ТЕХНОЛОГІЇ ТА ПРОТОКОЛИ МУЛЬТИСЕРВІСНИХ МЕРЕЖ - Робоча програма навчальної дисципліни (Силабус)
Реквізити навчальної дисципліни
| Рівень вищої освіти | Перший (бакалаврський) |
|---|---|
| Галузь знань | 12 Інформаційні технології1 |
| Спеціальність | 126 Інформаційні системи та технології |
| Освітня програма | ІНФОРМАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ РОБОТОТЕХНІЧНИХ СИСТЕМ |
| Статус дисципліни | Вибіркова |
| Форма навчання | очна(денна)/очна(вечірня)/заочна/дистанційна/змішана |
| Рік підготовки, семестр | 3 курс,весняний семестр |
| Обсяг дисципліни | 4 кредити (120 годин) |
| Семестровий контроль/ контрольні заходи | залік |
| Розклад занять | Згідно розкладу, on-line |
| Мова викладання | Українська |
| Інформація про керівника курсу / викладачів |
Лектор: д.т.н., професор, Жураковський Богдан Юрійович, контактні дані2: zhurakovskiybyu@tk.kpi.ua Лабораторні : асистент, Нікітін Валерій Андрійович, контактні дані: https://t.me/valerii_nikitin |
| Розміщення курсу | Посилання на дистанційний ресурс (Moodle, Google classroom, тощо): https://classroom.google.com/c/NTQ5NTA5NDU3MzEw?hl=ru&cjc=jzmutgb |
Програма навчальної дисципліни
Опис навчальної дисципліни, її мета, предмет вивчання та результати навчання
Дисципліна «Технології та протоколи мультисервісних мереж» є вибірковою дисципліною навчального плану бакалаврів з спеціальності «Інформаційні системи та технології» і грає важливу роль у підготовці фахівців.
Метою навчальної дисципліни є формування та закріплення у студентів наступних компетентностей: Здатність застосовувати стандарти в області інформаційних систем та технологій при розробці функціональних профілів, побудові та інтеграції систем, продуктів, сервісів і елементів інфраструктури; Здатність проектувати, розробляти та використовувати засоби реалізації інформаційних систем, технологій та інфокомунікацій (методичні, інформаційні, алгоритмічні, технічні, програмні та інші); Здатність до аналізу, синтезу і оптимізації інформаційних систем та технологій з використанням математичних моделей і методів; Здатність управляти та користуватися сучасними інформаційно-комунікаційними системами та технологіями (у тому числі такими, що базуються на використанні Інтернет); Здатність аналізувати відомі реалізації компонентів нижнього рівня інформаційних систем з урахуванням вимог технологічних та бізнес-процесів, виконувати синтез контролерів, регуляторів, давачів, виконавчих пристроїв, будувати адекватні моделі нижнього рівня ієрархії інформаційних систем та здійснювати їх інтеграцію.
Предмет навчальної дисципліни – принципи побудови мультисервісних мереж, технології, які використовуються при їх технічній реалізації.
Програмні результати навчання, на формування та покращення яких спрямована дисципліна: Аргументувати вибір програмних та технічних засобів для створення інформаційних систем та технологій на основі аналізу їх властивостей, призначення і технічних характеристик з урахуванням вимог до системи і експлуатаційних умов; мати навички налагодження та тестування програмних і технічних засобів інформаційних систем та технологій; Застосовувати знання складу, структури, принципів реалізації та функціонування інформаційно-керуючих систем та виконувати розроблення, підтримку та супроводження інформаційних та програмно-технічні засобів, оцінювати ефективність використання інформаційно-керуючих систем на підприємствах; Демонструвати знання базових компонентів всіх рівнів інтегрованої інформаційної системи, проводити дослідження характеристик компонентів та системи в цілому у відповідності до життєвого циклу та стандартів системної інженерії; Застосовувати базові, прикладні інформаційні технологій та інструментальні засоби для визначення складу, структури та схем взаємодії компонентів інфраструктури ІТ, організовувати та підтримувати сервіс-орієнтоване обслуговування користувачів інформаційних систем.
Пререквізити та постреквізити дисципліни (місце в структурно-логічній схемі навчання за відповідною освітньою програмою)
Пререквізити: здатність застосовувати знання у практичних ситуаціях, навички використання інформаційних і комунікаційних технологій. Цей курс базується на таких забезпечуючих дисциплінах: фізика, комп’ютерні мережі.
Постреквізити: Перелік дисциплін, що забезпечуються: управління технічними системами, інфраструктура інформаційних технологій, проектування інформаційних систем, переддипломна практика, кваліфікаційна робота.
Зміст навчальної дисципліни
Розділ 1. Протоколи рівнів моделі взаємодії відкритих систем
Тема 1.1. Глобальна інформаційна інфраструктура. Національна інформаційна інфраструктура.
Тема 1.2. Склад і структура підсистем підтримки ТКС.
Тема 1.3. Мережа наступного покоління (NGN)
Тема 1.4. Технологія IMS
Тема 1.5. Інтерфейс V5
Тема 1.6. Протоколи трьох нижніх рівнів моделі взаємодії відкритих систем
Тема 1.7. Протоколи транспортного, сеансового та представницького рівнів моделі OSI
Тема 1.8. Протоколи прикладного рівня. Стеки протоколів.
Розділ 2. Структурна організація мультисервісних мереж
Тема 2.1. Принципи побудови та технології мереж доступу.
Тема 2.2. Технології оптичних мереж доступу (PON, FTTx)
Тема 2.3. Технологія кабельного телебачення (СаТV).
Тема 2.4. Технології безпроводового доступу
Тема 2.5. Технологія Wi-Max
Тема 2.6. Технологія синхронної цифрової ієрархії (SDH)
Тема 2.7. Технологія асинхронного режиму передачі (ATM)
Тема 2.8. Технологія хвильового мультиплексування (WDM)
Тема 2.9. Технології швидкої комутації пакетів (MPLS)
Тема 2.10. Технології мобільного зв’язку.
.
Навчальні матеріали та ресурси
Базова література
Розробка та реалізація мережних протоколів. Навчальний посібник
[Електронний ресурс] / Б. Ю. Жураковский, І. О. Зенів // КПІ ім. Ігоря Сікорського. – 2020. – 462 с. Режим доступу до ресурсу: https://ela.kpi.ua/handle/123456789/38946
Комп’ютерні мережі. Частина 1. Навчальний посібник [Електронний
ресурс] / Б. Ю. Жураковский, І. О. Зенів // КПІ ім. Ігоря Сікорського. – 2020. – 336 с. – Режим доступу до ресурсу: https://ela.kpi.ua/handle/123456789/36615
Телекомунікаційні системи та мережі. Структура й основні функції. Том 1 [Електронний підручник] / Поповський В.В, Лемешко О.В., Ковальчук В.К., Плотніков М.Д., Картушин Ю.П., Попонін О.М., Агєєв Д.В., Сабурова С.О., Олійник В.Ф., Персиков А.В., Лошаков В.А., Селіванов К.О./, ХНУРЕ. – Харків: ХНУРЕ, 2018. – 715 с.
Жураковський, Б. Ю., Нікітін В. А. Технології та протоколи мультисервісних мереж. Навчальний посібник для виконання лабораторних робіт [Електронний ресурс] : навч. посіб. для студентів спеціальності 126 «Інформаційні системи та технології» денної та заочної форми навчання / Жураковський Б. Ю., Нікітін В. А. – Київ : КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2023. – 96 с. – https://ela.kpi.ua/handle/123456789/57345
Комп’ютерні мережі. Частина 2 Навчальний посібник [Електронний ресурс] / Б. Ю. Жураковский, І. О. Зенів // КПІ ім. Ігоря Сікорського. – 2020. – 372 с. – Режим доступу до ресурсу: https://ela.kpi.ua/handle/123456789/36641
Додаткова література
Стеклов В.К., Беркман Л.Н. Телекомунікаційні мережі - К.: Техніка, 2001.- 650 с.
Стеклов В. К., Беркман Л. Н. Проектування телекомунікаційних мереж - К.: Техніка, 2002.- 792 с.
Управління телекомунікаціями із застосуванням новітніх технологій Кривуца В.Г., Беркман Л.Н., Стеклов В.К. та інші – К.: Техніка, 2007. - 384 с.
9. Типові сигнали та завади в електрозв'язку [Навчальний посібник], [Електронний ресурс] / Беркман Л.Н., Жураковський Б.Ю., Твердохліб М.Г. // - К.: ДУТ, 2015. – 92с. – Режим доступу до ресурсу: http://www.dut.edu.ua/uploads/l_869_71565720.pdf.
10. Основи інфокомунікаційних технологій: навчальний посібник [Електронний ресурс] / А. П. Бондарчук, Г. С. Срочинська, М. Г. Твердохліб // Київ, ДУТ. – 2015. – 76 с. – Режим доступу до ресурсу: http://www.dut.edu.ua/ua/lib/1/category/1090/view/840.
11. Теорія передачі та обробки даних в інфокомунікаціях: навчальний посібник / Л.Н. Беркман, Б.Ю. Жураковський, А.О. Макаренко//. − К.: ДУТ, 2015. – 160 с. – Режим доступу до ресурсу: http://www.dut.edu.ua/ru/lib/1/category/1090/view/859
Навчальний контент
Методика опанування навчальної дисципліни(освітнього компонента)
№ з/п |
Назва теми лекції та перелік основних питань (дидактичні матеріали: презентація Power Point, відеолекції.) |
|---|---|
| 1 | 2 |
| 1 | Розділ 1. Глобальна інформаційна інфраструктура та протоколи рівнів моделі взаємодії відкритих систем Лекція 1. Глобальна інформаційна інфраструктура. Національна інформаційна інфраструктура Основні питання: Глобальна інформаційна інфраструктура. Набір мінімальних вимог при створенні ГІІ. Загальна архітектура GII. Основні цілі створення Глобальної інформаційної інфраструктури. Національна інформаційна інфраструктура. Література: 1, 4, 9, 10, 11, 12. Самостійна робота: вивчення Глобальної інформаційної інфраструктури. Підготовка до лабораторної роботи. |
| 2 | Лекція 2. Склад і структура підсистем підтримки ТКС Основні питання: Система сигналізації ТКС. Система синхронізації ТКС. Система управління ТКС. Система електроживлення. Класифікація телекомунікаційних мереж. Література: 3, 4, 11. Самостійна робота: вивчення складу і структури підсистем підтримки ТКС. Підготовка до лабораторної роботи. |
| 3 | Лекція 3. Мережа наступного покоління (NGN). Основні питання: Загальні принципи NGN. Функціональна модель мереж NGN. Архітектура мережі NGN. Softswitch. Функціональні об'єкти еталонної архітектури Softswitch. Протоколи сигналізації. Література: 4, 8, 9, 10. Самостійна робота: вивчення мережі наступного покоління. Підготовка до лабораторної роботи. |
| 4 | Лекція 4. Технологія IMS. Основні питання: Загальні принцип IMS. Ключові фактори переходу до IMS. Стандартизація IMS. Архітектура IMS. Транспортна площина. Площина управління. Порівняння Softswitch та IMS Література: 1,3,10,11,12. Самостійна робота: вивчення технології IMS. Підготовка до лабораторної роботи |
| 5 | Лекція 5. Інтерфейси в технології доступа до данних V5.1 та V5.2 Основні питання: Загальні принцип побудови интерфейсу V5. Включення мультисервісних абонентських концентраторів (МАК). Функциональний опис V5. Характеристики інтерфейсів V5.1 і V5.2. Архитектура протоколів інтерфейсу V5. Компоненти кадра. Протоколи. Література: 1,3,8,9,10,11.
|
| 6 | Лекція 6. Протоколи трьох нижніх рівнів моделі OSI Основні питання: Основні поняття. Список мережевих протоколів. RS-232. ISDN. Протоколи канального рівня: ARP (Address Resolution Protocol) - таблиця для перетворення адрес; HDLC; L2TP (Layer 2 Layer 2 Forwarding Protocol Tunneling Protocol); Layer 2 Forwarding Protocol (L2F) (Протокол естафетної передачі на другому рівні); PPP (Point-to-Point Protocol); PPTP (Point-to-Point Tunneling Protocol); Fibre Channel (FC) (fibre channel); NDP (Neighbor Discovery Protocol) - протокол виявлення сусідів, IP ( Internet Protocol), порівняння IPv4 та IPv6, ICMP (Internet Control Message Protocol — міжмережевий протокол керуючих повідомлень), IGMP (Internet Group Management Protocol — протокол керування групами Інтернету), IPsec (скорочення від IP Security) — набір протоколів для забезпечення захисту даних Література: 1, 2, 3, 4 Самостійна робота: вивчення протоколів фізичного,канальногота мережного рівнів моделі ВВС. Підготовка до лабораторної роботи. |
| 7 | Лекція 7. Протоколи транспортного, сеансового та представницького рівнів моделі OSI Основні питання: UDP (User Datagram Protocol) - Протокол датаграм користувача, SCTP (Stream Control Transmission Protocol — протокол передачі з керуванням потоком), TCP (Transmission Control Protocol) - Протоко́л керува́ння переда́чею, TCP (RTP Control Protocol), SPX (Sequence Packet eXchange), SPX II, IL (Internet Link), DCCP (Datagram Congestion Control Protocol), ECN (Explicit Congestion Notification), RSVP (Resource ReSerVation Protocol), AppleTalk (AppleTalk Data Stream Protocol) , PAP (Password Authentication Protocol) , H.245 - протокол узгодження параметрів з'єднання, PPTP (Point-to-Point Tunneling Protocol), RTCP (Real-Time Transport Control Protocol, мережева файлова система (Network File System), iSNS (Internet Storage Name Service), SMPP (Short Message Peer-to-Peer), SDP (Sockets Direct Protocol), SCP (Протокол управління сеансом), RPC (Remote Procedure Call), DCE / RPC (Distributed Computing Environment / Remote Procedure Calls). Література: 1, 2, 6, 8. Самостійна робота: вивчення протоколів транспортного сеансовогота представницького рівнів моделі взаємодії відкритих систем. Підготовка до лабораторної роботи. |
| 8 | Лекція 8. Протоколи прикладного рівня моделі OSI. Стеки протоколів. Основні питання: DHCP, BOOTP, BACnet, DICT, FTP, FXP, Gopher, IRC, POP3, Server Message Block (SMB), Secure Shell, SSH, Simple Mail Transfer Protocol , Протокол SNMP, ІMAP, Finger , Gnutella2, NNTP (Network News Transfer Protocol), NTP (Network Time Protocol), Telnet ( TELetype NETwork), WebDAV (Web-based Distributed Authoring and Versioning), XMPP (eXtensible Messaging and Presence Protocol), Стек протоколів TCP/IP. Структура стеку протоколів TCP/IP. Стандарти по TCP/IP. Мережева архітектура Windows. Мережеві протоколи TCP/IP. Стек протоколів IPX / SPX (Internetwork Packet Exchange / Sequenced Packet Exchange). Структура стеку протоколів IPX/SPX. Формат пакета IPX. Протокольний стек AppleTalk. Стек протоколів NetBIOS / SMB. Література: 1, 2, 6, 8. Самостійна робота: вивчення протоколів прикладного рівня моделі ВВС та стеків протоколів. Підготовка до лабораторної роботи. |
| Розділ 2. Структурна організація мультисервісних мереж | |
| 9 | Лекція 9. Принципи побудови та технології мереж доступу Основні питання: Моделі й архітектура мережі доступу. Загальна архітектура мережі доступу. Протокольна модель мережі доступу. Базова структура мережі доступу. Класифікація мереж доступу. Приклади технологій проводового доступу. Сценарії побудови мереж доступу. Технології доступу. Література: 4 Самостійна робота: вивчення принципів побудови та технологій мереж доступу. Підготовка до лабораторної роботи |
| 10 | Лекція 10. Технології оптичних мереж доступу (PON, FTTx) Основні питання: Сімейство технологій FTTx . Технологія пасивної оптичної мережі PON. Архітектура PON мережі. Стандарти мережі PON. Переваги технології PON. Література: 1, 3, 4. Самостійна робота: вивчення технології оптичного доступу. Підготовка до лабораторної роботи. |
| 11 | Лекція 11. Технологія кабельного телебачення (СаТV) Система кабельних модемів. Кабельні стандарти. Основні характеристики стандартів DOCSIS 1.x і DOCSIS 2.0. Література: 1, 3, 4. Самостійна робота: вивчення технології доступу. Підготовка до лабораторної роботи. |
| 12 | Лекція 12. Технології безпроводового доступу Основні питання: Особливості радiодоступу . Конфігурації стаціонарного радіодоступу до телефонних мереж. Характеристики АТС з радiодоступом. Системи WLL. Технологii органiзацii багаточисленного доступу. Безпровідні мережеві технології. Стандарт IEEE 802.11. Wi-Fi. Bluetooth. ZigBee. Література: 1, 3, 4. Самостійна робота: вивчення технології радіодоступу Wi-Max. Підготовка до лабораторної роботи. |
| 13 | Лекція 13. Технологія Wi-Max Основні питання: Цілі і завдання WiMAX . Опис стандарту. Модуляція OFDM . Ефект багатопроменевого поширення. Завадостійке кодування. Архітектура WiMAX. Покриття WiMAX. Захист інформації. Режими роботи. Загальні підходи до вибору системи WiMAX. Стримуючі фактори WiMAX. Література: 1, 3, 4. Самостійна робота: вивчення технології Wi-Max. Підготовка до лабораторної роботи. |
| 14 | Лекція 14. Технологія синхронної цифрової ієрархії (SDH) Основні питання: Технологія PDH. Базові магістральні технології. Технологія синхронної цифрової ієрархії. Швидкості технології SONET / SDH. Стек протоколів і структура мережі SDH. Схема мультиплексування PDH-трибів в технології SDH. Топологія мережі SDH. Переваги та недоліки технології SDH. Література: 1, 6, 7, 8, 10. Самостійна робота: вивчення технологіх SDH. Підготовка до лабораторної роботи. |
| 15 | Лекція 15. Технологія асинхронного режиму передачі (ATM) Основні питання: Технологія АТМ. Основні принципи технології АТМ. Якісні характеристики класів трафіку. Набір основних кількісних параметрів. Передача трафіку IP через мережі АТМ. Логічні IP-підмережі в мережі АТМ.Основні переваги та недоліки технології ATM. Література: 1, 6, 7, 9. Самостійна робота: вивчення технології ATM. Підготовка до лабораторної роботи. |
| 16 | Лекція 16. Технологія хвильового мультиплексування (WDM) Основні питання: Технологія спектрального мультиплексування (WDM). Діапазони WDM. Двоканальний WDM. Грубе спектральне мультиплексування – CWDM. Щільне спектральне мультиплексування — DWDM. Надщільне спектральне ущільнення – HDWDM.Типовий склад устаткування. Модель взаємодії WDM з транспортними технологіями. Основні переваги та недоліки технології DWDM. Література: 1, 6, 7, 9, 10. Самостійна робота: вивчення технології DWDM. Підготовка до лабораторної роботи. |
| 17 | Лекція 17. Технології швидкої комутації пакетів (MPLS) Основні питання: Технологія MPLS. Архітектура MPLS. Принцип комутації. Мітки і способи маркування. Практичне застосування MPLS. Переваги технології MPLS. Література: 1, 6, 7, 9, 10. Самостійна робота: вивчення технології MPLS. Підготовка до лабораторної роботи. |
| 18 | Лекція 18. Технології мобільного зв’язку Основні питання: Стандарти мобільного зв’язку. Стандарт NMT. Стандарт GSM. Структурна схема та склад обладнання системи GSM. Стандарт СDMA. Технології 2.5G. Технології 3G, 3.5G. Tехнології 4G. Схема інтеграції мереж. Література: 4. Самостійна робота: вивчення технологій GSM та LTE. Підготовка до лабораторної роботи. |
Лабораторні заняття
№ з/п |
Назва лабораторної роботи (комп'ютерного практикуму) | Кількість ауд. годин |
|---|---|---|
| 1 | Лабораторна робота 1. Мережева модель OSI Мета роботи: ознайомитись з базовою еталонною моделлю взаємодії відкритих систем, зрозуміти важливість декомпозиції у комп’ютерних мережах, ознайомитись з існуючим мережевим обладнанням та технологіями передачі сигналів. Література: 4. |
2 |
| 2 | Лабораторна робота 2. Програма моніторингу Wireshark. Мета роботи: розглянути програму моніторингу мережевого трафіку та сфери застосування, отримати практичні навички моніторингу мережевого стеку. Література: 4. |
2 |
| 3 | Лабораторна робота 3. Канальний та мережевий рівні моделі OSI. Мета роботи: ознайомитись з протоколами ARP & IPv4 & ICMP та отримати розуміння необхідності цих протоколів, отримати розуміння IPv4 адрес та маршрутизації, отримати навички діагностики за допомогою ICMP протоколу. Література: 4 |
2 |
| 4 | Лабораторна робота 4. Транспортний рівень моделі OSI. Мета роботи: засвоїти розуміння клієнт-серверної архітектури, ознайомитись з протоколами TCP & UDP та розуміти можливі сфери застосування. Література 4 |
2 |
| 5 | Лабораторна робота 5. Протоколи прикладного рівня DHCP & DNS. Мета роботи: ознайомитись з протоколами прикладного рівня DHCP & DNS, засвоїти процедуру отримання IP-адреси, засвоїти процедуру перетворення імені хоста в IP-адресу. Література: 4 |
2 |
| 6 | Лабораторна робота 6. Протоколи прикладного рівня SSH & Telnet. Мета роботи: ознайомитись з протоколами прикладного рівня SSH & Telnet, засвоїти процедуру встановлення з’єднань та основні відмінності даних протоколів. Література: 4 |
2 |
| 7 | Лабораторна робота 7. Протокол прикладного рівня HTTP. Мета роботи: ознайомитись з протоколом прикладного рівня HTTP, засвоїти структуру та ключові опції. Література: 4. |
2 |
| 8 | Лабораторна робота 8. Шифрування у комп’ютерних мережах. Мета роботи: ознайомитись із шифруванням мережевого трафіку, засвоїти можливість шифрування на різних рівнях моделі OSI, отримати навички підключення до VPN типу host-to-host, отримати навички розшифрування HTTPS у програмі Wireshark. Література: 4. |
2 |
Самостійна робота студента
№ з/п |
Вид самостійної роботи | Кількість годин СРС |
|---|---|---|
| 1 | Підготовка до лабораторних робіт | 36 |
| 2 | Підготовка до МКР | 4 |
| 3 | Підготовка до заліку | 26 |
Політика та контроль
Політика навчальної дисципліни (освітнього компонента)
Рейтинг студента з дисципліни складається з балів, що він отримує за:
1) модульні контролі (МКР поділяється на дві контрольні роботи тривалістю по одній акад. годині);
2) виконання лабораторних робіт;
3) відповідь на заліку.
1. Модульний контроль
Ваговий бал - 30 Максимальна кількість балів за всі контрольні роботи дорівнює 30*2 = 60 балів.
В кожній контрольній роботі містяться завдання різного рівня складності, в залежності від якого вони при правильному виконанні оцінюються від 1 до 6 балів. Максимальна кількість балів за завдання зменшується на 1 бал, якщо дано правильну, але неповну відповідь; на 2 бали, якщо дано правильну відповідь, але допущено несуттєву помилку (наприклад, помилка в розрахунку по правильно записаній формулі) і т.д.
2. Робота на лабораторних заняттях
Ваговий бал – 5. Максимальна кількість балів на всіх практичних заняттях дорівнює 5*8= 40 балів.
3. Залік
Здобувачі, які виконали всі умови допуску до заліку та мають рейтингову оцінку 60 і більше балів, отримують відповідну до набраного рейтингу оцінку без додаткових випробувань. Зі здобувачами, які виконали всі умови допуску до заліку та мають рейтингову оцінку менше 60 балів, а також з тими здобувачами, хто бажає підвищити свою рейтингову оцінку, на останньому за розкладом занятті з дисципліни в семестрі проводиться семестровий контроль у вигляді залікової контрольної роботи. Після виконання залікової контрольної роботи, якщо оцінка за залікову контрольну роботу більша ніж за рейтингом, здобувач отримує оцінку за результатами залікової контрольної роботи. Якщо оцінка за залікову контрольну роботу менша ніж за рейтингом, здобувач отримує більшу з оцінок, що отримані за результатами залікової контрольної роботи або за рейтингом.
Штрафні та заохочувальні бали:
- При виконанні практикумів необхідно дотримуватись календарного плану. За здачу після встановленого терміну без поважних причин максимальний бал за роботу знижується : -1 бал за кожен наступний тиждень після.
- виконання завдань із удосконалення дидактичних матеріалів з дисципліни надається від 2 до 5 заохочувальних балів.
Умови позитивної проміжної атестації
Для отримання “зараховано” з першої проміжної атестації (8 тиждень) студент повинен мати не менше ніж 20 балів (на початок 8 тижня згідно з календарним планом контрольних заходів “ідеальний” студент має отримати 50 балів).
Для отримання “зараховано” з другої проміжної атестації (14 тиждень) студент повинен мати не менше ніж 50 балів (на початок 14 тижня згідно з календарним планом контрольних заходів “ідеальний” студент має отримати 90 балів).
Бали по залікових питаннях:
Кількість балів по відповіді на кожне питання визначається викладачем з врахуванням складності питання та якості відповіді. Максимальна кількість балів 100.
Для отримання студентом відповідних оцінок (ЕСТS та традиційних) його рейтингова оцінка R переводиться згідно з таблицею відповідності рейтингових балів оцінкам за університетською шкалою.
Розрахунок шкали (R) рейтингу
Сума вагових балів контрольних заходів протягом семестру складає:
RС = 60 + 40 = 100 балів.
Для отримання студентом відповідних оцінок (ЕСТS та традиційних) його рейтингова оцінка R переводиться згідно з таблицею відповідності рейтингових балів оцінкам за університетською шкалою.
Види контролю та рейтингова система оцінювання результатів навчання (РСО)
Поточний контроль: Робочим навчальним планом передбачено виконання модульної контрольної роботи за матеріалами тем курсу. Мета модульної контрольної роботи – перевірка здобутих знань з основних розділів курсу. Робота проводиться за пакетом контрольних завдань. Завдання формулюються згідно переліку основних питань дисципліни.
Проведення модульної контрольної роботи передбачається на заняттях з комп’ютерного практикуму (2 академічних години) орієнтовно через 2 тижні після закінчення вивчення відповідної теми. Основні завдання контрольної роботи:
поглиблене вивчення структури й функціональних особливостей комп’ютерних мереж;
придбання навичок самостійної роботи зі спеціальною технічною літературою.
Календарний контроль: провадиться двічі на семестр як моніторинг поточного стану виконання вимог силабусу.
Семестровий контроль: залік
Умови допуску до семестрового контролю: мінімально позитивна оцінка за індивідуальне завдання /зарахування усіх практичних робіт/ семестровий рейтинг більше 30 балів.
Таблиця відповідності рейтингових балів оцінкам за університетською шкалою:
| Кількість балів | Оцінка |
|---|---|
| 100-95 | Відмінно |
| 94-85 | Дуже добре |
| 84-75 | Добре |
| 74-65 | Задовільно |
| 64-60 | Достатньо |
| Менше 60 | Незадовільно |
| Не виконані умови допуску | Не допущено |
Додаткова інформація з дисципліни (освітнього компонента)
можливість зарахування сертифікатів проходження дистанційних чи онлайн курсів за тематикою дисципліни «Технології та протоколи мультисервісних мереж»;
інша інформація для студентів щодо особливостей опанування навчальної дисципліни:
Застосовуються стратегії активного і колективного навчання, які визначаються наступними методами і технологіями:
1) кредитно-модульна технологія навчання;
2) особистісно-орієнтовані (розвиваючі) технології, засновані на активних формах і методах навчання ( «аналіз ситуацій» ділові, імітаційні ігри, дискусія, експрес-конференція, навчальні дебати.);
3) інформаційно-комунікаційні технології, що забезпечують проблемно-дослідницький характер процесу навчання та активізацію самостійної роботи студентів (електронні презентації для лекційних занять, використання аудіо-, відео-підтримки навчальних занять, розробка і застосування на основі комп'ютерних і мультимедійних засобів творчих завдань, доповнення традиційних навчальних занять засобами взаємодії на основі мережевих комунікаційних можливостей).
Робочу програму навчальної дисципліни (силабус):
Складено професором кафедри ІСТ, д.т.н., професором Жураковським Богданом Юрійовичем
Ухвалено: кафедрою ІСТ (протокол № 21 від 29.06.2023 р.)
Погоджено: Методичною комісією факультету[1] (протокол № 11 від 29.06.2023р.)
[1] Методичною радою університету– для загальноуніверситетських дисциплін.
