ОСНОВИ ЗБОРУ, ПЕРЕДАЧІ ТА ОБРОБЛЕННЯ ІНФОРМАЦІЇ

Робоча програма навчальної дисципліни (Силабус)

Реквізити навчальної дисципліни

Рівень вищої освіти	Перший (бакалаврський)

Галузь знань	12 Інформаційні технології
Спеціальність	126 Інформаційні системи та технології. Спеціалізація — інтегровані інформаційні системи
Освітня програма	Сучасні методи цифрової обробки сигналів
Статус дисципліни	Професійної та практичної підготовки (за вибором студентів)
Форма навчання	очна(денна)
Рік підготовки, семестр	2 курс, весняний семестр
Обсяг дисципліни	5 кредитів, 150 годин
Семестровий контроль/ контрольні заходи	МКР, Залік
Розклад занять	http://rozklad.kpi.ua
Мова викладання	Українська
Інформація про керівника курсу / викладачів	Лектор, практичні: ст. викладач кафедри АУТС Моргаль Олег Михайлович, m_olegm@ukr.net, тел. +38(044)204-94-31
Розміщення курсу	https://campus.kpi.ua

Програма навчальної дисципліни

Опис навчальної дисципліни, її мета, предмет вивчання та результати навчання

Предмет навчальної дисципліни: аналіз, математичне та цифрове представлення і обробка фізичних процесів та основних елементів, що застосовуються для збору, передачі та обробки інформації.

Метою навчальної дисципліни є підготовка висококваліфікованих фахівців, які володіють знаннями з багатьох аспектів функціонування комп'ютерних та телекомунікаційних систем та мереж, таких, як - процеси збору, зберігання, передачі та обробки, захисту iнформацiї і на основі отриманих теоретичних та практичних знань вміють будувати складні системи управління..

Міждисциплінарні зв’язки. Кредитний модуль в структурно-логічній схемі програми підготовки фахівців освітнього ступеня «бакалавр» має зв’язок з наступними кредитними модулями робочого навчального плану, а саме: вища математика (методи лінійної алгебри, теорія матриць, диференційне та інтегральне числення, теорія функцій комплексного змінного), теорія інформації та кодування, основи теорії інформаційних процесів; програмування та обчислювальні методи; математичні основи теорії систем; основи системної інженерії.

Основні завдання навчальної дисципліни

Згідно з вимогами освітньо-наукової та освітньо-професійної програм студенти після засвоєння навчальної дисципліни мають продемонструвати такі результати навчання.

Знання:

Основні сигнали та їх характеристики
Основні пектри електричних сигналів
Основні види модуляції та їх реалізації
Сновні типи електричних фільтрів
Основні характеристики ліній зв’язку
Провідні лінії зв'язку
Безпровідні лінії зв'язку
Основні типи каналів зв’язку
Поділ каналів зв'язку
Оптичний зв'язок.
Радіозв’язок і його основні характеристики
Електроакустичні та звукотехнічні пристрої.
Показники якості радіосистем
Основні принципи побудови гідроакустики
Основні принципи побудови антени
Основні принципи побудови телебачення

Уміння:

Застосовувати основні види сигналів для передачі інформації.
Виконувати перетворення Фур’є для одержання спектрів сигналів
Застосовувати основні види модуляції для передачі інформації
Конструювати основні типи каналів зв’язку
Застосовувати на практиці основні типи ліній зв’язку
Вміти розраховувати параметри антен
Конструювати основні типи підсистем передачі інформації.

Досвід: системного інженерного підходу до виконання аналізу та синтезу оптимальних комп'ютерних та телекомунікаційних систем та мереж.

Пререквізити та постреквізити дисципліни (місце в структурно-логічній схемі навчання за відповідною освітньою програмою)

Пререквізити- студент повинен мати базові знання з таких дисциплін, як — вища математика (методи лінійної алгебри, теорія матриць, диференційне та інтегральне числення, теорія функцій комплексного змінного), спецрозділи математики, дискретна математика, теорія ймовірностей та матстатистика, основи системної інженерії, основи программування.

Постреквізити - Після проходження дисципліни студенти зможуть використати отримані знання при вивченні наступних дисциплін - еорія автоматичного управління, цифрові системи, оптимальні та адаптивні системи, , надійність та діагностика, проектування систем управління, комп‘ютерні методи дослідження та аналіз даних, комп‘ютерні мережі.

Зміст навчальної дисципліни

Перелік основних тем, що входять до програми вивчення дисципліни “Дослідження операцій”:

Найменування розділів, тем	Розподіл навчального часу
	всього	лекц.	практ.	Лаб.	Індив.	СРС
Семестр 4
Кредитний модуль 2. Основи збору, передачі та обробки інформації
Розділ 1. Сигнали та їх характеристики	50	10		10		30
Тема 1.1. Загальні визначення. Спектри електричних сигналів	25	6		6		13
Тема 1.2. Походження завад та боротьба із ними.	25	4		4		17
Розділ.2. . Види модуляції та їх реалізації	50	14		16		20
Тема 2.1. Види модуляції	20	6		4		10
Тема 2.2. Способи передачі та прийому інформації	15	4		6		5
Тема 2.3. Фільтри	15	4		6		5
Розділ 3 .Канали передачі інформації.	50	12		10		28
Тема 3.1 Основні характеристики лінії зв’язку	20	6		6		8
Тема 3.2. Основні типи каналів зв’язку	30	6		4		20
Всього за семестр:	150	36		36		72

Навчальні матеріали та ресурси

4.1 Основна література

Гоноровский Н.С. Радиотехнические цепи и сигналы. -М.: Радио и связь, 1986. - 608 с.

2. Жураковский Ю.П. Передада информации в ГАП. - К.: Вища шк., 1991. - 216 с.

3. Теория передачи сигналов /А.Г.Зюко, Д.Д.Кловский, М.В.Назаров, Л.М.Финк. - М.: Радио и связь, 1986. - 304 с.

4. Жураковский Ю.П., Назаров В.Д. Каналы связи. - К.: Вища шк., 1985. - 232 с.

5. Тутевич В.Н. Телемеханика. - М.: Высш. шк., 1985. - 423 с.

6. Скляр Бернард. Цифровая связь.- М.: «Вільямс», 2003.- 1102 с.

7. Радіотехніка : Енциклопедичний навчальний довідник / За ред. Ю.Л.Мазора та інш. – К.: Вища шк., 1999.- 838с.

3.2. Допоміжна література

. Краус М., Кучбах Э., Вошни О.-Г. Сбор данных в управляющих вычислительных системах. - М.: Мир, 1987. - 294 с.
Четвериков В Емельянов Г.А., Шварцман В.О. Передача дискретной информации. - М.: Радио и связь, 1982. - 240 с.
2.Н. Подготовка и телеобработка данных а АСУ. -М.:Высш. шк., 1981. - 320 с.
Советов Б.Я. Применение микропроцессорных средств в СПД. -М.:Высш. шк.,1987. -256с.
Игнатов В.А. Теория информации и передачи сигналов. -М.: Радио и связь, 1992. - 280 с.
Печников А.В., Сидоренко Г.В., Федорова С.А. Средства передачи и отображения инфрормации. - М.: Радио и связь, 1991. - 224 с.
Ларионов А.М., Горнец Н.Н. Периферийные устройства в вычислительных системах. - М.: Высш. шк. 1991. - 336 с.

Навчальний контент

Методика опанування навчальної дисципліни (освітнього компонента)

5.1 Лекцiйнi заняття:

Розділ.1. Сигнали та їх характеристики

Тема 1.1. Загальні визначення. Спектри електричних сигналів

Лекція 1. Загальні визначення. Спектри електричних сигналів

Структурна схема передачі інформації. Класифікація сигналів. Основні характеристики сигналів. Основні форми сигналів. Комплексна та тригонометрична форми запису періодичних сигналів. Спектри прямокутних сигналів. Спектр і часове подання трикутних сигналів. Спектр і часове подання пилкоподібних сигналів.

Завдання на СРС: Ознайомитись з теоретичним лекційним матеріалом [6, стор. 30-44]; розв’язати контрольні задачі [6, стор. 78, № 1-5], дати відповіді на контрольні запитання [6, стор. 81].

Тема 1.2. Спектральна щільність для неперіодичних сигналів . Походження завад та боротьба із ними.

Лекція 2. Спектральна щільність неперіодичних сигналів. Спотворення сигналів**.** Класифікація завад. Адитивні флуктуаційні завади. Імпульсні завад.Зосереджені і мультиплікативні завади.Класифікація завад за їх походженням. Види завмирань сигналів. Боротьба з завадами .

Завдання на СРС: Ознайомитись з теоретичним лекційним матеріалом [6, стор. 44-58]; розв’язати контрольні задачі [6, стор. 78, № 6-10], дати відповіді на контрольні запитання [6, стор. 81].

Розділ.2. . Види модуляції та їх реалізації

Тема 2.1. Види модуляції.

Лекція 3. Модуляція сигналів. Дискретна амплітудна модуляція

Види модуляції.Модуляція сигналів. Класифікація видів модуляції.Амплітудна модуляція***.*** Дискретна амплітудна модуляція. Амплітудні модулятори.Амплітудні демодулятори.

Завдання на СРС: Ознайомитись з теоретичним лекційним матеріалом [6, стор. 196-203]; розв’язати контрольні задачі [6, стор. 262, № 1-5], дати відповіді на контрольні запитання [6, стор. 266].

Лекція 4. Дискретна частотна модуляція. Частотна модуляція (ЧМ).Фазова модуляція

Дискретна частотна модуляція (ДЧМ).Частотні модулятори.Частотні демодулятори. Фазові модулятори. Фазові демодулятори.

Завдання на СРС: Ознайомитись з теоретичним лекційним матеріалом [6, стор. 199-203]; розв’язати контрольні задачі [6, стор. 262, № 6-10], дати відповіді на контрольні запитання [6, стор. 266].

Лекція 5. Імпульсні види модуляції. Цифрові види модуляції. Комбіновані способи модуляції

Імпульсні види модуляції.Амплітудно-імпульсна модуляція (АІМ). Широтно-імпульсна модуляція (ШІМ). Часова імпульсна модуляція. Фазо-імпульсна модуляція (ФІМ). Частотно-імпульсна модуляція (ЧІМ). Дельта-модуляція (ДМ). Імпульсно-кодова модуляція (ІКМ). Багатократні методи фазової модуляції. Двократна відносна фазова модуляція. Трикратна відносна фазова модуляція.

Завдання на СРС: Ознайомитись з теоретичним лекційним матеріалом [2, стор. 97-111]; розв’язати контрольні задачі [6, стор. 262, № 11-15], дати відповіді на контрольні запитання [6, стор. 266].

Тема 2.2. Способи передачі та прийому інформації

Лекція 6. Способи передачі та прийому інформації. Способи обробки сигналів Система передачі даних. Поняття способів передачі та прийому інформації. Способи передачі інформації (для ТОФ КС ФАКС).Багаточастотний спосіб передачі інформації. Способи прийому сигналів. Когерентний і некогерентний прийом. Післядетекторна обробка сигналів. Метод стробування. Інтегральний спосіб прийому з неперервним підсумовуванням.

Завдання на СРС: Ознайомитись з теоретичним лекційним матеріалом [6, стор. 133-164]; розв’язати контрольні задачі [6, стор. 190, № 1-5], дати відповіді на контрольні запитання [6, стор. 193].

Лекція 7. Системи передачі дискретної інформації

Система передачі дискретної інформації з дискретною амплітудною модуляцією.

Тема 2.3. Фільтри

Лекція 8. Фільтри. Параметри ЛЗ. Фільтри ВЧ. Смугові фільтри

Електричний фільтр. Класифікація фільтрів.Параметри фільтрів.LC – фільтри. LС фільтр низьких частот типу "k". Фільтри ВЧ. Смугові фільтри LC типу "k". LC фільтр типу "m". Фільтри типу "m" високих частот. Смугові фільтри.

Завдання на СРС: Ознайомитись з теоретичним лекційним матеріалом [4, стор. 93-105]; розв’язати контрольні задачі [6, стор. 128, № 1-5], дати відповіді на контрольні запитання [6, стор. 131].

Лекція 9. Паралельно-похідні фільтри. Загороджуючий фільтр. Резонаторні фільтри

Паралельно-похідні фільтри типу "m". ФНЧ на базі похідних "m"і "k". RC фільтри (пасивні) . Активні фільтри . Загороджуючий фільтр. Резонаторні фільтри.

Завдання на СРС: Ознайомитись з теоретичним лекційним матеріалом [4, стор. 93-105]; розв’язати контрольні задачі [6, стор. 78, № 1-5], дати відповіді на контрольні запитання [6, стор. 81].

***Розділ 3 .***Канали передачі інформації.

Тем 3.1 Основні характеристики лінії зв’язку

Лекція 10. Лінії зв'язку

Класифікація провідних ліній зв'язку . Безпровідні лінії зв'язку. Первинні параметри провідних ліній зв'язку. Вторинні параметри лінії зв'язку. Рівні передачі абсолютні і відносні.Провідні Л.З.

Завдання на СРС: Ознайомитись з теоретичним лекційним матеріалом [4, стор. 22-37]; розв’язати контрольні задачі [6, стор. 79, № 15-18], дати відповіді на контрольні запитання [6, стор. 81].

Лекція 11. Системи передачі інформації

Системи передачі інформації. Зворотні зв'язки (ЗЗ)

Завдання на СРС: Ознайомитись з теоретичним лекційним матеріалом [2, стор. 192-201]; розв’язати контрольні задачі [6, стор. 78, № 1-5], дати відповіді на контрольні запитання [6, стор. 81].

Лекція 12. Провідні лінії зв'язку

Коаксіальні кабелі. Хвилеводи і світловоди . Світловоди.

Завдання на СРС: Ознайомитись з теоретичним лекційним матеріалом [4, стор. 117-132]; розв’язати контрольні задачі [6, стор. 78, № 1-5], дати відповіді на контрольні запитання [6, стор. 81].

Лекція 13. Безпровідні лінії зв'язку

Безпровідні Л.З. Прямий радіозв'язок . Класифікація радіорелейних ліній (РРЛ). Тропосферні лінії зв'язку. Іоносферні лінії . Супутникові Л.З. Оптичний зв'язок.

Завдання на СРС: Ознайомитись з теоретичним лекційним матеріалом [4, стор. 140-175]; розв’язати контрольні задачі [6, стор. 78, № 1-5], дати відповіді на контрольні запитання [6, стор. 81].

Тема 3.2. Основні типи каналів зв’язку

Лекція 14. Поділ каналів зв'язку

Частотний поділ каналів зв'язку. Часовий поділ каналів зв'язку.

Лекції 15. Канали передачі телефонних та факсимільних повідомлень

Канали передачі телефонних повідомлень. Канали передачі факсимільних повідомлень. Розгортуючі пристрої. Способи запису на прийомній стороні. Синхронізація та фазування факсів. Способи синхронізації. Способи фазування. Канали зв'язку для передачі факсимільних повідомлень.

Завдання на СРС: Ознайомитись з теоретичним лекційним матеріалом [4, стор. 176-199]; розв’язати контрольні задачі [6, стор. 78, № 1-5], дати відповіді на контрольні запитання [6, стор. 81].

Лекції 16. Канали передачі телевізійних, відеотелефонних і телеграфних повідомлень

Канали передачі телевізійних сигналів. Передача та прийом сигналів телевізійного мовлення. Канали відеотелефонного зв'язку. Структурна схема відеофонного зв'язку. Канали передачі телеграфних повідомлень. Спотворення телеграфних сигналів. Канали телеграфного зв'язку.

Завдання на СРС: Ознайомитись з теоретичним лекційним матеріалом [4, стор. 199-221]; розв’язати контрольні задачі [6, стор. 78, № 1-5], дати відповіді на контрольні запитання [6, стор. 81].

Лекції 17. Оптичний зв'язок. Лазери та принципи модуляції в оптичних лініях зв'язку

Особливості оптичного зв'язку. Лазери у оптичних лініях зв'язку. Різновиди лазерів. Світлодіоди. Порівняння лазерів та світлодіодів. Лазерні системи зв'язку. Принципи модуляції в оптичних лініях зв'язку. Гармонічні види модуляції. Імпульсні види модуляції. Цифрові методи модуляції.

Завдання на СРС: Ознайомитись з теоретичним лекційним матеріалом [4, стор. 161-164]; розв’язати контрольні задачі [6, стор. 78, № 1-5], дати відповіді на контрольні запитання [6, стор. 81].

Лекції 18. Принципи фізики проходження сигналу в оптоволокні. Завади. Світлоприймачі

Принципи фізики проходження сигналу в оптоволокні. Процеси в плоскому оптичному хвилеводі. Ослаблення світла у різних середовищах. Завади в оптоволоконній лінії зв'язку. Захист оптичних трактів від взаємних завад. Світлоприймачі. Фотоелементи. Фоторезистори . Фотодіоди . Переваги та недоліки волоконно-оптичних ліній зв'язку. Перспективи застосування волоконно-оптичних ліній зв'язку.

Завдання на СРС: Ознайомитись з теоретичним лекційним матеріалом [6, стор. 164-176]; розв’язати контрольні задачі [6, стор. 78, № 1-5], дати відповіді на контрольні запитання [6, стор. 81].

5.2 Лабораторні заняття

Основна мета виконання лабораторних робіт – закріплення теоретичних знань та отримання практичних навичок по роботі з сигналами, що представляють інформаційні процеси.

Лабораторні роботи проходять у формі комп’ютерного практикуму. Основним завданням циклу лабораторних занять є проведення експериментальних досліджень за відповідною тематикою на моделях систем збору, обробки та передачі інформації, що розроблені як індивідуально, так і з використанням програмних комплексів типу MATLAB/Simulink. закріплення теоретичних знань та отримання практичних навичок по роботі з аналоговими, дискретними та цифровими сигналами.

Лабораторна робота 1**.** АЦП-ЦАП. - 4 год.

вивчення способів передачі аналогових сігналів по цифрових лініях зв`язків.
вроведення дослідження по розрахунку параметрів аналого-цифрових перетворювачів.

Лабораторна робота 2. Вивчення різних видів завад. - 2 год.

ознайомлення з основними видами завад в лініях зв’язку;
до даного сигналу додати заваду з частотою;
окремо для адитивного і окремо для мультиплікативного характеру завади перебрати всі види завад.
проведені дослідження повторити для прямокутного сигналу.

Лабораторна робота 3. Амплітудна модуляція (АМ) - 2 год.

ознайомитись з принципом роботи АМ, її особлибливостями і властивостями, перевагами і недоліками;
виконати тест.

Лабораторна робота 4. Частотна модуляція (ЧМ). - 2 год.

ознайомитись з принципом роботи ЧМ, її особлибливостями і властивостями, перевагами і недоліками;
виконати тест.

Лабораторна робота 5. Модуляція. Демодуляція.Графіки. - 4 год.

Дослідження модулювання різних параметрів несучої частоти, яки зазнають зміни під дією інформаційного сигналу;
Виконати тест.

Лабораторна робота 6. Передача сигналів по лініях зв’язку (modemo) - 4 год.

Змінюючи параметри компонентів передачі та прийому данних дослідити спотворення данних що передаються;
Змінюючи швидкість передачі даних зняти залежність кількості помилок від швидкості передачі даних;
Змінюючи рівень адитивних завад зняти залежність кількості помилок від рівня завад;
Змінюючи рівень мультиплікативних завад зняти залежність кількості помилок від рівня завад.

Лабораторна робота 7. Амплітудна модуляція. Modul A - 2 год.

Змінюючи параметри компонентів передачі та прийому данних дослідити спотворення данних що передаються;
Змінюючи швидкість передачі даних зняти залежність кількості помилок від швидкості передачі даних;
Змінюючи рівень адитивних завад зняти залежність кількості помилок від рівня завад;
Змінюючи рівень мультиплікативних завад зняти залежність кількості помилок від рівня завад;

Лабораторна робота 8. Фазо-імпульсна модуляція - 2 год.

Ознайомитись з принципом роботи ФІМ, її особлибливостями і властивостями, перевагами і недоліками;
По запропонованим діаграмам визначити амплітуди і довжини інформаційного і модульованого сигналів; час затримки і відповідність точок на схемі видам сигналів.

Лабораторна робота 9. Розрахунок імпульсної характеристики фільтра. – 2 год.

- виконати розрахунок імпульсної характеристики системи для простого і трикутного змінного середнього в системі MatLab;

порівняти отриманні характеристики.

Лабораторна робота 10. Вплив вікон на амплітудний спектр. – 2 год.

виконати роботу для прямокутного вікна, трикутного, Барлета, Ханна, Хемінга, Блекмена, Кайзера і вікна Чебишева;
порівняти отриманні характеристики.

Лабораторна робота 11. Розрахунок частотної характеристики фільтра. – 2 год.

ознайомитись з теорією розрахунку частотної характеристики дискретних фільтрів.
встановити дійсні коефіцієнти поліномів чисельника і знаменника передаточної функції дискретної системи, або згенерувати за допомогою функцій синтеза фільтрів(Чебишева, Батерворта, еліптичний).
розрахувати частотні характеристики.
побудувати графіки в логарифмічній, лінійній та квадратичній шкалах.
Порівняти отриманні характеристики.

Лабораторна робота 12. Лінії зв’язку. - 4 год.

Дослідження вад та переваг ЛЗ, їх первинних та вторинних параметрів;

Лабораторна робота 13. Частотний поділ каналів зв’язку. - 2 год.

Вивчення структурних схем і часових графіків роботи систем передачі іформації з частотним розділенням каналів;
Запустити процес передачі інформації в багатоканальній системі з параметрами попередньої установки, подивитись графіки проходження сигналів по елементах структури СПІ.

Лабораторна робота 14. Часовий поділ каналів зв’язку. - 2 год.

Вивчення структурних схем и часових графіків роботи багатоканальних систем передачі інформації з часовим розділенням сигналівапроксимування стандартних сигналів;
Запустити процес передачі інформації. Проглянути передачу дискретного і аналогового вхідних сигналів. Визначити наявність модуляції. Перевірити дію завади.

5.3 Модульна контрольна робота

Двогодинна модульна контрольна робота проводиться в якості контроля набутих знань на занятті та включає в себе 4 теоретичних запитання по одному питанню з кожного розділу із наступного списку:

Сигнали і завади

1. Дати характеристику поняттям: сигнал, завада, лінія зв'язку, канал зв'язку.
2. Класифікація сигналів.
3. Основні характеристики сигналів.
4. Основні форми сигналів.
5. Загальне і різниця спектрів періодичних і неперіодичних сигналів.
6. Комплексна і тригонометрична форми запису періодичних сигналів.
7. Спектри прямокутних сигналів.
8. Тимчасове представлення спектральних складаючих дискретних сигналів.
9. Спектри і тимчасове представлення трикутних сигналів.
10. Спектри і тимчасове представлення пилкоподібних сигналів.
11. Спектр неперіодичних сигналів.
12. Поняття спектральної щільності.
13. Узгодження сигналу з каналом зв'язку.
14. Амплітудно-частотні спотворення сигналів і боротьба з ними.
15. Фазо-частотні спотворення сигналів і боротьба з ними.
16. Нелінійні спотворення.
17. Класифікація завад.
18. Адитивні флуктуаційні завади.
19. Імпульсні завади.
20. Зосереджені і мультиплікативні завади.
21. Класифікація перешкод за їх походженням.
22. Види завмирання сигналів.
23. Вузькосмуговий метод боротьби з завадами.
24. Компенсаційний спосіб боротьби з завадами.
25. Інтегральний спосіб боротьби з завадами.
26. Боротьба з імпульсними завадами.
27. Боротьба зі зосередженими завадами.
28. Боротьба з мультиплікативними завадами: повільне і швидке загасання.
29. Здвоєний прийом з разносом по частоті як боротьба з перешкодами.
30. Здвоєний прийом з разносом в просторі як боротьба з перешкодами.
31. Загальні способи боротьби з перешкодами.
32. Застосування ОС для боротьби з перешкодами.

Види модуляцій

1. Поняття "модуляція" і її призначення.
2. Класифікація видів модуляції.
3. Амплітудна модуляція і її характеристики.
4. Дискретна амплітудна модуляція і її характеристики.
5. Амплітудні модулятори.
6. Амплітудні демодулятори.
7. Частотна модуляція.
8. Дискретна частотна модуляція.
9. Частотні модулятори.
10. Частотні демодулятори.
11. Фазова модуляція.
12. Різновиди фазової модуляції.
13. Фазові модулятори.
14. Фазові демодулятори.
15. Амплітудно-імпульсна модуляція і її характеристики.
16. Широтно-імпульсна модуляція і її характеристики.
17. Фазово-імпульсна модуляція і її характеристики.
18. Частотно-імпульсна модуляція і її характеристики.
19. Дельта-модуляція і її схеми.
20. Імпульсно-кодова модуляція і її схеми.
21. Комбіновані способи модуляції.
22. ДОФМ і ТОФМ.
23. Способи передачі інформації.
24. Способи прийому сигналів.
25. Схеми когерентних приймачів.
26. Схеми некогерентного прийому.
27. Метод стробування як спосіб обробки сигналів.
28. Інтегральний спосіб прийому з безперервним підсумовуванням.
29. Інтегральний спосіб прийому з дискретним підсумовуванням.
30. СПДІ з дискретною амплітудной модуляцією.
31. СПДІ з дискретною частотною модуляцією.
32. СПДІ з дискретною фазовою модуляцією.
33. Схема отримання несучої частоти.

3.Фільтри, параметри ліній зв’язку

1. Поняття фільтра, ідеальний фільтр.
2. Класифікація фільтрів.
3. Основні характеристики фільтрів.
4. LC фільтри типу "к", основна характеристика.
5. Фільтри LC НЧ типу "к".
6. Фільтри LC ВЧ типу "к".
7. Фільтри LC ПФ типу "к".
8. Фільтри LC типу "м", загальна характеристика.
9. Фільтри LC ВЧ типу "м".
10. Фільтри LC НЧ типу "м".
11. Фільтри LC ПФ типу "м" - послідовно похідні.
12. Фільтри LC ПФ типу "м" - паралельно-похідні.
13. Комбіновані "к" і "м" фільтри.
14. Мостові фільтри.
15. RC фільтри, загальна характеристика.
16. Фільтри RC-НЧ і RC-ВЧ.
17. Фільтри RC ПФ.
18. Фільтри RC ЗФ.
19. Резонаторні фільтри.
20. Провідні ЛЗ, загальна характеристика.
21. Безпроводні ЛЗ, загальна характеристика.
22. Первинні параметри провідних ліній зв’язку.
23. Розрахунок R провідних ліній зв’язку.
24. Розрахунок L, З, G провідних ліній зв’язку.
25. Вторинні параметри провідних ліній зв’язку.
26. Хвильове загасання провідних ліній зв’язку.
27. Загасання відображення провідних ліній зв’язку і робоче загасання.
28. Перехідне загасання.
29. Рівні передачі абсолютні.
30. Рівні передачі відносні.
31. Активні фільтри.

4. Лінії зв’язку, канали зв’язку

1. Провідні лінії зв’язку.
2. Кабельні лінії зв’язку.
3. Коаксиальні кабелі.
4. Хвилеводи. Загальна характеристика.
5. Світловоди. Загальна характеристика.
6. Передача інформації по ЛЕП. Загальна характеристика.
7. Прямий радіозв'язок.
8. Радіорелейні лінії зв’язку.
9. Тропосферні лінії зв’язку.
10. Іоносферні лінії зв’язку.
11. Супутникові лінії зв’язку.
12. Структурна схема оптичної лінії зв’язку.
13. Поняття каналу зв’язку.
14. Способи розділення каналів зв’язку. Загальна характеристика.
15. Частотне розділення каналів зв’язку.
16. Тимчасове розділення каналів зв’язку.
17. Канали зв’язку телефонних повідомлень.
18. Канали зв’язку факсимільних повідомлень.
19. Канали зв’язку TV повідомлень.
20. Канали зв’язку для відеотелефона.
21. Канали зв’язку телеграфних повідомлень.
22. Лазери - джерела оптичної лінії зв’язку.
23. Принципи модуляції в оптичній лінії зв’язку.
24. Принципи фізики проходження сигналу в оптоволокні.
25. Ослаблення світла в різних середовищах.
26. Завади в оптоволоконній лінії зв’язку.
27. Лазер і світловипромінюючий діод. Порівняння.
28. Світлоприймачі.
29. Переваги і недоліки оптоволоконних лінії зв’язку.
30. Перспективи застосування оптоволоконної лінії зв’язку.

Самостійна робота студента

У процесі виконання індивідуальних завдань студенти повинні закріпляти знання, отримані під час лекцій та самостійної роботи, самостійно вивчати визначені теми, поглиблювати свої знання для подальшого навчання .

У якості індивідуальних завдань можуть розроблятися окремі питання учбових тем, огляди специфічних методів вимірювань, використання методів та засобів як створення так і обробки різних типів сигналів та зображень, сфери їх використання та інше.

Самостiйна робота студентiв заключається в наступному:

пiдготовцi до лекційних занять по вивченню попереднього лекційного матеріалу;
виконанням лекційних завдань на СРС;
підготовки до лабораторних робіт з вивченням теорії лабораторного заняття з усною відповіддю на наведені питання розділу;
виконанням з оформленням на кожне лабораторне заняття протоколу по попередній темі.

Контроль знання на лабораторних заняттях здiйснюється шляхом перевiрки домашнiх завдань, опитування, а також через виконання модульних контрольних робiт.

Політика та контроль

Політика навчальної дисципліни (освітнього компонента)

Всі студенти повинні відвідувати лекційні та лабораторні заняття, на яких потрібно активно працювати над засвоєнням вивчаємого навчального матеріалу. За об’єктивних причин (наприклад - хвороба, міжнародне стажування) навчання може відбуватись в он-лайн формі індивідуально за погодженням із керівником курсу.

Всі індивідуальні лабораторні роботи потрібно розрахувати і у вигляді окремого файлу надати викладачеві на наступному після видачі лабораторному занятті. Практичні результати виконання лабораторної роботи потрібно підтвердити знанням теоретичного матеріалу за темою при захисті.

Політика щодо дедлайнів та перескладання:

Роботи, які здаються із порушенням термінів без поважних причин, оцінюються на нижчу оцінку. Перескладання модулів відбувається із дозволу деканату за наявності поважних причин (наприклад, лікарняний).

Політика щодо академічної доброчесності:

Усі письмові роботи перевіряються на наявність плагіату і допускаються до захисту із коректними текстовими запозиченнями не більше 20%. Списування під час контрольних робіт заборонені (в т. ч. із використанням мобільних пристроїв).

Види контролю та рейтингова система оцінювання результатів навчання (РСО)

Рейтинг студента з дисципліни складається з балів, що він отримує за:

виконання та захист 14 лабораторних робіт;
оцінка модульної контрольної роботи;
усна відповідь на заліку.

7.1 Система рейтингових балів та критерії оцінювання

Лабораторні роботи:

«відмінно», повна відповідь на питання під час захисту (не менш ніж 90% потрібної інформації) та оформлений належним чином протокол до лабораторної роботи – 4 бали;

«добре», достатньо повна відповідь на питання під час захисту (не менш ніж 75% потрібної інформації) та оформлений належним чином протокол до лабораторної роботи – 3 бали;

«задовільно», неповна відповідь на питання під час захисту (не менш ніж 60% потрібної інформації), незначні помилки та оформлений належним чином протокол до лабораторної роботи – 2 бал;

«незадовільно», незадовільна відповідь та/або не оформлений належним чином протокол до виконаної лабораторної роботи – 1 бал.

За кожне заняття запізнення з поданням лабораторної роботи до захисту від встановленого терміну оцінка знижується на 1 бал.

Модульна контрольна робота:

«відмінно», повна відповідь (не менш ніж 90% потрібної інформації) – 7 балів;

«добре», достатньо повна відповідь (не менш ніж 75% потрібної інформації), або повна відповідь з незначними помилками – 5 балів;

«задовільно», неповна відповідь (але не менш ніж 60% потрібної інформації) та незначні помилки – 4 бали;

«незадовільно», незадовільна відповідь (неправильний розв’язок задачі), потребує обов’язкового повторного написання в кінці семестру – 0 балів.

Міжсесійна атестація

За результатами навчальної роботи за перші 7 тижнів максимально можлива кількість балів – 30 балів. На першій атестації (8-й тиждень) студент отримує «зараховано», якщо його поточний рейтинг не менший ніж 15 балів.

За результатами 13 тижнів навчання максимально можлива кількість балів – 60 бали. На другій атестації (14-й тиждень) студент отримує «зараховано», якщо його поточний рейтинг не менший ніж 30 балів.

Необхідною умовою допуску до заліку є виконання МКР не нижче ніж на оцінку «задовільно», захист дев’яти лабораторних робіт на оцінку не нижче ніж «задовільно» і стартовий рейтинг не менше 44 балів.

Система рейтингових (вагових) балів та критерії оцінювання

1. Лабораторні роботи

Ваговий бал – 4. Максимальна кількість балів за всі лабораторні роботи дорівнює 4 бали х 14 = 56 балів.

Критерії оцінювання лабораторної роботи:

виконання лабораторної роботи – 2 бали; оформлення та захист роботи – 2 бали.

2. Модульна контрольна робота

Модульна контрольна робота складається з 4 завдань. Кожне правильно розв’язане питання дає 7 балів.

Ваговий бал – 7. Максимальна кількість балів дорівнює

7 балів х 4 = 28 балів.

3. Усна відповідь на заліку:

Правильний захист кожного з 4-х теоретичних питань дає 4 бали :

4 бали х 4 = 16 балів

Відповідь на запитання на лекціях.

Ваговий бал = 5. Макс..

Вичерпна відповідь = 5 балів; неповна, але по-суті =4 бали; неповна з несуттєвою помилкою =3 бали; помилкова відповідь = 1 бал; відсутня відповідь за наявності студента =0 балів.

Відсутня відповідь за відсутності студента при опитуванні без поважних причин = штрафні -3 бали.

Штрафні та заохочувальні бали за:

відсутність на лабораторному занятті без поважної причини –1 бал;
несвоєчасний (пізніше ніж на 2 заняття) захист лабораторних робіт –2

бали;
виконання завдань із удосконалення дидактичних матеріалів з

дисципліни надається від 5 до 10 заохочувальних балів.

Розрахунок шкали (R) рейтингу:

Сума вагових балів контрольних заходів протягом семестру складає:

R_С = 56 + 28 + 16 = 100 балів.

Таким чином, рейтингова шкала з дисципліни складає R = R_С = 100 балів.

Необхідною умовою допуску до заліку є зарахування всіх лаборторних робіт, а також стартовий рейтинг (r_C) не менше 60 % від R_С, тобто 60 бал.

Для отримання студентом відповідних оцінок (ECTS та традиційних) його рейтингова оцінка RD переводиться згідно з таблицею:

Рейтинг	Оцінка ECTS	Традиційна оцінка
95-100	A	зараховано
85-94	B	зараховано
75-84	C
65-74	D	зараховано
60-64	E
<60	Fx	не зараховано
<40	F	не допущений

Робочу програму навчальної дисципліни (силабус):

Складено ст. викладач, Моргаль Олег Михайлович

Ухвалено кафедрою АУТС (протокол № 1 від 27.08.2020 р.)

Погоджено Методичною комісією факультету[1] (протокол № 1 від 02.09.2020 р.)

[1] Методичною радою університету – для загальноуніверситетських дисциплін.