Проектування програмних систем для мобільних пристроїв - Робоча програма навчальної дисципліни (Силабус)

Реквізити навчальної дисципліни

Програма навчальної дисципліни

Опис навчальної дисципліни, її мета, предмет вивчання та результати навчання

Опис дисципліни. Дисципліна Проектування програмних систем для мобільних пристроїв охоплює технології та методи створення мобільної частки корпоративної інформаційної системи з урахуванням гнучкості та адаптованості бізнес-процесів підприємства. Даний курс знайомить студентів із основами базової будови операційних систем популярних мобільних платформ, навчає основним принципам проектування та аналізу мобільних рішень корпоративних інформаційних систем під сучасні мобільні платформи; допомогає оволодіти навичками самостійного (командного) розроблення мобільних додатків під сучасні мобільні платформи.

Предмет навчальної дисципліни: теорія і практика розроблення мобільних додатків на базі сучасних технологій розроблення програмного забезпечення.

Міждисциплінарні зв’язки. Дисципліна Проектування програмних систем для мобільних пристроїв базується на дисциплінах: Інформатика, Операційні системи, Об'єктно-орієнтоване програмування.

Мета навчальної дисципліни. Метою навчальної дисципліни є формування у висококваліфікованих фахівців стійких знань і навичок щодо технологій створення додатків, які базуються на сучасних мобільних платформах і технологіях їхнього застосування під час реалізації бізнес-комунікацій.

Основні завдання навчальної дисципліни

Знання:

• понятійний та категорійний апарат щодо проектування та розроблення мобільних додатків під сучасні мобільні платформи;

• основні види архітектур мобільних платформ та її компоненти;

• основні етапи й особливості процесу проектування програмного забезпечення для мобільних пристроїв;

• технології та інструменти проектування мобільних додатків для сучасних мобільних платформ;

• основні класи API и компоненти SDK мобільних платформ Android, iOS, Microsoft;

• основні методи та практики забезпечення захисту даних у мобільних пристроях на різних мобільних платформах.

Уміння:

• проводити аналіз можливостей сучасних інструментальних середовищ

  розроблення мобільних додатків;

• розгортати та налагоджувати середовища розроблення для платформи

  Android;

• застосовувати інструменти для розроблення мобільних додатків;

• створювати та налагоджувати емулятори мобільного пристрою;

• розробляти додатки під платформи Android, iOC, Microsoft Windows 10

  із використанням сучасних мов (технологій) програмування;

• проектувати інтерфейс користувача мобільного додатка;

• користуватися раніше складеними програмами і здійснювати супровід

  програм, вносити зміни до програми, виконувати налагодження програм за допомогою інструментальних засобів;

• застосовувати мобільні технології під час проектування інформаційної

  системи підприємства з метою підвищення якості бізнес-процесів підприємства;

• використовувати програмні засоби формування основних процедур

  захисту інформації в мобільних пристроях.

Пререквізити та постреквізити дисципліни (місце в структурно-логічній схемі навчання за відповідною освітньою програмою)

Пререквізити: здатність застосовувати знання у практичних ситуаціях, навички використання інформаційних і комунікаційних технологій, здатність до пошуку, опрацювання та аналізу інформації з різних джерел, здатність застосовувати знання про основні принципи організації сучасних мобільних операційних систем.

Постреквізити: вміти застосовувати знання про особливості архітектури і апаратного середовища мобільних пристроїв; способи установки мобільних додатків в різних ОС; особливості архітектури мобільних пристроїв з точки зору програмування; основні прийоми розробки програм для мобільних пристроїв; особливості реалізації призначеного для користувача інтерфейсу в мобільних пристроях; пристрій і архітектуру ОС Android; основні компоненти архітектури мобільних платформ; життєвий цикл мобільних додатків і їх структуру; основні елементи призначеного для користувача інтерфейсу мобільних додатків; роботу з файлами, базами даних, призначеними для користувача настройками в мобільних пристроях; інструменти для програмування і основ проектування мобільних додатків; володітимуть навичками створення програмного забезпечення для мобільних пристроїв.

Після проходження дисципліни студенти зможуть використовувати знання з фундаментальних дисциплін для реалізації професійно-профільованих знань й практичних навичок в галузі сучасних мобільних операційних систем; використовувати інформаційні ресурси, включаючи електронні бази даних, довідкову літературу, стандарти тощо для підвищення свого професійного рівня, інноваційної, проектної та дослідницької діяльності в професійній сфері.

.

Зміст навчальної дисципліни

Лекційні заняття

Розділ 1. Мобільні операційні системи

Розділ 2. Особливості розроблення мобільних рішень для ОС Android.

Лабораторні заняття

1. Створення activity і передача параметрів між ними.

2. Основи верстки.

3. Робота з базою даних.

4. Взаємодія з сервером.

5. Зберігання даних. Налаштування і зовнішні файли.

6. Повідомлення.

Навчальні матеріали та ресурси

Базова література

1. Голощапов Алексей Google Android. Программирование для мобильных устройств; БХВ-Петербург - Москва, 2012. - 448 c.

2. Корнієнко Б.Я. Лабораторний практикум з навчальної дисципліни «Сучасні мобільні операційні системи». Електронний ресурс.

3. Дэрси Лорен , Кондер Шейн Android за 24 часа. Программирование приложений под операционную систему Google; Рид Групп - Москва, 2011. - 464 c.

4. Колисниченко Денис Программирование для Android. Самоучитель; БХВ-Петербург - Москва, 2012. - 272 c.

5. Майер Рето Android 2. Программирование приложений для планшетных компьютеров и смартфонов; Эксмо - Москва, 2011. - 672 c.

6. Майер Рето Android 4. Программирование приложений для планшетных компьютеров и смартфонов; Эксмо - Москва, 2013. - 816 c.

7. Медникс Зигард , Дорнин Лайрд , Мик Блэйк , Накамура Масуми Программирование под Android; Питер - Москва, 2013. - 560 c.

8. Немцова Т. И., Голова С. Ю., Абрамова И. В. Программирование на языке высокого уровня. Программирование на языке Object Pascal (+ CD-ROM); Форум, Инфра-М - Москва, 2009. - 496 c.

9. Ретабоуил Сильвен. Android NDK. Разработка приложений под Android на С/С++; ДМК Пресс - Москва, 2012. - 496 c.

10. Цехнер Марио Программирование игр под Android; Питер - Москва, 2012.

    • 688 c.

Допоміжна література

1. П. Ноутон, Г. Шилдт. Java 2. – СПб.: БХВ-Петербург, 2005.

2. Горнаков С.Г. Программирование мобильных телефонов на Java 2 Micro Edition. –ДМК.: Москва, 2005.

3. В. Пирумян. Платформа программирования J2ME для портативных устройств.- М.: КУДИЦ-ОБРАЗ, 2002.

4. Романьков П.П. Создание игр для мобильных телефонов.- М.: Технолоджи- 300.: Триумф, 2007.

5. А. Аллан. Программирование для мобильных устройств на iOS– Питер, 2013.

6. О. Мельникова. Смартфоны на Android. –Эксмо, 2013.

7. Д. Елисеев. Разработка и продажа программ для iPhone и iPad.- : БХВ-Петербург, 2011.

8. Кристофер Брин. iPhone. Полный карманный справочник.- Символ-Плюс, 2008.

9. Брюс Е. Крелль. Windows Mobile. Разработка приложений для КПК.- ДМК Пресс, 2009.

Навчальний контент

Методика опанування навчальної дисципліни (освітнього компонента)

Лекційні заняття

**
**

Лабораторні заняття

Самостійна робота студента/аспіранта

Політика та контроль

Політика навчальної дисципліни (освітнього компонента)

Система вимог, які ставляться перед студентом:

• відвідування лекційних та лабораторних занять є обов’язковою складовою вивчення матеріалу;

• на лекції викладач користується власним презентаційним матеріалом; використовує гугл-диск для викладання матеріалу поточної лекції, додаткових ресурсів, лабораторних робіт та інше; викладач відкриває доступ до певної директорії гугл-диска для скидання електронних лабораторних звітів та відповідей на МКР;

• на лекції заборонено відволікати викладача від викладання матеріалу, усі питання, уточнення та ін. студенти задають в кінці лекції у відведений для цього час;

• лабораторні роботи захищаються у два етапи – перший етап: студенти виконують завдання на допуск до захисту лабораторної роботи; другий етап – захист лабораторної роботи. Бали за лабораторну роботу враховуються лише за наявності електронного звіту;

• модульна контрольна робота пишеться на лекційних заняттях без застосування допоміжних засобів (мобільні телефони, планшети та ін.); результат пересилається у файлі до відповідної директорії гугл-диску;

• заохочувальні бали виставляються за: активну участь на лекціях; участь у факультетських та інститутських олімпіадах з навчальних дисциплін, участь у конкурсах робіт, підготовка оглядів наукових праць; презентацій по одній із тем СРС дисципліни тощо. Кількість заохочуваних балів на більше 10.

Види контролю та рейтингова система оцінювання результатів навчання (РСО)

Рейтинг студента з дисципліни складається з балів, що він отримує за:

1. виконання та захист 6 лабораторних робіт;

2. виконання 2 модульних контрольних робіт (МКР).

Система рейтингових балів та критерії оцінювання

Лабораторні роботи:

«відмінно», повна відповідь на питання під час захисту (не менш ніж 90% потрібної інформації) та оформлений належним чином протокол до лабораторної роботи – 8 балів;

«добре», достатньо повна відповідь на питання під час захисту (не менш ніж 75% потрібної інформації) та оформлений належним чином протокол до лабораторної роботи – 6 балів;

«задовільно», неповна відповідь на питання під час захисту (не менш ніж 60% потрібної інформації), незначні помилки та оформлений належним чином протокол до лабораторної роботи – 4 бали;

«незадовільно», незадовільна відповідь та/або не оформлений належним чином протокол до лабораторної роботи – 0 балів.

Модульні контрольні роботи:

«відмінно», повна відповідь (не менш ніж 90% потрібної інформації) – 25 балів;

«добре», достатньо повна відповідь (не менш ніж 75% потрібної інформації), або повна відповідь з незначними помилками – 20 балів;

«задовільно», неповна відповідь (але не менш ніж 60% потрібної інформації) та незначні помилки – 16 балів;

«незадовільно», незадовільна відповідь (неправильний розв’язок задачі), потребує обов’язкового повторного написання в кінці семестру – 0 балів.

Заохочувальні бали

за активну роботу на лекції 1 бал.

Міжсесійна атестація

За результатами навчальної роботи за перші 7 тижнів максимально можлива кількість балів – 20 балів. На першій атестації (8-й тиждень) студент отримує «зараховано», якщо його поточний рейтинг не менший ніж 10 балів.

За результатами 13 тижнів навчання максимально можлива кількість балів – 32 бали. На другій атестації (14-й тиждень) студент отримує «зараховано», якщо його поточний рейтинг не менший ніж 16 балів.

Максимальна сума вагових балів контрольних заходів протягом семестру складає:

R=6*r_лаб+2*r_мкр=6*8+50=98.

Студенти, які наприкінці семестру мають рейтинг менше 60 балів, а також ті, хто хоче підвищити оцінку, виконують залікову контрольну роботу.

Контрольна робота складається з 4 питань. Кожне оцінюється 25 балами.

Сума балів за кожне з чотирьох питань ()переводиться до залікової оцінки згідно з таблицею :

Залік:

Сума стартових балів і балів за модульну контрольну роботу переводиться до залікової оцінки згідно з таблицею:

Додаткова інформація з дисципліни (освітнього компонента)

• перелік теоретичних питань, які виносяться на семестровий контроль наведено в Додатку 1;

• на початку семестру викладач аналізує існуючі курси по тематиці дисципліни та пропонує пройти відповідні безкоштовні курси студентам. Після отриманням студентом сертифікату проходження дистанційних чи онлайн курсів за відповідною тематикою, викладач закриває відповідну частину курсу (лабораторні чи лекції) за попередньою домовленістю з групою.

Робочу програму навчальної дисципліни (Силабус):

Складено професор, д.т.н., Корнієнко Богдан Ярославович

Ухвалено кафедрою ІСТ(протокол № 1 від 30.08.2021 р.)

Погоджено Методичною комісією факультету[1] (протокол № 1 від 30.08.2021 р.)

Додаток 1

Перелік теоретичних питань на залік

1. Дайте визначення мобільних обчислювальних пристроїв.

2. Яка архітектура класів, що забезпечують з'єднання мобільних пристроїв з мережею?

3. Навіть типи та опишіть особливості меню Android-програми.

4. У чому переваги використання мобільних пристроїв?

5. За допомогою якого механізму реалізується робота з даними?

6. Назвіть основні віджети Android.

7. Які типи мобільних пристроїв існують?

8. Як називається основний профіль для мобільних пристроїв? Які його властивості?

9. Які операційні системи використовуються в мобільних пристроях?

10. Опишіть структуру Android-програми.

11. Які типи пам'яті застосовуються в мобільних пристроях? У чому полягають їхні переваги і недоліки?

12. Яка конфігурація була розроблена для мобільних пристроїв з невеликою пам'яттю?

13. Вкажіть типи компонентів для Android-програм.

14. Які інструменти необхідно встановити, щоб проектувати мобільні програми для платформи Android?

15. Які об'єкти можуть використовуватися для розробки користувальницького інтерфейсу?

16. Що таке емулятор мобільної програми, чому і навіщо він використовується?

17. Що таке керуючий файл в програмі Android?

18. Дайте визначення мобільних обчислювальних пристроїв.

19. З яких компонентів складається Android-програма?

20. Опишіть архітектуру мобільних прикладних програм.

21. Яка архітектура класів, що забезпечують з'єднання мобільних пристроїв з мережею?

22. У чому переваги використання мобільних пристроїв?

23. Назвіть основні особливості віртуального пристрою для Android (AVD).

24. За допомогою якого механізму реалізується робота з даними?

25. Які типи мобільних пристроїв існують?

26. Опишіть архітектуру платформи Android.

27. Як називається основний профіль для мобільних пристроїв? Які його властивості?

28. Які операційні системи використовуються в мобільних пристроях?

29. Назвіть покоління мережних мобільних технологій.

30. Які типи пам'яті застосовуються в мобільних пристроях? У чому полягають їхні переваги і недоліки?

31. Назвіть особливості організації оперативної пам`яті мобільних пристроїв.

32. Здійсніть класифікацію мобільних пристроїв.

33. Навіть типи та опишіть особливості меню Android-програми.

34. Назвіть основні технічні характеристики мобільних пристроїв.

35. Назвіть основні віджети Android.

36. Які операційні системи використовуються в мобільних пристроях?

37. Які особливості конструкції мобільних пристроїв?

38. Опишіть архітектуру Android GUI.

39. За допомогою якого механізму реалізується робота з даними?

40. Назвіть основні типи процесорів мобільних пристроїв.

41. Опишіть структуру Android-програми.

42. Які типи пам'яті застосовуються в мобільних пристроях? У чому полягають їхні переваги і недоліки?

43. Назвіть особливості організації оперативної пам`яті мобільних пристроїв.

44. Вкажіть типи компонентів для Android-програм.

45. Які об'єкти можуть використовуватися для розробки користувальницького інтерфейсу?

46. Назвіть покоління мережних мобільних технологій.

47. Назвіть основні особливості віртуального пристрою для Android (AVD).

48. У чому переваги використання мобільних пристроїв?

49. Назвіть основні характеристики технології передачі даних IEEE 802.11.

50. Опишіть архітектуру мобільних прикладних програм.

51. Що таке емулятор мобільної програми, чому і навіщо він використовується?

52. Опишіть архітектуру платформи Android.

53. Вкажіть основні переваги та недоліки Java 2 Micro Edition.

54. Які типи мобільних пристроїв існують?

[1] Методичною радою університету – для загальноуніверситетських дисциплін.