МЕТОДИ ТА ЗАСОБИ УПРАВЛІННЯ ІНФРАСТРУКТУРОЮ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ

Силабус освітнього компонента

Реквізити навчальної дисципліни

Рівень вищої освіти Другий (магістерський)
Галузь знань 12 Інформаційні технології
Спеціальність 121 – Інженерія програмного забезпечення, 123 – Комп'ютерна інженерія, 126 – Інформаційні системи та технології
Освітня програма Інтегровані інформаційні системи
Статус дисципліни Вибіркова
Форма навчання Очна (денна)
Рік підготовки, семестр 1 курс, весняний семестр
Обсяг дисципліни 5 кредитів ECTS /150 годин (36 годин лекцій, 18 годин лабораторних робіт, 96 годин – СРС)
Семестровий контроль/ контрольні заходи Екзамен
Розклад занять 1 лекція (2 години) 1 раз на тиждень; 1 лабораторна робота (2 години) 1 раз на два тижня
Мова викладання Українська
Інформація про керівника курсу / викладачів Завідувач кафедри, д.т.н., проф. Ролік Олександр Іванович, o.rolik@kpi.ua, https://t.me/Oleksandr_Rolik
Розміщення курсу https://classroom.google.com/c/NTYyODc2MTIzMjcy?cjc=4p7fbfp|

Програма навчальної дисципліни

1. Опис навчальної дисципліни, її мета, предмет вивчання та результати навчання

Опис дисципліни

ІТ-інфраструктура є базовим елементом архітектури інформаційних систем. Від ефективності функціонування ІТ-інфраструктури залежить якість та вартість надання інформаційних послуг усіма інформаційними системами. Сучасні ІТ-інфраструктури дуже складні, містять велику кількості елементів, мають велику вартість. Для управління сучасними ІТ-інфраструктурами використовується велика кількість методів та засобів. Розвиток ІТ та їх використання в усіх сферах людської діяльності вимагають зниження часу впровадження та фінансових витрат на їх обслуговування. Тому в край важливим стає підготовка фахівців, які знають новітні методи управління ІТ-інфраструктурами, можуть сформулювати та вирішити задачі підвищення ефективності функціонування ІТ-інфраструктури, забезпечувати надання інформаційних сервісів користувачам з узгодженим рівнем якості. Силабус освітнього компонента «Методи та засоби управління інфраструктурою інформаційних технологій» складено відповідно до освітньої програми підготовки магістрів спеціальностей 121 – Інженерія програмного забезпечення, 123 – Комп'ютерна інженерія, 126 – Інформаційні системи та технології.

.

Мета навчальної дисципліни

Метою навчальної дисципліни є формування та закріплення у студентів наступних компетентностей: Здатність застосовувати стандарти в області інформаційних систем та технологій при розробці функціональних профілів, побудові та інтеграції систем, продуктів, сервісів і елементів інфраструктури організації; Здатність вибору, проектування, розгортання, інтегрування, управління, адміністрування та супроводження інформаційних систем, технологій та інфокомунікацій, сервісів та інфраструктури організації; Здатність вирішувати задачі інтеграційних процесів інформаційних систем у сфери виробництва та керування з використанням методів аналізу та синтезу засобів передачі, зберігання та обробки інформації, основ сервіс-орієнтованого підходу до обслуговування користувачів інформаційних систем, базових та прикладних інформаційних технологій та інструментальних засобів інфраструктури ІТ; Здатність застосовувати стандарти в області інформаційних систем, технологій та управління для постановки задач розробці та інтеграції систем управління ІТ-інфраструктурою організації; Здатність проектування, вибору компонентів, розгортання, інтегрування, адміністрування та супроводження систем управління ІТ-інфраструктурою організації; Здатність формулювати та вирішувати різноманітні задачі управління ІТ-інфраструктурою; Здатність раціонально використовувати інформаційно-обчислювальні ресурси ІТ-інфраструктури.

Предмет навчальної дисципліни

Ахітектура системи управління, принципи, методи та засоби управління ІТ-інфраструктурою.

Результати навчання

Здобувачі освіти вміють: Здійснювати системний аналіз архітектури підприємства та його ІТ-інфраструктури, проводити розроблення та вдосконалення її елементної бази і структури; Демонструвати вміння аналізувати вимоги та розробляти веб-додатки, веб-сервіси, веб-сайти з використанням базових принципів, сучасних технологій та мов програмування для створення веб-застосувань, як інтерфейсу доступу до сервісів ІТ-інфраструктури; Застосовувати базові, прикладні інформаційні технології та інструментальні засоби для визначення складу, структури та схем взаємодії компонентів інфраструктури ІТ, організовувати та підтримувати сервіс-орієнтоване обслуговування користувачів інформаційних систем; Знання новітніх методів та засобів управління ІТ-інфраструктурами, а також вміння застосовувати ці знання при вирішенні різноманітних задач управління ІТ-інфраструктури організації.

2. Пререквізити та постреквізити дисципліни

Пререквізити

Для успішного засвоєння дисципліни студент повинен володіти освітніми компонентами «Інфраструктура інформаційних технологій», «Комп’ютерні мережі»; «Технології інтернету речей»; «Інформаційно-керуючі системи»; «Системна інженерія».

Постреквізити

Компетенції, знання та уміння, одержані в процесі вивчення освітнього компонента є необхідними для подальших освітніх компонентів: Інформаційно-керуючі системи; Проектування інформаційних систем.

3. Зміст навчальної дисципліни

Розділ 1. ІТ-інфраструктура та її елементи, як об’єкт управління. Тема 1.1. ІТ-інфраструктура та її елементи, як об’єкт управління. Частина 1. ІТ-інфраструктура, як об’єкт управління. Тема 1.2. ІТ-інфраструктура та її елементи, як об’єкт управління. Частина 2. Об'єкти управління четвертого та третього ієрархічних рівнів ІТ-інфраструктури. Тема 1.3. ІТ-інфраструктура та її елементи, як об’єкт управління. Частина 3. Об'єкти управління другого та першого ієрархічних рівнів ІТ-інфраструктури. Тема 1.4. ІТ-інфраструктура та її елементи, як об’єкт управління. Частина 4. Функціональні області управління ІТ-інфраструктурою. Тема 1.5. ІТ-інфраструктура та її елементи, як об’єкт управління. Частина 5. Нормативні документи з управління ІТ-інфраструктурою. Тема 1.6. ІТ-інфраструктура та її елементи, як об’єкт управління. Частина 6. Розвиток парадигми ITMS2. Тема 1.7. ІТ-інфраструктура та її елементи, як об’єкт управління. Частина 7. Методика управління рівнем ІТ-послуг на основі сервісно-ресурсних моделей. Розділ 2. Управління якістю послуг, що надає ІТ-інфраструктура. Тема 2.1. Управління якістю послуг, що надає ІТ-інфраструктура. Частина 1. Управління рівнем послуг в корпоративній ІТ-інфраструктурі. Тема 2.2. Управління якістю послуг, що надає ІТ-інфраструктура. Частина 2. Представлення СУІ в вигляді дворівневої системи управління з координатором. Тема 2.3. Управління якістю послуг, що надає ІТ-інфраструктура. Частина 3. Реальні та логічні об’єкти управління в ІТ-інфраструктурі. Тема 2.4. Управління якістю послуг, що надає ІТ-інфраструктура. Частина 4. Методи моніторингу ІТ-інфраструктури. Тема 2.5. Управління якістю послуг, що надає ІТ-інфраструктура. Частина 5. Методи аналізу станів та зведення метрик якості функціонування елементів ІТ-інфраструктури. Тема 2.6. Управління якістю послуг, що надає ІТ-інфраструктура. Частина 6. Зведення метрик оцінювання рівня обслуговування користувачів. Тема 2.7. Управління якістю послуг, що надає ІТ-інфраструктура. Частина 7. Методи оцінки впливу несправностей на якість надання ІТ-послуг. Тема 2.8. Управління якістю послуг, що надає ІТ-інфраструктура. Частина 8. Визначення розповсюдження впливу несправностей в мережі доступу на якість сервісів, що надаються. Розділ 3. Управління ресурсами ІТ-інфраструктури. Тема 3.1. Управління ресурсами ІТ-інфраструктури. Частина 1. Управління ресурсами та навантаженням корпоративної ІТ-інфраструктури. Тема 3.2. Управління ресурсами ІТ-інфраструктури. Частина 2. Управління ресурсами та навантаженням центрів обробки даних. Тема 3.3. Управління ресурсами ІТ-інфраструктури. Частина 3. Інформаційна технологія та система управління ІТ-Інфраструктурою.

4. Навчальні матеріали та ресурси

Базова література

  1. Методи та новітні підходи до проектування, управління і застосування високопродуктивних ІТ-інфраструктур / Ю. В. Бойко, В. М. Волохов, М. М. Глибовець, С. В. Єршов, С. Л. Кривий, С. Д. Погорілий, О. І. Ролік, С. Ф. Теленик, М. В. Ясочка // за ред. проф. А. В. Анісімова. – К.: ВПЦ «Київський університет», 2016. – 447 с.

Допоміжна література

    1. Zharikov, S. Telenyk, O. Rolik “Method of Distributed Two-Level Storage System Management in a Data Center”, Advances in Computer Science for Engineering and Education II, Part of the Advances in Intelligent Systems and Computing book series (AISC, volume 938), Springer, 2018, pp. 301-315.
  1. Rolik, O., Kolesnik, V., Samotyy, V. Neural Network Approach to Forecasting of IT Service Quality. 2019 IEEE International Conference on Advanced Trends in Information Theory (ATIT), Proceedings. 2019 – Proceedings, 2019, pp. 317–320.
  2. Rolik O.I., Kolesnik V.M. Simulation of IT infrastructure with consideration of critical aspects for quality of service management // «Системні технології» “System technologies”, 2021, 1 (132). – pp. 51-63.
  3. Omelchenko V., Rolik O. Automation of resource management in information systems based on reactive vertical scaling // Міжвідомчий науково-технічний збірник «Адаптивні системи автоматичного управління». – 2022. – № 2 (41). – с. 65–78.
  4. Rolik O.I., Omelchenko V.V. Proactive Horizontal Scaling Method for Kubernetes / Радіоелектроніка, інформатика, управління. 2024. No 1. – 221–227.

Навчальний контент

5. Методика опанування навчальної дисципліни (освітнього компонента)

Лекційні заняття

№ з/п Назва теми лекції та перелік основних питань
1 Тема 1.1. ІТ-інфраструктура та її елементи, як об’єкт управління. Частина 1. ІТ-інфраструктура, як об’єкт управління
Лекція 1. Місце ІТ-інфраструктури в інформаційно-керуючій системі підприємства
ієрархічна узагальнена чотирьохрівнева структура ІТ-інфраструктури; аналіз ІТ-інфраструктури та її елементів, як об'єктів управління; управління ІТ-інфраструктурою загалом – функції та задачі, які вирішуються; види та методи управління, які використовуються для управління ІТ-інфраструктурою загалом; сучасний стан систем управління ІТ-інфраструктурою загалом.
2 Тема 1.2. ІТ-інфраструктура та її елементи, як об’єкт управління. Частина 2. Об'єкти управління четвертого та третього ієрархічних рівнів ІТ-інфраструктури.
Лекція 2. Інформаційні сервіси, які надає ІТ-інфраструктура користувачам
інформаційні сервіси, як об'єкти управління четвертого рівня; особливості бізнес-сервісів та технологічних (універсальних) сервісів; завдання, які вирішуються при управлінні на рівні сервісів; види та методи управління бізнес-сервісами; особливості управління технологічними сервісами; методи управління, які використовуються при управлінні технологічними сервісами; завдання, які вирішуються при управлінні технологічними сервісами; зб'єкти управління третього рівня ІТ-інфраструктури; завдання, які вирішуються при управлінні розподіленими додатками; види та методи управління додатками; два способи підвищення ефективності функціонування розподіленого додатка.
3 Тема 1.3. ІТ-інфраструктура та її елементи, як об’єкт управління. Частина 3. Об'єкти управління другого та першого ієрархічних рівнів ІТ-інфраструктури
Лекція 3. Технічне забезпечення ІТ-інфраструктури, як об’єкт управління
Об'єкти управління другого рівня ІТ-інфраструктури; завдання, які вирішуються при управлінні обчислювальними ресурсами; види та методи управління, які використовуються на другому рівні; об'єкти управління першого ієрархічного рівня ІТ-інфраструктури; завдання, які вирішуються при управлінні на рівні мережевої взаємодії; види та методи управління, які використовуються на першому рівні; завдання, які вирішуються при управлінні ІТ-підрозділом; визначення інформаційно-керуючої системи; три контури управління інформаційно-керуючою системою; особливості зовнішнього, внутрішнього та оперативного контурів управління; процесі у скоординованої цілісної системи усіх трьох контурів управління.
4 Тема 1.4. ІТ-інфраструктура та її елементи, як об’єкт управління. Частина 4. Функціональні області управління ІТ-інфраструктурою
Лекція 4. Моделі управління ІТ-інфраструктурою
Загальна постановка задачі управління ІТ-інфраструктурою; базова модель управління ІТ-інфраструктурою; модель багатоконтурної системи управління. Постановка задачі управління ІТ-інфраструктурою; три функціональні області управління: підтримання якості ІТ-сервісів на узгодженому рівні, раціональне використання ресурсів ІТ-інфраструктури, автоматизація операційної діяльності ІТ-підрозділу; завдання, які вирішуються при управлінні у кожної з трьох функціональних областях; еволюція управління ІТ-інфраструктурою; три рівні зрілості управління ІТ-інфраструктурою: управління мережами та обчислювальною технікою, управління інформаційними системами, управління рівнем ІТ-послуг.
5 Тема 1.5. ІТ-інфраструктура та її елементи, як об’єкт управління. Частина 5. Нормативні документи з управління ІТ-інфраструктурою
Лекція 5. Стандарти та практики в області управління якістю ІТ-сервісів
Основні стандарти, практики і протоколи, що застосовуються в управлінні ІТ-сервісами та ІТ-інфраструктурою; переваги та недоліки ITIL; основні принципи процесної моделі IBM PRM-IT; особливості ITSM; основні положення стандарту ISO/IE 20000; об'єкти управління ITSM і ІТ управління ІТ-інфраструктурою.
6 Тема 1.6. ІТ-інфраструктура та її елементи, як об’єкт управління. Частина 6. Розвиток парадигми ITMS2
Лекція 6. Парадигма управління ITSM2
Особливості виділення п’яти загальних процесів при управлінні ІТ-інфраструктурою – МАУОП (моніторингу, аналізу, управління, оптимізації, планування); визначення та особливості кожного з п’яти процесів; елементи ІТ-інфраструктури, для яких достатньо виконання процесів моніторингу та управління або моніторингу-аналізу-управління; відокремлення трьох ієрархічних рівнів управління: ІТ-інфраструктурою, застосунками, ресурсами; розширена базова модель управління ІТ-інфраструктурою.
7 Тема 1.7. ІТ-інфраструктура та її елементи, як об’єкт управління. Частина 7. Методика управління рівнем ІТ-послуг на основі сервісно-ресурсних моделей
Лекція 7. Сервісно-ресурсі моделі
Композиція ІТ-сервісів з точки зору ITIL; граф сервісно-ресурсної моделі; методика управління рівнем послуг на основі СРМ; етап 1 – Формування каталогу ІТ-сервісів; критерії оптимізації переліку послуг; етап 2 – Визначення параметрів якості послуг; показники якості ІТ-сервісів; функції моніторингу та аналізу при управлінні рівнем послуг; етап 3 – Проектування СРМ; правила створення СРМ; етап 4 – визначення методів отримання значень показників якості послуг; вимірювання значень параметрів функціонування ІТ-інфраструктури, які впливають на значення показників рівня послуги; етап 5 – моніторинг та аналіз значень параметрів якості послуг; порівняння значення показника фактичного рівня якості послуги з цільовим; етап 6 – Управління ІТ-інфраструктурою з підтриманням якості послуг на узгодженому рівні; спосіб реалізації оперативного управління для підтримання рівня послуг; процесно-оперативний підхід до управління рівнем ІТ-послуг; схема реалізації комплексного підходу до управлення рівнем послуг.
8 Тема 2.1. Управління якістю послуг, що надає ІТ-інфраструктура. Частина 1. Управління рівнем послуг в корпоративній ІТ-інфраструктурі
Лекція 8. Особливості декомпозіційно-компенсаційного спосібу організації управління рівнем послуг
Організація управління рівнем ІТ-послуг; декомпозіційно-компенсаційний спосіб організації управління рівнем послуг; заємодія процесів при управління рівнем послуг; узгодження рівня послуг к корпоративних ІТ-інфраструктурах; знаходження оптимального співвідношення рівня якості сервісу та вартості досягнення цієї якості; процес формування каталогу ІТ-сервісів; процес планування ресурсів; процес управління рівнем послуг.
9 Тема 2.2. Управління якістю послуг, що надає ІТ-інфраструктура. Частина 2. Представлення СУІ в вигляді дворівневої системи управління з координатором
Лекція 9. Модель дворівневої системи управління
Модель дворівневої СУІ; дворівнева структура СУІ: глобальна мета управління; мета координатора; визначення принципу координації; синтез координатора; структура координатора, який використовує зворотній зв'язок та враховує збурюючи впливи; правила координації у нотації Бекуса – Наура; особливості декомпозіційно-компенсаційного способу організації управління рівнем послуг при використанні сервісно-ресурсних моделей; методи компенсації зниження рівня послуг; вибір методу компенсації.
10 Тема 2.3. Управління якістю послуг, що надає ІТ-інфраструктура. Частина 3. Реальні та логічні об’єкти управління в ІТ-інфраструктурі
Лекція 10. Поняття об'єкта моніторингу та управління
Концепція логічного об’єкту моніторингу та управління; дерево залежності між ЛОУ; принципи представлення елементів ІТ-інфраструктури у вигляді ЛОУ; механізм взаємозв’язку РОУ з ЛОУ; визначення та опис DALL-функцій; класифікація об’єктів моніторингу та управління; особливості класифікації ОМУ; принципи класифікації ОМУ; класифікація ОМУ за характером операцій, що виконуються в СУІ; визначення стану ОМУ нижнього рівня за значеннями його власних параметрів; представлення структури ІТ-інфраструктури на основі ОМУ; ієрархічний граф ОМУ.; конфігураційні, інформаційні параметри ОМУ та параметри, що контролюються; параметрі ОМУ, що виміряються та обчислюються; реальні об’єкти моніторингу та управління; принципи класифікації РОУ; суперклас «Пристрої ІТ-інфраструктури»; базовий рівень ієрархії реальних об’єктів моніторингу та управління; ієрархія об’єктів ІТ-інфраструктури з базовим рівнем пристроїв з IP-адресами; етапи обробки інформації в СУІ; врахування значень параметрів ОМУ при аналізе функціонування ФПС.
11 Тема 2.4. Управління якістю послуг, що надає ІТ-інфраструктура. Частина 4. Методи оцінки впливу несправностей на якість надання ІТ-послуг
Лекція 11. Типи моніторингу
аналіз проблем та методів моніторингу ІТ-інфраструктури; статистичний, реактивний та проактивний моніторинги; специфіка підсистеми моніторингу ОМУ; порівняння систем моніторингу з порогами без використання гістерезису та з використанням гістерезису; особливості агентських технологій моніторингу та управління ІТ-інфраструктурою; переваги агентської технології; переваги використання ЛОУ в ІТ УІТІ; порівняння об’ємів потоків даних та управління при роботі СУІ з РОУ та ЛОУ; порівняльний аналіз роботи ІТ УІТІ с ЛОУ и РОУ.
12 Тема 2.5. Управління якістю послуг, що надає ІТ-інфраструктура. Частина 5. Методи аналізу станів та зведення метрик якості функціонування елементів ІТ-інфраструктури
Лекція 12. Осоливості аналізу елементів та сервісів
Проблеми аналізу станів об’єктів ІТ-інфраструктури та зведення метрик; методи оцінки якості функціонування елементів та и підсистем ІТ-інфраструктури; постановка задачі аналізу стану елементів ІТ-інфраструктури та зведення метрик; принципи побудови та використання метрик при управлінні ІТ-інфраструктурою; загальні принципи аналізу стану та зведення метрик; атрибути та параметри ОМУ; ієрархія та зведення метрик; особливості роботи з метриками в СУІ та системах управління операторів телекомунікаційних сервісів; кодування станів об’єктів моніторингу та управління; метод кодування стану або статусу об’єктів моніторингу та управління; принципи визначення значень порогових величин. Класифікація якості функціонування.
13 Тема 2.6. Управління якістю послуг, що надає ІТ-інфраструктура. Частина 6. Зведення метрик оцінювання рівня обслуговування користувачів
Лекція 13. Методи зведення метрик
Зведення метрик оцінювання рівня обслуговування користувачів на основі експертних оцінок Оцінка рівня обслуговування користувачів. Система метрик оцінювання задоволеності користувачів. Система оцінок сервісів. Загальна постановка задачі зведення метрик якості сервісу при нечіткому оцінюванні. Система нечіткого логічного виводу. Система нечіткого логічного виводу зі зваженою істиностю. Критеріальні експертні оцінки метрик. Правила нечіткого логічного виводу.
14 Тема 2.7. Управління якістю послуг, що надає ІТ-інфраструктура. Частина 7. Методи оцінки впливу несправностей на якість надання ІТ-послугl
Лекція 14. Методи пошуку несправностей в ІТ-інфраструктурі
Аналіз методів пошуку несправностей в ІТ-інфраструктурах; використання глибино-впорядкованих регіонів для виявлення об’єктів з актинічною динамікою зміни стану; використання глибини простору стану об’єктів; метод виявлення несправних елементів ІТ-інфраструктури; схема реалізації метода виявлення несправних ОМУ; оцінка стану ФГ.
15 Тема 2.8. Управління якістю послуг, що надає ІТ-інфраструктура. Частина 8. Визначення розповсюдження впливу несправностей в мережі доступу на якість сервісів, що надаються
Лекція 15. Аналіз впливу несправностей на якість сервісів
Вплив несправностей у мережах на якість телекомунікаційних послуг; проблеми визначення впливу несправностей у мережах доступу на якість надання сервісів; сутність алгебраїчного підходу до оцінки впливу несправностей на якість сервісів; оцінка впливу несправностей на значення показників продуктивності мережі доступу; схема зеднання вузлів у мережі доступу; імпакт-аналіз в мережах ОТС при оцінюванні швидкості доступу; продукційний та продукційно-алгоритмічний підходи до вирішення задач імпакт-аналізу; граф розповсюдження впливу несправностей; узагальнена структура функціонування ПІА; правила в нотації Бекуса – Наура для задачі ПІА; швидкі алгоритми оцінювання впливу несправностей.
16 Тема 3.1. Управління ресурсами ІТ-інфраструктури. Частина 1. Управління ресурсами та навантаженням корпоративної ІТ-інфраструктури
Лекція 16. Процесно-ресурсне управління
Процесно-ресурсний підхід до управління розподілом ресурсів; управління розподілом ресурсів в умовах дефіциту; ієрархія задач управління ІТ-інфраструктурою при дефіциті ресурсів; моделі та методи розв’язання задач першого рівня; моделі та методи розв’язання задач другого рівня; задачі третього рівня; моделі та методи розв’язання задач четвертого та п’ятого рівнів; задачі шостого рівня; дворівнева та багаторівнева моделі управління розподілом обмежених ресурсів; забезпечення бізнес-процесів ресурсами з визначеним рівнем надійності; модель управління розподілом обмежених ресурсів у ІТ-інфраструктурі з ієрархічною архітектурою ресурсів; модель управління перерозподілом ресурсів ІТ-інфраструктури при зміненні значущості бізнес-процесів.
17 Тема 3.3. Обладнання мереж ІТ-інфраструктури
Тема 3.2. Управління ресурсами ІТ-інфраструктури. Частина 2. Управління ресурсами та навантаженням центрів обробки даних
Лекція 17. Особливості управління ресурсами та сервісами ЦОД
Аналіз проблем управління ресурсами та навантаженнями при віртуальному хостінгу; аналіз ЦОД як об’єкта управління; віртуальний хостінг як об’єкт управління; математична модель розподілу ресурсів при віртуальному хостінгу; алгоритми розв’язання задач розподілу ресурсів; схема доступу до ресурсів при віртуальному хостінгу; архітектура компонентів управління розташуванням застосувань на серверах.
18 Тема 3.3. Управління ресурсами ІТ-інфраструктури. Частина 3. Інформаційна технологія та система управління ІТ-Інфраструктурою
Лекція 18. Проектування системи управління ІТ-інфраструктурою
особливості проектування та впровадження системи управління ІТ-інфраструктурою основні задачі та функції систем управління ІТ-інфраструктурою; принципи побудови перспективних систем управління ІТ-інфраструктурою; етапи створення та впровадження СУІ; структура та принципи функціонування СУІ; функціональна структура ІТ УІТІ; функціональна схема модуля моніторингу; функціональна схема модуля аналізу; функціональна схема модуля управління; функціональна схема модуля оптимізації; функціональна схема модуля планування; ієрархія серверів СУІ; процес підписки на віддалену подію та її виклик; програмний агент СУІ; зв’язки між сутностями агентів; структура агентського модуля. Клієнтський програмний модуль СУІ; технологічні особливості реалізації ІТ управління ІТ-інфраструктурою та системи управління ІТ-інфраструктурою.

Лабораторні роботи

№ з/п Перелік Лабораторних робіт
1 Лабораторна робота 1. Інфраструктура як код. Terraform
Мета: Ознайомлення із концептом «Інфраструктура як код» за допомогою Terraform та Google Cloud Platform.
2 Лабораторна робота 2. Інфраструктура як код. Pulumi
Мета: Ознайомлення із концептом «Інфраструктура як код» за допомогою Pulumi та Google Cloud Platform.
3 Лабораторна робота 3. Централізовані системами логування
Мета: Ознайомлення із централізованими системами логування на прикладі стеку ELK.
4 Лабораторна робота 4. Системи моніторингу. PROMETHEUS
Мета: Ознайомлення із централізованими системами логування на прикладі Kibana.

Самостійна робота студента

№ з/п Вид самостійної роботи Кількість годин СРС
1 Підготовка до лекцій. 36
2 Підготовка до лабораторних робіт. 16
3 Підготовка до екзамену 44
Всього 96

Політика та контроль

6. Політика навчальної дисципліни (освітнього компонента)

Система вимог, які ставляться перед студентом:

  • правила відвідування занять: заборонено оцінювати присутність або відсутність здобувача на аудиторному занятті, в тому числі нараховувати заохочувальні або штрафні бали. Відповідно до РСО даної дисципліни бали нараховують за відповідні види навчальної активності на лекційних заняттях;
  • комп'ютерний практикум захищається у два етапи – перший етап: студенти виконують завдання на допуск до захисту комп'ютерного практикуму; другий етап – захист комп'ютерного практикуму. Бали за комп'ютерний практикум враховуються лише за наявності електронного звіту;
  • заохочувальні бали виставляються за навчальну активність на лекційних заняттях. Кількість заохочуваних балів не більше 5;
  • штрафні бали виставляються за невчасну здачу комп'ютерного практикуму. Кількість штрафних балів не більше 5;
  • політика щодо академічної доброчесності: Кодекс честі Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут» https://kpi.ua/files/honorcode.pdf встановлює загальні моральні принципи, правила етичної поведінки осіб та передбачає політику академічної доброчесності для осіб, що працюють і навчаються в університеті, якими вони мають керуватись у своїй діяльності, в тому числі при вивченні та складанні контрольних заходів з дисципліни «Тенденції розвитку інформаційних систем та технологій»;
  • при використанні цифрових засобів зв’язку з викладачем (мобільний зв’язок, електронна пошта, переписка на форумах та у соцмережах тощо) необхідно дотримуватись загальноприйнятих етичних норм, зокрема бути ввічливим та обмежувати спілкування робочим часом викладача.

7. Види контролю та рейтингова система оцінювання результатів навчання (РСО)

Поточний контроль: вправи на лекційних заняттях, виконання та захист комп’ютерного практикуму. Календарний контроль: провадиться двічі на семестр як моніторинг поточного стану виконання вимог силабусу. Семестровий контроль: екзамен. Умови допуску до семестрового контролю: Умови допуску до семестрового контролю: виконані та захищені лабораторні роботи, семестровий рейтинг більше 30 балів.

Загальна рейтингова оцінка аспіранта після завершення семестру складається з балів, отриманих за:

  • виконання та захист лабораторних робіт;
  • виконання двох модульних контрольних робіт
  • відповіді на екзамені.

8. Види контролю та рейтингова система оцінювання результатів навчання (РСО)

Рейтинг студента з дисципліни складається із балів стартового рейтингу (протягом семестру) та балів за екзамен. Бали стартового рейтингу протягом семестру студент отримує за:

  1. виконання та захист 4 лабораторних робіт;
  2. виконання двох модульних контрольних робіт;
  3. заохочувальних та штрафних балів.
Лабораторні роботи

Критерії оцінювання лабораторних робіт: «відмінно», повна відповідь на питання (не менше 90% потрібної інформації) та оформлений належним чином протокол до лабораторної роботи – 8-10 балів; «добре», достатньо повна відповідь на питання (не менше 75% потрібної інформації) та оформлений належним чином протокол до лабораторної роботи – 6-7 балів; «задовільно», – «задовільно» – неповна відповідь на питання (не менше 60% потрібної інформації), незначні помилки та оформлений належним чином протокол до лабораторної роботи – 3-5 балів; «незадовільно», незадовільна відповідь та/або не оформлений належним чином протокол до лабораторної роботи – 0 балів (повертається на відпрацювання або доопрацювання). Захист усіх лабораторних робіт є умовою допуску до складання екзамену. Студенти, що на момент консультації перед екзаменом не захистили лабораторні роботи, не допускаються до основної здачі та готуються до перескладання. Для допуску до перескладання екзамену треба у визначений викладачем термін здати всі заборгованості з лабораторних робіт. За кожне запізнення з поданням лабораторної роботи до захисту від встановленого терміну (період 2 тижні між лабораторними заняттями) оцінка знижується на 1 бал.

Модульні контрольні роботи:

– «відмінно» – повна відповідь (не менше 90% потрібної інформації) – 12-16 балів; – «добре» – достатньо повна відповідь (не менше 75% потрібної інформації), або повна відповідь з незначними помилками – 9-11 балів; – «задовільно» – неповна відповідь (не менше 60% потрібної інформації) та незначні помилки – 4-8 балів; – «незадовільно» – незадовільна відповідь (неправильний розв’язок задачі), потребує обов’язкового повторного написання в кінці семестру – 0 балів;

Календарний контроль

Календарний контроль базується на поточній рейтинговій оцінці. Умовою позитивної атестації є значення поточного рейтингу аспіранта не менше 50% від максимально можливого на час атестації. Бал, необхідний для отримання позитивного календарного контролю доводиться до відома аспірантів викладачем не пізніше ніж за 2 тижні до початку календарного контролю.

Додаткові (бонусні) бали

Рейтинговою системою оцінювання передбачені додаткові бали за виконання додаткових завдань та за активну творчу роботу на лекції 1 бал, за участь у модернізації однієї лабораторної роботи – 5 балів. Один студент не може отримати більше ніж 10 бонусних балів у семестрі. Бонусні бали можуть бути отримані за такі види робіт: «Івенти», «Вправи на лабораторних роботах», «Додаткові лекції».

Івенти

Івенти - це спеціальні події для аспірантів, які хочуть отримати додаткові бали за вирішення ускладнених завдань. Івенти активуються у визначений час і активні протягом одного тижня. Додаткові бали отримують тільки ті аспіранти, які вірно виконали завдання та завантажили свої відповіді у визначений івентом термін. Кількість балів за додаткові завдання визначає кожен івент окремо.

Додаткові лекції

Додаткові лекції – це теми на самостійне опрацювання, які забезпечать здобувачам посилення теоретичних знань з дисципліни. Ваговий бал 0,5. Максимальна кількість балів за опрацювання додаткових лекції – 0,5 балів * 10 лекцій = 5 балів.

Штрафні бали

Запізнення з поданням лабораторної роботи до захисту від встановленого терміну -1 бал, але в сумі не більше -5

Форма семестрового контролю – Екзамен

Максимальна сума балів за роботу у семестрі складає 52. На екзамені студенти мають відповісти на чотири теоретичних питання. Кожне теоретичне питання оцінюється у 12 балів. Система оцінювання теоретичних питань: «відмінно» — повна відповідь (не менше 90% потрібної інформації) – 10-12 балів; «добре» — достатньо повна відповідь (не менше 75% потрібної інформації, або незначні неточності) – 7-9 балів; «задовільно» — неповна відповідь (не менше 60% потрібної інформації та деякі помилки) – 3-6 балів; «незадовільно» — незадовільна відповідь – 0 балів.

Сума стартових балів і балів за екзаменаційну контрольну роботу переводиться до екзаменаційної оцінки згідно з таблицею:

Таблиця 1. Переведення рейтингових балів до оцінок за університетською шкалою
Кількість балів Оцінка
100-95 Відмінно
94-85 Дуже добре
84-75 Добре
74-65 Задовільно
64-60 Достатньо
Менше 60 Незадовільно
Не виконані умови допуску Не допущено

Робочу програму навчальної дисципліни (Силабус):

Складено: завідувач кафедри, д.т.н., професор Ролік О. І.

Ухвалено кафедрою інформаційних систем та технологій ФІОТ (протокол № № 16 від 12.06.2024 р.)

Погоджено Методичною комісією факультету (протокол № 10 від 21.06.2024 р.)