МЕТОДИ ТА ЗАСОБИ УПРАВЛІННЯ ІНФРАСТРУКТУРОЮ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ

Силабус освітнього компонента

Реквізити навчальної дисципліни

Програма навчальної дисципліни

1. Опис навчальної дисципліни, її мета, предмет вивчання та результати навчання

Опис дисципліни

ІТ-інфраструктура є базовим елементом архітектури інформаційних систем. Від ефективності функціонування ІТ-інфраструктури залежить якість та вартість надання інформаційних послуг усіма інформаційними системами. Сучасні ІТ-інфраструктури дуже складні, містять велику кількості елементів, мають велику вартість. Для управління сучасними ІТ-інфраструктурами використовується велика кількість методів та засобів. Розвиток ІТ та їх використання в усіх сферах людської діяльності вимагають зниження часу впровадження та фінансових витрат на їх обслуговування. Тому в край важливим стає підготовка фахівців, які знають новітні методи управління ІТ-інфраструктурами, можуть сформулювати та вирішити задачі підвищення ефективності функціонування ІТ-інфраструктури, забезпечувати надання інформаційних сервісів користувачам з узгодженим рівнем якості. Силабус освітнього компонента «Методи та засоби управління інфраструктурою інформаційних технологій» складено відповідно до освітньої програми підготовки магістрів спеціальностей 121 – Інженерія програмного забезпечення, 123 – Комп'ютерна інженерія, 126 – Інформаційні системи та технології.

.

Мета навчальної дисципліни

Метою навчальної дисципліни є формування та закріплення у студентів наступних компетентностей: Здатність застосовувати стандарти в області інформаційних систем та технологій при розробці функціональних профілів, побудові та інтеграції систем, продуктів, сервісів і елементів інфраструктури організації; Здатність вибору, проектування, розгортання, інтегрування, управління, адміністрування та супроводження інформаційних систем, технологій та інфокомунікацій, сервісів та інфраструктури організації; Здатність вирішувати задачі інтеграційних процесів інформаційних систем у сфери виробництва та керування з використанням методів аналізу та синтезу засобів передачі, зберігання та обробки інформації, основ сервіс-орієнтованого підходу до обслуговування користувачів інформаційних систем, базових та прикладних інформаційних технологій та інструментальних засобів інфраструктури ІТ; Здатність застосовувати стандарти в області інформаційних систем, технологій та управління для постановки задач розробці та інтеграції систем управління ІТ-інфраструктурою організації; Здатність проектування, вибору компонентів, розгортання, інтегрування, адміністрування та супроводження систем управління ІТ-інфраструктурою організації; Здатність формулювати та вирішувати різноманітні задачі управління ІТ-інфраструктурою; Здатність раціонально використовувати інформаційно-обчислювальні ресурси ІТ-інфраструктури.

Предмет навчальної дисципліни

Ахітектура системи управління, принципи, методи та засоби управління ІТ-інфраструктурою.

Результати навчання

Здобувачі освіти вміють: Здійснювати системний аналіз архітектури підприємства та його ІТ-інфраструктури, проводити розроблення та вдосконалення її елементної бази і структури; Демонструвати вміння аналізувати вимоги та розробляти веб-додатки, веб-сервіси, веб-сайти з використанням базових принципів, сучасних технологій та мов програмування для створення веб-застосувань, як інтерфейсу доступу до сервісів ІТ-інфраструктури; Застосовувати базові, прикладні інформаційні технології та інструментальні засоби для визначення складу, структури та схем взаємодії компонентів інфраструктури ІТ, організовувати та підтримувати сервіс-орієнтоване обслуговування користувачів інформаційних систем; Знання новітніх методів та засобів управління ІТ-інфраструктурами, а також вміння застосовувати ці знання при вирішенні різноманітних задач управління ІТ-інфраструктури організації.

2. Пререквізити та постреквізити дисципліни

Пререквізити

Для успішного засвоєння дисципліни студент повинен володіти освітніми компонентами «Інфраструктура інформаційних технологій», «Комп’ютерні мережі»; «Технології інтернету речей»; «Інформаційно-керуючі системи»; «Системна інженерія».

Постреквізити

Компетенції, знання та уміння, одержані в процесі вивчення освітнього компонента є необхідними для подальших освітніх компонентів: Інформаційно-керуючі системи; Проектування інформаційних систем.

3. Зміст навчальної дисципліни

Розділ 1. ІТ-інфраструктура та її елементи, як об’єкт управління. Тема 1.1. ІТ-інфраструктура та її елементи, як об’єкт управління. Частина 1. ІТ-інфраструктура, як об’єкт управління. Тема 1.2. ІТ-інфраструктура та її елементи, як об’єкт управління. Частина 2. Об'єкти управління четвертого та третього ієрархічних рівнів ІТ-інфраструктури. Тема 1.3. ІТ-інфраструктура та її елементи, як об’єкт управління. Частина 3. Об'єкти управління другого та першого ієрархічних рівнів ІТ-інфраструктури. Тема 1.4. ІТ-інфраструктура та її елементи, як об’єкт управління. Частина 4. Функціональні області управління ІТ-інфраструктурою. Тема 1.5. ІТ-інфраструктура та її елементи, як об’єкт управління. Частина 5. Нормативні документи з управління ІТ-інфраструктурою. Тема 1.6. ІТ-інфраструктура та її елементи, як об’єкт управління. Частина 6. Розвиток парадигми ITMS2. Тема 1.7. ІТ-інфраструктура та її елементи, як об’єкт управління. Частина 7. Методика управління рівнем ІТ-послуг на основі сервісно-ресурсних моделей. Розділ 2. Управління якістю послуг, що надає ІТ-інфраструктура. Тема 2.1. Управління якістю послуг, що надає ІТ-інфраструктура. Частина 1. Управління рівнем послуг в корпоративній ІТ-інфраструктурі. Тема 2.2. Управління якістю послуг, що надає ІТ-інфраструктура. Частина 2. Представлення СУІ в вигляді дворівневої системи управління з координатором. Тема 2.3. Управління якістю послуг, що надає ІТ-інфраструктура. Частина 3. Реальні та логічні об’єкти управління в ІТ-інфраструктурі. Тема 2.4. Управління якістю послуг, що надає ІТ-інфраструктура. Частина 4. Методи моніторингу ІТ-інфраструктури. Тема 2.5. Управління якістю послуг, що надає ІТ-інфраструктура. Частина 5. Методи аналізу станів та зведення метрик якості функціонування елементів ІТ-інфраструктури. Тема 2.6. Управління якістю послуг, що надає ІТ-інфраструктура. Частина 6. Зведення метрик оцінювання рівня обслуговування користувачів. Тема 2.7. Управління якістю послуг, що надає ІТ-інфраструктура. Частина 7. Методи оцінки впливу несправностей на якість надання ІТ-послуг. Тема 2.8. Управління якістю послуг, що надає ІТ-інфраструктура. Частина 8. Визначення розповсюдження впливу несправностей в мережі доступу на якість сервісів, що надаються. Розділ 3. Управління ресурсами ІТ-інфраструктури. Тема 3.1. Управління ресурсами ІТ-інфраструктури. Частина 1. Управління ресурсами та навантаженням корпоративної ІТ-інфраструктури. Тема 3.2. Управління ресурсами ІТ-інфраструктури. Частина 2. Управління ресурсами та навантаженням центрів обробки даних. Тема 3.3. Управління ресурсами ІТ-інфраструктури. Частина 3. Інформаційна технологія та система управління ІТ-Інфраструктурою.

4. Навчальні матеріали та ресурси

Базова література

1. Методи та новітні підходи до проектування, управління і застосування високопродуктивних ІТ-інфраструктур / Ю. В. Бойко, В. М. Волохов, М. М. Глибовець, С. В. Єршов, С. Л. Кривий, С. Д. Погорілий, О. І. Ролік, С. Ф. Теленик, М. В. Ясочка // за ред. проф. А. В. Анісімова. – К.: ВПЦ «Київський університет», 2016. – 447 с.

Допоміжна література

1. 5. Zharikov, S. Telenyk, O. Rolik “Method of Distributed Two-Level Storage System Management in a Data Center”, Advances in Computer Science for Engineering and Education II, Part of the Advances in Intelligent Systems and Computing book series (AISC, volume 938), Springer, 2018, pp. 301-315.
2. Rolik, O., Kolesnik, V., Samotyy, V. Neural Network Approach to Forecasting of IT Service Quality. 2019 IEEE International Conference on Advanced Trends in Information Theory (ATIT), Proceedings. 2019 – Proceedings, 2019, pp. 317–320.
3. Rolik O.I., Kolesnik V.M. Simulation of IT infrastructure with consideration of critical aspects for quality of service management // «Системні технології» “System technologies”, 2021, 1 (132). – pp. 51-63.
4. Omelchenko V., Rolik O. Automation of resource management in information systems based on reactive vertical scaling // Міжвідомчий науково-технічний збірник «Адаптивні системи автоматичного управління». – 2022. – № 2 (41). – с. 65–78.
5. Rolik O.I., Omelchenko V.V. Proactive Horizontal Scaling Method for Kubernetes / Радіоелектроніка, інформатика, управління. 2024. No 1. – 221–227.

Навчальний контент

5. Методика опанування навчальної дисципліни (освітнього компонента)

Лекційні заняття

Лабораторні роботи

Самостійна робота студента

Політика та контроль

6. Політика навчальної дисципліни (освітнього компонента)

Система вимог, які ставляться перед студентом:

• правила відвідування занять: заборонено оцінювати присутність або відсутність здобувача на аудиторному занятті, в тому числі нараховувати заохочувальні або штрафні бали. Відповідно до РСО даної дисципліни бали нараховують за відповідні види навчальної активності на лекційних заняттях;
• комп'ютерний практикум захищається у два етапи – перший етап: студенти виконують завдання на допуск до захисту комп'ютерного практикуму; другий етап – захист комп'ютерного практикуму. Бали за комп'ютерний практикум враховуються лише за наявності електронного звіту;
• заохочувальні бали виставляються за навчальну активність на лекційних заняттях. Кількість заохочуваних балів не більше 5;
• штрафні бали виставляються за невчасну здачу комп'ютерного практикуму. Кількість штрафних балів не більше 5;
• політика щодо академічної доброчесності: Кодекс честі Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут» https://kpi.ua/files/honorcode.pdf встановлює загальні моральні принципи, правила етичної поведінки осіб та передбачає політику академічної доброчесності для осіб, що працюють і навчаються в університеті, якими вони мають керуватись у своїй діяльності, в тому числі при вивченні та складанні контрольних заходів з дисципліни «Тенденції розвитку інформаційних систем та технологій»;
• при використанні цифрових засобів зв’язку з викладачем (мобільний зв’язок, електронна пошта, переписка на форумах та у соцмережах тощо) необхідно дотримуватись загальноприйнятих етичних норм, зокрема бути ввічливим та обмежувати спілкування робочим часом викладача.

7. Види контролю та рейтингова система оцінювання результатів навчання (РСО)

Поточний контроль: вправи на лекційних заняттях, виконання та захист комп’ютерного практикуму. Календарний контроль: провадиться двічі на семестр як моніторинг поточного стану виконання вимог силабусу. Семестровий контроль: екзамен. Умови допуску до семестрового контролю: Умови допуску до семестрового контролю: виконані та захищені лабораторні роботи, семестровий рейтинг більше 30 балів.

Загальна рейтингова оцінка аспіранта після завершення семестру складається з балів, отриманих за:

• виконання та захист лабораторних робіт;
• виконання двох модульних контрольних робіт
• відповіді на екзамені.

8. Види контролю та рейтингова система оцінювання результатів навчання (РСО)

Рейтинг студента з дисципліни складається із балів стартового рейтингу (протягом семестру) та балів за екзамен. Бали стартового рейтингу протягом семестру студент отримує за:

1. виконання та захист 4 лабораторних робіт;
2. виконання двох модульних контрольних робіт;
3. заохочувальних та штрафних балів.

Лабораторні роботи

Критерії оцінювання лабораторних робіт: «відмінно», повна відповідь на питання (не менше 90% потрібної інформації) та оформлений належним чином протокол до лабораторної роботи – 8-10 балів; «добре», достатньо повна відповідь на питання (не менше 75% потрібної інформації) та оформлений належним чином протокол до лабораторної роботи – 6-7 балів; «задовільно», – «задовільно» – неповна відповідь на питання (не менше 60% потрібної інформації), незначні помилки та оформлений належним чином протокол до лабораторної роботи – 3-5 балів; «незадовільно», незадовільна відповідь та/або не оформлений належним чином протокол до лабораторної роботи – 0 балів (повертається на відпрацювання або доопрацювання). Захист усіх лабораторних робіт є умовою допуску до складання екзамену. Студенти, що на момент консультації перед екзаменом не захистили лабораторні роботи, не допускаються до основної здачі та готуються до перескладання. Для допуску до перескладання екзамену треба у визначений викладачем термін здати всі заборгованості з лабораторних робіт. За кожне запізнення з поданням лабораторної роботи до захисту від встановленого терміну (період 2 тижні між лабораторними заняттями) оцінка знижується на 1 бал.

Модульні контрольні роботи:

– «відмінно» – повна відповідь (не менше 90% потрібної інформації) – 12-16 балів; – «добре» – достатньо повна відповідь (не менше 75% потрібної інформації), або повна відповідь з незначними помилками – 9-11 балів; – «задовільно» – неповна відповідь (не менше 60% потрібної інформації) та незначні помилки – 4-8 балів; – «незадовільно» – незадовільна відповідь (неправильний розв’язок задачі), потребує обов’язкового повторного написання в кінці семестру – 0 балів;

Календарний контроль

Календарний контроль базується на поточній рейтинговій оцінці. Умовою позитивної атестації є значення поточного рейтингу аспіранта не менше 50% від максимально можливого на час атестації. Бал, необхідний для отримання позитивного календарного контролю доводиться до відома аспірантів викладачем не пізніше ніж за 2 тижні до початку календарного контролю.

Додаткові (бонусні) бали

Рейтинговою системою оцінювання передбачені додаткові бали за виконання додаткових завдань та за активну творчу роботу на лекції 1 бал, за участь у модернізації однієї лабораторної роботи – 5 балів. Один студент не може отримати більше ніж 10 бонусних балів у семестрі. Бонусні бали можуть бути отримані за такі види робіт: «Івенти», «Вправи на лабораторних роботах», «Додаткові лекції».

Івенти

Івенти - це спеціальні події для аспірантів, які хочуть отримати додаткові бали за вирішення ускладнених завдань. Івенти активуються у визначений час і активні протягом одного тижня. Додаткові бали отримують тільки ті аспіранти, які вірно виконали завдання та завантажили свої відповіді у визначений івентом термін. Кількість балів за додаткові завдання визначає кожен івент окремо.

Додаткові лекції

Додаткові лекції – це теми на самостійне опрацювання, які забезпечать здобувачам посилення теоретичних знань з дисципліни. Ваговий бал 0,5. Максимальна кількість балів за опрацювання додаткових лекції – 0,5 балів * 10 лекцій = 5 балів.

Штрафні бали

Запізнення з поданням лабораторної роботи до захисту від встановленого терміну -1 бал, але в сумі не більше -5

Форма семестрового контролю – Екзамен

Максимальна сума балів за роботу у семестрі складає 52. На екзамені студенти мають відповісти на чотири теоретичних питання. Кожне теоретичне питання оцінюється у 12 балів. Система оцінювання теоретичних питань: «відмінно» — повна відповідь (не менше 90% потрібної інформації) – 10-12 балів; «добре» — достатньо повна відповідь (не менше 75% потрібної інформації, або незначні неточності) – 7-9 балів; «задовільно» — неповна відповідь (не менше 60% потрібної інформації та деякі помилки) – 3-6 балів; «незадовільно» — незадовільна відповідь – 0 балів.

Сума стартових балів і балів за екзаменаційну контрольну роботу переводиться до екзаменаційної оцінки згідно з таблицею:

Таблиця 1. Переведення рейтингових балів до оцінок за університетською шкалою

Робочу програму навчальної дисципліни (Силабус):

Складено: завідувач кафедри, д.т.н., професор Ролік О. І.

Ухвалено кафедрою інформаційних систем та технологій ФІОТ (протокол № № 16 від 12.06.2024 р.)

Погоджено Методичною комісією факультету (протокол № 10 від 21.06.2024 р.)