ПРОЄКТУВАННЯ КОМПЛЕКСНИХ СИСТЕМ ЗАХИСТУ ІНФОРМАЦІЇ - Робоча програма навчальної дисципліни (Силабус)
Реквізити навчальної дисципліни
| Рівень вищої освіти | Другий (магістерський) |
|---|---|
| Галузь знань | 12 Інформаційні технології |
| Спеціальність | 126 Інформаційні системи та технології |
| Освітня програма | Інформаційні системи та технології |
| Статус дисципліни | Вибіркові освітні компоненти. Цикл професійної підготовки. |
| Форма навчання | Денна |
| Рік підготовки, семестр | 2 курс, 3 семестр (осінній) |
| Обсяг дисципліни | 4 кредити ЄКТС, 120 годин (36 г. лекції, 18 г. лабораторні, 66 г. СРС) |
| Семестровий контроль/ контрольні заходи | Залік / модульна контрольна робота |
| Розклад занять | https://schedule.kpi.ua/ |
| Мова викладання | Українська |
| Інформація про керівника курсу / викладачів |
доцент, канд.техн.наук, Полторак Вадим Петрович, роб. +38(044)204-94-31 |
| Розміщення курсу | https://ecampus.kpi.ua/ |
Програма навчальної дисципліни
1. Опис навчальної дисципліни, її мета, предмет вивчення та результати навчання
Опис навчальної дисципліни. Кредитний модуль Проектування комплексних систем захисту інформації (КСЗІ) належить до вибіркових освітніх компонентів, цикл професійної підготовки. Дисципліна Проєктування комплексних систем захисту інформації присвячена висвітленню ролі та місця сукупності організаційних та інженерно-технічних заходів, які базовані на існуючих державних нормативних документах та стандартах і спрямовані на забезпечення захисту інформації від розголошення, витоку і несанкціонованого доступу у сучасних завданнях із захисту інформаційних систем і технологій, інформаційно-телекомунікаційних систем (ІТКС), тощо. Приділяється увага ознайомленню з основними нормативними документами у галузі комплексних систем захисту інформації, що є у відкритому доступі: рекомендації, стандарти, фаховий досвід провідних компаній, що успішно працюють на ринку в цій галузі. Проводиться аналіз складу, структури та вимог до КСЗІ, залежно від очікуваних факторів впливу на інформаційні ресурси ІТКС. Розглядаються актуальні варіанти моделей, механізмів, методів, засобів захисту інформації від несанкціонованого доступу (НСД); механізмів, методів, засобів захисту інформації від витоку технічними каналами через фізичні поля; політик безпеки та розмежування доступу, тощо. Дисципліна сприяє засвоєнню студентами багатьох аспектів, що супроводжують етапи підготовки, проєктування та впровадження КСЗІ в різних галузях економіки та сферах суспільства.
Мета навчальної дисципліни. Підготовка висококваліфікованих конкурентоспроможних, інтегрованих у світовий науково-технічний простір фахівців, здатних вирішувати складні задачі і проблеми у галузі інформаційних систем та технологій та формування у них фахових компетентностей: (СК03) Здатність проектувати інформаційні системи з урахуванням особливостей їх призначення, неповної/недостатньої інформації та суперечливих вимог; (СК06) Здатність управляти інформаційними ризиками на основі концепції інформаційної безпеки; підготовка фахівців які вміють обирати сукупність організаційних та інженерно-технічних заходів, спрямованих на забезпечення захисту інформації від розголошення, витоку і несанкціонованого доступу; забезпечення конфіденційності інформації; аутентифікації об’єктів і суб’єктів інформаційної діяльності в ІСТ; перевірки цілісності об’єктів і суб’єктів інформаційної діяльності; доступності інформації (у формі її носіїв), для легальних користувачів ІСТ.
Предмет навчальної дисципліни: основні терміни, поняття та визначення в галузі КСЗІ; головні завдання з забезпечення захисту інформації у ІСТ; моделі загроз інформації, механізми та сервіси її захисту в ІСТ; інфраструктура і життєвий цикл відкритих ключів, сертифікати відкритих ключів, рекомендації Х.509 і їх роль в ІСТ; міжмережні екрани, системи виявлення та системи упередження втручань, засоби віртуальних приватних мереж; засоби аналізу захищеності корпоративної мережі; алгоритм створення КСЗІ, планування його етапів: аудит, розробка технічного завдання, визначення технічного рішення, реалізація КСЗІ, експертиза, експлуатація і супровід.
Програмні результати навчання, на формування та покращення яких спрямована дисципліна, передбачають формування у здобувачів вищої освіти програмних результатів навчання: (РН06) Обґрунтовувати вибір технічних та програмних рішень з урахуванням їх взаємодії та потенційного впливу на вирішення організаційних проблем, організовувати їх впровадження та використання; (РН10) Забезпечувати якісний кіберзахист ІСТ, планувати, організовувати, впроваджувати та контролювати функціонування систем захисту інформації.
2. Пререквізити та постреквізити дисципліни
Пререквізити. Кредитний модуль ПКСЗІ передбачає наявність у здобувача ВО освітнього ступеня бакалавра і спирається на такі дисципліни перших двох семестрів магістерської підготовки за ОНП ІСТ: Архітектура, розроблення та експлуатація інформаційних систем корпоративного і національного рівнів; Управління проєктами; Розроблення інноваційних проєктів у сфері ІСТ; Проєктування і розроблення ІСТ; Моделювання процесів в інформаційних системах; Управління ризиками інформаційної безпеки.
Постреквізити. Дисципліна дає здобувачеві вищої освіти важливі знання і уміння у актуальній предметній області ІСТ. Дисципліна забезпечує здобувачеві вищої освіти природній вихід на один із актуальних предметних майданчиків для Науково-дослідної практики та для Виконання магістерської дисертації.
3. Зміст навчальної дисципліни
Лекційні заняття
Розділ 1. Порядок і вимоги до розроблення комплексної системи захисту інформації.
Розділ 2. Вимоги до комплексної системи захисту інформації та політика безпеки.
Розділ 3. Розроблення технічного завдання на створення комплексної системи захисту інформації.
Розділ 4. Розроблення політики безпеки для впровадження КСЗІ.
Розділ 5. Перелік вимог до захищеної інформаційної системи.
Розділ 6. Розроблення технічного завдання на створення комплексної системи захисту інформаці.
Розділ 7. Створення і впровадження комплексної системи захисту інформації.
Лабораторні заняття
1. Порядок проведення робіт зі створення комплексної системи захисту інформації.
2. Порядок розроблення політики безпеки для комплексної системи захисту інформації.
3. Порядок розроблення технічного завдання на створення комплексної системи захисту інформації.
4. Дослідження рекомендацій з порядку розроблення і впровадження комплексної системи захисту інформації в АІС.
5. Дослідження та аналіз процедури сертифікації засобів ТЗІ.
6. Дослідження та аналіз Типового положення про службу захисту інформації в автоматизованій інформаційній системі.
4. Навчальні матеріали та ресурси
Базова література
1. Грайворонський М. В., Новіков О. М. Безпека інформаційно-комунікаційних систем. — К.: Видавнича група BHV, 2009. — 608 с.: іл. Доступно за ISBN 966-552-167-5.
2. НД ТЗІ 3.6-001-2000. Технічний захист інформації. Комп’ютерні системи. Порядок створення, впровадження, супроводження і модернізації засобів технічного захисту інформації від несанкціонованого доступу. – Режим доступу:
http://www.dsszzi.gov.ua/dstszi/control/uk/publish/article?art_id=39726&cat_id=38 .
3. НД ТЗІ 3.7-001-99. Методичні вказівки щодо розробки технічного завдання на створення комплексної системи захисту інформації в автоматизованій системі. – Режим доступу:
http://www.dsszzi.gov.ua/dstszi/control/uk/publish/article?art_id=40374&cat_id=38 .
4. Полторак В.П. Інформаційна безпека та захист даних в комп’ютерних технологіях і мережах. Ч.1 : [Електронний ресурс] : навч. посіб. для студ. ОП «Інтегровані інформаційні системи», спеціальності 126 «Інформаційні системи та технології» / КПІ ім. Ігоря Сікорського: В.П. Полторак. – Електронні текстові дані (1 файл: 1,9 Мбайт). – Київ: КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2020. – 78 с. - Режим доступу: https://ela.kpi.ua/handle/123456789/38326 .
5. Євсеєв С.П. Кібербезпека: основи кодування та криптографії: навчальний посібник / С.П. Євсеєв, О.В. Мілов, С.Е. Остапов, О.В. Сєвєрінов. – Харків: Вид. “Новий Світ-2000”, 2024. – 658 с.
Допоміжна література
1. Захарченко М.В. Інформаційна безпека інформаційно-комунікаційних систем. Лабораторний практикум. Частина 1 – Комплекси засобів захисту інформації від НСД: навч. посіб. / М.В. Захарченко, В.Г. Кононович, В.Й. Кільдішев, Д.В. Голев // За ред. ак. МАІ М.В. Захарченка.– Одеса: ОНАЗ ім. О.С. Попова, 2011. – 168 с. Доступно за ISBN 978-966-7598-60-0.
2. Організаційна робота із захисту інформації в інформаційно-комунікаційних системах (практикум). Навчально-методичний посібник для самостійної роботи студента з курсу за вибором
// Шуаібов О. К. – Ужгород: ДВНЗ «УжНУ», «Говерла». 2011. – 98 с.
3. НД ТЗІ 1.1-003-99. Термінологія у галузі захисту інформації в комп’ютерних системах від несанкціонованого доступу. – Режим доступу: https://tzi.ua/assets/files/1.1_003_99.pdf .
4. НД ТЗІ 1.1-002-99. Загальні положення щодо захисту інформації в комп’ютерних системах від несанкціонованого доступу. – Режим доступу: https://tzi.com.ua/downloads/1.1-002-99.pdf .
5. НД ТЗІ 2.5-004-99. Критерії оцінки захищеності інформації в комп’ютерних системах НД від несанкціонованого доступу. – Режим доступу: https://tzi.com.ua/downloads/2.5-004-99.pdf .
Навчальний контент
5. Методика опанування навчальної дисципліни (освітнього компонента)
Лекційні заняття
| № з/п | Назва теми лекції та перелік основних питань (перелік дидактичних засобів, посилання на літературу та завдання на СРС) | Аудиторних годин |
|---|---|---|
| 1 | Порядок проведення робіт зі створення КСЗІ. Вимоги до КСЗІ та політика безпеки у ІС. Л.: [1, с.512]. СРС. Порядок проведення робіт зі створення КСЗІ, вимоги до КСЗІ та політика безпеки у ІС. |
2 |
| 2 | Розроблення переліку та аналіз вимог до захищеної інформаційної системи. Л.: [1, с.529] СРС. Документальне оформлення політики безпеки в ІС. Л.: [1, с.528] |
2 |
| 3 | Розроблення технічного завдання на створення комплексної системи захисту інформації. Перелік вимог до КСЗІ, що вноситься у ТЗ на КСЗІ. Л.: [1, с.531] СРС. Перелік вимог до КСЗІ, що вноситься у ТЗ на КСЗІ. |
2 |
| 4 | Розроблення і впровадження комплексної системи захисту інформації. Порядок розроблення проекту КСЗІ. . Л.: [1, с.535-541]. СРС. Порядок розроблення проекту КСЗІ. Л.: [1, с.535]. |
2 |
| 5 | Введення комплексної системи захисту інформації в дію та оцінювання захищеності інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах. Супроводження комплексної системи захисту інформації. Л.: [1, с.535-541]. СРС. Порядок оцінювання захищеності інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах. Л.: [1, с.538]. |
2 |
| 6 | Кваліфікаційний аналіз засобів і систем захисту інформації. Вимоги до кваліфікаційного аналізу засобів і систем захисту інформації. Л.: [1, с.544]. СРС. Вимоги до кваліфікаційного аналізу засобів і систем захисту інформації. |
2 |
| 7 | Організація державної експертизи КСЗІ. Положення про державну експертизу КСЗІ. Рекомендації з оформлення програм і методик проведення експертизи комплексної системи захисту інформації. Л.: [1, с.545]. СРС. Рекомендації з оформлення програм і методик проведення експертизи комплексної системи захисту інформації. |
2 |
| 8 | Сертифікація засобів технічного захисту інформації. Порядок проведення робіт із сертифікації засобів забезпечення технічного захисту інформації загального призначення. Мета сертифікації. Етапи процедури сертифікації. Процедура сертифікації засобів ТЗІ. Л.: [1, с.549]. СРС. Порядок проведення робіт із сертифікації засобів забезпечення технічного захисту інформації загального призначення. |
2 |
| 9 | Супроводження комплексної системи захисту інформації. Типове положення про службу захисту інформації в автоматизованій системі. Загальні положення. Л.: [1, с.553]. СРС. НД ТЗІ 1.4-001-2000 «Типове положення про службу захисту інформації в автоматизованій системі». |
2 |
| 10 | Завдання та функції служби захисту інформації. Основні завдання служби захисту інформації. Л.: [1, с.555]. СРС. Основні завдання служби захисту інформації в організації. |
2 |
| 11 | Права й обов'язки служби захисту інформації на підприємстві. Функції Служби захисту інформації на підприємстві. Л.: [1, с.560]. СРС. Функції Служби захисту інформації на підприємстві. |
2 |
| 12 | Порядок взаємодія служби захисту інформації з іншими підрозділами та із зовнішніми організаціями. Порядок розроблення штатного розкладу і структури служби захисту інформації підприємства. Л.: [1, с.561]. СРС. Порядок розроблення і функціонування штатного розкладу і структури служби захисту інформації підприємства. |
2 |
| 13 | Порядок організації заходів служби захисту інформації та їх фінансування. Плани і типи заходів СЗІ. Джерела фінансування СЗІ. Л.: [1, с.562]. СРС. Типи, порядок створення і реалізації Планів заходів служби захисту інформації. |
2 |
| 14 | Рекомендації щодо структури та змісту Плану захисту інформації в автоматизованій інформаційній системі. Завдання захисту інформації в АС. Класифікація інформації, що обробляють в АС. Компоненти АС і технології оброблення інформації. Л.: [1, с.563]. СРС. Компоненти АС і технології оброблення інформації. |
2 |
| 15 | Загрози інформації в АС. Політика безпеки інформації в АС. Календарний план робіт із захисту інформації в АС. Л.: [1, с.567]. СРС. Політика безпеки інформації в АС. Календарний план робіт із захисту інформації в АС. |
2 |
| 16 | ISO/IEC 27002 «Інформаційні технології - Методики безпеки – Практичні правила управління безпекою інформації». Загальні відомості про стандарт. Структура й основний зміст стандарту. Оцінювання й оброблення ризиків. Політика безпеки. Організація забезпечення безпеки інформації. Управління ресурсами. Безпека персоналу. Управління комунікаціями й операціями. Управління доступом. Управління інцидентами безпеки інформації. Управління безперебійністю бізнесу. Стандарти серії ISO 27000. Л.: [1, с.568]. СРС. Інші Стандарти серії ISO 27000. |
2 |
| 17 | Сучасний стан і перспективи розвитку систем КСЗІ. | 2 |
| 18 | Заключне лекційне заняття. Підведення підсумків з вивчення кредитного модуля. Підготовка до проведення заліку. |
2 |
Лабораторні заняття
| № | Назва лабораторного заняття | Аудиторних годин |
|---|---|---|
| 1 | Вступне заняття. Порядок організації та проведення лабораторних занять, методичні рекомендації до виконання лабораторних робіт. Вимоги РСО. | 2 |
| 2 | Дослідження структури і порядку проведення робіт зі створення комплексної системи захисту інформації. Л.: [1, с.513]. | 2 |
| 3 | Дослідження і аналіз порядку розроблення політики безпеки для комплексної системи захисту інформації у автоматизованій системі провадження інформаційних процесів. [1, с.529]. | 2 |
| 4 | Дослідження і аналіз порядку розроблення технічного завдання на створення комплексної системи захисту інформації. Л.: [1, с.531]. | 2 |
| 5 | Дослідження та аналіз рекомендацій з порядку розроблення і впровадження комплексної системи захисту інформації в АІС. Л.: [1, с.535]. | 2 |
| 6 | Дослідження та аналіз процедури сертифікації засобів ТЗІ. Л.: [1, с.549]. | 2 |
| 7 | Дослідження та аналіз Типового положення про службу захисту інформації в автоматизованій інформаційній системі за нормативним документом НД ТЗІ 1.4-001-2000. Л.: [1, с.553]. | 2 |
| 8 | Проведення колоквіуму, проведення модульної контрольної роботи. | 2 |
| 9 | Заключне заняття. Проведення заліку з кредитного модуля. | 2 |
Самостійна робота студента
|
Назва теми, що виноситься на самостійне опрацювання | Кількість годин СРС |
|---|---|---|
| 1 | Порядок проведення робіт зі створення КСЗІ, вимоги до КСЗІ та політика безпеки у ІС. | 6 |
| 2 | Документальне оформлення політики безпеки в ІС. | 4 |
| 3 | Перелік вимог до КСЗІ, що вноситься у ТЗ на КСЗІ. | 4 |
| 4 | Порядок розроблення проекту КСЗІ. | 6 |
| 5 | Порядок оцінювання захищеності інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах. | 4 |
| 6 | Вимоги до кваліфікаційного аналізу засобів і систем захисту інформації. | 4 |
| 7 | Рекомендації з оформлення програм і методик проведення експертизи комплексної системи захисту інформації | 4 |
| 8 | Порядок проведення робіт із сертифікації засобів забезпечення технічного захисту інформації загального призначення. | 4 |
| 9 | Типове положення про службу захисту інформації в автоматизованій системі. | 4 |
| 10 | Основні завдання служби захисту інформації в організації. | 4 |
| 11 | Підготовка до заліку по всьому матеріалу модуля. | 22 |
Політика та контроль
Політика навчальної дисципліни (освітнього компонента)
відвідування лекційних та лабораторних занять згідно розкладу університету, є обов’язковими складовими вивчення матеріалу;
самостійне опрацювання здобувачем ВО визначених тем СРС шляхом читання відповідних розділів рекомендованої літератури, розв’язку контрольних задач, відповідей на контрольні запитання є обов’язковою складовою вивчення матеріалу;
викладач користується власним презентаційним матеріалом; відпрацьовує приклади розв’язку задач за темами в допоміжних програмах; викладач може використовувати спільний гугл-диск, чи освітню платформу (наприклад, Moodle) для викладання матеріалів лекцій, власних і рекомендованих підручників, навчальних посібників, додаткових ресурсів, лабораторних робіт та інших; викладач може відкривати доступ до певної директорії гугл-диска, або чату месенджера для видачі завдань та отримання відповідей з лабораторних робіт, та модульних контрольних робіт (МКР); викладач може використовувати інші канали комунікації (е-mail, месенджер тощо).
на лекції заборонено відволікати викладача від викладання матеріалу, усі питання, уточнення та ін. здобувачі ВО задають в кінці лекції у відведений для цього час;
лабораторні роботи захищаються у два етапи – перший: здобувачі ВО виконують завдання на допуск до захисту лабораторної роботи; другий – захист лабораторної роботи. Бали з лабораторних робіт враховуються лише за наявності електронного протоколу;
модульна контрольна робота (МКР) передбачена у кредитному модулі одна; МКР виконується один раз, на лекційних заняттях за принципом хронометражу часу виконання; переписування МКР не допускається; загальна тривалість МКР – дві академічні години; викладач може розбити виконання МКР за темами на 2, 3, або 4 частини, відповідною тривалістю; викладач визначає допоміжні засоби та інструменти для користування під час виконання МКР (інші засоби використовувати заборонено); доступ до контрольного завдання МКР відкривається викладачем у заздалегідь оголошений момент часу на визначений період часу; порядок проведення контрольних робіт, їх теми, приклади виконання, викладач заздалегідь оголошує здобувачам ВО; виконану контрольну здобувачі ВО пересилають викладачеві у файлі встановленого формату через наперед визначений викладачем канал комунікацій; викладач оцінює МКР, що були вчасно подані до контролю;
заохочувальні бали: загалом не більше 10 за всі додаткові навчальні активності, виконувані за дорученням викладача, у межах шкали 100 балів на КМ;
штрафні бали можуть бути виставлені за: невчасні здачу та/або захист лабораторних робіт, а також, за невчасне подання МКР. Максимальна сума штрафних балів – 10;
результати поточного контролю якості засвоєння освітнього компонента (КМ) здобувачами ВО відображаються викладачами через особисті кабінети автоматизованої інформаційної системи «Електронний кампус», в модулі «Поточний контроль».
Види контролю та рейтингова система оцінювання результатів навчання (РСО)
Рейтинг студента з дисципліни складається з балів, що він отримує за:
виконання m частин контрольної роботи (наприклад, m = 4);
виконання та захист L лабораторних робіт (наприклад, L = 6);
заохочувальні та штрафні бали (загалом до плюс/мінус 10).
Вчасне виконання і захист L лабораторних робіт, вчасне виконання і подача на контроль МКР та набуття значення стартового рейтингу контрольних заходів протягом семестру не менше Rst min вважається виконанням вимог РСО і є умовою допуску здобувача до заліку. Більш докладне розкриття вимог РСО подано нижче.
Система рейтингових балів та критерії оцінювання
Лабораторні роботи: Організацію і проведення лабораторних занять з кредитного модулю (КМ) та оцінювання успішності студентів під час захисту Звітів з ЛР за відповідними темами виконує викладач, призначений кафедрою. Викладач встановлює розмір rлаб (у балах) шкали оцінювання захисту ЛР, та L і оголошує це на першому в семестрі лабораторному занятті. Застосовуються наступні принципи оцінювання захисту ЛР, поданих і захищених вчасно на регулярних заняттях, до дати останнього в семестрі за розкладом лабораторного заняття з КМ:
«відмінно», вичерпне розкриття теми, вільне володіння матеріалом (не менш ніж 95% вірної інформації) та оформлений належним чином Звіт (протокол) до ЛР;
«добре», повна відповідь (не менш ніж 75% вірної інформації, можливі незначні неточності) та оформлений належним чином Звіт (протокол) до ЛР;
«задовільно», неповна відповідь (але не менш ніж 60% вірної інформації), незначні помилки та оформлений належним чином Звіт (протокол) до ЛР;
«незадовільно», незадовільна відповідь та/або не оформлений належним чином Звіт (протокол) до ЛР.
Відпрацьована за розкладом та виконана належним чином ЛР оформлюється здобувачем ВО та її Звіт (протокол) подається до захисту і захищається перед викладачем на наступному за розкладом лабораторному занятті (критерій «вчасно»). За кожне запізнення з поданням ЛР до захисту від встановленого терміну, та невчасний захист оцінка може знижуватися викладачем.
Виконання і захист L лабораторних робіт до дати останнього за розкладом в семестрі (включно) лабораторного заняття з КМ вважається необхідною (але не достатньою) складовою компонентою виконання вимог РСО на допуск до заліку.
У разі намагання захисту ЛР після дати останнього в семестрі регулярного (за розкладом ВНЗ) заняття з КМ, розмір шкали оцінювання складає: 0,6 ∙ rлаб. (виключно, якщо викладач має можливість і надасть згоду приймати захист ЛР).
Сума балів за ЛР за весь КМ (семестр) зводиться масштабуванням до максимальної шкали у 60 балів із 100.
Модульна контрольна робота. Застосовуються наступні принципи оцінювання частин МКР, виконаних і поданих до контролю вчасно (за розкладом, що визначає і оголошує викладач), наприклад, за умови m = 4, і мах балів за МКР rмкр= 5):
«відмінно», вичерпна відповідь (не менш ніж 95% вірної інформації) – 5 балів;
«добре», повна відповідь, можливі незначні неточності (не менш ніж 75% вірної інформації) – 4 бали;
«задовільно», неповна відповідь (але не менш ніж 60% вірної інформації) та незначні помилки – 3 бали;
«незадовільно», незадовільна відповідь (неправильний розв’язок задачі), - 0 балів.
Вчасне виконання і подача на контроль m частин МКР вважається необхідною (але не достатньою) складовою компонентою виконання вимог РСО на допуск до заліку. Сума балів з МКР за весь КМ (семестр) зводиться до максимальної шкали у 40 балів із 100.
Заохочувальні бали
Викладач може нарахувати у сумі не більше 10 балів (у межах 100 балів на КМ) за всі додаткові навчальні активності, виконувані на його доручення за: активну участь на лекціях за відповідними темами дисципліни; участь у факультетських та інститутських олімпіадах з відповідних навчальних дисциплін; участь у конкурсах робіт; підготовка оглядів наукових праць, презентації за темою СРС з доповіддю на лекції – до 5 балів; у разі рекомендування викладачем та успішного проходження рекомендованого ним дистанційного навчального курсу (що відповідає темам дисципліни) з отриманням відповідного сертифіката, викладач може нарахувати до 5 заохочувальних балів (у межах вказаної загалом максимальної кількості).
Міжсесійна атестація та допуск до заліку
За результатами навчання за КМ в семестрі, максимальна кількість балів стартового рейтингу Rstm = 100 балів (60 за лабораторні та 40 за МКР). На другому календарному контролі («k2») студент отримує «атестовано» і допуск до заліку, якщо його поточний рейтинг Rst не менший ніж 60 балів (60% від Rstm, тобто, 100 * 0,6 = 60).
За результатами навчальної роботи за КМ, за першу половину семестра (перший календарний контроль - «k1»), максимальна кількість балів стартового рейтингу Rstk1m = Rstm / 2 = 100 / 2 = 50 балів (30 за лабораторні та 20 за перші частини МКР, відповідно). На першій атестації «k1», студент отримує «атестовано», якщо його поточний рейтинг Rst не менший ніж 30 балів (60% від Rstk1m, тобто, 50 * 0,6 = 30).
Поточний рейтинг Rst за контрольними заходами протягом семестру складає:
Rst = L*rлаб + K*m*rмкр ,
де rлаб – бали за лабораторну роботу, а 36 ≤ L* rлаб ≤ 60 є прохідний діапазон суми балів ЛР;
rмкр – бали за МКР, а 24≤ K*m*rмкр ≤ 40 є прохідний діапазон суми балів за МКР; K – масштабний коефіцієнт (наприклад, K = 2). Мінімальна сума з МКР складає 40 ∙ 0,6=24.
Викладач може врахувати накопичені заохочувальні та штрафні бали:
Rst = L*rлаб + K*m*rмкр + (rз – rш ) .
Максимальний стартовий рейтинг Rstm контрольних заходів протягом семестру складає:
Rstm = L*rлаб + K*m*rмкр = 60 + 40 = 100,
Мінімальний прохідний стартовий рейтинг Rst min контрольних заходів протягом семестру складе:
Rst min = 0,6*Rstm = 0,6*L*rлаб + 0,6* K*m*rмкр = 0,6*60 + 0,6*40 = 36 + 24 = 60.
Залік:
Умовою допуску до заліку є зарахування всіх лабораторних робіт, виконання з прохідною оцінкою модульної контрольної роботи (чи її частин) та семестровий стартовий рейтинг 60 ≤ Rst ≤ 100 . Студенти, які виконали умови допуску і мають 60 ≤ Rst ≤ 100, отримують залік. Студенти, які не виконали умови допуску (Rst < 60), на останньому в семестрі лекційному занятті складають залікову контрольну роботу (та/або проходять залікову співбесіду).
Рейтинг сума (Rst) переводиться до залікової оцінки згідно з таблицею:
Таблиця 1. Переведення рейтингових балів до оцінок за університетською шкалою
| Кількість балів | Оцінка |
|---|---|
| 100-95 | Відмінно |
| 94-85 | Дуже добре |
| 84-75 | Добре |
| 74-65 | Задовільно |
| 64-60 | Достатньо |
| Менше 60 | Незадовільно |
Є незараховані лабораторні роботи або не зарахована модульна контрольна робота |
Не допущено |
Додаткова інформація з дисципліни (освітнього компонента)
перелік питань до кредитного модуля, сформований у межах п. «Навчальний контент», для семестрового контролю надається здобувачам ВО окремо на початку семестра;
на початку семестра викладач аналізує наявні дистанційні курси за тематикою дисципліни та може рекомендувати здобувачам ВО пройти відповідний безкоштовний курс; після отримання здобувачем ВО сертифікату з успішного проходження рекомендованого дистанційного чи онлайн курсу за відповідною тематикою, викладач може закрити певну відповідну частину дисципліни (МКР та/або лабораторних).
Робочу програму навчальної дисципліни (Силабус):
Склав: доцент, канд.техн.наук, доцент кафедри ІСТ Полторак Вадим Петрович**,**
Ухвалено кафедрою ІСТ (протокол № 16 від 12.06.2024 р.)
Погоджено Методичною комісією факультету[1] ФІОТ (протокол № 10 від 21.06.2024 р.)
[1] Методичною радою університету – для загальноуніверситетських дисциплін.
