ОСОБЛИВОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ТЕХНОЛОГІЙ ХМАРНИХ ОБЧИСЛЕНЬ В ІНФОРМАЦІЙНИХ СИСТЕМАХ - Робоча програма навчальної дисципліни (Силабус)

Реквізити навчальної дисципліни

Програма навчальної дисципліни

1. Опис навчальної дисципліни, її мета, предмет вивчання та результати навчання

Дисципліна «Особливості використання технологій хмарних обчислень в інформаційних системах» (ЗО 5) є нормативною дисципліною навчального плану підготовки докторів філософії з спеціальності «Інформаційні системи та технології» і грає важливу роль у підготовці фахівців. Метою навчальної дисципліни є формування у аспірантів компетентностей та підготовка науковця, здатного вирішувати складні задачі і практичні проблеми використання технологій хмарних обчислень та здійснювати професійну діяльність з проектування, реалізації та адміністрування проектів на базі хмарних технологій.

Метою кредитного модуля є формування у аспірантів спеціальних (фахових, предметних) компетентностей:

ФК3: Здатність приймати рішення про доцільність перенесення наявних додатків у хмарне середовище, ефективність застосування та дострокові перспективи.

Програмні результати навчання:

Згідно з вимогами програми навчальної дисципліни аспіранти після засвоєння кредитного модуля мають продемонструвати такі результати навчання:

ПРН 13: Знання інфраструктури хмарних сервісів;

ПРН 14: міти формулювати та вирішувати питання безпеки, масштабування, розгортання, резервного копіювання в контексті хмарної інфраструктури;

ПРН 25: Використовувати прийоми хмарного програмування при створенні інформаційних систем; ПРН 26: Оцінювати ефективність застосування хмарних технологій.

2. Пререквізити та постреквізити дисципліни (місце в структурно-логічній схемі навчання за відповідною освітньою програмою)

Пререквізити: здатність застосовувати знання у практичних ситуаціях, навички використання інформаційних і комунікаційних технологій. Цей курс базується на таких забезпечуючих дисциплінах: тенденції розвитку інформаційних систем та технологій, сучасні концепції створення інтелектуальних систем.

Постреквізити: Перелік напрямків діяльності, що забезпечуються: педагогічна практика, захист дисертаційної роботи.

3. Зміст навчальної дисципліни

Розділ 1. Принципи побудови та переваги використання технологій хмарних обчислень в інформаційних системах

Тема 1.1. Принципи побудови та переваги використання технологій хмарних обчислень в інформаційних системах. Концепція СОА.

Тема 1.2. Архітектура розподілених хмарних застосунків. Мережева комутація. Обмін повідомленнями та управління версіями сервісів. Зберігання даних Тема 1.3. Методологія DevOps.

Тема 1.4. Інфраструктура як код. Мікросервіси та контейнери.

Розділ 2. Архітектура Google Clouds та його використання для побудови інформаційних систем

Тема 2.1. Огляд сервісно-орієнтованної архітектури і хмарних обчислень на прикладі хмарної платформи Google Clouds.

Тема 2.2. Основні хмарні служби Google Clouds. Варіанти обчислень.

Тема 2.3. Зберігання даних. Варіанти мережевих підключень Google Clouds.

Тема 2.4. Основні поняття захисту інфраструктури і даних при роботі в Google Clouds.

Контроль і організація ресурсів Google Clouds.

Тема 2.5. Система управління контейнерами – Google Kubernetes Engine.

4. Навчальні матеріали та ресурси Базова

1. Спеціалізація із 4 курсів «Architecting with Google Kubernetes Engine» [Електронний ресурс]. – Режим доступу до ресурсу: https://www.coursera.org/programs/program-natsional-niitiekhnichnii-univiersitiet-ukrayini-kiyivs-kii?currentTab=MY_COURSES&productId= 4pOLFUT_EemgkwpQXmrE3A &productType=s12n&showMiniModal=true.

2. Деревянко А.С., Солощук М.Н. Технологии и средства консолидации информации. – Харьков: НТУ «ХПИ»,2008.

3. Биберштейн Н., Боуз С., Джонс К. и др. Компас в мире сервис-ориентированной архитектуры (SOA): ценность для бизнеса, планирование и план развития предприятия. – М.: “КУДИЦ-ПРЕСС ”, 2007. – 256с.

4. Навчальна платформа Wintellectnow, Architecting Distributed Cloud Applications [Електронний ресурс]. – Режим доступу до ресурсу: https://www.wintellectnow.com/Home/SeriesDetail? seriesId=architecting-distributed-cloud-applications.

5. Навчальна платформа Pluralsight.com, DevOps: The Big Picture [Електронний ресурс]. – Режим доступу до ресурсу: https://app.pluralsight.com/library/courses/devops-big-picture/table-ofcontents.

6. Навчальна платформа Pluralsight.com, Implementing DevOps in the Real World [Електронний ресурс]. – Режим доступу до ресурсу: https://app.pluralsight.com/library/courses/implementingdevops-real-world/table-of-contents.

7. Навчальна платформа Pluralsight.com, Getting Started with Docker on Windows [Електронний ресурс]. – Режим доступу до ресурсу: https://app.pluralsight.com/library/courses/dockerwindows-getting-started/table-of-contents.

8. Навчальна платформа Wintellectnow, Mastering Docker [Електронний ресурс]. – Режим доступу до ресурсу: https://www.wintellectnow.com/Home/SeriesDetail?seriesId=mastering-docker.

9. Навчальна платформа Google, Google Cloud Computing Foundations [Електронний ресурс]. – Режим доступу до ресурсу: https://go.qwiklabs.com/skills?utm_source=CGC&utm_medium =lp&utm_campaign=grow.

10. Навчальна платформа AWS, AWS Cloud Practitioner Essentials [Електронний ресурс]. – Режим доступу до ресурсу: https://www.aws.training/Details/Curriculum?id=27076.

11. Навчальна платформа Azures [Електронний ресурс]. – Режим доступу до ресурсу: https://azure.microsoft.com/ru-ru.

Додаткова

1. Кононюк А. Е. К213 Фундаментальная теория облачных технологий. — В 18-и книгах. Кн.1. —К. : Освіта України. 2018.—620 с.

2. Документації Microsoft, Introduction to .NET and Docker [Електронний ресурс]. – Режим доступу до ресурсу: https://docs.microsoft.com/uk-ua/dotnet/core/docker/introduction.

3. Документації Docker [Електронний ресурс]. – Режим доступу до ресурсу: https://docs.docker.com/.

4. Навчальна платформа Tutorialspoint, Інтерактивний курс Docker Tutorial [Електронний ресурс]. – Режим доступу до ресурсу: https://www.tutorialspoint.com/docker/index.htm.

5. Навчальна платформа Tutorialspoint, Інтерактивний курс Kubernetes Tutorial [Електронний ресурс]. – Режим доступу до ресурсу: https://www.tutorialspoint.com/kubernetes/index.htm.

Навчальний контент

5. Методика опанування навчальної дисципліни(освітнього компонента)

Лабораторні заняття

6. Самостійна робота аспіранта

Політика та контроль

7. Політика навчальної дисципліни (освітнього компонента)

Рейтинг аспіранта з дисципліни складається з балів, що він отримує за:

1. модульні контролі (МКР поділяється на дві контрольні роботи тривалістю по одній акад. годині);

2. виконання комп’ютерних практикумів; 3) відповідь на екзамені.

1. Модульний контроль

Ваговий бал – 27,5. Максимальна кількість балів за всі контрольні роботи дорівнює 27,5*2 =55 балів. В кожній контрольній роботі містяться завдання різного рівня складності, в залежності від якого вони при правильному виконанні оцінюються від 1 до 6 балів. Максимальна кількість балів за завдання зменшується на 1 бал, якщо дано правильну, але неповну відповідь; на 2 бали, якщо дано правильну відповідь, але допущено несуттєву помилку (наприклад, помилка в розрахунку по правильно записаній формулі) і т.д.

1. Робота на комп’ютерних практичних заняттях

Ваговий бал – 5. Максимальна кількість балів на всіх практичних заняттях дорівнює 5*9= 45 балів.

Штрафні та заохочувальні бали за:

- виконання завдань із удосконалення дидактичних матеріалів з дисципліни надається від 2 до 5 заохочувальних балів.

Бали по екзаменаційних питаннях:

Кількість балів по відповіді на кожне питання визначається викладачем з врахуванням складності питання та якості відповіді. Максимальна кількість балів 55.

Розрахунок шкали (R) рейтингу

Сума вагових балів контрольних заходів протягом семестру складає:

RС = 55 + 45 = 100 балів.

Для отримання аспірантом відповідних оцінок (ЕСТS та традиційних) його рейтингова оцінка R переводиться згідно з таблицею відповідності рейтингових балів оцінкам за університетською шкалою.

8. Види контролю та рейтингова система оцінювання результатів навчання (РСО)

Поточний контроль: Робочим навчальним планом передбачено виконання модульної контрольної роботи за матеріалами тем курсу. Мета модульної контрольної роботи – перевірка здобутих знань з основних розділів курсу. Робота проводиться за пакетом контрольних завдань. Завдання формулюються згідно переліку основних питань дисципліни.

Проведення модульної контрольної роботи передбачається на заняттях з комп’ютерного практикуму (2 академічних години) орієнтовно через 2 тижні після закінчення вивчення відповідної теми. Основні завдання контрольної роботи:

 поглиблене вивчення структури й функціональних особливостей хмарних архітектур;  придбання навичок самостійної роботи зі спеціальною технічною літературою.

Календарний контроль: провадиться двічі на семестр як моніторинг поточного стану виконання вимог силабусу.

Семестровий контроль: екзамен

Умови допуску до семестрового контролю: мінімально позитивна оцінка за індивідуальне завдання /зарахування усіх практичних робіт/ семестровий рейтинг більше 30 балів.

Таблиця відповідності рейтингових балів оцінкам за університетською шкалою:

9. Додаткова інформація з дисципліни (освітнього компонента)

• можливість зарахування сертифікатів проходження дистанційних чи онлайн курсів за тематикою дисципліни «Основи використання технологій хмарних обчислень в інформаційних системах»;

• інша інформація для аспірантів щодо особливостей опанування навчальної дисципліни: Застосовуються стратегії активного і колективного навчання, які визначаються наступними методами і технологіями:

  1. кредитно-модульна технологія навчання;

  2. особистісно-орієнтовані (розвиваючі) технології, засновані на активних формах і методах навчання ( «аналіз ситуацій» ділові, імітаційні ігри, дискусія, експрес-конференція, навчальні дебати.);

  3. інформаційно-комунікаційні технології, що забезпечують проблемно-дослідницький характер процесу навчання та активізацію самостійної роботи аспірантів (електронні презентації для лекційних занять, використання аудіо-, відео-підтримки навчальних занять, розробка і застосування на основі комп'ютерних і мультимедійних засобів творчих завдань, доповнення традиційних навчальних занять засобами взаємодії на основі мережевих комунікаційних можливостей).

Робочу програму навчальної дисципліни (силабус):

Складено доцентом кафедри ІСТ, д.т.н., доцентом Дорогий Ярославом Юрійовичем.

Ухвалено: кафедрою ІСТ (протокол № 13 від 15.06.2022 р.)

Погоджено: Методичною комісією факультету[1] (протокол № 11 від 07.07.2022р.)

[1] Методичною радою університету– для загальноуніверситетських дисциплін.