
8 Тема 2.3. Основи побудови мультипроцесорних систем
Лекція 8. Типи структурної організації класичних або істинних мультипроцесорних систем
Мультипроцесорні системи зі спільною або розділеною в часі шиною. Переваги та недоліки структури зі спільною шиною. Мультипроцесорні системи із перехресною комутацією. МПС з двома матрицями. Переваги та недоліки структури з перехресної комутацією. Мультипроцесорні системи з багатовходовими ОЗП.
9 Лекція 9. Архітектури мультипроцесорних систем
Симетрична мультипроцесорна система (SMP). Переваги та недоліки симетричних мультипроцесорних систем. SMP-система з декількома шинами. Система з масовим паралелізмом (МРР). Переваги та недоліки систем з масовим паралелізмом. Приклад MPP-системи. Архітектура NUMA. Системи ccNUMA. Система з розширюваним паралелізмом (SPP). Переваги та недоліки систем з розширюваним паралелізмом. Гіпервузлова система SPP.
10 Тема 2.4 Сервери
Лекція 10. Сервери. Загальні положення
Основні характеристики серверів: продуктивність; керованість; надійність; масштабованість. Вертикальне та горизонтальне масштабування обчислювальних ресурсів. Rack-сервери. Переваги та недоліки Rack-серверів. Блейд-сервери. Фізична конструкція блейд-серверів. Переваги та недоліки блейд-систем. Особливості використання серверів, Rack- та блейд-серверів. TWIN-сервери. Переваги та недоліки TWIN-серверів. Мікросервери.
11 Лекція 11. Кластери
Визначення обчислювального кластера. Основні вимоги до кластерів. Класифікація кластерів. Кластери високої доступності. Схеми побудови HA-кластера. Кластери розподілу навантаження. Обчислювальні кластери. Конфігурації кластерів. Кластери з розділеними дисками. Схема побудови кластера «активний – резервний». Кластери без поділу ресурсів. Програмне забезпечення кластерів. Переваги та недоліки кластерних систем.
12 Тема 2.5. Архітектура систем збереження даних
Лекція 12. Системи збереження даних
Технології зберігання на базі серверо-центричної та інформаційно-центричної моделей. Блокові системи. Технологія SAN. Складові SAN архітектури. Основні типи портів в SAN. Технологія DAS. Переваги та недоліки блокових СЗД. Файлові системи. Об’єктні системи. Надання ресурсів зберігання даних. Віртуальне надання ресурсів зберігання даних.
Лекція 13. Протоколи неконтрольованого випадкового доступу
Поняття рівнорангової (однорангової) системи. Сутність протоколів неконтрольованого випадкового доступу. Переваги та недоліки протоколу. Рівноправна мережа Aloha. Структура мережі Aloha. Принцип обміну інформацією в мережі Aloha. Структура мережі Дискрет. Принцип обміну інформацією в мережі Дискрет. Визначення логічно пасивного ретранслятору. Використання логічно пасивних ретрансляторів. Ефективність протоколу Aloha. Характеристики протоколу Aloha. Визначення періоду вразливості.
14 Тема 3.1 Технологія Fibre Channel
Лекція 14. Архітектура мережі Fibre Channel
Топології мережі FC: точка-точка; керована петля; архітектура на основі комутаторів. Архітектура Fibre Channel. Стек протоколів Fibre Channel. П'ять рівнів мережі FC: FC-0 Фізичний; FC-1 Кодування; FC-2 Кадрування і сигналізації; FC-3 Загальних служб; FC-4 Відображення протоколів. Адресація в Fibre Channel. Глобальні імена. FC-кадр. Логічні типи портів. Середовище передачі даних. Інфраструктура FC. Логічні послідовності передавання даних. Класи служб, які підтримуються у Fibre Channel. Сфери застосування Fibre Channel.
15 Тема 3.2 Високошвидкісні мережі Ethernet
Лекція 15. Технологія 100 Мбіт/с мереж з методом доступу CSMA/CD
Фізичний рівень технології 100BASE-T. Специфікація 100BASE-T4. Структура фізичного підрівня. Визначення конфліктів. Метод кодування даних у 100BASE-T4. Специфікація 100BASE-X. Блочне кодування 4B/5B. Специфікація 100BASE-TX. Сутність кодування MLT-3. Специфікація 100BASE-FX. Сутність кодування NRZI. Репітери для мереж 100 Мбіт/с. Репітери класу I та класу II.
16 Лекція 16. Технологія Gigabit Ethernet
Особливості МАС-підрівня. Архітектура Gigabit Ethernet. Специфікація 1000BASE-X. Функціональна схема 1000BASE-X. Кодування 8B/10B. Залежні від середовища підрівні 1000BASE-LX та 1000BASE-SX. Специфікація 1000BASE-CX. Специфікація 1000BASE-T. Мультісегментні мережі Gigabit Ethernet.
17 Тема 3.3. Обладнання мереж ІТ-інфраструктури
Лекція 17. Компоненти мережевого обладнання ІТ-інфраструктури
Мережеві адаптери. Концентратори. Переваги і недоліки мереж зі спільним середовищем, що розподіляється між комп’ютерами. Комутовані локальні мережі. Переваги логічної структуризації мережі ІТ-інфраструктури. Мости та комутатори. Алгоритм прозорого мосту. П'ять процесів обробки кадру при його проходженні через міст: переспрямування кадрів; лавинне передавання; фільтрація кадрів; комутація з вивченням топології або самонавчанням; старіння таблиць MAC-адрес. Топологічні обмеження комутаторів в ІТ-інфраструктурах. Алгоритм побудови кістякового дерева. Етапи побудови кістякового дерева. Особливості комутаторів Ethernet. Боротьба з перевантаженнями. Характеристики продуктивності комутаторів. Три режими комутації: з проміжним зберіганням; наскрізна комутація; комутація з контролем фрагментів.
18 Лекція 18. Віртуальні локальні мережі в ІТ-інфраструктурах
Призначення та переваги віртуальних мереж. Функціональні робочі групи. Визначення членства у VLAN. Створення VLAN на базі одного комутатора. Створення VLAN на базі декількох комутаторів. Формат кадра по стандарту IEEE 802.1Q. Якість обслуговування у віртуальних мережах. Рекомендації з розподілу трафіка на типи та призначенню пріоритетів. Впорядкування кадрів. Визначення пріоритетів. Керування чергами. Керування затримкою та пропускною здатністю. Аспекти проектування VLAN.

Лабораторні роботи

№ з/п Перелік Лабораторних робіт
1 Лабораторна робота 1. Віртуалізація. VirtualBox. Hyper-V
Мета: Ознайомитися з поняттям віртуалізація та її видами. Використання гіпервізорів різних типів (на прикладі VirtualBox, Hyper-V) для створення та управління віртуальними машинами.
2 Лабораторна робота 2. Віртуалізація. Vagrant
Мета: Ознайомитися з конфігурацією віртуальної машини. Використання Vagrant для створення та управління віртуальними машинами. Використання операторів Vagrant для базового конфігурування створеної віртуальної машини.
3 Лабораторна робота 3. Контейнеризація. Docker. Основи
Мета: Ознайомитися з поняттям контейнеризація та мікросервісною архітектурою. Використання Docker для створення та запуску контейнерів.
4 Лабораторна робота 4. Контейнеризація. Docker. Робота з файловою системою
Мета: Ознайомитися з поняттям контейнеризація та мікросервісною архітектурою. Використання Docker для створення контейнерів з файловою системою.
5 Лабораторна робота 5. Контейнеризація. Docker. Робота з мережею
Мета: Ознайомитися з поняттям контейнеризація та мікросервісною архітектурою. Використання Docker для створення контейнерів та конфігурування різних типів мереж між ними.
6 Лабораторна робота 6. Багатоконтейнерні застосунки. Docker Compose
Мета: Ознайомитися з поняттям оркестрація. Використання інструмента Docker Compose для конфігурування, розгортання та масштабування багатоконтейнерних застосунків.
7 Лабораторна робота 7. Хмарні обчислення. Amazon Web Services. Google Cloud Platform
Мета: Ознайомитися з поняттям хмарних обчислень. Використання хмарних провайдерів для створення та налаштування інстансів для розгортання застосунків
8 Лабораторна робота 8. Безперервна розробка. Jenkins
Мета: Ознайомитися з підходом розробки «безперервна інтеграція». Використання Jenkins для автоматизації процесу розробки програмного забезпечення з забезпеченням функції безперервної інтеграції.
9 Лабораторна робота 9. Інфраструктура як код. Terraform
Мета: Ознайомитися з підходом інфраструктура як код. Використанні інструмента Terraform для конфігурування, розгортання та управління інфраструктури в хмарі.
10 Лабораторна робота 10. Подійно-орієнтована архітектура. RabbitMQ
Мета: Ознайомитися з подійно-орієнтованою архітектурою. Використання протоколу AMQP. Використання RabbitMQ для пересилання повідомлень між компонентами системи з подійно-орієнтованою архітектурою.

Самостійна робота студента

№ з/п Вид самостійної роботи Кількість годин СРС
1 Підготовка до лекцій. 24
2 Підготовка до лабораторних робіт. 18
3 Підготовка до модульних контрольних робіт. 3
24 Підготовка до екзамену 30
Всього 78

7. Модульна контрольна робота

Метою модульної контрольної роботи є закріплення та перевірка теоретичних знань із освітнього компонента.

Політика та контроль

8. Політика навчальної дисципліни (освітнього компонента)

Система вимог, які ставляться перед студентом:

  • правила відвідування занять: заборонено оцінювати присутність або відсутність здобувача на аудиторному занятті, в тому числі нараховувати заохочувальні або штрафні бали. Відповідно до РСО даної дисципліни бали нараховують за відповідні види навчальної активності на лекційних заняттях;
  • комп'ютерний практикум захищається у два етапи – перший етап: студенти виконують завдання на допуск до захисту комп'ютерного практикуму; другий етап – захист комп'ютерного практикуму. Бали за комп'ютерний практикум враховуються лише за наявності електронного звіту;
  • заохочувальні бали виставляються за навчальну активність на лекційних заняттях. Кількість заохочуваних балів не більше 5;
  • штрафні бали виставляються за невчасну здачу комп'ютерного практикуму. Кількість штрафних балів не більше 5;
  • політика щодо академічної доброчесності: Кодекс честі Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут» https://kpi.ua/files/honorcode.pdf встановлює загальні моральні принципи, правила етичної поведінки осіб та передбачає політику академічної доброчесності для осіб, що працюють і навчаються в університеті, якими вони мають керуватись у своїй діяльності, в тому числі при вивченні та складанні контрольних заходів з дисципліни «Тенденції розвитку інформаційних систем та технологій»;
  • при використанні цифрових засобів зв’язку з викладачем (мобільний зв’язок, електронна пошта, переписка на форумах та у соцмережах тощо) необхідно дотримуватись загальноприйнятих етичних норм, зокрема бути ввічливим та обмежувати спілкування робочим часом викладача.

9. Види контролю та рейтингова система оцінювання результатів навчання (РСО)

Поточний контроль: вправи на лекційних заняттях, виконання та захист комп’ютерного практикуму. Календарний контроль: провадиться двічі на семестр як моніторинг поточного стану виконання вимог силабусу. Семестровий контроль: екзамен. Умови допуску до семестрового контролю: Умови допуску до семестрового контролю: виконані та захищені лабораторні роботи, семестровий рейтинг більше 30 балів.

Загальна рейтингова оцінка аспіранта після завершення семестру складається з балів, отриманих за:

  • виконання та захист компютерного практикуму;
  • відповіді на екзамені.

10. Види контролю та рейтингова система оцінювання результатів навчання (РСО)

Рейтинг студента з дисципліни складається із балів стартового рейтингу (протягом семестру) та балів за екзамен. Бали стартового рейтингу протягом семестру студент отримує за:

  1. виконання та захист 10 лабораторних робіт;
  2. виконання двох одногодинних модульних контрольних робіт (МКР);
  3. заохочувальних та штрафних балів.
Лабораторні роботи

Критерії оцінювання лабораторних робіт: «відмінно», повна відповідь на питання (не менше 90% потрібної інформації) та оформлений належним чином протокол до лабораторної роботи – 4 бали; «добре», достатньо повна відповідь на питання (не менше 75% потрібної інформації) та оформлений належним чином протокол до лабораторної роботи – 3 бали; «задовільно», неповна відповідь на питання (не менше 60% потрібної інформації), незначні помилки та оформлений належним чином протокол до лабораторної роботи – 2 балів; «незадовільно», незадовільна відповідь та/або не оформлений належним чином протокол до лабораторної роботи – 0 балів (повертається на відпрацювання або доопрацювання). Захист усіх лабораторних робіт є умовою допуску до складання екзамену. Студенти, що на момент консультації перед екзаменом не захистили лабораторні роботи, не допускаються до основної здачі та готуються до перескладання. Для допуску до перескладання екзамену треба у визначений викладачем термін здати всі заборгованості з лабораторних робіт. За кожне запізнення з поданням лабораторної роботи до захисту від встановленого терміну (період 2 тижні між лабораторними заняттями) оцінка знижується на 1 бал.

Модульні контрольні роботи:

– «відмінно» — повна відповідь (не менше 90% потрібної інформації) – 6 балів; – «добре» — достатньо повна відповідь (не менше 75% потрібної інформації), або повна відповідь з незначними помилками – 4-5 балів; – «задовільно» — неповна відповідь (не менше 60% потрібної інформації) та незначні помилки – 3 бали; – «незадовільно» — незадовільна відповідь (неправильний розв’язок задачі), потребує обов’язкового повторного написання в кінці семестру – 0 балів; Заохочувальні бали: – за активну творчу роботу на лекції — 1 бал; – за участь у модернізації однієї лабораторної роботи – 2 бали.

Календарний контроль

Календарний контроль базується на поточній рейтинговій оцінці. Умовою позитивної атестації є значення поточного рейтингу аспіранта не менше 50% від максимально можливого на час атестації. Бал, необхідний для отримання позитивного календарного контролю доводиться до відома аспірантів викладачем не пізніше ніж за 2 тижні до початку календарного контролю.

Додаткові (бонусні) бали

Рейтинговою системою оцінювання передбачені додаткові бали за виконання додаткових завдань та за активну творчу роботу на лекції 1 бал, за участь у модернізації однієї лабораторної роботи – 5 балів. Один студент не може отримати більше ніж 10 бонусних балів у семестрі. Бонусні бали можуть бути отримані за такі види робіт: «Івенти», «Вправи на лабораторних роботах», «Додаткові лекції».

Івенти

Івенти - це спеціальні події для аспірантів, які хочуть отримати додаткові бали за вирішення ускладнених завдань. Івенти активуються у визначений час і активні протягом одного тижня. Додаткові бали отримують тільки ті аспіранти, які вірно виконали завдання та завантажили свої відповіді у визначений івентом термін. Кількість балів за додаткові завдання визначає кожен івент окремо.

Додаткові лекції

Додаткові лекції – це теми на самостійне опрацювання, які забезпечать здобувачам посилення теоретичних знань з дисципліни. Ваговий бал 0,5. Максимальна кількість балів за опрацювання додаткових лекції – 0,5 балів * 10 лекцій = 5 балів.

Штрафні бали

Запізнення з поданням лабораторної роботи до захисту від встановленого терміну -1 бал, але в сумі не більше -5

Форма семестрового контролю – Екзамен

Максимальна сума балів за роботу у семестрі складає 52. На екзамені студенти мають відповісти на чотири теоретичних питання. Кожне теоретичне питання оцінюється у 12 балів. Система оцінювання теоретичних питань: «відмінно» — повна відповідь (не менше 90% потрібної інформації) – 10-12 балів; «добре» — достатньо повна відповідь (не менше 75% потрібної інформації, або незначні неточності) – 7-9 балів; «задовільно» — неповна відповідь (не менше 60% потрібної інформації та деякі помилки) – 3-6 балів; «незадовільно» — незадовільна відповідь – 0 балів.

Сума стартових балів і балів за екзаменаційну контрольну роботу переводиться до екзаменаційної оцінки згідно з таблицею:

Таблиця 1. Переведення рейтингових балів до оцінок за університетською шкалою
Кількість балів Оцінка
100-95 Відмінно
94-85 Дуже добре
84-75 Добре
74-65 Задовільно
64-60 Достатньо
Менше 60 Незадовільно
Не виконані умови допуску Не допущено

Робочу програму навчальної дисципліни (Силабус):

Складено: завідувач кафедри, д.т.н., професор Ролік О. І.

Ухвалено кафедрою інформаційних систем та технологій ФІОТ (протокол № 16 від 12.06.2024 р.)

Погоджено Методичною комісією факультету (протокол № 10 від 21.06.2024 р.)