Процеси підтримки виробництва програмних систем - СИЛАБУС НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

Реквізити навчальної дисципліни

Програма навчальної дисципліни

Опис навчальної дисципліни, її мета, предмет вивчання та результати навчання

Опис дисципліни

Під час навчання студенти ознайомляться з основними поняттями, методами та засобами підтримки виробництва програмного забезпечення. На лабораторних заняттях навчаться використовувати інструменти підтримки виробництва програмного забезпечення. Передбачено контроль якості отриманих знань у вигляді модульної контрольної роботи.

Міждисциплінарні зв’язки

• програмування;
• алгоритми та структури даних;
• веб-програмування;
• операційні системи;
• управління проектами;
• тестування програмного забезпечення.

Мета навчальної дисципліни

Метою навчальної дисципліни є формування у студентів теоретичних знань і практичних здатностей застосовувати загальні методи і засоби підтримки виробництва програмного забезпечення.

Основні завдання навчальної дисципліни

Основні завдання вивчення дисципліни спрямовані на надбання здобувачами вищої освіти знань в теоретичній, пізнавальній та практичній компонентах, які забезпечують професійну діяльність випускника.

Знання

• основні поняття підтримки виробництва програмного забезпечення: термінологія, фази та технології, проблеми;
• критерії вибору інструментів підтримки виробництва програмного забезпечення: структурні, функціональні, оцінки покриття проекту;
• особливості процесу й технології підтримки виробництва програмного забезпечення: планування, підходи до розробки, особливості сучасних методологій розробки;

Уміння

• приймати участь в проектах з розробки програмного забезпечення;
• розробляти, приймати участь в реалізації, та контролювати виконання різних етапів життєвого циклу проекту з розробки програмного продукту;
• шукати дефекти системи в процесі тестування, брати участь в виправленні й модернізації додатку, який тестується;
• розробляти документацію, зокрема, вимоги до системи, тести й тестові процедури, і відслідковувати взаємозв'язок цих документів з розробленими тестами.

Пререквізити та постреквізити дисципліни (місце в структурно-логічній схемі навчання за відповідною освітньою програмою)

Пререквізити

Вміти користуватися комп’ютером, мати базові знання з програмування, структур даних та алгоритмів, веб-програмування, операційних систем.

Постреквізити

Після проходження дисципліни студенти зможуть використовувати навички й прийоми підтримки виробництва програмного забезпечення, застосовувані на різних фазах розробки програмного продукту; оцінювати умови ефективного застосування інструментальних засобів у розробці якісного програмного забезпечення; використовувати навички розробки тестових програм і тестових наборів у програмному проекті, а також розробки проектної документації для розробки програмного продукту.

Зміст навчальної дисципліни

Лекційні заняття

Тема 1. Життєвий цикл програмного забезпечення. Тема 2. Гнучкі технології управління якістю та сучасні методології управління розробкою програмних систем. Тема 3. Тестування ПЗ. Основні поняття. Забезпечення якості програмного забезпечення. Тема 4. Використання методології функціонального моделювання в підтримці виробництва програмних систем. Тема 5. Методологія об'єктно-орієнтованого моделювання в підтримці виробництва програмних систем. Тема 6. Методологія управління проектами в підтримці виробництва програмних систем.

Лабораторні заняття

Лабораторна робота 1. Розробка опису та аналіз програмної системи. Лабораторна робота 2. Розробка вимог до програмної системи. Лабораторна робота 3. Методологія функціонального моделювання. Лабораторна робота 4. Методологія об'єктно-орієнтованого моделювання. Лабораторна робота 5. Методологія управління проектами. Лабораторна робота 6. Розподілена система керування версіями файлів.

Навчальні матеріали та ресурси

Базова література

1. Цибульник С.О., Барандич К.С. Технології розроблення програмного забезпечення. Підручник для здобувачів ступеня бакалавра за спеціальністю 151 «Автоматизація та комп’ютерно-інтегровані технології», Київ, КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2022.
2. Навчальний посібник з дисципліни «Технології розробки програмного забезпечення» для студентів спеціальності 123 «Комп’ютерна інженерія». – Полтава: ПолтНТУ, 2017. – 218 с
3. Економіка та організація виробництва програмних продуктів : конспект лекцій для студентів технічних спеціальностей усіх форм навчання / Романчик Т. В. – Харків : НТУ «ХПІ», 2021. – 76с.
4. Коротенко Г.М. Методичні вказівки до практичних робіт по курсу "Тестування та верифікація ПЗ" / Г. М. Коротенко, Л. М. Коротенко, О. С. Шевцова; М-во освіти і науки України, Нац. техн. ун-т "Дніпровська політехніка". – Дніпро : НТУ "ДП",– 2020. – 62 с.
5. Крепич С.Я. Якість програмного забезпечення та тестування: базовий курс. Навчальний посібник для бакалаврів галузі знань 12 "Інформаційні технології" спеціальності 121 "Інженерія програмного забезпечення" / С. Я. Крепич, І. Я. Співак. – Тернопіль : ФОП Паляниця В. А., – 2020. – 478 с.
6. Інженерія програмного забезпечення: навч. посібник / Д. П. Кучеров, Є. Б. Артамонов. – К. : НАУ, 2017. – 388 с.

Допоміжна література

1. Sommerville I. Software Engineering / I. Sommerville. – London: Pearson, 2015. – 816 p.
2. Wiegers K. Software Requirements (Developer Best Practices) / K. Wiegers. – London: Pearson, 2013. – 672 p.
3. Martin R.C. The Clean Coder: A Code of Conduct for Professional Programmers / R.C. Martin. – London: Pearson, 2011. – 256 p.
4. Fowler M. Refactoring: Improving the Design of Existing Code / M. Fowler. – Boston: Addison-Wesley Professional, 2018. – 448 p.
5. Richards M. Fundamentals of Software Architecture: An Engineering Approach / M. Richards, N. Ford. – Sebastopol: O'Reilly Media, 2020. – 432 p.
6. Jena Ajay Kumar, Das Himansu, Mohapatra Durga Prasad (eds.). Automated Software Testing: Foundations, Applications and Challenges. – New York: Springer, 2020. – 173 p.
7. Mili Ali, Tchier Fairouz. Software Testing: Concepts and Operations. – Wiley, 2015. – 400 p.
8. O'Regan O. Concise Guide to Software Testing. – New York: Springer, 2019. – 309 p..

Політика та контроль

Політика навчальної дисципліни (освітнього компонента)

Система вимог, які ставляться перед студентом:

• відвідування занять є обов’язковою складовою вивчення матеріалу;
• лабораторні роботи захищаються у два етапи – перший етап: студенти виконують завдання на допуск до захисту лабораторної роботи; другий етап – захист лабораторної роботи. Бали за лабораторну роботу враховуються лише за наявності електронного звіту;
• модульні контрольні роботи пишуться на практичних заняттях без застосування допоміжних засобів (мобільні телефони, планшети та ін.);
• заохочувальні бали виставляються за активну участь на лекціях. Кількість заохочуваних балів не більше 10;
• штрафні бали виставляються за невчасну здачу лабораторної роботи. Кількість штрафних балів не більше 10.

Види контролю та рейтингова система оцінювання результатів навчання (РСО)

Рейтинг студента з дисципліни складається із балів стартового рейтингу (протягом семестру) та балів за екзамен. Бали стартового рейтингу протягом семестру студент отримує за:

• виконання та захист 9 лабораторних робіт;
• виконання 2 одногодинних модульних контрольних робіт (МКР);
• роботу на 9 практичних заняттях.

Система рейтингових балів та критерії оцінювання

Лабораторні роботи

«відмінно», повна відповідь на питання під час захисту (не менш ніж 90% потрібної інформації) та оформлений належним чином протокол до лабораторної роботи – 3 бали; «добре», достатньо повна відповідь на питання під час захисту (не менш ніж 75% потрібної інформації) та оформлений належним чином протокол до лабораторної роботи – 2 бали; «задовільно», неповна відповідь на питання під час захисту (не менш ніж 60% потрібної інформації), незначні помилки та оформлений належним чином протокол до лабораторної роботи – 1 бал; «незадовільно», незадовільна відповідь та/або не оформлений належним чином протокол до лабораторної роботи – 0 балів.

За кожне заняття запізнення з поданням лабораторної роботи до захисту від встановленого терміну оцінка знижується на 1 бал.

Практичні заняття

«відмінно», вільне володіння матеріалом, правильне розв’язання задачі біля дошки – 3 бали; «добре», вільне володіння матеріалом, розв’язання задачі біля дошки з незначними помилками – 2 бали; «задовільно», повна відповідь на питання з місця та/або розв’язання задачі біля дошки з помилками – 1 бал; «незадовільно», незадовільна відповідь з місця або неправильне розв’язання задачі біля дошки – 0 балів.

Модульні контрольні роботи

«відмінно», повна відповідь (не менш ніж 90% потрібної інформації) – 8 балів; «добре», достатньо повна відповідь (не менш ніж 75% потрібної інформації), або повна відповідь з незначними помилками – 6 балів; «задовільно», неповна відповідь (але не менш ніж 60% потрібної інформації) та незначні помилки – 4 бали; «незадовільно», незадовільна відповідь (неправильний розв’язок задачі), потребує обов’язкового повторного написання в кінці семестру – 0 балів.

Заохочувальні бали

за активну роботу на лекції 1 бал, але в сумі не більше 10

Штрафні бали

Запізнення з поданням лабораторної роботи до захисту від встановленого терміну -1 бал, але в сумі не більше -10

Календарний рубіжний контроль

На першій атестації (8-й тиждень) студент отримує «зараховано», якщо його поточний рейтинг не менший ніж 10 балів. На другій атестації (14-й тиждень) студент отримує «зараховано», якщо його поточний рейтинг не менший ніж 16 балів.

Максимальна сума вагових балів контрольних заходів протягом семестру складає:

RD = 9*r_лаб+2*r_пр+2*r_мкр+=8*3+2*3+2*8=50, де r_лаб – бал за лабораторну роботу (0…3); r_пр – бал за практичне заняття (0…3); r_мкр – бал за написання МКР (0…8)

Екзамен

На екзамені студенти виконують письмову контрольну роботу. Кожне завдання містить два теоретичних питання і одне практичне. Перелік питань наведений у методичних рекомендаціях до засвоєння кредитного модуля. Кожне теоретичне питання оцінюється у 20 балів, а практичне – 10 балів.

Система оцінювання теоретичних питань

• «відмінно», повна відповідь (не менше 90% потрібної інформації) – 20 балів;
• «добре», достатньо повна відповідь (не менше 75% потрібної інформації, або незначні неточності) – 15 балів;
• «задовільно», неповна відповідь (не менше 60% потрібної інформації та деякі помилки) – 10 балів;
• «незадовільно», незадовільна відповідь – 0 балів.

Система оцінювання практичного питання

• «відмінно», повне безпомилкове розв’язування завдання – 10 балів;
• «добре», повне розв’язування завдання з несуттєвими неточностями – 8 балів;
• «задовільно», завдання виконане з певними недоліками – 6 балів;
• «незадовільно», завдання не виконано – 0 балів.

Сума стартових балів і балів за екзаменаційну контрольну роботу переводиться до екзаменаційної оцінки згідно з таблицею:

Таблиця 1. Переведення рейтингових балів до оцінок за університетською шкалою

Робочу програму навчальної дисципліни (Силабус): Складено к.е.н., Густера Олег Михайлович Ухвалено кафедрою ІСТ (протокол № 16 від 12.06.2024 р.) Погоджено Методичною комісією факультету (протокол № 10 від 21.06.2024 р.)