ПРОЄКТУВАННЯ ІНФОРМАЦІЙНИХ СИСТЕМ - Робоча програма навчальної дисципліни (Силабус)

Реквізити навчальної дисципліни

Рівень вищої освіти Перший (бакалаврський)
Галузь знань

12 Інформаційні технології
Спеціальність

126 Інформаційні системи та технології
Освітня програма

Інформаційне забезпечення робототехнічних систем
Статус дисципліни

Нормативна
Форма навчання

очна(денна)
Рік підготовки, семестр

4 курс, осінній семестр
Обсяг дисципліни

5 кредитів ECTS /150 годин (36 годин лекцій, 36 годин комп’ютерних практикумів)
Семестровий контроль/ контрольні заходи

екзамен
Розклад занять

1 лекція (2 години) 1 раз на тиждень;

1 комп’ютерний практикум (2 години) 1 раз на тиждень.
Мова викладання

Українська

Інформація про

керівника курсу / викладачів

Лектор: к.т.н., доцент, Мамедова Катерина Юріївна, e.mamedova.2023@gmail.com

Викладач з практичних занять: стрший викладач, Коваль Олександр Сергійович, t70000s@gmail.com
Розміщення курсу

В електронному кампусі,

https://do.ipo.kpi.ua/course/view.php?id=3325

Програма навчальної дисципліни

Опис навчальної дисципліни, її мета, предмет вивчання та результати навчання

Силабус освітнього компонента «Проектування інформаційних систем» складено відповідно до освітньої програми підготовки бакалаврів «Інформаційне забезпечення робототехнічних систем» спеціальності 126 – Інформаційні системи та технології.

Метою навчальної дисципліни є формування та закріплення у студентів наступних компетентностей:

(КЗ 1) Здатність до абстрактного мислення, аналізу і синтезу;

(КЗ 2) Здатність застосовувати знання у практичних ситуаціях;

(КЗ 3) Здатність до розуміння предметної області та професійної діяльності;

(КЗ 4) Здатність спілкуватися державною мовою;

(КЗ 5) Здатність вчитися і оволодівати сучасними знаннями;

(КЗ 7) Здатність розробляти та управляти проектами;

(КС 1) Здатність аналізувати об’єкт проектування або функціонування та його предметну область;

(КС 2) Здатність застосовувати стандарти в області інформаційних систем та технологій при розробці функціональних профілів, побудові та інтеграції систем, продуктів, сервісів і елементів інфраструктури організації;

(КС 3) Здатність до проектування, розробки, налагодження та вдосконалення системного, комунікаційного та програмно-апаратного забезпечення інформаційних систем та технологій, Інтернету речей (IoT), комп’ютерноінтегрованих систем та системної мережної структури, управління ними;

(КС 4) Здатність проектувати, розробляти та використовувати засоби реалізації інформаційних систем, технологій та інфокомунікацій (методичні, інформаційні, алгоритмічні, технічні, програмні та інші);

(КС 5) Здатність оцінювати та враховувати економічні, соціальні, технологічні та екологічні фактори на всіх етапах життєвого циклу інфокомунікаційних систем;

(КС 7) Здатність застосовувати інформаційні технології у ході створення, впровадження та експлуатації системи менеджменту якості та оцінювати витрати на її розроблення та забезпечення;

(КС 8) Здатність управляти якістю продуктів і сервісів інформаційних систем та технологій протягом їх життєвого циклу;

(КС 10) Здатність вибору, проектування, розгортання, інтегрування, управління, адміністрування та супроводжування інформаційних систем, технологій, інфокомунікацій, сервісів та інфраструктури організацій;

(КС 13) Здатність проводити обчислювальні експерименти, порівнювати результати експериментальних даних і отриманих рішень.

Предмет навчальної дисципліни – поглиблене вивчення детального проектування та розробки інформаційних систем, формальних підходів до проектування. В професійній діяльності майбутні фахівці будуть здатні аналізувати проекти застосовуючи сучасні технологій проектування організації зберігання та обробки інформації.

Програмні результати навчання, на формування та покращення яких спрямована дисципліна:

(ПРН 2) Застосовувати знання фундаментальних і природничих наук,системного аналізу та технологій моделювання, стандартних алгоритмів та дискретного аналізу при розв’язанні задач проектування і використання інформаційних систем та технологій;

(ПРН 4) Проводити системний аналіз об’єктів проектування та обґрунтовувати вибір структури, алгоритмів та способів передачі інформації в інформаційних системах та технологіях;

(ПРН 5) Аргументувати вибір програмних та технічних засобів для створення інформаційних систем та технологій на основі аналізу їх властивостей, призначення і технічних характеристик з урахуванням вимог до системи і експлуатаційних умов; мати навички налагодження та тестування програмних і технічних засобів інформаційних систем та технологій;

(ПРН 6) Демонструвати знання сучасного рівня технологій інформаційних систем, практичні навички програмування та використання прикладних і спеціалізованих комп’ютерних систем та середовищ з метою їх запровадження у професійній діяльності;

(ПРН 7) Обґрунтовувати вибір технічної структури та розробляти відповідне програмне забезпечення, що входить до складу інформаційних систем та технологій;

(ПРН 8) Застосовувати правила оформлення проектних матеріалів інформаційних систем та технологій, знати склад та послідовність виконання проектних робіт з урахуванням вимог відповідних нормативно-правових документів для запровадження у професійній діяльності;

(ПРН 9) Здійснювати системний аналіз архітектури підприємства та його ІТінфраструктури, проводити розроблення та вдосконалення її елементної бази і структури;

(ПРН 13) Визначати склад, структуру та принципи взаємодії компонентів і модулів роботів та робототехнічних систем, вибирати компоненти програмно-апаратної реалізації;

(ПРН 14) Знати сучасні мови програмування та технології створення програмного забезпечення інформаційних систем та технологій;

(ПРН 19) Знати іноземні мови в обсязі, достатньому для загального та професійного спілкування;

(ПРН 20) На основі системного аналізу визначати вимоги до структури і складу інформаційного забезпечення робототехнічних систем.

Пререквізити та постреквізити дисципліни (місце в структурно-логічній схемі навчання за відповідною освітньою програмою)

Для успішного засвоєння дисципліни «Проектування інформаційних систем» студенту необхідні наступні навчальні дисципліни: «Управління технологічними системами», «Технології розробки програмного забезпечення».

На даній навчальній дисципліні базується дисципліна: Технології інтернету речей, Управління проектами.

Зміст навчальної дисципліни

Лекційний матеріал:

  1. Проєктування інформаційних систем (ІС)

    1. Особливості проектування інформаційних систем

    2. Сучасні концепції створення ІС

  2. Методології розробки ІС

    1. Класифікації методологій

      1. Класифікація за ядрами методологій

      2. Класифікація за топологічної специфіці методологій

      3. Класифікація за реалізаційною специфікацій методологій

    2. Змішані методології

      1. Передумови швидкої розробки

      2. Методологія швидкої розробки додатків RAD

    3. Касичні та адаптивні методології розробки інформаційних систем

      1. Класична (монументальна) методологія

      2. Адаптивна методологія

      3. Методологія SCRUM

      4. Методологія Екстремального програмування

      5. Сімейство методологій Crystal

      6. Відкритий вихідний код

      7. ASD - Адаптивна методологія

      8. Функціонально-орієнтована розробка (FDD)

      9. Метод розробки динамічних систем

  3. Технологічні підходи до розробки інформаційних систем

    1. Загальні вимоги до технологій проектування

    2. Технологічні підходи при розробці ПЗ

      1. Каскадні технологічні підходи

      2. Каркасні підходи

      3. Генетичні підходи

      4. Підходи на основі формальних перетворень

      5. Ранні технологічні підходи швидкої розробки

      6. Адаптивні підходи

      7. Підходи дослідного програмування

  4. Державні та міжнародні стандарти в області розробки програмного забезпечення

    1. Міжнародний стандарт ISO / IEC 12207: 1995-08-01

      1. Загальна структура

      2. Особливості стандарту ISO 12207

    2. Стандарти комплексу ГОСТ 1934

      1. Загальна структура

      2. Особливості стандарту ГОСТ 1934

    3. Стандарти комплексу ДСТУ 3974-2000 (ГОСТ 19)

  5. Моделювання бізнес-процесів в нотації BPMN

    1. Визначення поняття «бізнес-процес»

    2. Методології опису бізнес-процесів

    3. BPMN - Business Process Management Notation

  6. Структурно-орієнтований підхід до проектування ІС

    1. Методологія SADT

    2. Синтаксис графічної мови IDEF

    3. Методологія DFD

  7. Концепція «Smart City»

    1. Передумови виникнення

    2. Призначення та компоненти «Smart City»

    3. Технологічний базис

    4. Опис роботизованої інтерактивної інфраструктури

    5. Центр інтелектуального управління, моніторингу та комунікацій

  8. Інформаційні сервіси збору та обробки даних в середовищі «Smart City»

    1. Аналіз архітектур Smart City

    2. Інформаційний інтегратор

    3. Дані і агрегатор метаданих

    4. Семантичний агрегатор і мірник

    5. Порівняння архітектур

    6. Задачі моніторингу та управління

  9. Виклики, що постають при використанні Big Data в роботизованій інтерактивній інфраструктурі «Розумного міста»

    1. Основні визначення

    2. Особливості баз даних NoSQL та їх категорії

    3. Структура взаємодії Big Data та Smart City

    4. Сервіси реалізації Smart City

  10. Internet of Things. Інфраструктура комунікації Smart City.

    1. Робототехнічні системи Smart City. Визначення Інтернету роботизованих речей.

    2. Інфраструктура комунікацій Smart City

    3. Канальний рівень

    4. Пристрої для мережі ІоТ

    5. Шлюзи даних інфраструктури

    6. «Великі дані», стандарти IoT і протоколи

    7. Топологія комунікацій

  11. Internet of Robotic Things

    1. Хмарна робототехніка

    2. Визначення Інтернету роботизованих речей

    3. Архітектура Інтернету Роботизованих Речей

    4. Характеристики IoRT архітектури

  12. Бездротові сенсорні мережі для ІоТ

    1. Загальний опис бездротових сенсорних мереж

    2. Компоненти бездротової сенсорної мережі

    3. Класифікація сенсорних мереж

    4. Протоколи маршрутизації в сенсорних мережах

    5. Функції бездротових сенсорних мереж у розумних містах

    6. Архітектура системи обробки і зберігання даних та повідомлень

    7. Архітектура бездротових сенсорних мереж, структура системи моніторингу об’єктів чи процесів

    8. Технології бездротової передачі даних в БСМ, інфраструктура комунікацій системи з іншими об’єктами середовища

    9. Кластеризація в БСМ

  13. Інформаційна безпека Smart

    1. Інформаційна безпека і загрози

    2. Сфера захисту інформації

    3. Концептуальна модель інформаційної безпеки

    4. Тенденції розвитку інформаційної безпеки

    5. Кібербезпека як основа розумного міста

    6. Штучний інтелект в розумному місті

    7. Проблеми безпеки великих даних

    8. Чи може Блокчейн захистити Інтернет речей?

    9. Блокчейн в системах безпеки Інтернету речей

    10. Україна та блокчейн

    11. Висновки по розділу

Комп’ютерні практикуми:

  1. Концептуальне проєктування інформаційної системи, її функцій, аналіз користувачів, можливостей.

  2. Моделювання бізнес-процесів в нотації BPMN.

  3. Побудова діаграм ПОТОКІВ ДАНИХ ІНФОРМАЦІЙНОЇ СИСТЕМИ.

  4. Візуалізація проєкту рішення з використанням інструментарію Figma.

Навчальні матеріали та ресурси

  1. Брауде, Е. Технологія розробки програмного забезпечення / Е. Брауде. - СПб,: Пітер, 2004. - 655 с.

  2. Інформаційні системи: навч посібник / під ред.В.Н. Волкової, Б.І. Кузіна. - 2-е вид., Перераб і доп. - СПб.: Вид-во СПбГПУ, 2004. - 224 с.

  3. Короткий філософський словник / під ред.А.П. Алексєєва. - 2-е вид., Перераб. і доп. - М.: ТК Велбі, Вид-во Проспект, 2006. - 496 с.

  4. Непейвода, М.М. Підстави програмування / М.М. Непейвода, І.М. Скопин. - М. - К.: Ін-т комп'ютерних досліджень, 2003. - 868 с.

  5. Новий ілюстративний енциклопедичний словник / під. Ред.В.І. Бородуліна, А.П. Горкіна, А.А. Гусєва, Н.М. Ланда и др. - М.: Велика Російська енциклопедія, 2003. - 912 с.

  6. Одинцов, І.О. Професійне програмування. Системний підхід / І.О. Одінцов. - 2-е вид., Перераб. і доп. - СПб.: БХВ-Петербург, 2004. - 624 с.

  7. Орлов, С.А. Технології розробки програмного забезпечення: навч. посібник / С.А. Орлов. - 2-е вид. - СПб.: Пітер, 2003. - 480 с.

  8. Петров, В.М. Інформаційні системи: навч. посібник / В.М. Петров. - СПб.: Пітер, 2002. - 588 с.

  9. Економічна інформатика: Введення в економічний аналіз інформаційних систем: підручник. - М.: ИНФРА-М, 2005. - 958 с. - (Підручникиекономічного факультету МДУ ім. М. В. Ломоносова).

  10. Юдін, Е.Г. Методологія науки. Системність. Діяльність / Е.Г. Юдін. - М.: Едіторіал УРСС, 1997. - 246 с.

  11. Адаптивна методологія ASD: [Електронний ресурс] <http://www.booktp.jino-net.ru/? action = view & article = 626f6f6b2f30332f30362e747874>

  12. Адаптивні і адаптаційні процеси: [Електронний ресурс] <http://www.booktp.jino-net.ru/? action = view & article = 626f6f6b2f30332f30332e747874>

  13. Гнучкість і монументальність методологій: [Електронний ресурс] <http://www.booktp.jino-net.ru/? action = view & article = 626f6f6b2f30332f30342e747874>

  14. Єдина система програмної документації: [Електронний ресурс] <http://www.nist.ru/hr/doc/gost/gost19.htm>

  15. Закис, А.В.ruP та інші методології розробки ПЗ: [Електронний ресурс] <http://www.cmcons.com/rup-vs-competitors.htm>

  16. Колодін, М. Ю. Гнучкі технології програмування (огляд і оцінка придатності): [Електронний ресурс] <http://www.computer.edu.ru/myke/se/index.shtml>

  17. Маніфест гнучкої розробки програмного забезпечення: [Електронний ресурс] <http://www.agilealliance.org.ru>

  18. Методології ведення проекту: [Електронний ресурс] <http://www.digital-soft.ru/methodology.php> (11.05.2006)

  19. Методології розробки програмного забезпечення: [Електронний ресурс] <http: // yura.com.ua/development/programming-methodology/index.html>

  20. Поняття "Інформаційна система": [Електронний ресурс] <http://www.info-system.ru/is/about/is_concept_is.html>

  21. Сімейство методологій Crystal Алістера Коуберна: [Електронний ресурс] <http://www.booktp.jino-net.ru/? action = view & article = 626f6f6b2f30332f3034362e747874>

  22. Стандарти з інформаційних технологій: [Електронний ресурс] <http://www.linux.nist.ru/hr/doc/gost/gost34.htm>

  23. Сунстед, Т. "Раціональне" проектування: [Електронний ресурс] <http://www.osp.ru/cw/2001/36/017_1_print.htm>

  24. Фаулер, М. Нові методології програмування: [Електронний ресурс] <http://www.maxkir.com/sd/newmethRUS.html>

  25. Хаф, Л. Методологія розробки програмного забезпечення: в 3-х ч. - Ч.2: Екстремальне програмування: [Електронний ресурс] <http://www.lib.csu.ru/dl/bases/prg/kompress/articles/ 2003_10_XP/index.htm>

  26. Хаф, Л. Методологія розробки програмного забезпечення: в 3-х ч. - Ч.3: Rational Unified Process: [Електронний ресурс] <http://www.lib.csu.ru/dl/bases/prg/kompress/articles / 2004_01_rupIntro/index.htm>

  27. Екстремальне програмування та швидка розробка: [Електронний ресурс] <http://www.booktp.jino-net.ru/? action = view & article = 626f6f6b2f30332f3034352e747874>

  28. DSDM - метод розробки динамічних систем: [Електронний ресурс] <http://www.booktp.jino-net.ru/? action = view & article = 626f6f6b2f30332f30372e747874>

  29. Open Source як гнучка методологія: [Електронний ресурс] <http://www.booktp.jino-net.ru/? action = view & article = 626f6f6b2f30332f30382e747874>

  30. Rational Unified Process: [Електронний ресурс] http://www.booktp.jino-net.ru/? action = view & article = 626f6f6b2f30332f30352e747874

  31. http://www.businessinsider.com/internet-of-things-smart-cities-2016-10

  32. https://habrahabr.ru/company/huawei/blog/323382/

  33. https://ru.wikipedia.org/wiki/Умный_город

  34. http://ieeexplore.ieee.org/document/6740844/

  35. https://jisajournal.springeropen.com/articles/10.1186/s13174-015-0041-5

  36. https://www.researchgate.net/publication/301803005_The_Role_of_Big_Data_in_Smart_City

  37. https://www.microsoft.com/en-us/internet-of-things/smart-city

  38. https://www.kdnuggets.com/2015/10/big-data-smart-cities.html/2

  39. Хавьер Миранда, Хавьер Беррокал, Хуан Мурильо, Нико Мякитало, Томми Микконен, Карлос Канал. От Интернета вещей к Интернету людей.- В журн. «Открытые системы», Електронний ресурс: Хавьер Миранда, Хавьер Беррокал, Хуан Мурильо, Нико Мякитало, Томми Микконен, Карлос Канал. От Интернета вещей к Интернету людей.- В журн. «Открытые системы», [Електронний ресурс]: opensystems\osp.ru\in\atf\300x250

    1. Atzori, A. Iera, G. Morabito. From «Smart Objects» to «Social Objects»: The Next Evolutionary Step of the Internet of Things // IEEE Comm. — 2014. Vol. 52, № 1. — P. 97–105.
    1. Gubbi et al. Internet of Things (IoT): A Vision, Architectural Elements, and Future Directions // Future Generation Computer Systems. — 2013. Vol. 29, № 7. — P. 1645–1660**.**

Навчальний контент

Методика опанування навчальної дисципліни (освітнього компонента)

Під час вивчення дисципліни передбачені наступні форми та методи навчання і викладання, що сприяють досягнення результатів, закладених в робочу програму: лекції, що передбачають викладення теоретичного матеріалу та узагальнення знань; самостійна робота студента, оформлена у вигляді реферату; комп’ютерний практикум за допомогою яких формуються вміння, набувається досвід практичного використання конкретних, обраних програмних інструментів для вирішення поставлених задач.

Самостійна робота студента

№ з/п Вид самостійної роботи Кількість годин СРС
1 Підготовка до комп’ютерних практикумів 38
2 Підготовка рефератів та доповіді на лекції 10
3 Підготовка до МКР 10
4 Підготовка до екзамену 20
Всього: 78

Результати самостійної роботи можна оформити у вигляді звіту індивідуальної роботи за наступними пунктами (у випадку самостійного проходження матеріалу курсу або перескладання):

  1. Обрати роботизований об’єкт чи систему з переліку для Smart City

  2. Сформувати інформаційну модель для обраного об’єкту

    1. Функції об’єкту

    2. Сервіси, які він виконує

    3. Інформаційні характеристики об’єкту для моніторингу

    4. Перелік комунікаційних даних (між роботами/ з людьми/ з Центром моніторингу)

    5. Параметри ідентифікації самого об’єкту

  3. Описати модель зовнішнього середовища функціонування об’єкту

    1. Базові характеристики середовища, які вимірюються роботом

    2. Критичні параметри середовища

  4. Описати модель управління роботизованим об’єктом

    1. Задачі інтелектуального управління (приклад)

    2. Задачі програмного управління (приклад)

  5. Інфраструктура комунікацій роботизованої системи з іншими об’єктами роботизованого середовища Smart City (включаючи мережі та рівні інтерактивної взаємодії)

  6. Засоби безпеки для об’єкту (управління/ комунікація/ стан)

  7. Висновки

Контрольна робота

Метою контрольної роботи є закріплення та перевірка теоретичних знань із освітнього компонента.

Модульні контрольні роботи (МКР) виконуються в період першого та другого календарних контролей. Контрольні роботи проводяться у середовищі Google. Кожен студент отримує індивідуальне завдання, відповідно до якого необхідно виконати синтез багатотактної схеми на мультиплексорах та тригерах, скласти програми у середовищі Quartus II та виконати симуляцію методом часових діаграм.

Політика та контроль

Політика навчальної дисципліни (освітнього компонента)

Вимоги, які виставляються перед студентом:

  • відвідування лекційних занять та комп’ютерних практикумів є обов’язковою складовою вивчення матеріалу, але заборонено оцінювати присутність або відсутність здобувача на аудиторному занятті, в тому числі нараховувати заохочувальні або штрафні бали. Відповідно до РСО даної дисципліни бали нараховують за відповідні види навчальної активності на лекційних заняттях та комп’ютерних практикумах;

  • обов’язковою складовою вивчення матеріалу також є самостійне опрацювання матеріалу, написання модульних контрольних робіт, виконання передбачених комп’ютерних практикумів;

  • заохочувальні бали виставляються за: доповідь на лекціях, допомогу в оновленні методичних матеріалів;

  • штрафні бали передбачені за несвоєчасну здачу комп’ютерних практикумів між граничними атестаційними контролями;

  • при використанні цифрових засобів зв’язку з викладачем (мобільний зв’язок, електронна пошта, переписка на форумах та у соцмережах тощо) необхідно дотримуватись загальноприйнятих етичних норм, зокрема бути ввічливим та обмежувати спілкування робочим часом викладача.

Види контролю та рейтингова система оцінювання результатів навчання (РСО)

Поточний контроль: доповіді за рефератами на лекційних заняттях, тестування, МКР, виконання та захист комп’ютерних практикумів.

Календарний контроль: провадиться двічі на семестр як моніторинг поточного стану виконання вимог силабусу.

Семестровий контроль: екзамен.

Умови допуску до семестрового контролю: виконані та захищені комп’ютерних практикумів, семестровий рейтинг більше 60 балів.

Таблиця відповідності рейтингових балів оцінкам за університетською шкалою:

Кількість балів Оцінка
95-100 Відмінно
85-94 Дуже добре
75-84 Добре
65-74 Задовільно
60-64 Достатньо
Менше 60 Незадовільно
Менше 30 Не допущено

Рейтинг студента з дисципліни складається з білав, що він отримує за:

  1. Реферат та доповідь на лекції із запропонованих тем - 20 балів }

    1. Частина 1 - 10 балів

    2. Частина 2 - 10 балів

  2. МКР - 20 балів, з них

    1. МКР 1 – 10 балів

    2. МКР 2 – 10 балів

  3. Комп’ютерний практикум – 40 балів

  4. Екзамен – 20 балів

    1. Питання 1 – 10 балів

    2. Питання 2 – 10 балів

Реферат та доповідь на лекціях Комп’ютерні практикуми МКР Екзамен
0 .. 20 20 .. 40 0 .. 20 0 .. 20

Комп’ютерні практикуми

Ваговий бал.

Усі комп’ютерні практикуми 1 та 3 мають ваговий бал 7, комп’ютерний практикум 2 має ваговий бал 8, а комп’ютерні практикуми 4-6 мають ваговий бал 6. Максимальна кількість балів за всі комп’ютерні практикуми складає 7 балів * 2 роботи + 8 балів + 6 балів * 3 роботи = 40 балів.

На комп’ютерних практикумах студенти показують та захищають зроблені роботи, відповідають на питання. У комп’ютерних практикумах 1-3 від них вимагається робити звіт якій повинен містити виконані завдання відповідно до методичних вказівок. При цьому це один і той самий звіт, що просто доповнюється від комп’ютерного практикуму до практикуму. Для допуску до комп’ютерного практикуму (окрім 1-го) необхідно захистити попередній. Студенти, що не захистили попередній комп’ютерний практикум можуть бути не допущені до виконання наступного. Усі комп’ютерні практикуми виконуються студентами індивідуально.

Критерії оцінювання комп’ютерних практикумів 1-3:

- діаграма в цілому побудована вірно, немає грубих помилок – 2 бали;

- діаграма відповідає переліченим вимогам по кількості компонентів і є звіт що відповідає вимогам описаним у методичних вказівках – 2 бали;

- на діаграмі враховано увесь основний функціонал який повинна мати система і студент може це довести – 1.5-2 бали.

- діаграма не має нелогічних ділянок та помилок у побудові – 1.5-2 бали.

Критерії оцінювання комп’ютерних практикумів 4-6:

- інтерфейс в цілому побудована вірно, у відповідності до методичних вказівок, немає грубих помилок – 2 бали;

- інтерфейс відповідає переліченим кількісним вимогам та діаграмам, що було створено у минулих комп’ютерних практикумах – 2 бали;

- інтерфейс не має нелогічних ділянок, виглядає гарно, є дружнім, інтуїтивним та зручним для використання – 2 бали.

УВАГА! Захист всіх комп’ютерних практикумів є умовою допуску до складання екзамену. Студенти, що на момент консультації перед екзаменом не захистили комп’ютерні практикум, не допускаються до основної здачі та готуються до перескладання.

УВАГА! Для допуску до перескладання екзамену треба у визначений викладачем термін здати всі заборгованості по комп’ютерним практикумам.

Додаткова інформація з дисципліни (освітнього компонента)

Перелік питань на залік, які відповідають темам рефератів:

  1. Концепція середовища для роботизованої інтерактивної інфраструктури

    мегаполіса, його структура та обмеження.

  2. Аналіз видів і типів інтелектуальних систем керування ресурсами

    мегаполіса.

  3. Аналіз середовища роботизованої інтерактивної інфраструктури Smart

    City та її функціональних компонентів.

  4. Архітектура інформаційного забезпечення систем моніторингу стану та

    управління в роботизованому середовищі.

  5. Аналіз можливих станів роботизованих пристроїв та інтелектуальних

    систем моніторингу для Smart City, обгрунтування рівнів інтерактивності.

  6. Аналіз можливих подій в роботизованому середовищі. Сучасні засоби їх

    моніторингу при використанні технологій IoT та Big Data.

  7. Аналіз та обґрунтування застосування багаторівневого зв’язку в

    роботизованій інтерактивній інфраструктурі;

  8. Розробка принципів надання сервісів для механізмів роботизованої

    інтерактивної інфраструктури Smart City в розрізі безпеки;

  9. Аналіз та класифікація рівнів безпеки в роботизованій інтерактивній

    інфраструктурі «Розумного міста», їх архітектура.

  10. Аналіз способів організації безпечного використання сервісів

    роботизованих пристроїв в мегаполісі з застосуванням технологій IoT.

  11. Методи та рівні інформаційної взаємодії роботизованих систем між

    собою та системами управління і моніторингу, проект структури;

  12. Аналіз архітектури програмно-апаратних засобів для систем

    моніторингу інтерактивної інфраструктури Smart City з використанням технології IoT.

  13. Використання технологій IoT для систем управління механізмів

    роботизованої інтерактивної інфраструктури Smart City.

  14. Архітектура системи моніторингу та управління механізмів

    роботизованої інтерактивної інфраструктури Smart City.

  15. Використання технологій Smart Stream Data для обробки даних при

    забезпеченні інформаційних потреб «Інтернету речей».

  16. Застосування технологій IoT та Big Data в роботизованій

    інтерактивній інфраструктурі «Розумного міста».

  17. Проектування інформаційних сервісів в роботизованій інтерактивній

    інфраструктурі «Розумного міста».

  18. Аналіз застосування технологій Intelliges Data Mining для

    інфраструктури Smart City.

  19. Аналіз та обґрунтування розподілу рівнів обробки значних потоків

    даних при використанні технологій IoT в роботизованій інтерактивній інфраструктурі «Розумного міста».

  20. Інформаційні сервіси для інтелектуальних систем наступного рівня

    промислової революції «Індустрія 4.0».

  21. Аналіз особливостей інформаційних сервісів збору та обробки даних в

    середовищі інтелектуальних роботів.

  22. Аналіз технологій обробки інформації та даних і обґрунтування їх

    використання в “Інтернеті речей».

  23. Застосування технологій ІоТ та Блокчеін для реалізації їх у проектах

    «Smart Home».

  24. Опис характеристик середовища технологій Big Data для застосування в

    інтерактивній інфраструктурі «Розумного міста».

  25. Порівняльний аналіз сервісів технологій ІоТ та Big Data для

    середовища «Smart City».

  26. Архітектура сервісів управління інтелектуальними роботизованими

    пристроями від несанкціонованого використання в умовах мегаполіса.

  27. Сервіси інформаційної безпеки в технологіях «Smart Home» та «Smart City». Аналіз технологій проектування інформаційно слабо-зв’язаних технічних систем.

Перелік питань на залік, які відповідають темам комп’ютерних практикумів

  1. Визначення термінології: предметна область, технології проектування

  2. Визначення термінології: CASE, Upper-CASE tools.

  3. Визначення термінології: CASE, Lower-CASE tools.

  4. CASE засоби: Засоби аналізу і проектування

  5. CASE засоби: Засоби проектування баз даних

  6. CASE засоби: Засоби програмування

  7. Базові принципи методологій структурного підходу

  8. Назвіть та опишіть методології структурного підходу

  9. Визначення методології SADT: концепція, правила

  10. Які основні етапи технології SADT, її призначення і функціональність?

  11. Визначення DFD диаграми бізнес-процеса, її призначення і зміст?

  12. Нотації DFD диаграми: activity, precedent, external reference, datastore.

  13. Правила побудови DFD моделі з використанням: структурного аналізу, подійно-орієнтованого розподілу

  14. Моделювання бізнес-процесів в нотації BPMN: визначення

  15. Основні категорії елементів: Flow Objects, Data, ConnectingObjects, Swimlanes, Artifacts

  16. Базові елементи потоку BPMN: Events, Activities, Gateways

  17. Види з’єднувальних елементів: Sequence Flow, Message Flow, Association, Data Associations

  18. Зони відповідальності: Pool, Lane

  19. Типи процесів BPMN: приватний (внутрішній), публічний

  20. Взаємодія (Collaboration): призначення, опис, приклад

  21. Хореографія (Choreography)): призначення, опис, приклад

Робочу програму навчальної дисципліни (силабус):

Складено доцент, к.т.н., доцент Мамедова Катериною Юріївною

старший викладач, Коваль Олександр Сергійович

Ухвалено кафедрою інформаційних систем та технологій (протокол № 16 від 12.06.2024)

Погоджено Методичною комісією факультету (протокол № 10 від 21.06.2024)