НАУКОВА РОБОТА ЗА ТЕМОЮ МАГІСТЕРСЬКОЇ ДИСЕРТАЦІЇ. ЧАСТИНА 2. НАУКОВО-ДОСЛІДНА РОБОТА ЗА ТЕМОЮ МАГІСТЕРСЬКОЇ ДИСЕРТАЦІЇ

Робоча програма навчальної дисципліни (Силабус)

Реквізити навчальної дисципліни

Програма навчальної дисципліни

1. Опис навчальної дисципліни, її мета, предмет вивчення та результати навчання

Навчальна дисципліна «Наукова робота за темою магістерської дисертації. Частина 2. Науково-дослідна робота за темою магістерської дисертації» належить до дисциплін дослідницького (наукового) компоненту.

Вивчення даної дисципліни, спрямовано на практичному застосуванні студентами навичок наукових досліджень та проведення наукової діяльності.

Мета навчальної дисципліни полягає у формуванні професійних компетентностей студента, необхідних для проведення як самостійної науково-дослідної роботи так і науково-дослідної роботи в складі наукового колективу.

Предмет навчальної дисципліни – основні етапи наукових досліджень, самостійна робота студентів з бібліографічними даними, організація роботи, аналіз та узагальнення отриманих наукових досліджень.

В результаті освоєння дисципліни повинні бути сформовані такі компетентності:

Після засвоєння дисципліни студенти мають продемонструвати такі результати навчання:

Під час вивчення дисципліни студенти отримають досвід:

• застосування методів збору і обробки даних, сучасних методів дослідження; способів і прийомів отримання нових знань;
• самостійно проводити дослідження відповідно до розробленої програми;
• застосування прийомів узагальнення та подання результатів наукових досліджень у вигляді статей або доповідей;
• реалізації розроблених проектів і програм; оцінки ефективності проєктів.
• застосування способів і методів подання наукових досягнень із залученням сучасних технічних засобів.

2. Пререквізити та постреквізити дисципліни (місце в структурно-логічній схемі навчання за відповідною освітньою програмою)

Для успішного засвоєння дисципліни студент повинен володіти освітніми компонентами:

• Практичний курс іноземної мови для наукової комунікації;
• Сталий інноваційний розвиток;
• Розроблення інноваційних проєктів у сфері інформаційних систем та технологій;
• Проєктування і розроблення інформаційних систем та технологій;
• Управління проєктами;
• Управління ризиками інформаційної безпеки;
• Методи і засоби обробки великих даних;
• Моделювання в інформаційних управляючих системах;
• Управлінський облік та стратегічний аналіз.

Компетенції, знання та уміння, одержані в процесі вивчення освітнього компонента є необхідними для подальшого вивчення освітніх компонентів:

• Науково-дослідна практика;
• Виконання магістерської дисертації.

3. Зміст навчальної дисципліни

Тема 1. Вибір тематики магістерської дисертації Тема 2. Огляд публікацій за обраною темою магістерської дисертації Тема 3. Методи наукового дослідження Тема 4. Наукова стаття та тези доповідей наукових конференцій

4. Навчальні матеріали та ресурси

Базова література

1. Конверський А. Є. Основи методології та організації наукових досліджень: навчальний посібник для студентів, курсантів, аспірантів, ад’юнктів / за ред. А. Є. Конверського. – Київ: Центр учбової літератури, 2010. – 352 с.
2. Бурау Н. І. Основи наукових досліджень: Організація наукових досліджень: конспект лекцій для студентів – магістрантів приладобудівного факультету / уклад. Н. І. Бурау. – Київ: НТУУ «КПІ», 2007. – 33 с.
3. Гончарук Т. В. Основи наукових досліджень: навчальний посібник / за заг. ред. Т. В. Гончарук. – Тернопіль, 2014. – 272 с.
4. Данильян О. Г. Навчально-методичний посібник з навчальної дисципліни «Організація та методологія наукових досліджень» для аспірантів / уклад.: О. Г. Данильян, О. П. Дзьобань. – Харків : Право, 2019. – 40 с.
5. Білуха М.Т. Методологія наукових досліджень : підручник / М. Т. Білуха. – Київ: АБУ, 2006.– 520 с.

Додаткова література

1. Каламбет С.В. Методологія наукових досліджень: навчальний посібник / С. В. Каламбет, С. І. Іванов, Ю. В. Півняк – Дніпропетровськ: Видавництво «Маковецький», 2015. – 191 с.
2. Дубров Ю. І. Наука як система, що самоорганізується / Ю. І. Дубров. // Вісник НАН України. – 2000. – №2. – С. 16–22.
3. Грищенко І.М. Основи наукових досліджень: навчальний посібник / І. М. Грищенко, О. М. Григоренко, В. А. Борисенко. – Київ: КНТЕУ, 2001. – 186 с.
4. Яцків Я. С. Про ефективність видання наукових журналів в Україні [Електронний ресурс] / Я. С. Яцків, А. І. Радченко. // Вісник НАН України. – 2012. – №6. – С. 62–67. – Режим доступу до ресурсу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vnanu_2012_6_10.
5. Яцків Я. С. Наукова періодика як складова науково-технічного та гуманітарного розвитку держави [Електронний ресурс] / Я. С. Яцків. // Вісник НАН України. – 2015. – №5. – С. 45–47. – Режим доступу до ресурсу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vnanu_2015_5_13.

Навчальний контент

5. Методика опанування навчальної дисципліни

Основним засобом навчання є середовище MOODLE (Modular Object-Oriented Dynamic Learning Environment) версії 3.10, розгорнуте на базі Платформи дистанційного навчання «Сікорський». В цій системі на сторінці дисципліни для студентів доступні усі навчально-методичні матеріали.

Відповідно до обраної теми дисертації необхідно виконати наступне:

• остаточне формулювання наукової проблеми та теми дослідження, мети дослідження та завдань;
• розширений огляд зарубіжних та вітчизняних публікацій, присвячених вирішенню досліджуваної наукової проблеми; критичний аналіз публікацій та структурування інформації аналізу бібліографічних даних;
• розробку методів розв’язання досліджуваних задач (постановка задач дослідження; побудова математичних моделей; огляд можливих методів розв’язання задач та їх порівняльні оцінки; обґрунтування вибору методів розв’язання задач; розробка загальної методики проведення дисертаційних досліджень; розробка алгоритмів тощо);
• розробку програмного та технічного забезпечення;
• складання та оформлення наукової публікації за результатами дослідження;
• складання та оформлення звіту.

Контроль знань студентів проводиться шляхом перевірки підготовленого звіту.

6. Самостійна робота студента

Результатом самостійної роботи студентів є звіт за першими трьома розділами магістерської дисертації.

Політика та контроль

7. Політика навчальної дисципліни (освітнього компонента)

Основні положення політики:

• політика щодо академічної доброчесності: Кодекс честі Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» встановлює загальні моральні принципи, правила етичної поведінки осіб та передбачає політику академічної доброчесності для осіб, що працюють і навчаються в університеті, якими вони мають керуватись у своїй діяльності, в тому числі при підготовці звіту;
• студент має виконувати поставлені завдання протягом семестру, дотримуючись календарного плану виконання завдань.

8. Види контролю та рейтингова система оцінювання результатів навчання (РСО)

8.1. Поточний контроль

Рейтинг студента з дисципліни складається з балів, що він отримує за складання звіту з результатами науково-дослідної роботи (який є попередньою версією трьох перших розділів дисертації).

8.2. Система рейтингових (вагових) балів та критерії оцінювання

У таблиці 2 наведені теми складових звіту, які виконуються студентом протягом семестру, і відповідні їм бали. Максимальна кількість балів, що може бути набрана студентом протягом семестру, складає 100.

Таблиця 2

Критерії оцінювання складових звіту №№1-4:

• «відмінно», повна відповідь (не менше 90% потрібної інформації) – [R_j; 0,9 R_j] балів;
• «добре», достатньо повна відповідь (не менше 75% потрібної інформації або незначні неточності) – (0,9 R_j; 0,75 R_j] балів;
• «задовільно», неповна відповідь (не менше 60% потрібної інформації та деякі помилки) – (0,75 R_j; 0,6 R_j] балів;
• «незадовільно», незадовільна відповідь, що не відповідає темі – (0,6 R_j; 0] балів;

де R_j – максимальна сума балів за складову звіту j.

Критерії оцінювання складової звіту №5 «Наукова стаття»:

• наукова стаття опублікована або прийнята до друку – 30 балів;
• наявний проєкт наукової статті – 10 балів;
• наукова стаття відсутня – 0 балів.

8.3. Календарний контроль

Календарний контроль проводиться двічі на семестр як моніторинг поточного стану виконання вимог силабусу. Умови позитивного календарного контролю:

• за результатами навчальної роботи на першому календарному контролі (8-й тиждень) студент отримує «атестований», якщо його поточний рейтинг не менше 15 балів (50% від максимально можливої кількості балів, які студент міг отримати за складові звіту 1-2);
• за результатами навчальної роботи на другому календарному контролі (14-й тиждень) студент отримує «атестований», якщо його поточний рейтинг не менше 25 балів (50% від максимально можливої кількості балів, які студент міг отримати за складові звіту 1-3).

8.4. Розрахунок шкали рейтингу

Максимальна сума балів за контрольні заходи протягом семестру складає 100 балів.

Рейтингова оцінка обчислюється за формулою:

R = Σ_j=1,...,5 r_j

де r_j – кількість балів, що отримав студент за складову звіту j.

Студенти, які набрали протягом семестру рейтинг R не менше ніж 60 балів, отримують залікову оцінку так званим «автоматом» відповідно до набраного рейтингу.

Для отримання студентом відповідних оцінок (ECTS та традиційних) його рейтингова оцінка R переводиться згідно з таблицею 3.

Таблиця 3

9. Додаткова інформація з дисципліни (освітнього компонента)

Усі навчально-методичні матеріали з дисципліни знаходяться у вільному доступі в системі MOODLE, розгорнутій на базі Платформи дистанційного навчання «Сікорський».

Робочу програму навчальної дисципліни (силабус):

Складено доц., к.т.н., доц. Ждановою Оленою Григорівною

Ухвалено кафедрою ІСТ (протокол №16 від 12.06.2024 р.)

Погоджено Методичною комісією факультету (протокол №10 від 21.06.2024 р.)