ІНЖЕНЕРНА КОМП'ЮТЕРНА ГРАФІКА - Робоча програма навчальної дисципліни (Силабус)
Реквізити навчальної дисципліни
| Рівень вищої освіти | Перший (бакалаврський) |
|---|---|
| Галузь знань | 12 Інформаційні технології |
| Спеціальність | 126 Інформаційні системи та технології: 126.01 Інтегровані інформаційні системи; 126.02 Інформаційне забезпечення робототехнічних систем; 126.03 Інформаційні управляючі системи та технології. |
| Освітня програма | Інформаційне забезпечення робототехнічних систем |
| Статус дисципліни | Вибіркова |
| Форма навчання | Очна (денна) |
| Рік підготовки, семестр | 4 курс, осінній |
| Обсяг дисципліни | 120 годин |
| Семестровий контроль/ контрольні заходи | Залік |
| Розклад занять | Перший та другий тиждень: Лекція, середа 10.25, on-line Перший тиждень лабораторні роботи: середа, 14.15, on-line Другий тиждень, лабораторні роботи: середа, 16.10, on-line |
| Мова викладання | Українська |
| Інформація про керівника курсу / викладачів |
Лектор: професор, докт.техн.наук, доцент, Поліщук Михайло Миколайович E-mail: borchiv@ukr.net конт. тел.: (050) 3 555 777 Лабораторні роботи: професор, докт. техн. наук, доцент, Поліщук Михайло Миколайович, E-mail: borchiv@ukr.net конт. тел.: (050) 3 555 777 |
| Розміщення курсу | Посилання на дистанційний ресурс Moodle: https://do.ipo.kpi.ua/course/view.php?id=5754 Campus: |
Програма навчальної дисципліни
Опис навчальної дисципліни, її мета, предмет вивчання та результати навчання
Метою навчальної дисципліни є формування у студентів здатностей:
– набуття знань та навичок основ технічного документування проектно-конструкторських рішень переважно в галузі комп’ютеризованих та робототехнічних систем;
– опанування графічних пакетів комп`ютерних програм на рівні спеціалізованого користувача з метою їх використання при вирішенні інженерних задач.
Завдання дисципліни полягає в засвоєнні студентами умінь та навичок використання методів інженерної графіки, програмних засобів комп`ютерної графіки та периферійного комп`ютерного обладнання у якості інструментального забезпечення вирішення науково-дослідницьких та інженерних задач, переважно орієнтованих на комп’ютеризовані інтегровані та робототехнічні системи.
Набуті студентами знання та навички повинні протягом повного курсу навчання стати основою інструментальних засобів виконання спочатку курсових, дипломних, а згодом і робочих інженерних проектів з використанням засобів параметричної технології.
0сновні завдання кредитного модуля.
Згідно з вимогами освітньо-професійної програми студенти після засвоєння навчальної дисципліни мають продемонструвати такі результати навчання:
Згідно з вимогами освітньо-професійної програми студенти після засвоєння навчальної дисципліни мають продемонструвати такі результати навчання:
знання:
програм проектно-конструкторських редакторів AutoCAD, та Spotlight Pro для автоматизованого проектування;
параметричних баз даних систем автоматизованого проектування;
програм моделювання технічних компонентів в галузі комп’ютеризованих систем;
складу основного та периферійного обладнання АРМ проектувальника
вміння:
виконувати налагодження графічного середовища AutoCAD;
виконувати різноманітні схеми та креслення;
досвід:
– розробки фрагментів креслень функціональних модулів робототехнічних пристроїв;
- налагоджувати периферійне обладнання для вводу та виводу графічної інформації.
Пререквізити та постреквізити дисципліни (місце в структурно-логічній схемі навчання за відповідною освітньою програмою)
Пререквізити: вміти користуватися комп’ютером на рівні спеціалізованого користувача, вміти працювати з растровими та векторними документами, базові знання в області комп’ютерної графіки, налагодження інтерфейсу користувача в межах стандартних функцій, наданих розробником типових програм з обробки графічних зображень.
Постреквізити: В курсі вивчається теоретична та інструментальна база більшості сучасних систем автоматизованого проектування (САПР) інтегрованого комп’ютеризованого виробництва CAD/CAE. Студенти вивчають та засвоюють методики роботи в сучасних системах автоматизованого проектування для різних галузей виробництва.
Міждисциплінарні зв’язки:
Перелік дисциплін (вимоги до рівня підготовки) для успішного засвоєння дисципліни: «Вища математика», «Спеціальні розділи математики», «Теорія ймовірностей і математична статистика», «CAD системи та мультимедія».
Перелік дисциплін які базуються на результатах навчання з даної дисципліни: «Робототехнічні системи та комплекси», «Операційні системи мобільних роботів», «Теорія систем і системний аналіз», «Інтелектуальні технології в робототехніці».
Зміст навчальної дисципліни
(Надається перелік розділів і тем всієї дисципліни).
Розділ 1. Введення в комп’ютерну графіку.
Лекція 1.
1.1. Ділова та наукова комп’ютерна графіка.
Огляд найбільш поширених пакетів. Характеристики графічного подання даних.
Класифікація систем наукової комп’ютерної графіки. Характеристика класичних
графічних пакетів.
1.2. Ілюстративно-видавнича комп’ютерна графіка.
Професійні графічні редактори ілюстративної графіки. Програми обробки растрової
графіки. Графічні фільтри, кольороподіл, режими відображення растра.
Дидактичні матеріали: презентація Power Point, комп’ютер, проектор.
Література: [2].
Завдання на СРС: відповісти на контрольні запитання [2, стор. 270] та виконати завдання [2, стор. 272]
Лекція 2.
1.3. Растрове та векторне подання геометричних об’єктів.
Поняття роздільної здатності (РЗ), види роздільної здатності: друку, монітора, бітова роздільна здатність, лініатура; одиниці виміру РЗ за видами.
Дидактичні матеріали: презентація Power Point, комп’ютер, проектор.
Література: [1,3]
Завдання на СРС: виконати завдання [1, стор. 83].
Розділ 2. Креслярсько-конструкторський редактор AutoCAD.
Лекція 3.
2.1. Інтерфейс AutoCAD.
Інтерфейс користувача. Об’єкти головного вікна. Інструменти в вікні додатків.
Адаптація робочого середовища. Функції текстового процесора.
Дидактичні матеріали: презентація Power Point, комп’ютер, проектор.
Література: [4].
Завдання на СРС: опанувати піктограми графічного інтерфейсу панелей «Креслення» та «Редагування» [4].
Лекція 4.
2.2. Способи виклику команд. Системні змінні. Налагодження графічного
середовища AutoCAD.
Дидактичні матеріали: презентація Power Point, комп’ютер, проектор.
Література: [4].
Завдання на СРС: опанувати налагодження інструментальних панелей AutoCAD [4].
Розділ 3. Створення, організація та збереження креслень в середовищі AutoCAD
Лекція 5.
3.1. Створення та організація креслень. Режими креслення.
Використання шаблонів. Використання майстра для створення креслення.
Налагодження параметрів майбутнього креслення. Ідентифікаційні відомості про креслення.
Дидактичні матеріали: презентація Power Point, комп’ютер, проектор.
Література: [4].
Завдання на СРС: за допомогою майстра створення креслення та діалогового вікна «Режими креслення» в середовищі AutoCAD розробити шаблон креслення для
лабораторних робіт.
Лекція 6.
3.2. Засоби редагування креслення.
Властивості об’єкта. Керування відображенням об’єкту. Методи редагування
графічних зображень.
Дидактичні матеріали: презентація Power Point, комп’ютер, проектор.
Література: [4].
Завдання на СРС: опанувати піктограми команд інструментальної панелі «Редагування».
Розділ 4. Об’єкти оформлення креслярських документів в середовищі AutoCAD.
Лекція 7.
4.1. Стилі розмірів та графічних примітивів.
Поняття стилю розмірів об’єктів та їх складові. Стандарти стилів. Менеджер стилів розмірів.
Дидактичні матеріали: презентація Power Point, комп’ютер, проектор.
Література: [4].
Завдання на СРС: опанувати команд вікна «Менеджер стилів розмірів».
Лекція 8.
4.2. Шари та блоки графічних зображень.
Поняття шару зображення: призначення та правила їх створення. Ідентифікація
шарів. Внутрішні та зовнішні блоки графічних зображень. Вкладені блоки.
Редагування блоків креслень.
Дидактичні матеріали: презентація Power Point, комп’ютер, проектор.
Література: [4].
Завдання на СРС: опанувати команд вікна «Диспетчер властивостей шарів».
Розділ 5. Єдина система конструкторської документації (ЄСКД).
Лекція 9.
5.1. Проектно-конструкторська документація: види, призначення, терміни та визначення.
Загальні правила до виконання конструкторських документів на друкуючих і графічних пристроях виводу ЕОМ. ГОСТ 2.004-88. ЕСКД. Правила виконання електричних схем. ГОСТ 2.702-75. ЕСКД.
5.2. Комп’ютерні тамплейти документів: правила оформлення проектної документації.
Таплейти аркушів креслення: головні надписи, специфікації та експлікації.
Дидактичні матеріали: презентація Power Point, комп’ютер, проектор.
Література: [11-12].
Завдання на СРС: ознайомитись з документами «ЕСПД. Схемы алгоритмов, программ, данных и систем. Условные обозначения и правила выполнения. ГОСТ 19.701-90. - [ Введен 1992-01-01]. – (Межгосударственный стандарт).
Розділ 6. Введення в креслярсько-конструкторський редактор Autodesk Inventor.
Лекція 10.
6.1. Загальна характеристика. Керування системою. Інтерфейси користувача
Одиниці вимірів й системи координат. Видові екрани.
6.2. Типи документів, файлів, стилі графічних об'єктів.
Розділ 7. Створення креслярських об’єктів в Autodesk Inventor.
Лекція 11.
7.1. Стилі розмірів: нанесення та редагування.
Лекція 12.
7.2. Шари та фрагменти графічних об’єктів.
Лекція 13.
7.3. Атрибути та специфікації об’єктів проектування.
Лекція 14.
7.3. ЗD моделювання в AutoCAD.
Література: [4].
Завдання на СРС: виконати завдання [5, стор. 20-22].
Розділ 8. Програмні та апаратні засоби комп’ютерної графіки.
Лекція 15.
8.1. Стандартизація у комп’ютерній графіці.
Призначення та об’єкти стандартизації. Міжнародна стандартизація у комп’ютерній графіці.
8.2. Засоби програмної підтримки КГ.
Склад та функції базового та прикладного програмного забезпечення графічної підсистеми ЕОМ. Стандартні інтерфейси для роботи з графікою.
Лекція 16.
8.3. Засоби апаратної підтримки КГ.
Склад та функції апаратного забезпечення. Пристрої введення, виведення та передавання графічної інформації. Обчислювальні засоби комп’ютерної графіки.
8.4. Драйвера та периферійні пристрої AutoCAD та Autodesk Inventor.
Пристрої вказівні. Дигітайзери. Графічна система. Редактор параметрів плоттерів та принтерів. Калібровка дигітазерів та плоттерів.
Дидактичні матеріали: презентація Power Point, комп’ютер, проектор.
Література: [1].
Завдання на СРС: відповісти на контрольні запитання [1, стор. 208].
Розділ 9. Системи автоматичної векторизації графічних зображень.
Лекція 17.
9.1. Перетворення графічних документів у цифрову форму.
Призначення векторизації. Введення графічної інформації з паперових носіїв. Фільтри розпізнавання растру. Калібровка графічних об’єктів.
Лекція 18.
9.2. Гібридні (растрово-векторні) графічні редактори: Vektory та SpotLight PRO.
Інтерфейс користувача. Інструменти обробки растрових та векторних креслень.
Трасіровка зображень. Створення комбінованих (векторно-растрових) креслярських документів.
Література: [16].
Завдання на СРС: дати відповіді на контрольні запитання [6, стор.12].
Навчальні матеріали та ресурси
Базова література
Поліщук М.М., Ткач М.М. «CAD-системи та мультимедія»: учбовий посібник [Електронне видання]. НТУУ «КПІ ім.. І.Сікорського», ФІОТ, 2020. 112 с.
Основи комп`ютерної графіки: У 2-х кн. Кн. 1. Навчальний посібник для студентів вищих учбових закладів / Г.В.Веселовська, В.Є. Ходаков, В.М.Веселовський; під ред.. В.Є.Ходакова. - Херсон: «Олді-плюс», 2001. 218 с.
Основи комп`ютерної графіки: У 2-х кн. Кн. 2. Навчальний посібник для студентів вищих учбових закладів / Г.В.Веселовська, В.Є. Ходаков, В.М.Веселовський; під ред. В.Є.Ходакова. - Херсон: «Олді-плюс», 2002. 292 с.
Блінова Т.О.Б Порєв В.М. Комп’ютерна графіка /За ред. В.М.Порєва – К.: Видавництво «Юніор», 2004. 456 с., іл.
Комплекс методичних вказівок до виконання дипломних проектів: методичне видання [Авт. кол.: М.М. Поліщук, М.М. Ткач, В.П. Пасько, О.I. Лiсовиченко, О.І. Чумаченко, О.А. Стенін]. Під загал. ред. проф. Л.С. Ямпольського. Київ: Дорадо-Друк, 2014. 112 с.
Допоміжна література
1. Базовые процедуры и средства Spotlight Pro 3.0. Consistent Software. М.:2016.
Посилання на розміщення матеріалів:
Moodle: https://do.ipo.kpi.ua/course/view.php?id=3073
Campus: https://campus.kpi.ua/tutor/index.php?session=0e1211a0b69e
Додаткові Інформаційні ресурси
1. www.cad.dp.ua Огляд різних систем CAD-CAM-CAE-GIS
Навчальний контент
Методика опанування навчальної дисципліни (освітнього компонента)
Надається інформація (за розділами, темами) про всі навчальні заняття (лекції, практичні, семінарські, лабораторні)
Таблиця 1
| Кількість годин | ||||
| Назви змістових модулів і тем | у тому числі | |||
| Всього | Лекції | Ком.пр. | СРС | |
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 |
| Модуль «КОМП`ЮТЕРНА ГРАФІКА ТА ОБРОБКА ЗОБРАЖЕНЬ» | ||||
Розділ 1. Введення в комп’ютерну графіку. 1.1. Ділова та наукова комп’ютерна графіка. 1.2. Ілюстративно-видавнича комп’ютерна графіка. 1.3. Растрове та векторне подання геометричних об’єктів. |
4 1 1 2 |
2 1 1 |
2 2 |
|
Розділ 2. Креслярсько-конструкторський редактор AutoCAD 2.1. Інтерфейс AutoCAD. 2.2. Способи виклику команд. Системні змінні. |
8 4 4 |
4 2 2 |
4 2 2 |
|
Розділ 3. Створення, організація та збереження креслень в середовищі AutoCAD 3.1. Створення та організація креслень. Режими креслення. 3.2. Засоби редагування креслення. |
14 6 8 |
6 2 4 |
4 2 2 |
4 2 2 |
Розділ 4. Об’єкти оформлення креслярських документів в середовищі AutoCAD. 4.1. Стилі розмірів та графічних примітивів. 4.2. Шари графічних зображень. 4.3. Блоки графічних зображень. |
18 2 8 8 |
4 2 1 1 |
8 4 4 |
6 3 3 |
Розділ 5. Єдина система конструкторської документації (ЄСКД). 5.1. Проектно-конструкторська документація: види, призначення, терміни та визначення. 5.2. Комп’ютерні тамплейти документів: правила оформлення проектної документації. |
24 2 11 11 |
4 2 1 1 |
4 2 2 |
16 8 8 |
Розділ 6. Введення в креслярсько-конструкторський редактор Autodesk Inventor. 6.1. Загальна характеристика. Керування системою. Інтерфейси користувача. Видові екрани. 6.2. Типи документів, файлів, стилі графічних об'єктів. |
16 8 8 |
4 2 2 |
8 4 4 |
4 2 2 |
Продовження таблиці 1
Розділ 7. Створення креслярських об’єктів в середовищі Autodesk Inventor. 7.1. Стилі розмірів: нанесення та редагування. 7.2. Шари та фрагменти графічних об’єктів. 7.3. Атрибути та специфікації об’єктів проектування. 7.3. ЗD моделювання в AutoCAD. |
15 5 2 2 6 |
4 1 1 1 1 |
4 1 1 1 1 |
12 3 0 0 4 |
Розділ 8. Програмні та апаратні засоби комп’ютерної графіки. 8.1. Стандартизація у комп’ютерній графіці. 8.2. Засоби програмної підтримки КГ. |
8 4 4 |
4 2 2 |
- - |
4 2 2 |
Розділ 9. Системи автоматичної векторизації графічних зображень. 9.1. Перетворення графічних документів у цифрову форму. 9.2. Гібридні (растрово-векторні) графічні редактори: Vektory та SpotLight PRO. Інтерфейс користувача. Інструменти обробки растрових та векторних креслень. |
20 11 9 |
4 2 2 |
4 2 2 |
12 7 5 |
| Всього в семестрі | 114 | 36 | 18 | 60 |
| Підготовка до діфзаліку | 6 | 6 | ||
| Разом за розділом: | 120 | 36 | 18 | 66 |
Таблиця 2
№ з/п |
Назва лабораторної роботи (комп'ютерного практикуму) | Кількість ауд. годин |
| 1 | Розділ 2. Креслярсько-конструкторський редактор AutoCAD. Л1. Створення й редагування графічних об'єктів. Л2. Створення малюнка Autocad із застосуванням системи відносних координат. [5, с.16-19]. Л3. Керування шарами малюнка Autocad. [Лаб.3; 5, с.20-26]. |
2 2 2 |
| 2 | Розділ 3. Створення, організація та збереження креслень в середовищі AutoCAD. Л.4. Створення малюнка об'ємної моделі Autocad. [5, с.16-19]. |
1 |
| 3 | Розділ 4. Об’єкти оформлення креслярських документів в середовищі AutoCAD. Л5. Нанесення розмірів на креслені AutoCAD. [Лаб.5; 6, с.9-15]. Л6. Виконання креслення Autocad на основі заданого ескізу. [Лаб.6; 6, с.16-22]. |
1 1 |
| 4 | Розділ 5. Єдина система конструкторської документації (ЄСКД). Л7. Створення бібліотеки шаблонів конструкторських документів. [Лаб.7, с.1-2]. Л.8. Створення бібліотеки блоків схем алгоритмів. |
1 1 |
| 5 | Розділ 6. Введення в креслярсько-конструкторський редактор Autodesk Inventor. Л9. Виконання креслень у графічній системі на основі заданого ескізу [5, с.10]. Л10. Виконання креслень електричних схем на базі бібліотеки ESK 5.05. [5, с.15] |
1 1 |
Продовження таблиці 2
| 6 | Розділ 7. Створення креслярських об’єктів в середовищі AutoCAD Л11. Виконання креслень кінематичних схем на базі бібліотеки Kinem.rtw . [Лаб. 10, ч.1, с.1-2]. Л12. Побудова пневматичної схеми приводу промислового робота. [Лаб. 12, с.1-2]. Л13. Експорт креслень d графічну систему в Autocad. [5, с.12] |
1 1 1 |
| 7 | Розділ 9. Системи автоматичної векторизації графічних зображень. Л14. Перетворення растрового зображення електричної схеми у векторну форму середовищі графічного редактора SpotLight PRO. [Лаб. 18, с.1-2]. Л.15. Створення й редагування растрових (тонових) зображень. |
1 1 |
Таблиця 3
| № з/п | Назва розділу, теми (окремого питання), що виноситься на самостійне опрацювання |
Кількість годин СРС |
| 1 | Виконання креслення Autocad на основі заданого ескізу. | 4 |
| 2 | Виконання креслень у графічній системі 3D на основі заданого ескізу | 6 |
| 3 | Виконання креслень електричних схем на базі бібліотеки ESK 5.05. |
4 |
| 4 | Виконання креслень кінематичних схем на базі бібліотеки Kinem.rtw | 5 |
| 5 | Побудова пневматичної схеми приводу промислового робота. | 6 |
| 6 | Перетворення растрового зображення електричної схеми у векторну форму середовищі графічного редактора SpotLight PRO. | 3 |
| 7 | Створення й редагування растрових (тонових) зображень. | 2 |
Індивідуальні завдання
Робочим навчальним планом передбачено виконання індивідуальних завдань для самостійної роботи студентів роботи.
Студентам запропоновано виконати і захистити індивідуальні семестрові завдання. Ціллю цієї самостійної роботи є засвоєння та підтвердження здатності самостійної роботи в середовищі векторної графіки (AutoCAD) та растрової (Photoshop).
Індивідуальні завдання наведені:
— по обробці растрової графіки в [8, с.25-39].
— по обробці векторної графіки в [6, с.19-22].
Майбутнім бакалаврам пропонується більш глибоко ознайомитись з темами розділів «Програмні та апаратні засоби комп’ютерної графіки» та «Введення в інтерфейси програмування».
Методичні рекомендації
Для забезпечення наочності навчальних занять обов’язкове використання комп’ютера з проектором цифрових зображень та лекційними матеріалами.
Передбачається за допомогою переважно графічного інтерфейсу опанування процедур створення технічних креслень в середовищі векторних редакторів, а саме AutoCAD. Додатково опанування вмінь обробки об’єктів растрової графіки в середовищі Photoshop. Розглядаються різноманітні формати запису (типи файлів) одиниці виміру, системи координат, вимоги до апаратних засобів (IBM PC), тощо. Надаються засоби конвертації форматів графічних об`єктів, імпорту та експорту графічних і графічно-текстових документів.
В курсі розглядаються правила виконання конструкторських документів на ПЕОМ. Зазначені елементні бази містять типи проектно-конструкторських документів відповідно до етапів виконання ескізного, технічного та робочого проектів. Окремими підрозділами надаються правила виконання блок-схем алгоритмів, електричних, пневматичних та гідравлічних схем. Однієї з домінуючих тем розділу є програмні засоби інженерного документообігу.
Головна увага приділяється саме засобам інженерної комп’ютерної графіки. Модуль передбачає в основному опанування процедур створення технічних креслень в середовищі векторних редакторів 3D моделювання, обробки об’єктів гібридної (растрово-векторної) графіки в середовищі SpotLight PRO. В курсі розглядаються правила виконання конструкторських документів на основі параметричних бібліотек (баз даних стандартних елементів).
Політика та контроль
Політика навчальної дисципліни (освітнього компонента)
Зазначається система вимог, які викладач ставить перед студентом:
- правила відвідування лабораторних занять:
виконання лабораторної роботи в аудиторії у присутності викладача (на період карантину – в дистанційному режимі);
- правила поведінки на заняттях:
підготовка коротких доповідей та відключення телефонів;
правила захисту лабораторних робіт:
відповіді на контролі запитання, що надаються в протоколі лабораторної роботи;
- правила призначення заохочувальних та штрафних балів:
Заохочувальні до 4 балів у разі залучення додаткових коментарів, що ширше розкривають відповіді на контрольні запитання.
В кожному варіанті контрольної роботи містяться завдання різного рівня складності, в залежності від якого вони при правильному виконанні оцінюються від 3 до 5 балів (вони вказані біля кожного завдання окремо). Максимальна кількість балів за завдання зменшується на 3 бала, якщо дано правильну, але неповну відповідь; на 2 бала, якщо дано правильну відповідь, але допущено несуттєву помилку.
Максимальна кількість балів за роботу зменшується, якщо:
студент не знає частини теоретичного матеріалу –1..–3 бали;
не виконано попередню підготовку до роботи –1..–2 бали;
Види контролю та рейтингова система оцінювання результатів навчання (РСО)
Вказуються всі види контролю та бали за кожен елемент контролю:
Поточний контроль: контрольні роботи.
Календарний контроль: провадиться двічі на семестр як моніторинг поточного стану виконання вимог силабусу.
Семестровий контроль: залік
Умови допуску до семестрового контролю: Необхідною умовою допуску до заліку є зарахування розрахункової роботи та всіх лабораторних робіт, а також стартовий рейтинг (rC) не менше 60 % від R, тобто 60 балів.
Рис. 1. Схема функціонування РСО
Рейтинг студента з дисципліни складається з балів, що він отримує за:
виконання та захист 6 лабораторних робіт;
дві контрольні роботи;
відповідь на заліку (у разі відсутності автоматизованого рейтингу).
Система рейтингових (вагових) балів та критерії оцінювання
- Робота на лабораторних заняттях
Вагові бали за лабораторні роботи:
1 – 6 робіт max 9 балів за одну роботу.
Максимальна кількість балів на всіх лабораторних заняттях дорівнює:
9 балів × 6 = 54 бала.
Максимальна кількість балів за роботу зменшується, якщо:
студент не знає частини теоретичного матеріалу –1..–3 бали;
не виконано попередню підготовку до роботи –1..–2 бали;
- Поточний контроль
Ваговий бал - 46. Максимальна кількість балів за модульну контрольну роботу дорівнює
46 бал × 1 = 46 балів.
В кожному варіанті контрольної роботи містяться завдання різного рівня складності, в залежності від якого вони при правильному виконанні оцінюються від 3 до 5 балів (вони вказані біля кожного завдання окремо). Максимальна кількість балів за завдання зменшується на 5 балів, якщо дано правильну, але неповну відповідь; на 2 бал, якщо дано правильну відповідь, але допущено несуттєву помилку.
Штрафні та заохочувальні бали за:
відсутність на занятті без поважної причини -2 бали;
несвоєчасне подання лабораторної роботи або КР -2 бали;
виконання завдань із удосконалення дидактичних матеріалів з дисципліни надається від 1 до 4 заохочувальних балів.
Розрахунок шкали (R) рейтингу
Сума вагових балів контрольних заходів протягом семестру складає:
RС = 54+ 46 = 100 балів.
Заохочувальні до 4 балів.
Таким чином, рейтингова шкала з дисципліни складає R = 54+ 46 = 100 балів.
Необхідною умовою допуску до заліку є зарахування розрахункової роботи та всіх лабораторних робіт, а також стартовий рейтинг (rC) не менше 60 % від R, тобто 60 балів.
Для отримання студентом відповідних оцінок (ЕСТS та традиційних) його рейтингова оцінка R переводиться згідно з таблицею:
| R | оцінка ЕСТS | традиційна оцінка |
| 95…100 | A | відмінно |
| 85…94 | B | дуже добре |
| 75…84 | C | добре |
| 65…74 | D | задовільно |
| 60…64 | E | достатньо |
| R < 60 | Fx | незадовільно |
| rС < 25 або не виконано інші умови допуску до екзамену | F | не допущений |
Додаткова інформація з дисципліни (освітнього компонента)
- перелік питань, які виносяться на семестровий контроль (наприклад, як додаток до силабусу);
Під час вивчення дисципліни студентам пропонується виконати і захистити модульну (МКР) контрольну роботу. Основні цілі контрольної роботи визначаються необхідністю засвоєння студентами знань з основних тем дисципліни. Основні цілі контрольної роботи визначаються необхідністю засвоєння студентами знань з основних тем дисципліни.
До складу МКР включають наступні теми:
Тема 1.
1. Назвіть й поясніть призначення об’єктів головного вікна редактора AutoCAD.
2. Системи координат – їх відмінність й призначення.
3. Назвіть головні стилі креслярських об’єктів.
4. Дайте пояснення поняттю «Пов'язані перемінні».
Тема 2.
1. Дайте визначення поняттю «Параметричний режим креслення». В чому полягає відмінність параметричної графічної моделі від звичайної?
2. Наведіть порядок роботи з атрибутами в середовищі AutoCAD.
3. Локальні й глобальні прив`язки – поясніть їх відмінність, призначення та запровадження.
4. Викладіть два шляхи побудови параметричних моделей.
Тема 3.
1. Дайте визначення та вкажіть призначення атрибутів в графічних документах.
2. Наведіть порядок роботи з атрибутами в середовищі AutoCAD
3. Дайте означення та викладіть призначення і склад документу «Специфікація». Що таке стиль специфікації та які параметри і налагодження до нього відносяться?
4. Назвіть основні властивості параметричної моделі креслення
Додаткова контрольна робота (КР) проводиться в кінці семестру тільки для тих студентів, яких не влаштовує набраний за семестр рейтинг. Основна мета — перевірити засвоєння студентами знань з основних тем дисципліни та наявності навичок самостійної роботи з виконання обрахунків у межах основних тем. До складу КР включають всі теми.
Контрольні запитання
Інструментальні панелі інтерфейсу AutoCAD.
Перелічите основні опції настроювання графічного середовища.
Назвіть основні команди об’єктних прив’язок.
Викладете процедуру налагодження параметрів креслення.
Викладете послідовність побудови 3D моделей за допомогою операцій «Видавлювання» і «Обертання».
Дайте визначення поняття «Контур» в ескізі.
Назвіть основні вимоги до контуру й ескізам, як основам 3D моделей.
Викладете послідовність операцій побудови 3D моделі шляхом використання опцій «Побудова тіла по перетинах» і «Кінематична операція».
Назвіть основні вимоги до ескізів «Кінематична операція» і «Побудова тіла по перетинах».
Назвіть основні операції, використовувані для побудови 3D моделі й розкрийте їхню сутність.
Дайте визначення поняття «Контур» в ескізі, як основи 3D моделі.
Назвіть основні вимоги до контуру й ескізів.
В чому полягає відмінність параметричної графічної моделі від звичайної?
Дайте визначення поняттю «Параметричний режим креслення».
Що означають поняття взаємозв'язок об'єктів та обмеження на графічні об’єкти.
Назвіть основні властивості параметричної моделі креслення
Надайте перелік операцій при побудові «вибух-схем» в CAD-документах.
Апаратне забезпечення САПР
Етапи проектування, стадії проектування, види документів
Що таке гібридна графіка?
Дайте визначення поняття «Трасування».
Викладете послідовність процесу автоматичної векторизації растрового зображення.
Назвіть основні параметри розпізнавання графічних об'єктів, що підлягають настроюванню.
Назвіть основні операції фільтрації растрового зображення.
Дайте визначення параметра «Апроксимація» растрового об'єкта.
Робочу програму навчальної дисципліни (силабус):
Складено: професор, доктор техн.наук, доцент, Поліщук Михайло Миколайович
(посада, науковий ступінь, вчене звання, ПІБ)
Ухвалено: кафедрою ІСТ (протокол № протокол 21 від 16 від 12.06.2024)
Погоджено: Методичною комісією факультету[1] (протокол № 10 від 21.06.2024)
[1] Методичною радою університету– для загальноуніверситетських дисциплін.
