Філософські основи наукового пізнання

Робоча програма навчальної дисципліни (Силабус)

Реквізити навчальної дисципліни

Спеціальність 126 Інформаційні системи та технології
Курс 2
Семестр 4
Освітньо-професійна програма Комп’ютеризовані системи управління
Статус Вибіркова
ECTS 2
Годин 60
Форма навчання Денна/заочна
Семестровий контроль залік

Інформація про викладача

ПІБ

Казаков Мстислав Андрійович,

кандидат філософських наук, викладач
Профіль викладача https://scholar.google.co.uk/citations?user=eOD4RuUAAAAJ&hl=en
e-mail mstkazakov@gmail.com

Розподіл годин та занять

Форма

навчання

 Аудиторні заняття
Лекції Семінарські заняття Самостійна робота
заняття години заняття години заняття години
Денна 9 18 9 18 0 24
Заочна
Анотація навчальної дисципліни

Основною метою навчальної дисципліни «Філософські основи наукового пізнання» є формування у студентів базових навичок проведення досліджень, які відповідають нормам, критеріям, внутрішньому змісту наукового пізнання, формування критичного мислення на основі наукової свідомості та самосвідомості, як у професійній, так і у повсякденній життєдіяльності, вміння порівнювати системи знань, відрізняти наукове, псевдонаукове, позанаукове, ненаукове та інші форми знання, використовувати послідовний та виважений, логічно когерентний підхід до вирішення проблем та питань: пов’язаних із професійною діяльністю.

Під час вивчення навчальної дисципліни здобувачі вищої освіти набудуть наступних здатностей та вмінь:

  • критично осмислювати проблеми в науковій або професійній діяльності

    на межі предметних галузей;

  • вирішувати складні задачі і проблеми, що потребують оновлення й

    інтеграції знань в умовах неповної/недостатньої інформації та суперечливих вимог;

  • досліджувати феномени, які відносяться безпосередньо до сфери, яка

    становить науковий інтерес для студента чи студентки згідно майбутньої спеціальності;

  • в ході рефлексії та безпосереднього аналізу та синтезу розрізняти

    наукову теорію, ідею, поняття, експеримент від ненаукових форм знання та псевдонаукових (перетворених форм науки);

  • застосовувати фундаментальні методи наукового пізнання;

  • застосовувати методи пізнання, притаманні для теоретичних

    досліджень, притаманних виключно епістемічній області, із якою пов’язана майбутня спеціальність студентки чи студента – в залежності від спеціальності, статусу та співвідношення в цій області знань теоретичної, емпіричної, прикладної та фундаментальної складових, ролі моделей, наукових абстракцій, методології точних наук (теорія ймовірності, теорія ігор тощо), математичних об’єктів та символьних (і метасимвольних) формальних мов – засобів вираження чи репрезентації знань в межах певних аксіоматизованих систем відображення та фіксації;

  • глибше розуміти теоретичні (та інші фундаментальні) аспекти

    майбутньої професійної та / або педагогічної, наукової чи організаційної щодо трьох вказаних діяльності, умови її генези та суттєві складові, без яких вона не виникла б та які (безвідносно до вихідних) є суттєвими чинниками теперішнього й майбутнього у її/його галузі.

Базою для вивчення навчальної дисципліни можуть бути як знання, котрі слухачі курсу отримали в ході вивчення фундаментальних дисциплін із вибіркових загального циклу підготовки бакалаврів (“Logic”, «Філософія», «Соціологія» тощо), так і курси, які стосуються основ спеціальності («Вступ до спеціальності») та будь-які аналітичні дисциплін, у яких використовуються аксіоматизовані системи міркувань.

Навчальна дисципліна «Філософські основи наукового пізнання» перебуває у прямому зв'язку з дисциплінами циклу загальної підготовки бакалаврів відповідно до системи вищої освіти взагалі і – зважаючи на широкопрофільну орієнтовану спеціалізацію підготовки студентів КПІ, курс адаптовано викладачем відповідно до парадигми політехнічної освіти, з урахуванням реально практичних. А оскільки проблематика курсу безпосередньо пов’язана з проблемами аналізу, сприйняття, фільтрування інформації, критеріїв вірогідної істинності / хибності даних, включаючи такі проблеми, як дискусії щодо ієрархії правил та критеріїв надійності, валідності, когеретності, повноти та несуперечливості знань у базах знань, базах фактів, та інших аспектах машинізації інтелекту (та інтелектуалізації машин), деякі теми курсу також можуть стати загальним вступом до більш конкретизованих та специфікованих дисциплін та напрямків досліджень, а саме Data Science, Machine Learning, елементи Set Theory та Automata Theory.

Для ефективної та оперативної комунікації з метою розуміння структури навчальної дисципліни та засвоєння матеріалу використовуються: проведення лекцій та семінарів на платформі Zoom електронна пошта, месенджери, Telegram та платформа Google Classroom для оцінювання відповідей студентів. Під час лекцій використовуються для наочності презентаційні та інші ілюстративні та інтерактивні матеріали на основі додатку Keynotes та ряду інших сервісів.

Перелік тем

Тема 1. Поняття науки, її місце в системі людського знання. Науковий світогляд та наукова картина світу. Позанаукові та не-наукові знання

Тема 2. Метод в науці. Епістемічні одиниці таксономії компонентів та рівні наукового знання: «виробництво» фактів та теорій

Тема 3. Історіографія науки: основні напрямки та підходи до класифікації та структуризації наукових

Тема 4. Філософія свідомості як центральна проблема епістемології. Філософські парадигми «сильного» та «слабкого» Штучного інтелекту («Китайська кімната»; «Філософські зомбі»).

Тема 5. Наука як соціальний інститут. Соціальна епістемологія. Підготовка наукових кадрів в Україні та в світі

Тема 6. Парадигма функціоналізму, модульна теорія свідомості, фізикалістська модель свідомості та її імплементації в дослідженнях Штучного Інтелекту

Тема 7. Специфіка наукових досліджень та теорій в області наук за спеціальністю відповідно до факультету (варіюється від філософії математики та технічних наук до історичної епістемології

Тема 8. Основні проблеми сучасної філософії науки та епістемології. Наука та псевдонаука: демаркаційний критерій як проблема. Раціоналізм, сцієнтизм та підйом нового фідеїзму у ХХІ ст.

Тема 9. Епістемічна логіка. Формалізована та натуралізована епістемологія. Теорія істини, експериментальна парадигма у постаналітичній філософії ХХІ ст.

Нормативні результати навчання 1

  1. Learning outcomes.↩︎

Нормативні результати навчання, контрольні заходи та терміни виконання оголошуються студентам на першому занятті.

№ з/п Результати навчання Методи навчання Форми оцінювання (контрольні заходи) Термін виконання
Самостійно й автономно знаходити інформацію необхідну для професійного зростання, опановувати її, засвоювати та продукувати нові знання, розвивати професійні навички та якості.

  • використання інтерактивних технологій для дистанційного та аудиторного навчання під час проведення лекцій;

  • показ слайдів, інтерактивних презентацій у Keynote, навчальних фільмів, включаючи авторські розробки для деяких тем (маються на увазі, наприклад, записи екрану, на яких продемонстровано використання тієї чи іншої методології / впровадження алгоритму тощо);

  • теоретичний аналіз та практична перевірка отриманого знання опрацьованих матеріалів з епістемології;

 Презентація/ Публічний виступ/Участь у дискусії/написання есе/виконання експрес-контрольних робіт 1-18-ий тиждень
Упроваджувати результати наукового пошуку в практичну діяльність

  • евристичний метод навчання;

  • ad hoc-методологія;

  • використання методу «кейс-стадіз» на прикладі адаптованих під кейси сучасних відкриттів та наукових дискусій сьогодення (напр.,

 Презентація/ Публічний виступ/Участь у дискусії/написання есе/виконання експрес-контрольних робіт 1-18-ий тиждень
Критично оцінювати результати наукових досліджень і різні джерела знань про практики соціальної роботи, формулювати висновки та рекомендації щодо їх впровадження

  • робота з науковими текстами як об’єкт-текстами (використання конкретно-наукових теоретичних першоджерел у якості матеріалу для метанаукового, теоретико-пізнавального дослідження);

 Презентація/ Публічний виступ/Участь у дискусії/написання есе/виконання експрес-контрольних робіт 1-18-ий тиждень
Форми та технології навчання

Лекції з інтерактивними презентаціями у Keynotes (використання mindmaps з інтегрованого з презентаціями додатку iThoughts, блоксхем та діаграм OmniGraffle, інтеграцію матеріалів презентації з додатково придбаними чи завантаженими додатками, які використовуються в науково-дослідній діяльності, такими як Truth Tables; Nyaya; BoolTool; CellularAutomata; Bayes’ Theorem та інші);

семінарські заняття для обговорення теоретичних аспектів лекційного матеріалу та (опціональні до виконання) завдання у вигляді задач чи прикладів для демонстрації ступеня засвоєння матеріалів, додані в умовах сьогоднішньої парадигми дистанційного навчання, внаслідок якої відсутність студента на практичному занятті може бути викликана об’єктивними причинами (тож мається на увазі практичне впровадження принципово однакової можливості отримати потенційний максимум вагових балів кожному бажаючому);

наукова дискусія за самоорганізаційним принципом із заданої викладачем теми (де викладач виконує функцію модератора обговорення, оцінюючи навички аргументації, доказів, спростувань, побудови аргументів з боку епістемологічних та епістемічних критеріїв в академічній дискусії, пізнання основ якої і є центральним завданням курсу);

доповідь із презентацією (як демонстрація вміння організовувати виступ із науковою доповіддю),

експрес-тест в рамках першого календарного контролю;

при підготовці до занять обов’язковим чином використовуються інформаційно-комунікативні технології, а теоретичні матеріали лекцій або є авторськими розробками, або включають адаптовані англомовні першоджерела, які за часом публікації не перевищують останні 8-10 років.

Навчальні ресурси

Всі необхідні для вивчення навчальної дисципліни основні та додаткові матеріали і нормативно-правові акти прикріплені до відповідних тем в Google Classroom, разом із відеозаписом екрану проведеної лекції із презентацією, письмові завдання (кожне супроводжується докладним наглядним зразком алгоритму виконання), зразки тестів, усі першоджерела (двомовні, додаючи англомовну літературу та періодику для поглибленого самостійного опрацювання тем) та анотовані пам’ятки / таблиці / розгорнуті анотації у якості аддендумів до кожної лекції, де наведено визначення ключових дефініцій, понять, легенди засобів метамовної формальної нотації чи формули (якщо такі є) і т.д.

Система оцінювання
№ з/п Контрольний захід оцінювання % Ваговий бал Кіл-ть Всього
3. Участь у обговореннях та доповнення на семінарах 70 10-14 5 70
4. Експрес-контрольна робота та / або написання есе на запропоновані, розроблені викладачем теми 15 20 2 40
5. Залік 100 100 1 100
Всього 100
Семестрова атестація студентів
Обов’язкова умова допуску до екзамену Критерій
2 Участь у обговореннях та доповнення на семінарах 36 ≤ RD ≤ 60
3 Експрес-контрольна робота 24 ≤ RD ≤ 40
Всього 60 ≤ RD ≤ 100

Необов’язкові умови допуску до заліку:

  1. Активність на практичних заняттях (як відповідь, так і в формі доповнення).

  2. Позитивний результат першої атестації та другої атестації.

  3. Відвідування лекційних занять.

Таблиця переведення рейтингових балів до оцінок за університетською шкалою [1]

Рейтингові бали, RD

Оцінка за

університетською шкалою
95 ≤ RD ≤ 100 Відмінно
85 ≤ RD ≤ 94 Дуже добре
75 ≤ RD ≤ 84 Добре
65 ≤ RD ≤ 74 Задовільно
60 ≤ RD ≤ 64 Достатньо
RD < 60 Незадовільно
Невиконання умов допуску Не допущено
Політика навчальної дисципліни

Порушення термінів виконання завдань та заохочувальні бали

Заохочувальні бали Штрафні бали
Критерій Ваговий бал Критерій Ваговий бал
Написання тез, статті, оформлення курсової роботи як наукової роботи для участі у конкурсі студентських наукових робіт 10 балів за кожен вид діяльності (2 тези або одна стаття, або оформлення творчої роботи як наукової роботи для участі у конкурсі студентських наукових робіт) - -
Участь у міжнародних, всеукраїнських та/або інших заходах та/або конкурсах (за тематикою навчальної дисципліни) 10 балів за кожну участь - -

Відвідування занять

Відвідування лекцій, семінарських занять, а також відсутність на них, не оцінюється. Однак, студентам рекомендується відвідувати заняття, оскільки на них викладається теоретичний матеріал та розвиваються навички, необхідні для успішного завершення вивчення дисципліни та отримання заліку. Система оцінювання орієнтована на отримання балів за активність студента, а також виконання завдань, які здатні розвинути практичні уміння та навички.

Процедура оскарження результатів контрольних заходів

Студенти мають можливість підняти будь-яке питання, яке стосується процедури контрольних заходів та очікувати, що воно буде розглянуто згідно із наперед визначеними процедурами.

Студенти мають право оскаржити результати контрольних заходів, але обов’язково аргументовано, пояснивши з яким критерієм не погоджуються відповідно до оціночного листа та/або зауважень.

Календарний рубіжний контроль

Проміжна атестація студентів (далі – атестація) є календарним рубіжним контролем. Метою проведення атестації є підвищення якості навчання студентів та моніторинг виконання графіка освітнього процесу студентами [2].

Критерій Перша атестація Друга атестація
Термін атестації 1 8-ий тиждень 14-ий тиждень
Умовою отримання атестацій є поточний рейтинг 2 ≥ 15 балів ≥ 25 балів

  1. Там само.↩︎

  2. Там само.↩︎

Академічна доброчесність

Політика та принципи академічної доброчесності визначені у розділі 3 Кодексу честі Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського». Детальніше: https://kpi.ua/code.

Норми етичної поведінки

Норми етичної поведінки студентів і працівників визначені у розділі 2 Кодексу честі Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського». Детальніше: https://kpi.ua/code.

Інклюзивне навчання

Навчальна дисципліна «Основи наукових досліджень» може викладатися для більшості студентів з особливими освітніми потребами.

Навчання іноземною мовою

Враховуючи специфіку навчальної дисципліни, деякі поняття та навчальний матеріал можуть вивчатися на англійській мові (фрагментарно). Також, як було зазначено, лекційний матеріал спирається на проблематику, теорії та ідеї останніх десяти років епістемологічних досліджень та досліджень в області філософії науки.

Враховуючи студентоцентрований підхід, за бажанням студентів, допускається вивчення матеріалу за допомогою англомовних онлайн-курсів за тематикою, яка відповідає тематиці конкретних занять. За запитом кафедри, на якій має викладатися дисципліна, викладач також є компетентним у наданні повного забезпечення (теоретичного та практичного) навчання студентів виключно англійською мовою (маючи для цього як практичний потенціал імплементації (проведення лекційних занять та практичних, заліку) англомовного курсу, так і «формальне» підтвердження компетенції – другий диплом про повну вищу освіту за спеціальністю «Технічний переклад»).

Позааудиторні заняття

Передбачається в межах вивчення навчальної дисципліни (за відповідних інтенцій з боку студентів) участь в конференціях, форумах, модерованих дискусіях тощо (виходячи з парадигмальних обставин, - наразі у дистанційному режимі).

[1] Оцінювання результатів навчання здійснюється за рейтинговою системою оцінювання відповідно до рекомендацій Методичної ради КПІ ім. Ігоря Сікорського , ухвалених протоколом №7 від 29.03.2018 року.

[2] Рейтингові системи оцінювання результатів навчання: Рекомендації до розроблення і застосування. Київ: КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2018. 20 с.